Путнісит — мінерал, що складається із стронцію, кальцію, хрому, сірки, вуглецю, кисню та водню. Був виявлений на півострові «Полярний ведмідь» у графстві Дандас, Західна Австралія в 2007 році під час гірничих розробок. Після ідентифікації та визнання IMA у 2012 р. мінерал був названий на честь австралійських мінералогів Ендрю та Крістін Путніс з Університету Мюнстера.
| Путнісит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d] |
| IMA-номер | IMA2011-106 |
| Абревіатура | Pni |
| Хімічна формула | SrCa₄Cr³⁺₈(CO₃)₈SO₄(OH)₁₆·25H₂O |
| Ідентифікація | |
| Колір | пурпуровий |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd |
| Просторова група | просторова група Pnmad |
| Колір риси | рожевий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Andrew Putnisd, Christine Putnisd, дует[d] |
| Путнісит у Вікісховищі |
Путнісит має унікальні хімічні та структурні властивості, і, схоже, не пов'язаний з жодним із існуючих мінералогічних сімейств. Має унікальне поєднання елементів: перший мінерал, що поєднує стронцій і хром; також перший карбонат-сульфатний мінерал, що містить стронцій.
Кристали напівпрозорі фіолетові, але мають виразний плеохроїзм (від блідо-фіолетового до блідо-голубувато-сірого залежно від кута спостереження) і залишають рожеві смуги при натиранні на рівній поверхні.
Твердість за шкалою Мооса 1,5-2. Виміряна щільність 2,20 г/см³.
Путнісит зустрічається у вигляді малих (<0,5 мм) кубоподібних кристалів у вулканічних породах на підкладці з кварцу та майже аморфного силікату хрому.
Примітки ред.
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and classification (CNMNC) Newsletter 13, New minerals and nomenclature modifications approved in 2012 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press. — Vol. 76. — P. 807–817. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2012.076.3.26
- ↑ A. Pring, P. Elliott, G. Giester et al. Putnisite, SrCa4Cr8 3+ (CO3)8SO4(OH)16·25H2O, a new mineral from Western Australia: description and crystal structure // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2014. — Vol. 78, Iss. 01. — P. 131–144. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2014.078.1.10
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ . Mineralogical Magazine. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- ↑ . Mindat.org. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 29 квітня 2014.
- ↑ . University of Adelaide. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
Посилання ред.
- http://www.mindat.org/min-42732.html [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
- https://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Putnisite [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- http://wiki.web.ru/wiki/Путнисит [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Elliott, P., Giester, G., Rowe, R., Pring, A. (2012) Putnisite, IMA 2011-106. CNMNC Newsletter No. 13, June 2012, page 810; Mineralogical Magazine, 76, 807-817.
- Elliott, P., Giester, G., Rowe, R., Pring, A. (2014): Putnisite, SrCa4Cr3+8(CO3)8SO4(OH) 16·25H2O, a new mineral from Western Australia: description and crystal structure. Mineralogical Magazine, 78, 131-144. (abstract [ 16 липня 2016 у Wayback Machine.])