www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південне Касаї Sud Kasaï Невизнана держава1960 1962Прапор Герб історичні кордони на картіКарта Конго у 1961 році з Півде

Південне Касаї

Sud-Kasaï
Південне Касаї
Невизнана держава

1960 – 1962
Прапор Герб
Південне Касаї: історичні кордони на карті
Карта Конго у 1961 році з Південним Касаї виділена червоним кольором, межує з сецесіоністським Катангою на півдні.
Столиця Бакванга
Форма правління де-юре:
Автономна федеративна держава Республіки Конго

де-факто:
Незалежна напівпрезидентська, пізніше монархічна етнократія

Історичний період Конголезька криза
 - Конголезька незалежність 30 червня 1960 року
 - Одностороння сецесія 9 серпня 1960
 - Проголошення монархії 12 квітня 1961
 - Арешт Калонджі 30 грудня 1961
 - Державний переворот 29 вересня 1962
 - Розпуск 5 жовтня 1962
Площа
 - 1961 est.; 30 000 км2
Населення
 - 1961 est.; 1 000 000 осіб
     Густота 33,3 осіб/км² 
Валюта Конголезький франк
Сьогодні є частиною  ДРК
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Південне Касаї

Південне Касаї (фр. Sud-Kasaï) — невизнана сецесіоністська держава, яка існувала в межах Республіки Конго (сучасна Демократична Республіка Конго) на початку 1960-х років, в період Конголезької кризи.

Історія Редагувати

У травні 1960 року Конголезький національний рух (фр. Mouvement National Congolais, MNC), на чолі з Патрісом Лумумбою, виграла парламентські вибори, де Лумумба став прем'єр-міністром, а президентом лідер партії Асоціація народу баконго (фр. Association des Bakongo, ABAKO) Жозеф Касавубу. Не зважаючи на те що MNC отримало більшість місць, Лумумба не зміг взяти під контроль провінційний уряд Південного Касаю. На посаду президента провінції він призначив Бартелемі Мукенге, тоді як Калонджі було відмовлено у важливій міністерській посаді в національному уряді Лумумби. Мукенге намагався об'єднати уряд і навіть запропонував члену MNC Джозефу Нгалулі посаду в його кабінеті. Нгалула відхилив пропозицію, і 14 червня MNC вирішив створити альтернативний уряд в Південному Касаї під його керівництвом. 

3 липня центральний уряд наказав заарештувати організаторів самопроголошеного уряду MNC, спричинивши заворушення в Лулуабурзі. Спочатку планувався поділ провінції Касай на дві частини, щоб дозволити створити квазіавтономний уряд MNC. Пропоновану провінцію назвали Федеративною державою Південного Касаю (фр. État fédératif du Sud-Kasaï). Однак після повного відокремлення Катанги і відвідин її на початку серпня Калонжи, 8 серпня він заявив, що ПК має стати в будь-якому випадку незалежним. В той час у провінції відбувалися міжетнічні сутички між племенами Луба, представником яких був Калоджи, та Лулуа.

9 серпня 1960 року було створено Гірничу державу Південний Касай (фр. État minier du Sud-Kasaï), де президентом став Альбер Калонджи, а главою уряду - Жозеф Нгалула. Офіційна назва країни була Автономна державаПівденна Касаї (фр.  État autonome du Sud-Kasaï). Однак, на відміну від Катанги, Південний Касай не проголошував повну незалежність від республіки Конго і не відкидав конголезький суверенітет. На практиці Південний Касай, незалежність якого підтримали вожді Луби, мав значно більше повноважень, ніж інші провінції. Видобуток і експорт діамантів був головним надбанням держави. Державу сецесіоністів підтримували бельгійські гірничодобувні компанії, зацікавлені в збереженні контролю над шахтами, а також Франція і ПАР, але не надавали дипломатичного визнання.

Центральний уряд Конго вирішив придушити таке відокремлення силою, враховуючи також те, що Південний Касай перекривав залізничне сполучення до Катанги. 23 серпня Національна Конголезька армія (Фр. Armée Nationale Congolaise, ANC), за підтримки СРСР та ЧССР, почала операцію по захопленню держави. 26 серпня ANC захопили Баквангу і вчинили розправу над місцевими мешканцями, вбивши 3 тис. людей. Через осуд і тиск ООН, який назвав різанину геноцидом, 18 вересня Мобуту пообіцяв припинити бойові дії, а 23 вересня ANC вийшов із Південного Касаю. В листопаді відновилися сутички поміж повстанцями Луба та Лулуа.

Поміж Калонджи та Нгалулою, які мали різні погляди на управління державою, зростала напруга. Калонджи бажав аби уряд формувався на традиціях і на звичаях народу Луби, тоді як Нгалула віддавав перевагу демократичній системі управління. За перші кілька місяців свого існування в Південному Касаї змінилося п’ять урядів. Незважаючи на те, що держава отримала певну підтримку з боку Бельгії, жандармерія була погано оснащена і постійно мала дефіцит запасів та боєприпасів.

Після державного перевороту в Конго, який усунув Лумумбу від влади, Калонджи намагався розвинути добрі стосунки з конголезьким урядом. Генерал Жозеф-Дезіре Мобуту вирішив використати Південний Касай для страти своїх політичних опонентів. Такі розправи призвели до того, що сецесіоністську державу прозвали «Національний двір м'ясника». 

12 квітня 1961 року через етнічну приналежність народу Луби до Південного Касаю на зборах вождів Калонджи проголосив себе мулопве (королем). Щоб уникнути звинувачень в узурпації влади, новий монарх тут же відрікся на користь сина. 16 липня Калонджи відмовився від статусу монарха, проте зберіг за собою титул мулопве, і змінив своє ім'я на Альбер I Калонджи Дітунга. Статус держави також було змінено на Федеративне королівство Південного Касаю (фр. Royaume fédéré du Sud-Kasaï). Такі дії не схвалювали навіть представники народу Луби і Калоджи фактично втратив своїх прихильників. Невдовзі він був публічно засуджений і дезавуйований 10-ма представниками Південного Касаю в парламенті Леопольдвіля, що поклало початок процесу розпаду сецесіоністської держави.

Наприкінці жовтня 1961 р. Калонджи та кілька представників Лулуа уклали символічний союз, намагаючись припинити племінний конфлікт Люба-Лулуа. 2 грудня у парламенті виступив комуніст Крістоф Гбен'є, який запропонував парламенту за злочини Калонджи зняти з нього недоторканність. 30 грудня він був узятий під варту ANC в Леопольдвілі й засуджений до 5 років ув'язнення.

9 березня 1962 року парламент Леопольдвіля під керівництвом прем'єр-міністра Сіріла Адули погодився змінити Конституцію і надав Південному Касаю офіційний статус провінції Конго. У квітні 1962 року війська ООН увійшли до Південного Касаю.

7 вересня Калонджи втік із в'язниці і повернувся до Південного Касаю, сподіваючись відновити своє офіційне положення на місцевих виборах. У ніч з 29 на 30 вересня військові командири в Південному Касаї  здійснили переворот проти режиму Калонджи. Калонджи та генерал Дінанга були поміщені під домашній арешт, але вони втекли через кілька днів. Потім Калонджи втік до Парижу, згодом Іспанії. 5 жовтня до Бакванги прибули урядові війська, щоб розбити останні сили прихильників Калонджи та підтримати повстанців.

Література Редагувати

  • Винокуров Ю. Н. Історія Заїру в Новий час / Ю. М. Винокуров, А. С. Орлова, В. А. Субботін; Академія наук СРСР, Інститут Африки. - М. : Наука, 1982. - 304 с. - (Історія країн Африки).
  • Республіка Заїр: довідник / Академія наук СРСР, Інститут Африки; [відповідальний редактор Л. В. Гончаров]. - М. : Наука, 1984. - 253 с.
  • Федералізм: енциклопедія / К. С. Гаджієв, Е. Г. Коваленко. - М. : МГУ (У співпраці з МГУ і університетом Ганновера), 2000. - С. 244-245. - ISBN 5-211-04233-6 .
  • Dedeken, Noël C. (1978). Chimères Baluba: Le Sud-Kasaï, 1960–1962 à feu et à sang. Brussels: Dedeken Editeur. OCLC 70737994. 
  • De Witte, Ludo (2002). The Assassination of Lumumba (вид. Trans.). London: Verso. ISBN 1-85984-410-3. 
  • Kalonji Ditunga Mulopwe, Albert (2005). Congo 1960, la sécession du Sud-Kasaï: La vérité du Mulopwe. Paris: L'Harmattan. ISBN 2-7475-8132-2. 
  • Keller, Edmond J. (2007). Secessionism in Africa. Journal of African Policy Studies 13 (1): 1–26. 
  • Muyumba, Valentine Kanyinda (2004). Luba-Kasai: A Working Bibliography. Electronic Journal of Africana Bibliography 9. doi:10.17077/1092-9576.1001. 
  • Boulden, Jane (2001). Peace Enforcement: The United Nations Experience in Congo, Somalia, and Bosnia (вид. 1st). Westport, Conn.: Praeger. ISBN 0-275-96906-1. 
  • Bring, Ove (2011). Hammarskjöld's approach to the United Nations and international law. Documentos. Chile: Instituto de estudios internacionales. 
  • French, Howard W. (2007). A Continent for the Taking: The Tragedy and Hope of Africa (вид. reprint). Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 9780307424303. 
  • Freund, Bill (1998). The Making of Contemporary Africa: The Development of African Society since 1800 (вид. 2nd). Basingstoke: Palgrave-Macmillan. ISBN 978-0-333-69872-3. 
  • Gondola, Charles Didier (2002). The History of Congo. Wesport (Conn.): Greenwood. ISBN 0-313-31696-1. 
  • Haskin, Jeanne M. (2005). The Tragic State of the Congo: From Decolonization to Dictatorship. New York: Algora Publishing. ISBN 0-87586-416-3. 
  • Hoskyns, Catherine (1965). The Congo Since Independence: January 1960 – December 1961. London: Oxford University Press. OCLC 414961. 
  • Janzen, Eileen R. (2013). Growing to One World: The Life of J. King Gordon. McGill-Queen's Press. ISBN 9780773589629. 
  • Kanza, Thomas R. (1994). The Rise and Fall of Patrice Lumumba: Conflict in the Congo (вид. expanded). Rochester, Vermont: Schenkman Books, Inc. ISBN 0-87073-901-8. 
  • Nugent, Paul (2004). Africa since Independence: A Comparative History. New York: Palgrave-MacMillan. ISBN 978-0-333-68273-9. 
  • Nzongola-Ntalaja, Georges (2007). The Congo, From Leopold to Kabila: A People's History (вид. 3rd). New York: Palgrave. ISBN 978-1-84277-053-5. 
  • O'Ballance, Edgar (1999). The Congo-Zaire Experience, 1960–98 (вид. illustrated). London: Springer. ISBN 9780230286481. 
  • Olivier, Lanotte (6 April 2010). Chronology of the Democratic Republic of Congo/Zaire (1960-1997). Online Encyclopedia of Mass Violence. Процитовано 29 квітня 2017. 
