«Проліта́ючи над гніздо́м зозу́лі» (англ. One Flew Over the Cuckoo's Nest — дослівно: «Політ над зозулиним гніздом») — американський культовий фільм Мілоша Формана. Екранізація роману «Над зозулиним гніздом» Кена Кізі (Ken Kesey). Прем'єра відбулася 19 листопада 1975 року. За увесь час існування премії «Оскар» фільм став другим з трьох фільмів, які завоювали її у всіх п'яти головних номінаціях. Дотепер це вдалося тільки фільмові «Це сталося якось вночі» (1934). Після цих двох фільмів лише один зміг повторити це досягнення — «Мовчання ягнят» (1991). Фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі» здобув нагороди як найкращий фільм, за найкращу режисуру, найкращих актора та акторку у головних ролях, найкращий адаптований сценарій, а також завоював 11 номінацій і 28 інших нагород, в тому числі кілька Золотих глобусів та премій БАФТА.
| Пролітаючи над гніздом зозулі | |
|---|---|
| англ. One Flew Over the Cuckoo's Nest | |
| | |
| Жанр | комедія-драма, психологічна драма |
| Режисер | Мілош Форман |
| Продюсер | Майкл Дуглас Саул Зейнц |
| Сценарист | Бо Голдман Кен Кізі (роман) |
| На основі | Політ над гніздом зозулі |
| У головних ролях | Джек Ніколсон Луїза Флетчер Віл Семпсон Бред Дуріф Денні Де Віто Крістофер Ллойд |
| Оператор | Гаскел Векслер |
| Композитор | Джек Ніцше |
| Художник | Paul Sylbertd |
| Кінокомпанія | Fantasy Films |
| Дистриб'ютор | United Artists |
| Тривалість | 133 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1975 |
| Дата виходу | 19 листопада 1975 |
| Кошторис | 4,4 млн. $ |
| Касові збори | 112 млн. $ |
| IMDb | ID 0073486 |
| Рейтинг | MPAA: R |
| Пролітаючи над гніздом зозулі у Вікісховищі Пролітаючи над гніздом зозулі у Вікіцитатах |
Станом на 13 серпня 2021 року займає 18-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет Редагувати
Злочинець Рендл Патрік Макмерфі (Джек Ніколсон) потрапляє до в'язниці на невеликий термін. Щоб відпочити від тюремної праці, він симулює божевілля й потрапляє до психіатричної клініки на обстеження. Вільний духом, оригінальний, з гарячою кров'ю в жилах і гострий на язик бунтар, здається, насолоджується свободою в компанії психів і сподівається провести так увесь залишок свого ув'язнення. Але поступово він розуміє, якими невільними є пацієнти клініки та як їх пригнічує старша медсестра Мілдред Ретчед (Луїза Флетчер), що встановила у відділенні суворий розпорядок і неухильно вимагає його дотримання. Це спричиняє внутрішній протест у Макмерфі й він починає «лікувати» пацієнтів по-своєму: спочатку він грає з ними в карти й баскетбол, а потім без дозволу вивозить їх катером на риболовлю. Між Ретчед і Макмерфі починається боротьба за думки й серця пацієнтів. Макмерфі дізнається, що багато пацієнтів перебувають у лікарні з власної волі (у той час, як він сам — на примусовому лікуванні) й не може з цим змиритися. Він намагається показати їм переваги вільного життя й самостійності. Водночас деспотична сестра Ретчед починає «закручувати гайки» й указувати пацієнтам на їхню нікчемність і залежність. Але Макмерфі поступово бере гору в цій дуелі.
