? Пікоплано | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пікоплано оливковий (Rhynchocyclus olivaceus) | ||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
Види | ||||||||
| Синоніми | ||||||||
| Cyclorhynchus Sundevall, 1836 Craspedoprion Hartert, 1902 | ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Пікопла́но (Rhynchocyclus) — рід горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці .
Опис ред.
Пікоплано — дрібні птахи, середня довжина яких становить 13,5-17 см, а вага 14-26,5. Вони мають відносно великі голови, широкі, сплющені дзьоби, їхнє забарвлення переважно тьмяно-оливкове. Пікоплано живуть в густих вологих тропічних лісах. Їм притаманні великі, закриті, грушоподібні гнізда з входом, направленим донизу.
Таксономія і систематика ред.
Молекулярно-генетичне дослідження, проведене Телло та іншими в 2009 році дозволило дослідникам краще зрозуміти філогенію родини тиранових. Згідно із запропонованою ними класифікацією, рід Пікоплано (Rhynchocyclus) належить до родини Пікопланові (Rhynchocyclidae) і підродини Пікопланних (Rhynchocyclinae). До цієї підродини систематики відносять також рід Мухоїд (Tolmomyias). Однак більшість систематиків не визнає цієї класифікації.
Види ред.
Виділяють чотири види:
- Пікоплано панамський (Rhynchocyclus brevirostris)
- Пікоплано оливковий (Rhynchocyclus olivaceus)
- Пікоплано темний (Rhynchocyclus pacificus)
- Пікоплано рудий (Rhynchocyclus fulvipectus)
Етимологія ред.
Наукова назва роду Rhynchocyclus походить від анаграми наукової назви роду Cyclorhynchus Sundevall, 1836, яка в свою чергу походить від сполучення слів дав.-гр. ῥυγχος — дзьоб і κυκλος — щит.
Примітки ред.
- J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. Wyd. In Commission bei R. Frantz. Cz. 2: Schreivögel. Halberstadt: 1859–1860, s. 56.
- C.J. Sundevall. Ornithologiskt System. „Kungl. Svenska Vetenskapsakademiens Handlingar”. 23, s. 83, 1835.
- E. Hartert. Some further notes on the birds north-west Ecuador. „Novitates Zoologicae”. 9, s. 609, 1902.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Tyrant Flycatchers (Tyrannidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2021. DOI:10.2173/bow.tyrann2.01. [dostęp 2021-03-17]. (необхідна підписка)
- Tello, J.G.; Moyle, R.G.; Marchese, D.J.; Cracraft, J. (2009). Phylogeny and phylogenetic classification of the tyrant flycatchers, cotingas, manakins, and their allies (Aves: Tyrannides). Cladistics 25 (5): 429–467. doi:10.1111/j.1096-0031.2009.00254.x.
- Ohlson, J.I.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Fjeldså, J. (2013). Phylogeny and classification of the New World suboscines (Aves, Passeriformes). Zootaxa 3613 (1): 1–35. PMID 24698900. doi:10.11646/zootaxa.3613.1.1.
- Part 8. Suboscine Passeriformes, C (Tyrannidae to Tityridae) Ver Nota 1 en Tyrannidae. [ 21 грудня 2021 у Wayback Machine.] En A Classification of the Bird Species of South America - South American Classification Committee - American Ornithologists' Union. En inglés. Consultada el 23 de septiembre de 2015.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 лютого 2022.
- Carlynne C. Simões, Pablo Vieira Cerqueira, Pedro Peloso, Alexandre Aleixo. Integrative taxonomy of Flatbill Flycatchers (Tyrannidae) reveals a new species from the Amazonian lowlands // Zoologica Scripta. — 2022. — Вип. 51. — № 1. — С. 41–57. — DOI:.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 335. ISBN 978-1-4081-2501-4.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |