Південна армія США (англ. United States Army South) — військове об'єднання армії США, основний компонент сухопутних військ Південного Командування Збройних сил США, зона відповідальності якого включає 31 країну та 15 територій особливого суверенітету в Центральній і Південній Америці та Карибському басейні. Штаб-квартира знаходиться у Форт-Сем Х'юстон, Техас.
| Південна армія США United States Army South | |
|---|---|
| Нарукавний шеврон армії | |
| На службі | 4 грудня 1986 — по т.ч. |
| Країна | США |
| Належність | Регулярна армія США |
| Вид | Армія США |
| Тип | польова армія |
| Роль | піхота |
| У складі | Південне Командування Збройних сил США |
| Гарнізон/Штаб | Форт Сем Х'юстон, Техас |
| Гасло | «Захист і братерство» (англ. "Defense and Fraternity" |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Нагороди | |
| Вебсайт | U.S. Army South (Sixth Army) |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Деніель Волрат |
| Знаки розрізнення | |
| Відзнака армії | |
| | |
| Медіафайли на Вікісховищі |
Наразі офіційно заявленою місією Південної армії США є проведення та підтримка багатонаціональних операцій і співробітництва у сфері безпеки в зоні відповідальності Південного командування ЗС США з метою протидії транснаціональним кримінальним загрозам і зміцнення регіональної безпеки для захисту батьківщини. В разі потреби орган управління Південної армії може розгортатися до командування сухопутного компоненту об'єднаної оперативно-тактичної групи або об'єднаного міжвидового оперативно-тактичного угруповання відповідно до наказу вищого керівництва.
Зміст ред.
4 грудня 1986 року Південна армія США була активована як головний орган військового управління армійського компонента Південного командування ЗС США зі штаб-квартирою в будівлі 95, Форт-Клейтон.
В ході проведення з 20 грудня 1989 року по 31 січня 1990 року операції «Справедлива справа», військової операції з метою повалення панамського диктатора генерала Мануеля Антоніо Нор'єги штаб Південної армії став штабом Об'єднаної оперативно-тактичної групи «Південь», яка відповідала за планування, організацію та виконання операції. Під час вторгнення загальна чисельність військ зросла до 27 тис. З них 13 000 вже були дислоковані в Панамі, а 14 000 були доставлені зі території Сполучених Штатів.
14 жовтня 1994 року 193-тя піхотна бригада стала першим з'єднанням, яке відповідно до Договору про Панамський канал 1977 року було деактивоване, у контексті виведення американських збройних сил США з Панами до грудня 1999 року.
1 червня 1997 року, у рамках зміни Плану об'єднаного командування Південне командування США також перебрало на себе географічну відповідальність за військові формування США, які діяли в Карибському басейні та Мексиканській затоці. У цьому контексті географічна зона відповідальності Південної армії США розширилася, до нині увійшла 31 країна та 15 територій особливого суверенітету в Латинській Америці та Карибському басейні, за винятком Пуерто-Рико та Мексики. У 1998 році підрозділи армії взяли участь у 15 взводних навчаннях в оперативному тренувальному центрі «Джангл» із солдатами з Белізу, Колумбії, Венесуели, Сальвадору, Чилі, Аргентини та Парагваю.
Як частина великої трансформації армії у відповідь на безпекові загрози після 9/11 у всьому світі, 16 липня 2008 року Південна армія об'єдналася з Південною армією США (Шоста армія), зміна, яка збільшила її розмір і можливості, включивши до свого складу Оперативний командний пункт (OCP), який може служити ядром розгортання штабу Об'єднаної оперативної групи (JTF) або командування сухопутного компоненту Об'єднаних сил (JFLCC) будь-де в зоні відповідальності Південного командування США.
Див. також ред.
- Командування ССО США «Південь»
- Південна армійська група
- Південна армія (Німецька імперія)
- Південна армія
- Південне угруповання морської піхоти США
- Командування навчання та доктрин армії США
Примітки ред.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південна армія США |