www.wikidata.uk-ua.nina.az

Псевдонаднова Псевдонаднові це вибухи зір що спочатку виглядають як тип наднової але вибух не знищує початкову зорю Тому

Псевдонаднова

Псевдонаднові — це вибухи зір, що спочатку виглядають як тип наднової, але вибух не знищує початкову зорю. Тому вони вважаються класом надзвичайно потужних нових. Вони також відомі як наднові типу V, аналоги Ети Кіля та гігантські вибухи яскравих блакитних змінних (LBV).

NGC 3184 з псевдонадновою SN 2010dn.

Вигляд, походження та втрата маси ред.

Псевдонаднові видаються як дуже бліді наднові спектрального типу IIn, що мають у спектрі водень та вузькі спектральні лінії, які вказують на відносно низькі швидкості газів. Ці «самозванці» перевищують свій стан до вибуху на декілька зоряних величин, з типовою піковою абсолютною видимою зоряною величиною −11 до −14, що робить ці спалахи порівняними з найяскравішими зорями небосхилу.

Механізм, який спричиняє ці вибухи, досі остаточно не з'ясований, хоча за однією з теорій завдячує порушенню класичної межі яскравості Еддінгтона, що запускає велику втрату маси. Якщо співвідношення випроміненої енергії до кінетичної енергії становить близько 1, як у Ети Кіля, маса викинутої матерії складе бл. 0,16 маси Сонця.

Приклади ред.

Можливими прикладами псевдонаднових є вибухи Ети Кіля 1843 року, P Лебедя[en], SN 1961V[en], SN 1954J, SN 1997bs, SN 2008S у NGC 6946 та SN 2010dn — у всіх цих випадках зазначається про збереження зір-попередників.

Одна з псевдонаднових, яка потрапила у новини після події, — це псевдонаднова у галактиці UGC 4904[en], яку 20 жовтня 2004 року спостерігав японський астроном-аматор Коїті Ітагакі[en]. Ця яскрава блакитна змінна два роки потому, 11 жовтня 2006 року, вибухнула як наднова SN 2006jc[en].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Smith, Nathan; Weidong, Li; Silverman, Jeffrey; Ganeshalingam, Mo; Filippenko, Alexei (2010). Luminous Blue Variable eruptions and related transients: Diversity of progenitors and outburst properties. Solar and Stellar Astrophysics 1010. с. 3718. Bibcode:2011MNRAS.415..773S. arXiv:1010.3718. doi:10.1111/j.1365-2966.2011.18763.x. 
  2. Smith, Nathan; Ganeshalingam, Mohan; Chornock, Ryan; Filippenko, Alexei; Weidong, Li (2009). SN 2008S: A Cool Super-Eddington Wind in a Supernova Impostor. Astrophysical Journal Letters 697 (1). с. L49–L53. Bibcode:2009ApJ...697L..49S. arXiv:0811.3929. doi:10.1088/0004-637X/697/1/L49. 
  3. Kochanek, C.S.; Szczygiel, D.M.; Stanek, K.Z. (2010). The Supernova Impostor Impostor SN 1961V: Spitzer Shows That Zwicky Was Right (Again). Solar and Stellar Astrophysics. Bibcode:2011ApJ...737...76K. arXiv:1010.3704. doi:10.1088/0004-637X/737/2/76. 
  4. NASA – Supernova Imposter Goes Supernova. Nasa.gov. Процитовано 13 січня 2010. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Psevdonadnovi ce vibuhi zir sho spochatku viglyadayut yak tip nadnovoyi ale vibuh ne znishuye pochatkovu zoryu Tomu voni vvazhayutsya klasom nadzvichajno potuzhnih novih Voni takozh vidomi yak nadnovi tipu V analogi Eti Kilya ta gigantski vibuhi yaskravih blakitnih zminnih LBV 2 NGC 3184 z psevdonadnovoyu SN 2010dn 1 Zmist 1 Viglyad pohodzhennya ta vtrata masi 2 Prikladi 3 Div takozh 4 PrimitkiViglyad pohodzhennya ta vtrata masi red Psevdonadnovi vidayutsya yak duzhe blidi nadnovi spektralnogo tipu IIn sho mayut u spektri voden ta vuzki spektralni liniyi yaki vkazuyut na vidnosno nizki shvidkosti gaziv Ci samozvanci perevishuyut svij stan do vibuhu na dekilka zoryanih velichin z tipovoyu pikovoyu absolyutnoyu vidimoyu zoryanoyu velichinoyu 11 do 14 sho robit ci spalahi porivnyanimi z najyaskravishimi zoryami neboshilu Mehanizm yakij sprichinyaye ci vibuhi dosi ostatochno ne z yasovanij hocha za odniyeyu z teorij zavdyachuye porushennyu klasichnoyi mezhi yaskravosti Eddingtona sho zapuskaye veliku vtratu masi Yaksho spivvidnoshennya viprominenoyi energiyi do kinetichnoyi energiyi stanovit blizko 1 yak u Eti Kilya masa vikinutoyi materiyi sklade bl 0 16 masi Soncya Prikladi red Mozhlivimi prikladami psevdonadnovih ye vibuhi Eti Kilya 1843 roku P Lebedya en SN 1961V en 3 SN 1954J SN 1997bs SN 2008S u NGC 6946 ta SN 2010dn 1 u vsih cih vipadkah zaznachayetsya pro zberezhennya zir poperednikiv Odna z psevdonadnovih yaka potrapila u novini pislya podiyi ce psevdonadnova u galaktici UGC 4904 en yaku 20 zhovtnya 2004 roku sposterigav yaponskij astronom amator Koyiti Itagaki en Cya yaskrava blakitna zminna dva roki potomu 11 zhovtnya 2006 roku vibuhnula yak nadnova SN 2006jc en 4 Div takozh red Nevdala nadnovaPrimitki red a b Smith Nathan Weidong Li Silverman Jeffrey Ganeshalingam Mo Filippenko Alexei 2010 Luminous Blue Variable eruptions and related transients Diversity of progenitors and outburst properties Solar and Stellar Astrophysics 1010 s 3718 Bibcode 2011MNRAS 415 773S arXiv 1010 3718 doi 10 1111 j 1365 2966 2011 18763 x Smith Nathan Ganeshalingam Mohan Chornock Ryan Filippenko Alexei Weidong Li 2009 SN 2008S A Cool Super Eddington Wind in a Supernova Impostor Astrophysical Journal Letters 697 1 s L49 L53 Bibcode 2009ApJ 697L 49S arXiv 0811 3929 doi 10 1088 0004 637X 697 1 L49 Kochanek C S Szczygiel D M Stanek K Z 2010 The Supernova Impostor Impostor SN 1961V Spitzer Shows That Zwicky Was Right Again Solar and Stellar Astrophysics Bibcode 2011ApJ 737 76K arXiv 1010 3704 doi 10 1088 0004 637X 737 2 76 NASA Supernova Imposter Goes Supernova Nasa gov Procitovano 13 sichnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Psevdonadnova amp oldid 40146250