Щоб закріпити свою перемогу, він вирішує влаштувати у відділенні вечірку з алкоголем і дівчатами, а потім утекти. Підкупивши санітара, він проводить у лікарню знайомих дівчат легкої поведінки, які приносять спиртні напої. Гулянка вдалася на славу, але перед самою втечею Рендл просить одну з дівчат покохатися з одним молодим і надзвичайно сором'язливим пацієнтом, (можливо, позбавити його невинності), до якого він відчував особливу прихильність. Тим часом п'яний Макмерфі засинає (хоча вікно з ґратами вже відкрито і залишається лише вилізти назовні), і втеча не вдається. А зранку приходить медсестра Ретчед і, побачивши всюди хаос і безлад, лютує. Заставши молодого пацієнта з повією, вона починає докоряти йому, знаючи про його психічну нестабільність, погрожуючи розповісти про те, що трапилося, матері пацієнта, яка є її давньою подругою. Він не може знести її докорів, навісніє, санітари ведуть його до окремої палати, де він, залишившись сам, накладає на себе руки. Побачивши це, Макмерфі шаленіє й накидається на Ретчед, щоб її задушити. Його відтягують, визнають агресивним божевільним і піддають лоботомії.
У кінцевій сцені фільму величезний пацієнт-індіанець на прізвисько «Вождь» (Вілл Семпсон), що також планував утекти з головним героєм, зглянувшись над волелюбним Макмерфі, який після «лікування» перетворився на «рослину», вбиває його, задушивши подушкою, а потім сам тікає на волю, здійснивши Макмерфієву мрію.
У ролях Редагувати
| Актори | Персонажі |
|---|---|
| Джек Ніколсон | Рендл Патрік Макмерфі |
| Луїза Флетчер | Мілдред Ретчед |
| Віл Семпсон | Вождь Бромден |
| Бред Дуріф | Біллі Біббіт |
| Денні Де Віто | Мартіні |
| Крістофер Ллойд | Макс Тебер |
| Майкл Берріман | Елліс |
Номінації та нагороди Редагувати
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1976 | «Оскар» | Найкращий фільм | Сауль Заенц, Майкл Дуглас | Перемога |
| Найкраща чоловіча роль | Джек Ніколсон | Перемога | ||
| Найкраща жіноча роль | Луїза Флетчер | Перемога | ||
| Найкращий режисер | Мілош Форман | Перемога | ||
| Найкращий адаптований сценарій | Лоуренс Гаубен, Бу Голдман | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Бред Дуріф | Номінація | ||
| Найкраща операторська робота | Гаскелл Векслер, Білл Батлер | Номінація | ||
| Найкращий монтаж | Річард Шею, Лінзе Клінгмен, Шелдон Кан | Номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | Джек Ніцш | Номінація | ||
| «Золотий глобус» | Найкращий фільм — драма | «Пролітаючи над гніздом зозулі» | Перемога | |
| Найкращий дебют актора у фільмі | Бред Дуріф | Перемога | ||
| Найкраща жіноча роль у фільмі — драма | Луїза Флетчер | Перемога | ||
| Найкращий режисер | Мілош Форман | Перемога | ||
| Найкращий сценарій кінофільму | Лоуренс Гаубен, Бу Голдман | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль у фільмі — драма | Джек Ніколсон | Перемога | ||
| 1977 | Премія БАФТА | Найкраща чоловіча роль | Джек Ніколсон | Перемога |
| Найкраща жіноча роль | Луїза Флетчер | Перемога | ||
| Найкраща режисура | Мілош Форман | Перемога | ||
| Найкращий фільм | «Пролітаючи над гніздом зозулі» | Перемога | ||
| Найкращий монтаж | Річард Шею, Лінзе Клінгмен, Шелдон Кан | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Бред Дуріф | Перемога | ||
| Найкраща операторська робота | Гаскелл Векслер, Білл Батлер, Вільям Фрейкер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Лоуренс Гаубен, Бу Голдман | Номінація | ||
| Найкращий саундтрек | Мері Макглон, Роберт Р. Ратледж, Вероніка Селвер, Ларрі Джост, Марк Бергер | Номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | Джек Ніцш | Номінація |
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пролітаючи над гніздом зозулі (фільм) |
- Пролітаючи над гніздом зозулі на сайті IMDb (англ.)
- Пролітаючи над гніздом зозулі (фільм) на сайті AllMovie (англ.)
| Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |