Південний Алта́й (каз. Оңтүстік Алтай жотасы) — гірський хребет на Алтаї. Західна частина розташована в Казахстані, східна - відокремлює Росію від Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю.
| Південний Алтай | |
| | |
| 49°06′01″ пн. ш. 87°29′50″ сх. д. / 49.100277790027774927° пн. ш. 87.4972222300277878° сх. д.Координати: 49°06′01″ пн. ш. 87°29′50″ сх. д. / 49.100277790027774927° пн. ш. 87.4972222300277878° сх. д. | |
| Країна | Казахстан, Росія і КНР |
|---|---|
| Регіон | Республіка Алтай |
| Тип | гора і гірський хребет |
| матеріал | метаморфічні гірські породи |
| Висота | 3871 м і 2734 м |
| Південний Алтай Південний Алтай (Казахстан) | |
Загальна довжина хребта становить 125 км. До висоти 1400-1500 м поширені степи, паркові модринні ліси[ru] досягають висоти 2100-2200 м; у високогірному поясі поширені субальпійські та альпійські луки. Є понад 180 льодовиків . Починається на захід від річки Каракоба, що відокремлює його від розташованого ще далі на захід від Калбінський хребет[de]. Проходить із заходу на схід. На сході закінчується біля масиву Таван-Богдо-Ула, яким починаються хребти Сайлюгем (на схід) та Монгольський Алтай (на південь) .
На південному сході до хребта примикають гори Бендиртау .
Північний схил Редагувати
Західна частина схилу знаходиться на території Казахстану та адміністративно входить до Східно-Казахстанської області.
З нього беруть початок річки басейну Іртишу: Аккаба, Бухтарма Також розташовано безліч невеликих озер, наприклад, Зелене , Бланди-Куль .
Східна частина розташована на території Росії, у Республіці Алтай , визначаючи західну частину південного краю плоскогір'я Укок .
У підніжжя хребта на плоскогір'ї Укок розташовані такі озера як: Біле , Канас, Музди-Булак, Гусине.
З російської частини північного схилу беруть початок річки Укок, Ак-Алаха, Бетсу-Канас, Музди-Булак, Кара-Чад, Аргамджі, сточища Обі .
Південний схил Редагувати
Західна частина схилу також знаходиться на території Казахстану Східно-Казахстанської області. Східна частина південного схилу розташована на території Китаю і входить у Сіньцзян-Уйгурський автономний район .
З нього беруть початок річки басейну Іртишу: Каракоба, Канас . Також на південному схилі розташоване найбільше озеро, що сусідить з хребтом, Аккуль .
Гірські вершини Редагувати
Перераховуються за висотою :
- Джагіртау (3871,0 м)
- Канас (3440,7 м)
- Крутинка (3276,9 м)
- Чолок-Чад (3217,5 м)
- Бертек (3172,6 м)
- Алтикиз (2906,6 м)
Льодовики Редагувати
На хребті Південний Алтай понад 180 льодовиків загальною площею 85,5 км² (9 долинних льодовиків, 14 карово-долинних, 1 улоговинний, 14 карово-висячих, 71 каровий, 9 присхильних, 56 висячих, 4 льодовики кулуарів і 2 льодовика пласких вершин) Основні льодовики розташовуються у басейнах річок Ак-Алахі, Бухтарми та Ак-Каби.
Найбільші льодовики:
- Алахінський (площа 19,2 км², за даними ВРЕ 19,5 км²)
- Великий Бухтарминський (площа 8,1 км², за даними ВРЕ 4,5 км²).
- Укоцький (площа 7,1 км²)
- Канаський (площа 7,1 км²)
Перевали Редагувати
Перевали перераховуються із заходу на схід:
- Шагандаба (2638,4 м)
- Зелений (2952,0)
- Кримза (2836,0 м)
- Угульгун (2897,1 м)
- Канас (2650,0 м)
- Бетсу-Канас (2671,3 м)
Примітки Редагувати
- ↑ Опис хребта Південний Алтай на сайті Географічного факультету Алтайського державного університету.
- ↑ Західна околиця Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:200 000
- ↑ Східне закінчення Південного Алтаю на топографічній карті масштабу 1:100 000
- ↑ Аркуш карти M-45-XXVIII Аргамджи. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1969-1978 р. Видання 1983 р. (рос.)
- ↑ Аркуш карти M-45-101 Урыль. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1983 р. (рос.)
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюBSEне вказано текст
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний Алтай |