www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північне сідло Координати 28 00 57 пн ш 86 55 30 сх д 28 01583 пн ш 86 92500 сх д 28 01583 86 92500 7020 м перевал ножев

Північне сідло

Координати: 28°00′57″ пн. ш. 86°55′30″ сх. д. / 28.01583° пн. ш. 86.92500° сх. д. / 28.01583; 86.92500

Північне сідло (7020 м) — перевал ножевидного типу з дуже крутими схилами і повністю покритий кригою, сполучає Еверест і Чангзе (іноді званою Північною вершиною) в Тибеті. Також відомий як Чанг Ла, в перекладі з тибетської — «північний прохід») або Beiao La китайською мовою. На перевалі починається льодовик Східний Ронгбук. Висота 7020 м н.р.м.

Еверест. Північне сідло
Космічна фотографія північних схилів Евересту. Північне сідло у центрі знімка

Сходження ред.

Коли альпіністи піднімаються на Еверест по північному гребеню, перший табір на самій горі (класичний табір IV, сучасний табір I) зазвичай встановлюється під Північним сідлом. Від цієї точки що лежить приблизно на 6100 м над рівнем моря, сходжувачі піднімаються на Північне сідло і далі через серію високих таборів на північній стіні Евересту до вершини. Фінальний кидок на вершину здійснюється з табору VI, розташованого на 8230 м н.р.м.

Північне сідло уперше пройдене Джорджем Меллорі, Едвардом Олівером Вілером[en] і Гаєм Баллоком 23 вересня 1921 року. Вони були першими жителями Заходу, що залишили слід на схилах Евересту. Північне сідло було виявлене Меллорі у пошуках можливого шляху підйому на вершину Евересту, в час першої британської дослідницької експедиції в цей регіон у 1921 році. Усі подальші експедиції 20-х і 30-х років намагалися досягти вершини через Північне сідло, у тому числі і загиблий в 1924 році в районі вершини Меллорі. Через Північне сідло влітку 1980 року Райнгольд Месснер здійснив поодиноке сходження на Еверест, з боку Тибету в мусонний період і без використання кисню (через Північне сідло і Північно-східний гребінь з виходом на вершину по кулуару Нортона). Про це сходження ним написана книга «Кришталевий горизонт» (перевидана в Москві, 1990).

Див. також ред.

Ресурси Інтернету ред.

Примітки ред.

  1. North Col of Mount Everest. NASA. 
  2. Peter Gillman, ред. (1993). Everest - The Best Writing and Pictures from Seventy Years of Human Endeavour. Little, Brown and Company. с. 24–25. ISBN 0-316-90489-3.  {{cite book}}: Перевірте значення |isbn= (довідка)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 28 00 57 pn sh 86 55 30 sh d 28 01583 pn sh 86 92500 sh d 28 01583 86 92500 Pivnichne sidlo 7020 m pereval nozhevidnogo tipu z duzhe krutimi shilami i povnistyu pokritij krigoyu spoluchaye Everest i Changze inodi zvanoyu Pivnichnoyu vershinoyu v Tibeti 1 Takozh vidomij yak Chang La v perekladi z tibetskoyi pivnichnij prohid abo Beiao La kitajskoyu movoyu Na perevali pochinayetsya lodovik Shidnij Rongbuk Visota 7020 m n r m Everest Pivnichne sidloKosmichna fotografiya pivnichnih shiliv Everestu Pivnichne sidlo u centri znimka Zmist 1 Shodzhennya 2 Div takozh 3 Resursi Internetu 4 PrimitkiShodzhennya red Koli alpinisti pidnimayutsya na Everest po pivnichnomu grebenyu pershij tabir na samij gori klasichnij tabir IV suchasnij tabir I zazvichaj vstanovlyuyetsya pid Pivnichnim sidlom Vid ciyeyi tochki sho lezhit priblizno na 6100 m nad rivnem morya shodzhuvachi pidnimayutsya na Pivnichne sidlo i dali cherez seriyu visokih taboriv na pivnichnij stini Everestu do vershini Finalnij kidok na vershinu zdijsnyuyetsya z taboru VI roztashovanogo na 8230 m n r m Pivnichne sidlo upershe projdene Dzhordzhem Mellori Edvardom Oliverom Vilerom en i Gayem Ballokom 23 veresnya 1921 roku Voni buli pershimi zhitelyami Zahodu sho zalishili slid na shilah Everestu Pivnichne sidlo bulo viyavlene Mellori u poshukah mozhlivogo shlyahu pidjomu na vershinu Everestu v chas pershoyi britanskoyi doslidnickoyi ekspediciyi v cej region u 1921 roci Usi podalshi ekspediciyi 20 h i 30 h rokiv namagalisya dosyagti vershini cherez Pivnichne sidlo u tomu chisli i zagiblij v 1924 roci v rajoni vershini Mellori 2 Cherez Pivnichne sidlo vlitku 1980 roku Rajngold Messner zdijsniv poodinoke shodzhennya na Everest z boku Tibetu v musonnij period i bez vikoristannya kisnyu cherez Pivnichne sidlo i Pivnichno shidnij grebin z vihodom na vershinu po kuluaru Nortona Pro ce shodzhennya nim napisana kniga Krishtalevij gorizont perevidana v Moskvi 1990 Div takozh red Pivdenne sidlo Dzhomolungma Nacionalnij park Sagarmatha Spisok lyudej yaki zaginuli pid chas shodzhennya na EverestResursi Internetu red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichne sidlo Gimalajskij zhurnal Painting of the Camp on North ColPrimitki red North Col of Mount Everest NASA Peter Gillman red 1993 Everest The Best Writing and Pictures from Seventy Years of Human Endeavour Little Brown and Company s 24 25 ISBN 0 316 90489 3 b cite book b Perevirte znachennya isbn dovidka nbsp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivnichne sidlo amp oldid 40463183