www.wikidata.uk-ua.nina.az

Проєкт Конституції Західноукраїнської Народної Республіки Наприкінці 1920 на замовлення уряду ЗУНР в еміграції С Дністря

Проєкт Конституції Західноукраїнської Народної Республіки

Проєкт Конституції Західноукраїнської Народної Республіки
Наприкінці 1920 на замовлення уряду ЗУНР в еміграції С.Дністрянський підготував проєкт Конституції ЗУНР. На відміну від проєкту Конституції Галицької Держави в новому проєкті передбачалося об'єднання ЗУНР з Великою Україною на основі права народів на самовизначення. Проєкт складався з 3-х частин:
1. Держава та право (зі вступом і розділами: "Людські та громадянські права", "Народні права");
2. Державна влада (з розділами: "Основи державної влади", "Організація народної волі", "Виконування народної волі");
3. Самовизначення народів.

Майбутню західноукраїнську державу вчений уявляв як самостійну і правову унітарну напівпрезидентську демократичну республіку. Громадянам гарантувалася "натуральна, особиста, політична та економічна свобода". Усі свободи визнавалися необмеженими, за винятком економічної, "яка не може перешкодити державній власті у переведенні справедливого розділу дібр". Держава мала опікуватись "економічно слабшими", обмежуючи з цією метою в разі необхідності індивідуальну ділову свободу. Загальний економічний порядок держави повинен ґрунтуватися на приватній власності, яка водночас мала "підчинятися суспільним обмеженням з огляду на добро загалу, бо в'яжуться з кожного власністю суспільні обов'язки". Вчений вважав за можливе збереження родових, станових, шляхетських привілеїв за умови, що їх не братимуть до уваги при розподілі державних посад. Усі громадяни визнавалися рівними щодо суду. Проголошувалося рівне право кожної людини на державну охорону.

Установчі збори Редагувати

На першому етапі державного будівництва передбачалося скликання Установчих зборів, які мали узаконити остаточний текст конституції (затвердити конституційну грамоту), здійснити адміністративно-територіальний поділ (на громади, повіти, округи), прийняти виборчі закони та ін. акти, зокрема про податки й аграрну реформу. Вибори до Установчих зборів повинні були проходити на основі загального, прямого, рівного і таємного голосування за трьома національними куріями – української, польською та представників ін. національностей.

Народна палата Редагувати

Після завершення роботи Установчих зборів найвищим законодавчим органом влади ЗУНР мала стати Народна палата, обрана на 4 роки шляхом заг., прямого, рівного і таємного голосування. Обрані до неї посли (депутати) поділялися на 3 нац. курії: укр., польс. та ін. національностей. Кожна з курій наділялася правом вето щодо винесеного на ухвалення Нар. палати закону, якщо він порушував нац. права народності. Такий закон мав передаватися на розгляд держ. суд. трибуналу або на "народний збор" (референдум). До компетенції палати належало прийняття рішень з найважливіших питань держави (війни та миру, верховного нагляду за адміністрацією, судочинства).

Проєкт передбачав утворення у складі палати кількох спец. комісій, у т. ч. "легіслативної комісії" для підготовки законопроєктів. Палата мала також право висувати політ. звинувачення проти президента республіки, вищих держ. функціонерів.

Безпосередня демократія реалізовувалася через заг. або локальні нар. збори (референдуми). Дорадчим органом мали бути нар. комори – виборні орг-ції, які могли вимагати від держ. влади врахування їхніх рішень.

Функції надзвичайного органу покладалися на Заг. нар. раду, яка мала скликатися у виняткових випадках для прийняття найважливіших державних рішень (внесення змін до конституції, встановлення обмежень конституційних прав на період війни тощо). Половину складу цього органу делегувала Нар. рада, а решту – окружні заступництва, нар. комори і заг. нар. збір (референдум).

Виконавча влада Редагувати

Виконавчу владу представляли держ. органи на чолі з президентом республіки, обраним безпосередньо населенням на 4 роки. Перші вибори президента мали відбутися одночасно з виборами до Установчих зборів, наступні – з виборами до Нар. палати. Президентом міг бути кожний громадянин, українець за походженням, не молодший 35 років і не позбавлений цивільних та політ. прав, без обмежень щодо віросповідання. Президент республіки водночас проголошувався верховним головнокоманд., мав право призначати і звільняти членів Ради держави, вищих урядовців, а також право впродовж 10 днів після ухвалення закону Нар. палатою публічно опротестувати цей закон і направити його на розгляд заг. нар. зборів.

У виконанні покладених на президента функцій (насамперед у питаннях нац., зовнішньополіт. та військ.) йому мала допомагати Прибічна рада з 6 членів: 4 українців, 1 поляка та 1 представника ін. народностей. Трьох її членів повинні були делегувати нац. курії, інших добирав президент. У структурі держ. виконавчої влади передбачався такий орган, як Держ. канцелярія, очолювана канцлером.

Пропонувалося утворення Ради держави як вищого виконавчого органу з функціями уряду. В її складі мали бути 6 осіб, яких призначав президент: 4 українці, 1 поляк і 1 представник ін. народностей. Рада формувала 6 департаментів (або міністерств) для ведення справ держави. При кожному з них передбачалося утворити "радні колегії" з 6-ти осіб – по 3 від уряду та Нар. палати.

С.Дністрянський наполягав на відокремленні юстиції від адміністрації. Держ. юстицію мав очолювати голова, якого призначав та звільняв президент. Самостійною структурою був Держ. суд. трибунал.

Органи місцевої влади Редагувати

Важливе місце в проєкті конституції приділялося організації органів місцевої влади в округах, повітах і громадах. У них передбачалися свої виборні представницькі органи (заступництва) та "локальна самоуправа". Компетенція окружного заступництва мала охоплювати всі справи, які потребували однакового й спільного впорядкування в межах округу та не були охоплені законами держави. Заступництва повітів і громад наділялися власною "питомою легіслативою". Окрему складову проєкту становили норми про самовизначення народів у державі. Встановлення принципу "національного ключа", тобто співвідношення 4:1:1 (4 українці, 1 поляк та 1 представник ін. народностей), на думку вченого, повинно було сприяти утвердженню права укр. народу як природного власника нац. тер. на повне самовизначення на своїй землі і водночас забезпеченню прав ін. народностей. Крім утворення 3 нац. курій, встановлювалася культ. автономія нац. меншин, що виявилося, зокрема, у поділі шкільної ради на нац. секції, вживанні рідної мови в урядових установах, судах, громад. житті.

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Дністрянський С. Загальна наука права і політики, т. 1. Прага, 1923
  • Устрій Галицької Держави. В кн.: Правова держава, вип. 7. К., 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Proyekt Konstituciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Naprikinci 1920 na zamovlennya uryadu ZUNR v emigraciyi S Dnistryanskij pidgotuvav proyekt Konstituciyi ZUNR Na vidminu vid proyektu Konstituciyi Galickoyi Derzhavi v novomu proyekti peredbachalosya ob yednannya ZUNR z Velikoyu Ukrayinoyu na osnovi prava narodiv na samoviznachennya Proyekt skladavsya z 3 h chastin 1 Derzhava ta pravo zi vstupom i rozdilami Lyudski ta gromadyanski prava Narodni prava 2 Derzhavna vlada z rozdilami Osnovi derzhavnoyi vladi Organizaciya narodnoyi voli Vikonuvannya narodnoyi voli 3 Samoviznachennya narodiv Majbutnyu zahidnoukrayinsku derzhavu vchenij uyavlyav yak samostijnu i pravovu unitarnu napivprezidentsku demokratichnu respubliku Gromadyanam garantuvalasya naturalna osobista politichna ta ekonomichna svoboda Usi svobodi viznavalisya neobmezhenimi za vinyatkom ekonomichnoyi yaka ne mozhe pereshkoditi derzhavnij vlasti u perevedenni spravedlivogo rozdilu dibr Derzhava mala opikuvatis ekonomichno slabshimi obmezhuyuchi z ciyeyu metoyu v razi neobhidnosti individualnu dilovu svobodu Zagalnij ekonomichnij poryadok derzhavi povinen gruntuvatisya na privatnij vlasnosti yaka vodnochas mala pidchinyatisya suspilnim obmezhennyam z oglyadu na dobro zagalu bo v yazhutsya z kozhnogo vlasnistyu suspilni obov yazki Vchenij vvazhav za mozhlive zberezhennya rodovih stanovih shlyahetskih privileyiv za umovi sho yih ne bratimut do uvagi pri rozpodili derzhavnih posad Usi gromadyani viznavalisya rivnimi shodo sudu Progoloshuvalosya rivne pravo kozhnoyi lyudini na derzhavnu ohoronu Zmist 1 Ustanovchi zbori 2 Narodna palata 3 Vikonavcha vlada 4 Organi miscevoyi vladi 5 Div takozh 6 Dzherela ta literatura 6 1 LiteraturaUstanovchi zbori RedaguvatiNa pershomu etapi derzhavnogo budivnictva peredbachalosya sklikannya Ustanovchih zboriv yaki mali uzakoniti ostatochnij tekst konstituciyi zatverditi konstitucijnu gramotu zdijsniti administrativno teritorialnij podil na gromadi poviti okrugi prijnyati viborchi zakoni ta in akti zokrema pro podatki j agrarnu reformu Vibori do Ustanovchih zboriv povinni buli prohoditi na osnovi zagalnogo pryamogo rivnogo i tayemnogo golosuvannya za troma nacionalnimi kuriyami ukrayinskoyi polskoyu ta predstavnikiv in nacionalnostej Narodna palata RedaguvatiPislya zavershennya roboti Ustanovchih zboriv najvishim zakonodavchim organom vladi ZUNR mala stati Narodna palata obrana na 4 roki shlyahom zag pryamogo rivnogo i tayemnogo golosuvannya Obrani do neyi posli deputati podilyalisya na 3 nac kuriyi ukr pols ta in nacionalnostej Kozhna z kurij nadilyalasya pravom veto shodo vinesenogo na uhvalennya Nar palati zakonu yaksho vin porushuvav nac prava narodnosti Takij zakon mav peredavatisya na rozglyad derzh sud tribunalu abo na narodnij zbor referendum Do kompetenciyi palati nalezhalo prijnyattya rishen z najvazhlivishih pitan derzhavi vijni ta miru verhovnogo naglyadu za administraciyeyu sudochinstva Proyekt peredbachav utvorennya u skladi palati kilkoh spec komisij u t ch legislativnoyi komisiyi dlya pidgotovki zakonoproyektiv Palata mala takozh pravo visuvati polit zvinuvachennya proti prezidenta respubliki vishih derzh funkcioneriv Bezposerednya demokratiya realizovuvalasya cherez zag abo lokalni nar zbori referendumi Doradchim organom mali buti nar komori viborni org ciyi yaki mogli vimagati vid derzh vladi vrahuvannya yihnih rishen Funkciyi nadzvichajnogo organu pokladalisya na Zag nar radu yaka mala sklikatisya u vinyatkovih vipadkah dlya prijnyattya najvazhlivishih derzhavnih rishen vnesennya zmin do konstituciyi vstanovlennya obmezhen konstitucijnih prav na period vijni tosho Polovinu skladu cogo organu deleguvala Nar rada a reshtu okruzhni zastupnictva nar komori i zag nar zbir referendum Vikonavcha vlada RedaguvatiVikonavchu vladu predstavlyali derzh organi na choli z prezidentom respubliki obranim bezposeredno naselennyam na 4 roki Pershi vibori prezidenta mali vidbutisya odnochasno z viborami do Ustanovchih zboriv nastupni z viborami do Nar palati Prezidentom mig buti kozhnij gromadyanin ukrayinec za pohodzhennyam ne molodshij 35 rokiv i ne pozbavlenij civilnih ta polit prav bez obmezhen shodo virospovidannya Prezident respubliki vodnochas progoloshuvavsya verhovnim golovnokomand mav pravo priznachati i zvilnyati chleniv Radi derzhavi vishih uryadovciv a takozh pravo vprodovzh 10 dniv pislya uhvalennya zakonu Nar palatoyu publichno oprotestuvati cej zakon i napraviti jogo na rozglyad zag nar zboriv U vikonanni pokladenih na prezidenta funkcij nasampered u pitannyah nac zovnishnopolit ta vijsk jomu mala dopomagati Pribichna rada z 6 chleniv 4 ukrayinciv 1 polyaka ta 1 predstavnika in narodnostej Troh yiyi chleniv povinni buli deleguvati nac kuriyi inshih dobirav prezident U strukturi derzh vikonavchoyi vladi peredbachavsya takij organ yak Derzh kancelyariya ocholyuvana kanclerom Proponuvalosya utvorennya Radi derzhavi yak vishogo vikonavchogo organu z funkciyami uryadu V yiyi skladi mali buti 6 osib yakih priznachav prezident 4 ukrayinci 1 polyak i 1 predstavnik in narodnostej Rada formuvala 6 departamentiv abo ministerstv dlya vedennya sprav derzhavi Pri kozhnomu z nih peredbachalosya utvoriti radni kolegiyi z 6 ti osib po 3 vid uryadu ta Nar palati S Dnistryanskij napolyagav na vidokremlenni yusticiyi vid administraciyi Derzh yusticiyu mav ocholyuvati golova yakogo priznachav ta zvilnyav prezident Samostijnoyu strukturoyu buv Derzh sud tribunal Organi miscevoyi vladi RedaguvatiVazhlive misce v proyekti konstituciyi pridilyalosya organizaciyi organiv miscevoyi vladi v okrugah povitah i gromadah U nih peredbachalisya svoyi viborni predstavnicki organi zastupnictva ta lokalna samouprava Kompetenciya okruzhnogo zastupnictva mala ohoplyuvati vsi spravi yaki potrebuvali odnakovogo j spilnogo vporyadkuvannya v mezhah okrugu ta ne buli ohopleni zakonami derzhavi Zastupnictva povitiv i gromad nadilyalisya vlasnoyu pitomoyu legislativoyu Okremu skladovu proyektu stanovili normi pro samoviznachennya narodiv u derzhavi Vstanovlennya principu nacionalnogo klyucha tobto spivvidnoshennya 4 1 1 4 ukrayinci 1 polyak ta 1 predstavnik in narodnostej na dumku vchenogo povinno bulo spriyati utverdzhennyu prava ukr narodu yak prirodnogo vlasnika nac ter na povne samoviznachennya na svoyij zemli i vodnochas zabezpechennyu prav in narodnostej Krim utvorennya 3 nac kurij vstanovlyuvalasya kult avtonomiya nac menshin sho viyavilosya zokrema u podili shkilnoyi radi na nac sekciyi vzhivanni ridnoyi movi v uryadovih ustanovah sudah gromad zhitti Div takozh RedaguvatiKonstitucijni akti Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi RespublikiDzherela ta literatura RedaguvatiUsenko I B Voznij V I Konstituciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Literatura Redaguvati Dnistryanskij S Zagalna nauka prava i politiki t 1 Praga 1923 Ustrij Galickoyi Derzhavi V kn Pravova derzhava vip 7 K 1996 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Proyekt Konstituciyi Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki amp oldid 26792860