  • Omasombo Tshonda, Jean, ред. (2014). Kasaï-Oriental: Un nœud gordien dans l'espace congolais (фр.). Tervuren: Musée royal de l’Afrique centrale. ISBN 978-9-4916-1524-5. 
  • Othen, Christopher (2015). Katanga 1960–63: Mercenaries, Spies and the African Nation that Waged War on the World (вид. illustrated). The History Press. ISBN 9780750965804. 
  • Packham, Eric S. (1996). Freedom and Anarchy. New York: Nova Science. ISBN 1-56072-232-0. 
  • Pakenham, Thomas (1992). The Scramble for Africa: the White Man's Conquest of the Dark Continent from 1876 to 1912 (вид. 13th). London: Abacus. ISBN 978-0-349-10449-2. 
  • Pandey, Gyanendra; Geschiere, Peter (2003). The Forging of Nationhood. Manohar. ISBN 9788173044250. 
  • Simmonds, R. (2012). Legal problems arising from the United Nations military operations in the Congo (вид. illustrated). Springer. ISBN 9789401192675. 
  • Stapleton, Timothy J. (2017). A History of Genocide in Africa. ABC-CLIO. ISBN 9781440830525. 
  • Turner, Thomas (2007). The Congo Wars: Conflict, Myth, and Reality (вид. 2nd). London: Zed Books. ISBN 978-1-84277-688-9. 
  • UN-CHS (1991). The Management of Secondary Cities in Sub-Saharan Africa: Traditional and Modern Institutional Arrangements. Nairobi: United Nations Centre for Human Settlements (Habitat). ISBN 978-92-1-131160-0. 
  • Willame, Jean-Claude (1972). Patrimonialism and Political Change in the Congo. Stanford: Stanford University Press. ISBN 0-8047-0793-6. 
  • Young, M. Crawford (1965). Politics in the Congo: Decolonization and Independence. Princeton: Princeton University Press. OCLC 307971. 
  • Zeilig, Leo (2008). Lumumba: Africa's Lost Leader. London: Haus. ISBN 978-1-905791-02-6. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sud Kasai Pivdenne KasayiNeviznana derzhava1960 1962Prapor GerbPivdenne Kasayi istorichni kordoni na kartiKarta Kongo u 1961 roci z Pivdennim Kasayi vidilena chervonim kolorom mezhuye z secesionistskim Katangoyu na pivdni Stolicya BakvangaForma pravlinnya de yure Avtonomna federativna derzhava Respubliki Kongode fakto Nezalezhna napivprezidentska piznishe monarhichna etnokratiyaIstorichnij period Kongolezka kriza Kongolezka nezalezhnist 30 chervnya 1960 roku Odnostoronnya secesiya 9 serpnya 1960 Progoloshennya monarhiyi 12 kvitnya 1961 Aresht Kalondzhi 30 grudnya 1961 Derzhavnij perevorot 29 veresnya 1962 Rozpusk 5 zhovtnya 1962Plosha 1961 est 30 000 km2Naselennya 1961 est 1 000 000 osib Gustota 33 3 osib km Valyuta Kongolezkij frankSogodni ye chastinoyu DRKVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Pivdenne KasayiPivdenne Kasayi fr Sud Kasai neviznana secesionistska derzhava yaka isnuvala v mezhah Respubliki Kongo suchasna Demokratichna Respublika Kongo na pochatku 1960 h rokiv v period Kongolezkoyi krizi Istoriya RedaguvatiU travni 1960 roku Kongolezkij nacionalnij ruh fr Mouvement National Congolais MNC na choli z Patrisom Lumumboyu vigrala parlamentski vibori de Lumumba stav prem yer ministrom a prezidentom lider partiyi Asociaciya narodu bakongo fr Association des Bakongo ABAKO Zhozef Kasavubu Ne zvazhayuchi na te sho MNC otrimalo bilshist misc Lumumba ne zmig vzyati pid kontrol provincijnij uryad Pivdennogo Kasayu Na posadu prezidenta provinciyi vin priznachiv Bartelemi Mukenge todi yak Kalondzhi bulo vidmovleno u vazhlivij ministerskij posadi v nacionalnomu uryadi Lumumbi Mukenge namagavsya ob yednati uryad i navit zaproponuvav chlenu MNC Dzhozefu Ngaluli posadu v jogo kabineti Ngalula vidhiliv propoziciyu i 14 chervnya MNC virishiv stvoriti alternativnij uryad v Pivdennomu Kasayi pid jogo kerivnictvom 3 lipnya centralnij uryad nakazav zaareshtuvati organizatoriv samoprogoloshenogo uryadu MNC sprichinivshi zavorushennya v Luluaburzi Spochatku planuvavsya podil provinciyi Kasaj na dvi chastini shob dozvoliti stvoriti kvaziavtonomnij uryad MNC Proponovanu provinciyu nazvali Federativnoyu derzhavoyu Pivdennogo Kasayu fr Etat federatif du Sud Kasai Odnak pislya povnogo vidokremlennya Katangi i vidvidin yiyi na pochatku serpnya Kalonzhi 8 serpnya vin zayaviv sho PK maye stati v bud yakomu vipadku nezalezhnim V toj chas u provinciyi vidbuvalisya mizhetnichni sutichki mizh plemenami Luba predstavnikom yakih buv Kalodzhi ta Lulua 9 serpnya 1960 roku bulo stvoreno Girnichu derzhavu Pivdennij Kasaj fr Etat minier du Sud Kasai de prezidentom stav Alber Kalondzhi a glavoyu uryadu Zhozef Ngalula Oficijna nazva krayini bula Avtonomna derzhavaPivdenna Kasayi fr Etat autonome du Sud Kasai Odnak na vidminu vid Katangi Pivdennij Kasaj ne progoloshuvav povnu nezalezhnist vid respubliki Kongo i ne vidkidav kongolezkij suverenitet Na praktici Pivdennij Kasaj nezalezhnist yakogo pidtrimali vozhdi Lubi mav znachno bilshe povnovazhen nizh inshi provinciyi Vidobutok i eksport diamantiv buv golovnim nadbannyam derzhavi Derzhavu secesionistiv pidtrimuvali belgijski girnichodobuvni kompaniyi zacikavleni v zberezhenni kontrolyu nad shahtami a takozh Franciya i PAR ale ne nadavali diplomatichnogo viznannya Centralnij uryad Kongo virishiv pridushiti take vidokremlennya siloyu vrahovuyuchi takozh te sho Pivdennij Kasaj perekrivav zaliznichne spoluchennya do Katangi 23 serpnya Nacionalna Kongolezka armiya Fr Armee Nationale Congolaise ANC za pidtrimki SRSR ta ChSSR pochala operaciyu po zahoplennyu derzhavi 26 serpnya ANC zahopili Bakvangu i vchinili rozpravu nad miscevimi meshkancyami vbivshi 3 tis lyudej Cherez osud i tisk OON yakij nazvav rizaninu genocidom 18 veresnya Mobutu poobicyav pripiniti bojovi diyi a 23 veresnya ANC vijshov iz Pivdennogo Kasayu V listopadi vidnovilisya sutichki pomizh povstancyami Luba ta Lulua Pomizh Kalondzhi ta Ngaluloyu yaki mali rizni poglyadi na upravlinnya derzhavoyu zrostala napruga Kalondzhi bazhav abi uryad formuvavsya na tradiciyah i na zvichayah narodu Lubi todi yak Ngalula viddavav perevagu demokratichnij sistemi upravlinnya Za pershi kilka misyaciv svogo isnuvannya v Pivdennomu Kasayi zminilosya p yat uryadiv Nezvazhayuchi na te sho derzhava otrimala pevnu pidtrimku z boku Belgiyi zhandarmeriya bula pogano osnashena i postijno mala deficit zapasiv ta boyepripasiv Pislya derzhavnogo perevorotu v Kongo yakij usunuv Lumumbu vid vladi Kalondzhi namagavsya rozvinuti dobri stosunki z kongolezkim uryadom General Zhozef Dezire Mobutu virishiv vikoristati Pivdennij Kasaj dlya strati svoyih politichnih oponentiv Taki rozpravi prizveli do togo sho secesionistsku derzhavu prozvali Nacionalnij dvir m yasnika 12 kvitnya 1961 roku cherez etnichnu prinalezhnist narodu Lubi do Pivdennogo Kasayu na zborah vozhdiv Kalondzhi progolosiv sebe mulopve korolem Shob uniknuti zvinuvachen v uzurpaciyi vladi novij monarh tut zhe vidriksya na korist sina 16 lipnya Kalondzhi vidmovivsya vid statusu monarha prote zberig za soboyu titul mulopve i zminiv svoye im ya na Alber I Kalondzhi Ditunga Status derzhavi takozh bulo zmineno na Federativne korolivstvo Pivdennogo Kasayu fr Royaume federe du Sud Kasai Taki diyi ne shvalyuvali navit predstavniki narodu Lubi i Kalodzhi faktichno vtrativ svoyih prihilnikiv Nevdovzi vin buv publichno zasudzhenij i dezavujovanij 10 ma predstavnikami Pivdennogo Kasayu v parlamenti Leopoldvilya sho poklalo pochatok procesu rozpadu secesionistskoyi derzhavi Naprikinci zhovtnya 1961 r Kalondzhi ta kilka predstavnikiv Lulua uklali simvolichnij soyuz namagayuchis pripiniti pleminnij konflikt Lyuba Lulua 2 grudnya u parlamenti vistupiv komunist Kristof Gben ye yakij zaproponuvav parlamentu za zlochini Kalondzhi znyati z nogo nedotorkannist 30 grudnya vin buv uzyatij pid vartu ANC v Leopoldvili j zasudzhenij do 5 rokiv uv yaznennya 9 bereznya 1962 roku parlament Leopoldvilya pid kerivnictvom prem yer ministra Sirila Aduli pogodivsya zminiti Konstituciyu i nadav Pivdennomu Kasayu oficijnij status provinciyi Kongo U kvitni 1962 roku vijska OON uvijshli do Pivdennogo Kasayu 7 veresnya Kalondzhi vtik iz v yaznici i povernuvsya do Pivdennogo Kasayu spodivayuchis vidnoviti svoye oficijne polozhennya na miscevih viborah U nich z 29 na 30 veresnya vijskovi komandiri v Pivdennomu Kasayi zdijsnili perevorot proti rezhimu Kalondzhi Kalondzhi ta general Dinanga buli pomisheni pid domashnij aresht ale voni vtekli cherez kilka dniv Potim Kalondzhi vtik do Parizhu zgodom Ispaniyi 5 zhovtnya do Bakvangi pribuli uryadovi vijska shob rozbiti ostanni sili prihilnikiv Kalondzhi ta pidtrimati povstanciv Literatura RedaguvatiVinokurov Yu N Istoriya Zayiru v Novij chas Yu M Vinokurov A S Orlova V A Subbotin Akademiya nauk SRSR Institut Afriki M Nauka 1982 304 s Istoriya krayin Afriki Respublika Zayir dovidnik Akademiya nauk SRSR Institut Afriki vidpovidalnij redaktor L V Goncharov M Nauka 1984 253 s Federalizm enciklopediya K S Gadzhiyev E G Kovalenko M MGU U spivpraci z MGU i universitetom Gannovera 2000 S 244 245 ISBN 5 211 04233 6 Dedeken Noel C 1978 Chimeres Baluba Le Sud Kasai 1960 1962 a feu et a sang Brussels Dedeken Editeur OCLC 70737994 De Witte Ludo 2002 The Assassination of Lumumba vid Trans London Verso ISBN 1 85984 410 3 Kalonji Ditunga Mulopwe Albert 2005 Congo 1960 la secession du Sud Kasai La verite du Mulopwe Paris L Harmattan ISBN 2 7475 8132 2 Keller Edmond J 2007 Secessionism in Africa Journal of African Policy Studies 13 1 1 26 Muyumba Valentine Kanyinda 2004 Luba Kasai A Working Bibliography Electronic Journal of Africana Bibliography 9 doi 10 17077 1092 9576 1001 Boulden Jane 2001 Peace Enforcement The United Nations Experience in Congo Somalia and Bosnia vid 1st Westport Conn Praeger ISBN 0 275 96906 1 Bring Ove 2011 Hammarskjold s approach to the United Nations and international law Documentos Chile Instituto de estudios internacionales French Howard W 2007 A Continent for the Taking The Tragedy and Hope of Africa vid reprint Knopf Doubleday Publishing Group ISBN 9780307424303 Freund Bill 1998 The Making of Contemporary Africa The Development of African Society since 1800 vid 2nd Basingstoke Palgrave Macmillan ISBN 978 0 333 69872 3 Gondola Charles Didier 2002 The History of Congo Wesport Conn Greenwood ISBN 0 313 31696 1 Haskin Jeanne M 2005 The Tragic State of the Congo From Decolonization to Dictatorship New York Algora Publishing ISBN 0 87586 416 3 Hoskyns Catherine 1965 The Congo Since Independence January 1960 December 1961 London Oxford University Press OCLC 414961 Janzen Eileen R 2013 Growing to One World The Life of J King Gordon McGill Queen s Press ISBN 9780773589629 Kanza Thomas R 1994 The Rise and Fall of Patrice Lumumba Conflict in the Congo vid expanded Rochester Vermont Schenkman Books Inc ISBN 0 87073 901 8 Nugent Paul 2004 Africa since Independence A Comparative History New York Palgrave MacMillan ISBN 978 0 333 68273 9 Nzongola Ntalaja Georges 2007 The Congo From Leopold to Kabila A People s History vid 3rd New York Palgrave ISBN 978 1 84277 053 5 O Ballance Edgar 1999 The Congo Zaire Experience 1960 98 vid illustrated London Springer ISBN 9780230286481 Olivier Lanotte 6 April 2010 Chronology of the Democratic Republic of Congo Zaire 1960 1997 Online Encyclopedia of Mass Violence Procitovano 29 kvitnya 2017 Omasombo Tshonda Jean red 2014 Kasai Oriental Un nœud gordien dans l espace congolais fr Tervuren Musee royal de l Afrique centrale ISBN 978 9 4916 1524 5 Othen Christopher 2015 Katanga 1960 63 Mercenaries Spies and the African Nation that Waged War on the World vid illustrated The History Press ISBN 9780750965804 Packham Eric S 1996 Freedom and Anarchy New York Nova Science ISBN 1 56072 232 0 Pakenham Thomas 1992 The Scramble for Africa the White Man s Conquest of the Dark Continent from 1876 to 1912 vid 13th London Abacus ISBN 978 0 349 10449 2 Pandey Gyanendra Geschiere Peter 2003 The Forging of Nationhood Manohar ISBN 9788173044250 Simmonds R 2012 Legal problems arising from the United Nations military operations in the Congo vid illustrated Springer ISBN 9789401192675 Stapleton Timothy J 2017 A History of Genocide in Africa ABC CLIO ISBN 9781440830525 Turner Thomas 2007 The Congo Wars Conflict Myth and Reality vid 2nd London Zed Books ISBN 978 1 84277 688 9 UN CHS 1991 The Management of Secondary Cities in Sub Saharan Africa Traditional and Modern Institutional Arrangements Nairobi United Nations Centre for Human Settlements Habitat ISBN 978 92 1 131160 0 Willame Jean Claude 1972 Patrimonialism and Political Change in the Congo Stanford Stanford University Press ISBN 0 8047 0793 6 Young M Crawford 1965 Politics in the Congo Decolonization and Independence Princeton Princeton University Press OCLC 307971 Zeilig Leo 2008 Lumumba Africa s Lost Leader London Haus ISBN 978 1 905791 02 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdenne Kasayi amp oldid 39774460