Прилуцька округа

Прилу́цька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Полтавської губернії. Окружний центр — місто Прилуки.

Прилуцька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Полтавська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	510 064 (1926)
Площа:	6,9 тис. км² км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Прилуки
Кількість районних рад:	13
[[Зображення: Карта Прилуцької округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Історія

До Прилуцької округи увійшли 14 волостей Прилуцького повіту, 12 волостей Пирятинського повіту, 2 волостей Лохвицького повіту Полтавської губернії та 3 волостей Переяславського повіту Київської губернії, внаслідок чого на місці колишніх 31 волості та 274 сільрад створено 12 районів і 160 сільрад.

Поділялася на райони: Березоворудський (Теплівський), Варвинський (Гнідинський), Іваницький, Лехнівський, Малодівицький, Пирятинський, Прилуцький, Срібнянський, Турівський, Харковецький, Яблунівський, Яготинський. Площа округи становила 6,9 тис. км², населення — 510,1 тис. осіб (1930), із них 8,2% міських жителів. Українців було 95,7%, євреїв — 3%.. У Прилуках було 28,6, а у Пирятині 12,2 тис. жителів.

З червня 1925 року у зв’язку з ліквідацією Золотоніської округи її Драбівський і Ковалівський (згодом — Бирлівський) райони передано Прилуцькій окрузі, а Лехнівський район Прилуцької округи віднесено до Київської округи.

Станом на 1925 рік Прилуцька округа складалася з 13 районів і 188 сільрад. 1928 року розформовано Харковецький район, а його територію розподілено між Пирятинським і Варвинським районами.

13 червня 1930 року Прилуцьку округу розформовано, а її територію включено до складу Лубенської округи.

Економіка

Промисловість була слабо розвинена, переважала буряко-цукрова, борошняна, тютюнова. Із корисних копалин видобувалися глина та торф.

На 1930 рік в окрузі було дві лінії Південної залізниці довжиною 179 км.

Зернові культури займали 82% посівної площі (33,4% — жито, 19,8% — овес, 13,9% — пшениця, 8,2% — гречка, 6,4% — трави, 3,3% — буряки). Великої рогатої худоби 141,2 тис. голів, серед них 72,1 корів.

Населення

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 510 064 осіб.

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	росіяни	білоруси	поляки	цигани
м. Прилуки	28 621	63,3	31,4	3,8	0,2	0,3	0,1
Березоворудський	33 215	98,8	0,2	0,6	0,1	0,1
Бирлівський	38 495	98,7	0,1	0,7	0,1	0,1
Варвинський	36 125	99,1	0,2	0,4	0,1
Драбівський	45 438	98,5	0,4	0,8	0,1	0,1
Іваницький	24 321	99,0	0,2	0,5	0,2
Малодівицький	34 216	99,4	0,1	0,4
Пирятинський	46 823	89,4	8,4	1,5	0,2	0,2	0,1
Прилуцький	40 143	98,9	0,1	0,8
Срібнянський	42 179	99,2	0,2	0,4	0,1
Турівський	38 657	98,4	0,1	0,9	0,2	0,2
Харківецький	17 189	99,2	0,1	0,6
Яблунівський	39 349	98,8	0,1	0,7	0,1	0,1
Яготинський	45 293	95,1	3,3	1,1	0,1	0,1
Прилуцька округа	510 064	95,7	3,0	0,9	0,1	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Прилуцької округи за переписом 1926 року

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Прилуки	28 621	62,2	11,2	26,6
Березоворудський	33 215	98,9	0,7	0,4
Бирлівський	38 495	98,9	0,8	0,3
Варвинський	36 125	99,1	0,5	0,4
Драбівський	45 438	98,7	0,8	0,5
Іваницький	24 321	98,9	0,6	0,5
Малодівицький	34 216	99,3	0,5	0,2
Пирятинський	46 823	90,0	3,7	6,3
Прилуцький	40 143	98,9	0,9	0,2
Срібнянський	42 179	99,1	0,4	0,4
Турівський	38 657	98,2	1,3	0,5
Харківецький	17 189	99,2	0,5	0,2
Яблунівський	39 349	98,6	1,1	0,4
Яготинський	45 293	95,1	1,4	3,5
Прилуцька округа	510 064	95,7	1,7	2,7

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Шуб Олександр Ісакович (.02.1923—.12.1926),
• Макеєнко Михайло Микитович (1926—1929),
• Стецюра Микола Васильович (1929—20.06.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Касьян Яків Якович (1923—1927),
• Цюпак Олександр Порфирович (1927—1927),
• Голишев Георгій Юхимович (1928—.03.1929),
• Кириченко Семен Трифонович (.03.1929—.05.1930)

Примітки

1. Малая Советская Энциклопедия. Том шестой. Огневки—Пряжа. — М. : Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930. — С. 861. (рос.)
2. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
3. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела

• Верменич Я. В. Прилуцька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 8. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5. [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Матеріяли до опису округ УСРР. Прилуцька округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [б.в.], 1926. — VIII, 48 c. : іл.
• Прилукский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
• Прилуцький округ // Полтавщина : Енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 808. — ISBN 5-88500-033-6.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)