Проєхидна волохата Охоронний статусНа межі зникнення МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Твар

?

Проєхидна волохата

Проєхидна волохата

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:	Плацентарні (Eutheria)
Надряд:	Афротерії (Afrotheria)
Ряд:	Однопрохідні (Monotremata)
Родина:	Єхиднові (Tachyglossidae)
Рід:	Проєхидна
Вид:	Проєхидна волохата

Біноміальна назва

Zaglossus bruijni
Peters & Doria, 1876

Поширення волохатої проєхидни

Посилання

Вікісховище:	Zaglossus bruijni
Віківиди:	Zaglossus bruijni
EOL:	323860
ITIS:	552523
МСОП:	23179
NCBI:	33543
Fossilworks:	233707

Проєхидна волохата (Zaglossus bruijni) — вид ссавців роду Проєхидна родини єхиднових.

Назва ред.

Вид названо на честь нідерландського торговця тваринами Антоні Аугустуса Брюйна.

Опис ред.

Завдовжки досягає 50—77 см, вага 5—16,5 кг. Цей вид відрізняється від австралійської єхидни числом пальців — на всіх лапах лише по 3 пальці. Перший і п'ятий пальці не розвинені, іноді зустрічаються тварини з п'ятьма передніми і чотирма задніми пальцями. Довжина кігтів задніх кінцівок зменшується поступово зсередини назовні. Зігнутий донизу дзьоб майже вдвічі довше решти частини голови. Голова, тіло і кінцівки щільно вкриті грубою шерстю рівномірного темно—бурого або чорного забарвлення з невеликою домішкою гладеньких щетинок або зовсім без них. У ній приховані лише нечисленні, короткі, здебільшого абсолютно білі, іноді тільки бурі в основі голки.

Спосіб життя ред.

Полюбляє альпійські луки, вологі гірські ліси. зустрічається на висоті від 1300 до 4000 м над рівнем моря. Живиться переважно дощовими хробаками.

Розмноження відбувається у липні. Самиця відкладає 1 яйце. рідше 3—4. Їх вона розміщує у сумці. Через 9 діб з'являється маленьке єхиденя, яке мати годує молоком ще 6 місяців, коли досягає ваги у 400 г.

Тривалість життя сягає 30 років.

Розповсюдження ред.

Мешкає у північно—західній частині о.Нова Гвінея.

Джерела ред.

Michael L. Augee und Brett Gooden: Echidnas of Australia and New Guinea. New South Wales University Press, Kensington, N.S.W., 1993 ISBN 978-0-86840-046-4
Flannery, T.F. and Groves, C.P. 1998 A revision of the genus Zaglossus (Monotremata, Tachyglossidae), with description of new species and subspecies. Mammalia, 62(3): 367–396