www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правобережна кампанія Самойловича і Ромодановського 1674 року Правобережна кампанія 1674 воєнні дії московських та украї

Правобережна кампанія Самойловича і Ромодановського 1674 року

Правобережна кампанія 1674 — воєнні дії московських та українських військ під керівництвом лівобережного гетьмана Івана Самойловича та воєводи Григорія Ромодановського проти сил гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, спрямовані на поширення царської влади на Правобережну Україну.

Передумови Редагувати

З укладенням Бучацького мирного договору 1672 і визнанням урядом Речі Посполитої незалежності Української держави на правому березі Дніпра інтерес до поширення своєї влади на ці терени виявила Московська держава. Розпочати переговори з правобережним гетьманом П. Дорошенком щодо прийняття своєї протекції Москва доручила лівобережному гетьману І. Самойловичу. Однак Самойлович виступив противником таких переговорів, оскільки боявся втратити булаву.

Дорошенко погоджувався на царську зверхність при виконанні низки умов, зокрема при наданні збройної допомоги з боку Москви, об'єднанні обох гетьманств під однією булавою, збереженні козацьких вольностей та складанні царем Олексієм Михайловичем присяги на договорі, який мав бути укладений. Проте московський уряд вважав, що на кожному з берегів Дніпра повинен залишатися окремий гетьман, та відмовив у складанні царем присяги, хоча був згоден прийняти Правобережжя на правах, якими користувалася Лівобережна Україна. У ході подальших переговорів П. Дорошенко висував також вимоги виведення з Києва московської залоги, встановлення точної лінії кордону між козацькою Україною та Річчю Посполитою, створення 40-тис. найманого козацького війська для боротьби з османами. Москва не прийняла ці умови й наказала князю Г. Ромодановському та І. Самойловичу здійснити похід проти Дорошенка.

Хід бойових дій Редагувати

На початку лютого 1674 московсько-українське військо чисельністю 60—70 тис. осіб під керівництвом кн. Г. Ромодановського та І. Самойловича розпочало воєнні дії на Правобережжі, у ході яких були спалені населені пункти Воронівка, Боровиця, Бужин та ін., захоплені Черкаси, Канів і Корсунь. Очолюване Г. Дорошенком правобережне військо було розбите в бою під Лисянкою. В облогу був узятий Чигирин, але, оскільки здобути місто не вдалося, основні сили нападників повернулися на Лівобережжя.

Успішні воєнні дії нападників призвели до згоди значної частини старшини і козаків правобережних полків прийняти протекцію Москви. 27 березня 1674 в Переяславі відбулася рада, на якій було обрано гетьманом обох боків Дніпра І. Самойловича. За умовами укладеного на раді договору цар зобов'язувався обороняти Правобережжя від османів, кримських татар та інших ворогів, передбачалося створення 20-тис. козацького реєстру, збереження козацьких прав і вольностей, таких же, якими користувалися лівобережні козаки, старшині заборонялося підтримувати відносини з іншими державами (див. Переяславські статті 1674). На цій же раді М. Ханенко склав гетьманські клейноди. Після ради населення правобережних полків присягнуло цареві Олексію Михайловичу. У липні 1674 українсько-московські війська знову переправилися на Правобережжя. Захопили Жаботин, Суботів, Крилів, Воронівку й наприкінці місяця взяли в облогу Чигирин.

Бажаючи відновити свою владу на Правобережжі, воєнні дії розпочала Османська імперія. Спочатку в середині липня 1674 туди вступили татари й окремі османські підрозділи, а за ними рухалося османське військо на чолі із султаном Мегмедом IV. На своєму шляху ці сили захопили й знищили Косницю (нині с. Кісниця Крижопільського району Вінницької обл.), Ямпіль, М'ясківку, Вінницю та ін. міста. Не наважуючись на протистояння з османами, князь Г. Ромодановський та І. Самойлович 10 серпня 1674 зняли облогу Чигирина й відійшли на Лівобережжя. Надалі османи здобули Ладижин (нині місто Вінницької обл.) і Умань. При поверненні, яке розпочалося в середині вересня 1674, османське військо завдало значних збитків населенню, зокрема постраждали Тростянець, Бершадь, Маньківка, Тульчин, Мале Полонне. Усе це призвело до масового переселення мешканців Правобережжя на Лівобережжя та Слобожанщину.

Наслідки походів Редагувати

Надалі нові страждання населенню та погіршення політичного становища П. Дорошенка принесли вторгнення військ Речі Посполитої на чолі з королем Яном III Собеським у Брацлавщину, основні міста якої були ними опановані до середини листопада 1674, воєнні дії османських військ у напрямку Львова в червні—жовтні 1675. Врешті, коли П. Дорошенка стали залишати козаки та старшина, він був вимушений присягнути на вірність царю Олексію Михайловичу, що сталося 20 жовтня 1675 в Чигирині в присутності запорожців, очолюваних кошовим отаманом І. Сірком. Оскільки цей акт не був визнаний Москвою, у вересні 1676, після появи сил князя Ромодановського та Самойловича під Чигирином, П. Дорошенко здав гетьманські клейноди та присягнув цареві Федору Олексійовичу в їхньому таборі.

Джерела та література Редагувати

  • Соловьев С. М. История России с древнейших времен, кн. 3, т. 11—12. СПб., 1896
  • Эйнгорн В. Очерки из истории Малороссии в XVII в.: Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. М., 1899
  • Костомаров Н. И. Руина. В кн.: Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования, кн. 6, т. 15. СПб., 1905
  • Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко: Огляд його життя і політичної діяльности. Нью-Йорк, 1985
  • Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея XVII—XVIII століть: Проблеми формування, еволюції, реалізації. К., 1997
  • Їх же. Українська національна революція XVII ст. (1648—1676 рр.). К., 1999
  • Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 рр. К.—Нью-Йорк, 2003
  • Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет. К., 2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pravoberezhna kampaniya 1674 voyenni diyi moskovskih ta ukrayinskih vijsk pid kerivnictvom livoberezhnogo getmana Ivana Samojlovicha ta voyevodi Grigoriya Romodanovskogo proti sil getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini Petra Doroshenka spryamovani na poshirennya carskoyi vladi na Pravoberezhnu Ukrayinu Zmist 1 Peredumovi 2 Hid bojovih dij 3 Naslidki pohodiv 4 Dzherela ta literaturaPeredumovi RedaguvatiZ ukladennyam Buchackogo mirnogo dogovoru 1672 i viznannyam uryadom Rechi Pospolitoyi nezalezhnosti Ukrayinskoyi derzhavi na pravomu berezi Dnipra interes do poshirennya svoyeyi vladi na ci tereni viyavila Moskovska derzhava Rozpochati peregovori z pravoberezhnim getmanom P Doroshenkom shodo prijnyattya svoyeyi protekciyi Moskva doruchila livoberezhnomu getmanu I Samojlovichu Odnak Samojlovich vistupiv protivnikom takih peregovoriv oskilki boyavsya vtratiti bulavu Doroshenko pogodzhuvavsya na carsku zverhnist pri vikonanni nizki umov zokrema pri nadanni zbrojnoyi dopomogi z boku Moskvi ob yednanni oboh getmanstv pid odniyeyu bulavoyu zberezhenni kozackih volnostej ta skladanni carem Oleksiyem Mihajlovichem prisyagi na dogovori yakij mav buti ukladenij Prote moskovskij uryad vvazhav sho na kozhnomu z beregiv Dnipra povinen zalishatisya okremij getman ta vidmoviv u skladanni carem prisyagi hocha buv zgoden prijnyati Pravoberezhzhya na pravah yakimi koristuvalasya Livoberezhna Ukrayina U hodi podalshih peregovoriv P Doroshenko visuvav takozh vimogi vivedennya z Kiyeva moskovskoyi zalogi vstanovlennya tochnoyi liniyi kordonu mizh kozackoyu Ukrayinoyu ta Richchyu Pospolitoyu stvorennya 40 tis najmanogo kozackogo vijska dlya borotbi z osmanami Moskva ne prijnyala ci umovi j nakazala knyazyu G Romodanovskomu ta I Samojlovichu zdijsniti pohid proti Doroshenka Hid bojovih dij RedaguvatiNa pochatku lyutogo 1674 moskovsko ukrayinske vijsko chiselnistyu 60 70 tis osib pid kerivnictvom kn G Romodanovskogo ta I Samojlovicha rozpochalo voyenni diyi na Pravoberezhzhi u hodi yakih buli spaleni naseleni punkti Voronivka Borovicya Buzhin ta in zahopleni Cherkasi Kaniv i Korsun Ocholyuvane G Doroshenkom pravoberezhne vijsko bulo rozbite v boyu pid Lisyankoyu V oblogu buv uzyatij Chigirin ale oskilki zdobuti misto ne vdalosya osnovni sili napadnikiv povernulisya na Livoberezhzhya Uspishni voyenni diyi napadnikiv prizveli do zgodi znachnoyi chastini starshini i kozakiv pravoberezhnih polkiv prijnyati protekciyu Moskvi 27 bereznya 1674 v Pereyaslavi vidbulasya rada na yakij bulo obrano getmanom oboh bokiv Dnipra I Samojlovicha Za umovami ukladenogo na radi dogovoru car zobov yazuvavsya oboronyati Pravoberezhzhya vid osmaniv krimskih tatar ta inshih vorogiv peredbachalosya stvorennya 20 tis kozackogo reyestru zberezhennya kozackih prav i volnostej takih zhe yakimi koristuvalisya livoberezhni kozaki starshini zaboronyalosya pidtrimuvati vidnosini z inshimi derzhavami div Pereyaslavski statti 1674 Na cij zhe radi M Hanenko sklav getmanski klejnodi Pislya radi naselennya pravoberezhnih polkiv prisyagnulo carevi Oleksiyu Mihajlovichu U lipni 1674 ukrayinsko moskovski vijska znovu perepravilisya na Pravoberezhzhya Zahopili Zhabotin Subotiv Kriliv Voronivku j naprikinci misyacya vzyali v oblogu Chigirin Bazhayuchi vidnoviti svoyu vladu na Pravoberezhzhi voyenni diyi rozpochala Osmanska imperiya Spochatku v seredini lipnya 1674 tudi vstupili tatari j okremi osmanski pidrozdili a za nimi ruhalosya osmanske vijsko na choli iz sultanom Megmedom IV Na svoyemu shlyahu ci sili zahopili j znishili Kosnicyu nini s Kisnicya Krizhopilskogo rajonu Vinnickoyi obl Yampil M yaskivku Vinnicyu ta in mista Ne navazhuyuchis na protistoyannya z osmanami knyaz G Romodanovskij ta I Samojlovich 10 serpnya 1674 znyali oblogu Chigirina j vidijshli na Livoberezhzhya Nadali osmani zdobuli Ladizhin nini misto Vinnickoyi obl i Uman Pri povernenni yake rozpochalosya v seredini veresnya 1674 osmanske vijsko zavdalo znachnih zbitkiv naselennyu zokrema postrazhdali Trostyanec Bershad Mankivka Tulchin Male Polonne Use ce prizvelo do masovogo pereselennya meshkanciv Pravoberezhzhya na Livoberezhzhya ta Slobozhanshinu Naslidki pohodiv RedaguvatiNadali novi strazhdannya naselennyu ta pogirshennya politichnogo stanovisha P Doroshenka prinesli vtorgnennya vijsk Rechi Pospolitoyi na choli z korolem Yanom III Sobeskim u Braclavshinu osnovni mista yakoyi buli nimi opanovani do seredini listopada 1674 voyenni diyi osmanskih vijsk u napryamku Lvova v chervni zhovtni 1675 Vreshti koli P Doroshenka stali zalishati kozaki ta starshina vin buv vimushenij prisyagnuti na virnist caryu Oleksiyu Mihajlovichu sho stalosya 20 zhovtnya 1675 v Chigirini v prisutnosti zaporozhciv ocholyuvanih koshovim otamanom I Sirkom Oskilki cej akt ne buv viznanij Moskvoyu u veresni 1676 pislya poyavi sil knyazya Romodanovskogo ta Samojlovicha pid Chigirinom P Doroshenko zdav getmanski klejnodi ta prisyagnuv carevi Fedoru Oleksijovichu v yihnomu tabori Dzherela ta literatura RedaguvatiStanislavskij V V Samojlovicha I ta Romodanovskogo G pravoberezhna kampaniya 1674 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Solovev S M Istoriya Rossii s drevnejshih vremen kn 3 t 11 12 SPb 1896 Ejngorn V Ocherki iz istorii Malorossii v XVII v Snosheniya malorossijskogo duhovenstva s moskovskim pravitelstvom v carstvovanie Alekseya Mihajlovicha M 1899 Kostomarov N I Ruina V kn Kostomarov N I Istoricheskie monografii i issledovaniya kn 6 t 15 SPb 1905 Doroshenko D Getman Petro Doroshenko Oglyad jogo zhittya i politichnoyi diyalnosti Nyu Jork 1985 Smolij V A Stepankov V S Ukrayinska derzhavna ideya XVII XVIII stolit Problemi formuvannya evolyuciyi realizaciyi K 1997 Yih zhe Ukrayinska nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 rr K 1999 Chuhlib T Getmani i monarhi Ukrayinska derzhava v mizhnarodnih vidnosinah 1648 1714 rr K Nyu Jork 2003 Smolij V Stepankov V Petro Doroshenko Politichnij portret K 2011 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pravoberezhna kampaniya Samojlovicha i Romodanovskogo 1674 roku amp oldid 30623790