www.wikidata.uk-ua.nina.az

Принципи політичної економії Джон Стюарт Мілль Принципи політичної економії 1848 наукова праця британського філософа і е

Принципи політичної економії (Джон Стюарт Мілль)

«Принципи політичної економії» (1848) - наукова праця британського філософа і економіста Джона Стюарта Мілля (1806 - 1873), є одним із найважливіших творів з політичної економіки середини XIX століття. Вона редагувалася до сьомого видання у 1871 р. незадовго до смерті Мілля у 1873 р. й перевидавалася у багатьох редакціях. Окрім обговорення оглядових питань, таких як те, які країни отримують більше вигід від системи торгівлі, яка базується на порівняльних перевагах (відповідь Мілля: ті, які мають більш еластичний попит на товари інших країн), робота також обговорювала нормативні питання, такі як ідеальні системи політичної економії, критикуючи запропоновані системи, такі як комунізм та соціалізм. Поряд із іншою роботою Мілля - "Система логіки" (A System of Logic) "Принципи політичної економії" закріпили репутацію Мілля як провідного громадського інтелектуала. Співчутливе ставлення Мілля в цій праці та інших нарисах до сучасного соціалізму, зокрема до фур'єризму (утопічна соціальна течія, пов'язана з іменем Шарля Фур'є), принесло йому повагу серед робітничого класу як одного з їх інтелектуальних поборників.

«Principles of Political Economy»
Автор John Stuart Mill
Країна United Kingdom
Мова English
Тема політична філософія і економіка
Жанр нон-фікшн
Видавництво John W. Parker
Видано 1848
Тип носія Print
Сторінок 450

Передмова та попередні зауваження ред.

«Принципи» написані у прозаїчному стилі, далекому від сучасних вступних текстів. Позбавлений математичних графіків та формул, які були розроблені лише після його смерті, головним чином Альфредом Маршаллом, Мілль писав із насиченим тоном величі, яким написані усі його твори. Його книга продовжувала використовуватися до ХХ століття як основний підручник, наприклад, у Оксфордському університеті до 1919 року.

Книга І. Виробництво ред.

Мілль досліджує природу виробництва, починаючи з праці та її відношення до природи. Спершу він заявляє, що "елементів виробництва два: праця і відповідні природні об'єкти". Далі йдеться про зв’язок людини із природним світом та про те, як людина повинна працювати, щоб використовувати майже все, що є у природному світі. Він використовує багатий набір образів, від пошиття тканини до повороту коліс і створення пари. Людина знайшла спосіб використати природу, так що «необхідна для цього м’язова дія не постійно відновлюється, а виконується раз і назавжди, і в цілому існує велика економія праці». Потім він включає погляд на те, хто "бере кредит" для промисловості. "Деякі автори", - каже він, -

"підняли питання, чи надає природа більше допомоги праці в одній галузі промисловості чи в іншій; і сказали, що в одних професіях праця робить більше, а в інших - природа. Однак у цьому видається велика плутанина ідей. Частина, яку природа має в будь-якій роботі людини, невизначена й неспівмірна. Неможливо вирішити, що в чомусь одному природа робить більше, ніж в будь-якому іншому. Не можна навіть сказати, що праця робить менше. Може знадобитися менше праці; але якщо те, що потрібно, є абсолютно необхідним, результатом є такий самий продукт праці, як й природи. Коли дві умови однаково необхідні для досягнення ефекту взагалі, безглуздо говорити, що стільки його виробляється одним, а стільки іншим; це все одно, що намагатись вирішити, якій половині пари ножиць найбільше потрібно зробити в процесі різання; або який із факторів, п’ять і шість, найбільше сприяє здобутку тридцяти ".

Він посилається на французьких економістів та Адама Сміта, які вважали, що рента за землю є вищою, оскільки у ній більше внеску природи. Насправді, каже Мілль, проста відповідь полягає в тому, що землі мало, і саме це дає змогу збільшити вимогу до ренти. Він зазначає, що багато речей обмежено в кількості, наприклад, промисел арктичних китів, який не міг забезпечити попит. Це натякає на вступний принцип цінності, який "як тільки не має бути стільки речі, скільки було б привласнене та використано, якби її можна було отримати для прохання; право власності або використання природного агента набуває обмінна вартість ".

Капітал, зазначає Мілль, є "накопиченим запасом продуктів праці". Хоча його природу розуміють невірно. Він наводить приклад споживання їжі, на відміну від активів, виділених на виробництво.

"Тож різниця між капіталом і не-капіталом полягає не в тому, який товар, а в розумі капіталіста - у його волі використовувати їх з однією, а не іншою метою; і все майно, хоч і погано пристосоване саме по собі для використання робітників, є частиною капіталу, тому як тільки він, або вартість, яка буде отримана від нього, виділяється для продуктивних реінвестицій ".

Капітал, як і праця, може бути незадіяним, й Мілль наводить приклад неефективного оподаткування виробничого капіталу. Потім він указує на надлишковий рівня життя, створений промисловим виробництвом (індустріалізмом).

"Нарешті, та велика частина виробничого капіталу країни, яка зайнята для виплати заробітної плати робітників, очевидно, не є всією суворо і неодмінно необхідною для виробництва. Настільки, що перевищує фактичні потреби в житті та здоров’ї (надлишок, який у випадку кваліфікованих робітників зазвичай є значним), не витрачається на підтримку праці, а на оплату її праці, і робітники можуть дочекатися цієї частини своєї винагороди до завершення виробництва; він не обов'язково повинен існувати як капітал: і якби їм, на жаль, довелося взагалі відмовитись від нього, може відбутися однаковий обсяг виробництва. Для того, щоб вся винагорода робітників повинна була перераховуватися їм у щоденних або щотижневих виплатах, вона повинна існувати заздалегідь і бути призначена для продуктивного використання, більших запасів або капіталу, ніж було б достатньо для здійснення існуючого обсягу виробництво: більша, на будь-яку суму винагороди, яку отримують робітники, понад те, що корисність розважливого раба-господаря призначала б своїм рабам. Справді, лише після накопичення великого капіталу могла виникнути практика виплати заздалегідь будь-якої винагороди за виплату лише прожиткового мінімуму: оскільки все, що так оплачується, насправді не застосовується до виробництва, але до непродуктивного споживання продуктивних робітників, що вказує на фонд виробництва, достатній для того, щоб визнати звичне перенаправлення його частини просто для зручності ".

Книга ІІ. Розповсюдження ред.

Книга III. Обмін ред.

У своїй третій книзі Мілль звернувся до одного з питань, залишених невирішеними теорією порівняльних переваг Девіда Рікардо, а саме тим, кому розподілявся прибуток від торгівлі. Відповідь Мілля полягала в тому, що міжнародна торгівля принесла найбільшу користь країні, попит на товари якої є найбільш еластичним . Також у цій третій книзі, насамперед у главі I, Мілль розглядає комунізм та соціалізм як альтернативи капіталізму.

Книга IV. Вплив прогресу суспільства на виробництво та розподіл ред.

У своїй четвертій книзі Мілль виклав низку можливих майбутніх наслідків. Перший витікав з мальтузіанських ідей, згідно з якими населення зростатиме швидше, ніж виробництво, що призведе до падіння заробітної плати та зростання прибутку. Другий, на думку Сміта, сказав, що якщо капітал накопичуватиметься швидше, ніж зростатиме населення, то реальна заробітна плата зростатиме. По-третє, повторюючи Давида Рікардо, якщо капітал накопичуватиметься і населення збільшуватиметься з однаковими темпами, проте технології залишатимуться стабільними, реальних заробітних плат не відбуватиметься, оскільки попит та пропозиція на робочу силу будуть однаковими. Однак зростаюче населення потребуватиме більше землекористування, збільшення витрат на виробництво продуктів харчування і, отже, зменшення прибутку. Четвертою альтернативою було те, що технологія прогресувала швидше, ніж населення та запаси капіталу. Результатом буде процвітання економіки. Мілль відчув третій сценарій, швидше за все, і він припустив, що передові технології в якийсь момент повинні закінчитися. Але щодо перспективи постійно активізувати економічну діяльність, Мілль був більш неоднозначним.

"Зізнаюся, я не зачарований ідеалом життя тих, хто вважає, що нормальний стан людей - це боротьба за боротьбу; що витоптування, розчавлювання, розгинання ліктів і наступання на п'яти один одного, які утворюють існуючий тип соціального життя, є найбільш бажаною долею людського роду або чимось іншим, крім неприємних симптомів однієї з фаз промислового прогресу.

Книга V. Про вплив влади ред.

Сприйняття ред.

У 1856 р. ця книга була включена до Index Librorum Prohibitorum, тим самим заборонена католицькою церквою .

Посилання на роботу ред.

Див. також ред.

  • Нариси з деяких невирішених питань політичної економії (1844) Джон Стюарт Мілль

Примітки ред.

  1. See Mill, John Stuart (1848). Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 1 (вид. 1). London: John W. Parker. Процитовано 7 грудня 2012. , volume 2 [ 10 березня 2021 у Wayback Machine.] via Google Books
  2. See Mill, John Stuart (1871). Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 1 (вид. 7). London: Longmans, Green, Reader & Dyer. ; Mill, John Stuart (1871). Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 2 (вид. 7). London: Longmans, Green, Reader & Dyer. Процитовано 5 червня 2014. , via Archive.org
  3. Mill, John Stuart (1888). Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy (вид. 6). London: Longmans, Green, Reader & Dyer. Процитовано 5 червня 2014. , via Archive.org
  4. ve.o
  5. Pressman (2006) 45
  6. Mill (1871) Book 4, Chapter 6
  7. Mill

Список літератури ред.

  • Холландер, Самуель (1985) Економіка Джона Стюарта Мілля, Університет Торонто, преса
  • Прессмен, Стівен (2006) П'ятдесят основних економістів, Routledge,ISBN 0-415-36649-6
  • Шварц, Педро (1972) Нова політична економія Дж. С. Мілля, преса Університету Дюка

зовнішні посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Principi politichnoyi ekonomiyi 1848 naukova pracya britanskogo filosofa i ekonomista Dzhona Styuarta Millya 1806 1873 ye odnim iz najvazhlivishih tvoriv z politichnoyi ekonomiki seredini XIX stolittya 1 Vona redaguvalasya do somogo vidannya u 1871 r 2 nezadovgo do smerti Millya u 1873 r j perevidavalasya u bagatoh redakciyah 3 Okrim obgovorennya oglyadovih pitan takih yak te yaki krayini otrimuyut bilshe vigid vid sistemi torgivli yaka bazuyetsya na porivnyalnih perevagah vidpovid Millya ti yaki mayut bilsh elastichnij popit na tovari inshih krayin robota takozh obgovoryuvala normativni pitannya taki yak idealni sistemi politichnoyi ekonomiyi kritikuyuchi zaproponovani sistemi taki yak komunizm ta socializm 4 Poryad iz inshoyu robotoyu Millya Sistema logiki A System of Logic Principi politichnoyi ekonomiyi zakripili reputaciyu Millya yak providnogo gromadskogo intelektuala Spivchutlive stavlennya Millya v cij praci ta inshih narisah do suchasnogo socializmu zokrema do fur yerizmu utopichna socialna techiya pov yazana z imenem Sharlya Fur ye prineslo jomu povagu sered robitnichogo klasu yak odnogo z yih intelektualnih pobornikiv Principles of Political Economy Avtor John Stuart MillKrayina United KingdomMova EnglishTema politichna filosofiya i ekonomikaZhanr non fikshnVidavnictvo John W ParkerVidano 1848Tip nosiya PrintStorinok 450 Principles of Political Economy u Vikishovishi Zmist 1 Peredmova ta poperedni zauvazhennya 2 Kniga I Virobnictvo 3 Kniga II Rozpovsyudzhennya 4 Kniga III Obmin 5 Kniga IV Vpliv progresu suspilstva na virobnictvo ta rozpodil 6 Kniga V Pro vpliv vladi 7 Sprijnyattya 8 Posilannya na robotu 9 Div takozh 10 Primitki 11 Spisok literaturi 12 zovnishni posilannyaPeredmova ta poperedni zauvazhennya red Principi napisani u prozayichnomu stili dalekomu vid suchasnih vstupnih tekstiv Pozbavlenij matematichnih grafikiv ta formul yaki buli rozrobleni lishe pislya jogo smerti golovnim chinom Alfredom Marshallom Mill pisav iz nasichenim tonom velichi yakim napisani usi jogo tvori Jogo kniga prodovzhuvala vikoristovuvatisya do HH stolittya yak osnovnij pidruchnik napriklad u Oksfordskomu universiteti do 1919 roku Kniga I Virobnictvo red I Shodo elementiv virobnictva Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Mill doslidzhuye prirodu virobnictva pochinayuchi z praci ta yiyi vidnoshennya do prirodi Spershu vin zayavlyaye sho elementiv virobnictva dva pracya i vidpovidni prirodni ob yekti Dali jdetsya pro zv yazok lyudini iz prirodnim svitom ta pro te yak lyudina povinna pracyuvati shob vikoristovuvati majzhe vse sho ye u prirodnomu sviti Vin vikoristovuye bagatij nabir obraziv vid poshittya tkanini do povorotu kolis i stvorennya pari Lyudina znajshla sposib vikoristati prirodu tak sho neobhidna dlya cogo m yazova diya ne postijno vidnovlyuyetsya a vikonuyetsya raz i nazavzhdi i v cilomu isnuye velika ekonomiya praci Potim vin vklyuchaye poglyad na te hto bere kredit dlya promislovosti Deyaki avtori kazhe vin pidnyali pitannya chi nadaye priroda bilshe dopomogi praci v odnij galuzi promislovosti chi v inshij i skazali sho v odnih profesiyah pracya robit bilshe a v inshih priroda Odnak u comu vidayetsya velika plutanina idej Chastina yaku priroda maye v bud yakij roboti lyudini neviznachena j nespivmirna Nemozhlivo virishiti sho v chomus odnomu priroda robit bilshe nizh v bud yakomu inshomu Ne mozhna navit skazati sho pracya robit menshe Mozhe znadobitisya menshe praci ale yaksho te sho potribno ye absolyutno neobhidnim rezultatom ye takij samij produkt praci yak j prirodi Koli dvi umovi odnakovo neobhidni dlya dosyagnennya efektu vzagali bezgluzdo govoriti sho stilki jogo viroblyayetsya odnim a stilki inshim ce vse odno sho namagatis virishiti yakij polovini pari nozhic najbilshe potribno zrobiti v procesi rizannya abo yakij iz faktoriv p yat i shist najbilshe spriyaye zdobutku tridcyati Vin posilayetsya na francuzkih ekonomistiv ta Adama Smita yaki vvazhali sho renta za zemlyu ye vishoyu oskilki u nij bilshe vnesku prirodi Naspravdi kazhe Mill prosta vidpovid polyagaye v tomu sho zemli malo i same ce daye zmogu zbilshiti vimogu do renti Vin zaznachaye sho bagato rechej obmezheno v kilkosti napriklad promisel arktichnih kitiv yakij ne mig zabezpechiti popit Ce natyakaye na vstupnij princip cinnosti yakij yak tilki ne maye buti stilki rechi skilki bulo b privlasnene ta vikoristano yakbi yiyi mozhna bulo otrimati dlya prohannya pravo vlasnosti abo vikoristannya prirodnogo agenta nabuvaye obminna vartist II Pro pracyu yak pro chinnik virobinctva Arhivovano 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine III Pro neproduktivnu pracyu Arhivovano 8 listopada 2016 u Wayback Machine IV Pro kapital Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kapital zaznachaye Mill ye nakopichenim zapasom produktiv praci Hocha jogo prirodu rozumiyut nevirno Vin navodit priklad spozhivannya yizhi na vidminu vid aktiviv vidilenih na virobnictvo Tozh riznicya mizh kapitalom i ne kapitalom polyagaye ne v tomu yakij tovar a v rozumi kapitalista u jogo voli vikoristovuvati yih z odniyeyu a ne inshoyu metoyu i vse majno hoch i pogano pristosovane same po sobi dlya vikoristannya robitnikiv ye chastinoyu kapitalu tomu yak tilki vin abo vartist yaka bude otrimana vid nogo vidilyayetsya dlya produktivnih reinvesticij Kapital yak i pracya mozhe buti nezadiyanim j Mill navodit priklad neefektivnogo opodatkuvannya virobnichogo kapitalu Potim vin ukazuye na nadlishkovij rivnya zhittya stvorenij promislovim virobnictvom industrializmom Nareshti ta velika chastina virobnichogo kapitalu krayini yaka zajnyata dlya viplati zarobitnoyi plati robitnikiv ochevidno ne ye vsiyeyu suvoro i neodminno neobhidnoyu dlya virobnictva Nastilki sho perevishuye faktichni potrebi v zhitti ta zdorov yi nadlishok yakij u vipadku kvalifikovanih robitnikiv zazvichaj ye znachnim ne vitrachayetsya na pidtrimku praci a na oplatu yiyi praci i robitniki mozhut dochekatisya ciyeyi chastini svoyeyi vinagorodi do zavershennya virobnictva vin ne obov yazkovo povinen isnuvati yak kapital i yakbi yim na zhal dovelosya vzagali vidmovitis vid nogo mozhe vidbutisya odnakovij obsyag virobnictva Dlya togo shob vsya vinagoroda robitnikiv povinna bula pererahovuvatisya yim u shodennih abo shotizhnevih viplatah vona povinna isnuvati zazdalegid i buti priznachena dlya produktivnogo vikoristannya bilshih zapasiv abo kapitalu nizh bulo b dostatno dlya zdijsnennya isnuyuchogo obsyagu virobnictvo bilsha na bud yaku sumu vinagorodi yaku otrimuyut robitniki ponad te sho korisnist rozvazhlivogo raba gospodarya priznachala b svoyim rabam Spravdi lishe pislya nakopichennya velikogo kapitalu mogla viniknuti praktika viplati zazdalegid bud yakoyi vinagorodi za viplatu lishe prozhitkovogo minimumu oskilki vse sho tak oplachuyetsya naspravdi ne zastosovuyetsya do virobnictva ale do neproduktivnogo spozhivannya produktivnih robitnikiv sho vkazuye na fond virobnictva dostatnij dlya togo shob viznati zvichne perenapravlennya jogo chastini prosto dlya zruchnosti V Osnovni polozhennya shodo kapitalu Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine VI Pro obigovij ta osnovnij kapital Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine VII Vid chogo zalezhit stupin produktivnosti produktivnih agentiv Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine VIII Spivrobitnictva abo poyednannya praci Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine IX virobnictva u velikomu ta virobnictva u malomu masshtabi Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine H Zakonu pro zbilshennya praci Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine XI Zakonu pro zbilshennya kapitalu Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine XII Zakonu pro zbilshennya virobnictva zemli Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine XIII Naslidki poperednih zakoniv Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kniga II Rozpovsyudzhennya red I vlasnosti Arhivovano 3 bereznya 2018 u Wayback Machine II Toj samij predmet prodovzhuvavsya Arhivovano 3 bereznya 2018 u Wayback Machine III Z klasiv sered yakih rozpodilyayetsya Produkciya Arhivovano 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine IV Pro konkurenciyu ta zvichayi Arhivovano 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine V Rabstva Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine VI selyanskih vlasnikiv Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine VII Prodovzhennya tiyeyi zh temi Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine VIII Metajyeriv Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine IX Z Kottiye Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine X Zasobi skasuvannya orendi Kottiye Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XI Zarobitnoyi plati Arhivovano 2 travnya 2017 u Wayback Machine XII Populyarni zasobi zahistu vid nizkoyi zarobitnoyi plati Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XIII Zahodi shodo nizkoyi zarobitnoyi plati rozglyadayutsya dali Arhivovano 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine XIV Pro riznicyu v zarobitnij plati v riznih zajnyatostyah Arhivovano 2 chervnya 2017 u Wayback Machine XV pributku Arhivovano 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine XVI z orendi Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Kniga III Obmin red U svoyij tretij knizi Mill zvernuvsya do odnogo z pitan zalishenih nevirishenimi teoriyeyu porivnyalnih perevag Devida Rikardo a same tim komu rozpodilyavsya pributok vid torgivli Vidpovid Millya polyagala v tomu sho mizhnarodna torgivlya prinesla najbilshu korist krayini popit na tovari yakoyi ye najbilsh elastichnim Takozh u cij tretij knizi nasampered u glavi I Mill rozglyadaye komunizm ta socializm yak alternativi kapitalizmu I Pro vartist Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine II Pro popit ta propoziciyu shodo yih spivvidnoshennya do vartosti Arhivovano 8 sichnya 2018 u Wayback Machine III vid sobivartosti produkciyi u vidnoshenni do vartosti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine IV Ostatochnij analiz sobivartosti produkciyi Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine V Orendna plata u vidnoshenni do vartosti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine VI Rezyume teoriyi vartosti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine VII Groshej Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine VIII Vid vartosti groshej zalezhno vid popitu ta propoziciyi Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine IX Vid vartosti groshej zalezhno vid sobivartosti produkciyi Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine X podvijnogo standartu ta dopomizhnih monet Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XI Kredit yak zamina groshej Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XII Vpliv kreditu na cini Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XIII nekonvertovanoyi paperovoyi valyuti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XIV Nadlishku propoziciyi Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XV miri vartosti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XVI Pro deyaki osoblivi vipadki cinnosti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XVII mizhnarodnoyi torgivli Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XVIII Mizhnarodnih cinnostej Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XIX groshej sho rozglyadayutsya yak importnij tovar Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XX Inozemnih birzh Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XXI z rozpodilu dorogocinnih metaliv u komercijnomu sviti Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XXII Vpliv valyuti na birzhi ta zovnishnyu torgivlyu Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XXIII Procentnoyi stavki Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XXIV Pro regulyuvannya konvertovanoyi paperovoyi valyuti Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine XXV konkurenciyi riznih krayin na odnomu rinku Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine XXVI rozpovsyudzhennya sho zaznalo vplivu birzhi Arhivovano 30 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kniga IV Vpliv progresu suspilstva na virobnictvo ta rozpodil red U svoyij chetvertij knizi Mill viklav nizku mozhlivih majbutnih naslidkiv Pershij vitikav z maltuzianskih idej zgidno z yakimi naselennya zrostatime shvidshe nizh virobnictvo sho prizvede do padinnya zarobitnoyi plati ta zrostannya pributku Drugij na dumku Smita skazav sho yaksho kapital nakopichuvatimetsya shvidshe nizh zrostatime naselennya to realna zarobitna plata zrostatime Po tretye povtoryuyuchi Davida Rikardo yaksho kapital nakopichuvatimetsya i naselennya zbilshuvatimetsya z odnakovimi tempami prote tehnologiyi zalishatimutsya stabilnimi realnih zarobitnih plat ne vidbuvatimetsya oskilki popit ta propoziciya na robochu silu budut odnakovimi Odnak zrostayuche naselennya potrebuvatime bilshe zemlekoristuvannya zbilshennya vitrat na virobnictvo produktiv harchuvannya i otzhe zmenshennya pributku Chetvertoyu alternativoyu bulo te sho tehnologiya progresuvala shvidshe nizh naselennya ta zapasi kapitalu Rezultatom bude procvitannya ekonomiki Mill vidchuv tretij scenarij shvidshe za vse i vin pripustiv sho peredovi tehnologiyi v yakijs moment povinni zakinchitisya 5 Ale shodo perspektivi postijno aktivizuvati ekonomichnu diyalnist Mill buv bilsh neodnoznachnim Ziznayusya ya ne zacharovanij idealom zhittya tih hto vvazhaye sho normalnij stan lyudej ce borotba za borotbu sho vitoptuvannya rozchavlyuvannya rozginannya liktiv i nastupannya na p yati odin odnogo yaki utvoryuyut isnuyuchij tip socialnogo zhittya ye najbilsh bazhanoyu doleyu lyudskogo rodu abo chimos inshim krim nepriyemnih simptomiv odniyeyi z faz promislovogo progresu 6 I Zagalna harakteristika progresivnogo stanu bagatstva Arhivovano 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine II Vpliv progresu promislovosti ta naselennya na cinnosti ta cini Arhivovano 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine III Vpliv progresu promislovosti ta naselennya na rentu pributok ta zarobitnu platu Arhivovano 2 chervnya 2017 u Wayback Machine IV Pro tendenciyu do pributku do minimumu Arhivovano 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine V Naslidki tendenciyi do pributku do minimumu Arhivovano 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine VI stacionarnoyi derzhavi VII Pro jmovirne majbutnye klasiv praci Arhivovano 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Kniga V Pro vpliv vladi red I Pro funkciyi uryadu v cilomu Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine II Pro zagalni principi opodatkuvannya Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine III Pryamih podatkiv Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine IV Pro podatki na tovari Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine V Z deyakih inshih podatkiv Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine VI Porivnyannya pryamogo ta nepryamogo opodatkuvannya Arhivovano 27 grudnya 2015 u Wayback Machine VII nacionalnogo borgu Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine VIII Zvichajnih funkcij uryadu vrahovuyuchi yih ekonomichnij efekt Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine IX Ta sama tema prodovzhuvalas Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine H vtruchan uryadu zasnovanih na pomilkovih teoriyah XI Pro osnovi ta obmezhennya principu Laisser faire ta princip nevtruchannya Arhivovano 11 chervnya 2008 u Wayback Machine Sprijnyattya red U 1856 r cya kniga bula vklyuchena do Index Librorum Prohibitorum tim samim zaboronena katolickoyu cerkvoyu 7 Posilannya na robotu red Ronald Kouz u statti Mayak v ekonomichnij teoriyi 1974 posilayetsya na Pricipi Millya na glavu Pro osnovi ta obmezhennya Laissez Faire ta princip nevtruchannya v yakij Mill obgruntovuye chomu budivnictvom mayakiv zajmayetsya uryad a ne privatni kompaniyi Div takozh red Narisi z deyakih nevirishenih pitan politichnoyi ekonomiyi 1844 Dzhon Styuart MillPrimitki red See Mill John Stuart 1848 Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 1 vid 1 London John W Parker Procitovano 7 grudnya 2012 volume 2 Arhivovano 10 bereznya 2021 u Wayback Machine via Google Books See Mill John Stuart 1871 Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 1 vid 7 London Longmans Green Reader amp Dyer Mill John Stuart 1871 Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy 2 vid 7 London Longmans Green Reader amp Dyer Procitovano 5 chervnya 2014 via Archive org Mill John Stuart 1888 Principles of Political Economy with Some of their Applications to Social Philosophy vid 6 London Longmans Green Reader amp Dyer Procitovano 5 chervnya 2014 via Archive org ve o Pressman 2006 45 Mill 1871 Book 4 Chapter 6 MillSpisok literaturi red Hollander Samuel 1985 Ekonomika Dzhona Styuarta Millya Universitet Toronto presa Pressmen Stiven 2006 P yatdesyat osnovnih ekonomistiv Routledge ISBN 0 415 36649 6 Shvarc Pedro 1972 Nova politichna ekonomiya Dzh S Millya presa Universitetu Dyukazovnishni posilannya red Principi politichnoyi ekonomiyi Dzhona Styuarta Millya ilyustrovane vidannya 1884 r Za proektom Gutenberg onlajn versiya Arhivovano 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine ta u formati PDF Arhivovano 31 sichnya 2021 u Wayback Machine privablivo vidformatovana versiya tvoru yaka legko shukayetsya Principi politichnoyi ekonomiyi Arhivovano 20 veresnya 2016 u Wayback Machine Dzhon Styuart Mill z kafedri ekonomiki finansiv ta upravlinnya Bristolskogo universitetu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Principi politichnoyi ekonomiyi Dzhon Styuart Mill amp oldid 40255059