Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Підга́йці — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півдні району. Рельєф села Підгайці утворився одночасно з підняттям Кременецького кряжу, гори якого сягають до 207 м над рівнем світового океану. Ґрунти тут опідзолені чорноземи, в'язкі.
| село Підгайці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Кременецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020070320070012 |
| Облікова картка | Підгайці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1850 |
| Населення | 530 |
| Територія | 4.747 км² |
| Густота населення | 111.65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47104 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′30″ пн. ш. 25°53′11″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 25.88639° сх. д.Координати: 49°58′30″ пн. ш. 25°53′11″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 25.88639° сх. д. |
| Водойми | Горинка |
| Відстань до районного центру | 40 км |
| Найближча залізнична станція | Кременець |
| Відстань до залізничної станції | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47162, с. Підгайці |
| Карта | |
Підгайці | |
Підгайці | |
| Мапа | |
| Підгайці у Вікісховищі |
Розташоване за 50 км від Шумська. На 2006 рік у селі нараховано 165 дворів та 485 жителів. На 2007 — 497 осіб.
До 2020 року Підгаєцькій сільській раді було підпорядковане село Кудлаївка, до 2003 року — і хутір Вербиця (нині незаселений).
Історія Редагувати
Історія села давня. Про це свідчать знахідки: крем'яні сокири, гостряки та списи, уламки з глиняних виробів, ляльки.
Перша писемна згадка про село як Підгайчики датується 1414 роком, орієнтовно з якого село належить князю Івану Вишневецькому. Про нього є згадка в акті 1545 року в описі Кременецького замку, як таке, що перебуває в числі «городець» князя.
Ще один представник з роду Вишневецьких — Андрій Вишневецький. Він прийняв унію у 1595 р. і намагався окатоличити населення. Панування Вишневецьких та експлуатація ними селян продовжувалось до 1746 року, до смерті останнього представника з роду Вишневецьких — Михайла Сервація. Тяжкий гніт цих відступників-феодалів, особливо жорстоке визискування ними селян, намагання зламати їх опір, викликали в населення справедливий гнів і ненависть до гнобителів, тому селяни неодноразово виступали проти експлуататорів.
У тому ж 1545 році, коли королівський комісар Лев Потій проводив ревізію Волинського воєводства, брат князя Дмитро Вишневецький прибув до міста Крем'янця (Кременця), де той перебував. Документи свідчать: князь мав у власності маєтки також у селах Кушлин (або Кушки), Підгайці, Окнин, Тараж, Комарин, Крутнів, Лопушне, Олексинець та Бобринець.
У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552рр): - Підгайці (29 чоловік; 29 тяглових; - );
За часів російського царського правління над Волинню село переходило в руки інших поміщиків- експлуататорів: Левитського, Ярошинських. А в ХІХ ст. село Підгайці належало графам Ожаровським. Фактом цього є тогочасна старовинна карта, датована 1864 роком, у якій вказано не лише графинь-власниць села Марію Ожаровську та Юзефу Олизар, але й чіткі розміри земельних уділів та місцерозташування географічних об'єктів.
Біографічна довідка
Марія Павлівна Скавронська (Пален, Ожаровська) мала графський титул. Була у двох шлюбах. Її батьки — Павло Мартинович Скавронський та Катерина Василівна Енгельгарт. Землі, разом зі своєю родичкою Олізар, Ожаровська отримала в дарунок. Померла графиня 1857 року.
У 1882 р. сільська община на місці старої церкви, яка стояла на зарубках, побудувала нову дерев'яну, названу в честь Св. Миколая. Також зберігся будиночок, збудований одночасно зі старою церквою. Церква завжди залишалась православною. Навіть коли зазнавала гонінь з боку радянської влади. Була закритою на 18 років, але у 1978 році її знову відкрили. У 1966 р. тут виявили стародруки та рукописну книгу XVII ст.
З 1921 року за Ризьким договором Шумщина офіційно увійшла до складу Польщі. Попри те, що її таким чином обійшов радянський «рай» з колективізацією і голодомором, і польська влада була настроєна до волинського українства не вельми лояльно. Вбачаючи в цих землях арену неминучої війни з Радянським Союзом, польський напіввійськовий уряд боявся зради з боку українців і намагався полонізувати дані території. Наша територія перебуває у володіннях Польщі до того періоду, поки радянська влада не розпочинає депортаційні акції, які тривали з 1939 по 1941 рр. Основною метою таких акцій, загалом яких нараховують чотири, є виселення з анексованих радянською владою територій поляків, які, на думку тодішньої влади, суперечили основі партійної ідеології. Найбільш нещадно поводились із багатими верствами населення: польськими «кулаками».
У Підгайцях також проводяться такі акції. На час виселення польських осадників тут проживає 5 польських панів, які мають свої земельні угіддя.
Ім'я одного з них — Адам Кожей (військовий поручник). У своїй власності пан мав підгаєцькі землі, даровані йому тестем — паном Ланцуцьким. Проживав він у будинку, де зараз школа та дитсадок. Пан мав у своїй власності ставок та млин (зараз тут рибарня).
Ще один із польських вихідців мав угіддя за селом. Прізвище його — Солом'яний. А територію, де колись стояла його хата, стали називати «солом'яне».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.
Пам'ятки Редагувати
- Церква святого Миколая (1882 р., дерев'яна).
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971).
- Капличка (збудована в честь Св. Петра і Павла у 1942 р.).
Соціальна сфера Редагувати
У Підгайцях діють: магазини (ПП Дякін та ПП Медвідь), фельшерсько-акушерський пункт (ФАП), Підгаєцький навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І ступеня та дитсадок), будинок культури та бібліотека-філіал.
Відомі люди Редагувати
Народився відомий вчений юрист, професор, кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України Штогун Сергій Григорович, 1956 р.
Проживали Редагувати
- господарниця, Герой соціалістичної праці (1971) Припотень Надія Семенівна (*14 жовтня 1928 — 16 грудня 1999).
Примітки Редагувати
- Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- Церква Підгайці Шумський район. decerkva.org.ua. Процитовано 8 жовтня 2021.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Н. Халупа. Припотень Надія Семенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 138. — ISBN 978-966-528-279-2.
Література Редагувати
- М. Бесараба, П. Гуцал. Підгайці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 79-80. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Podhajce (3), wś nad rz. Horynką, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 384. (пол.) — S. 384. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |