Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Поча́пинці — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області.
| село Почапинці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Рада | Почапинецька сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA05060050230032166 |
| Основні дані | |
| Населення | 837 |
| Площа | 2,4 км² |
| Густота населення | 348,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23112 |
| Телефонний код | +380 4332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′55″ пн. ш. 28°02′40″ сх. д. / 49.21528° пн. ш. 28.04444° сх. д.Координати: 49°12′55″ пн. ш. 28°02′40″ сх. д. / 49.21528° пн. ш. 28.04444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 311 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23112, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Почапинці, вул. Садова, 1 |
| Сільський голова | Поліщук Анатолій Миколайович |
| Карта | |
Почапинці | |
Почапинці | |
| Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.
Географія ред.
Селом протікає Безіменна річка, ліва притока Рівця.
Історія села ред.
Походження назви села Почапинці пов'язане з іменем пані Почапинської, дружини царського генерала, яка тимчасово проживала у селі. У часи його виникнення (XIV ст.) воно звалося «Селище».
Біля села, в урочищі Олексів ставок, розташоване давнє, поселення, яке характеризується червоною керамікою з монохромним малюнком і відноситься до пізнього Трипілля (перша половина ІІІ тис. до н. е.). На жаль, точна дата заснування села невідома. На початку ХІХ ст. його головою був багатий пан Бахін, приблизно у ХІХ ст. В пана був свій маєток, своя баня, садки, ставки, конюшні. Рештки панського маєтку залишились й до тепер, під землею, але часто на місці шкільної площі діти знаходять шматки заліза, цегли, горщиків, іноді копійки. На місці минулого панського маєтку Радянська влада збудувала школу. У роки Другої світової війни у стінах школи перебували нацисти.
Село Почапинці ред.
Зараз Почапинецька ЗОШ I–III ступенів повноцінно працює і випустила зі своїх мудрих стін багато поколінь! У школі два корпуси, це навчальний корпус та спортзал, інші приміщення обслуговують школу. У школі комфортно, у 2012 зроблено сучасні ремонти, у 2013 році школа змінила звичайний, старий котел на сучасний комплекс твердопаливних котлів.
У центрі села працюють два невеличкі приватні магазини, біля обного із них, через дорогу — Будинок культури, «Почапинецька бібліотека», Православна церква та медичний пункт, біля якого знаходиться сільська рада, неподалік «КОЛГОСП», який ще працює з минулого століття.
Село — мальовниче, є багато штучних водоймищ. На північному початку села знаходиться АС (автостоянка), біля неї кладовище (православне), на південному — приватні поля, трохи далі, у долині знаходиться ставок Вишнів. На східній частині знаходиться старий закинутий комплекс ферм, який зруйнували після Радянської влади. Ще є гарний, великий садок, поблизу якого ще кілька водоймищ. На заході село плавно переходить в невеличкий хутір, у якому ґрунтові та вузькі дороги.
Можна сказати, що Почапинці — це світ гармонії.
Відомі уродженці ред.
- Рябчук Василь Петрович (1939) — український лісівник, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Див. також ред.
Примітки ред.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
Література ред.
- Поча́пинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.238
Посилання ред.
- Село на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- http://pch.zhedu.vn.ua Почапинецька ЗОШ[недоступне посилання з квітня 2019]
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |