Протео́ліз (від грец. Πρωτεόλυση перший і розв'язування, розпад) — процес поступового розщеплення (гідролізу) білків на пептиди і амінокислоти під дією ферментів-протеаз. Відбувається у живих організмах та у навколишньому середовищі під впливом мікроорганізмів.
Виділяють дві форми протеолізу: обмежений і неспецифічний. Обмежений протеоліз відіграє важливу роль в утворенні ферментів, гормонів та біологічно активних пептидів з їхніх неактивних попередників. Неспецифічний протеоліз призводить до розщеплення білків до амінокислот з подальшим використанням їх у метаболізмі.
Внутрішньоклітинний протеоліз Редагувати
Руйнування білків у клітині має бути відокремлено від інших частин цитоплазми через те, що для протеолізу потрібні особливі умови (pH, іонний склад), а також для того, щоб неспецифічний протеоліз не зруйнував інші білки. Основні протеолітичні системи клітини локалізовані в протеасомах та лізосомах.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
| Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |