Потосі, Путусі (аймар. Putusi) — департамент, розташований на південному заході Болівії . Площа — 118 218 км². Населення 788 406 мешканців (2010). Адміністративний центр — місто Потосі . Значна частина території департаменту — гориста місцевість. У Потосі знаходиться висохле соляне озеро Солончак Уюні. Департамент Потосі був найзаможнішою провінцією Іспанської імперії, завдяки видобутку срібла, яке відправлялося в Європу. У Потосі крім срібла, видобувається цинк і свинець. Свинцеві рудники розроблялися американською компанією Apex Mines Limited і в листопаді 2008 року були продані японської компанії Sumitomo Corporation.
Департамент Потосі | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Departamento de Potosí | ||||
| ||||
Інші департаменти Болівії | ||||
Столиця | Потосі | |||
Найбільше місто | Потосі | |||
Країна | Болівія | |||
| ||||
Підрозділи | 16 провінцій | |||
Офіційна мова | Іспанська, кечуа | |||
Населення | ||||
- повне | 738 771 | |||
- густота | 6,25/км² | |||
Етнікон | potosino | |||
Площа | ||||
- повна | 118 218 км² км² | |||
ISO 3166-2 | BO-P | |||
| ||||
Розташування департаменту на мапі Болівії | ||||
|
Демографія Редагувати
Перепису населення, проведені за останні 40 років показують, що населення департаменту Потосі знизилося відносно загальнонаціонального показника. У 1976 році населення Болівії становило 4613419 осіб, з яких 657 533 проживали в департаменті Потосі, еквівалентні трохи більше 14 % від загального населення . Ця частка скоротилася до 10 % в 1992 році і 8,5 % в 2001 , Prefectura дель Провінція де Потосі, página 33 . Бідність і відсутність роботи для тисяч людей штовхнуло їх шукати кращої долі в інших департаментах і в Аргентині.
Населення розподілено нерівномірно. Велика частина населення проживає в східній частині департаменту, на меншій висоті і з більш сприятливими кліматичними умовами. У холодних і негостинних муніципалітетах: Кампос, Хоп Ліпес, Зюд Ліпес Балдівіесо і хоча вони займають 48,7 % території департаменту, в них проживає 3,24 % від загальної чисельності населення департаменту Потосі .
Адміністративний поділ Редагувати
Департамент Потосі ділиться на 16 провінцій і близько 40 муніципалітетів .
Економіка Редагувати
Гірничодобувна промисловість є основним видом економічної діяльності в Потосі . Хоча срібні родовища досить відомі в регіоні і в майбутньому будуть повністю вичерпані, в департаменті є багато інших природних багатств. Родовища сурми, свинцю, цинку, вісмуту, вольфраму, сірки, хлористого натрію, літію, міді, золота і можливо, урану . Були зроблені спроби розробки різних металів, з яких найважливішим був проєкт Karachipampa, але не отримали промислового значення.
Деякі шахти знаходяться у веденні іноземних компаній. Наприклад, шахта Сан -Крістобаль, здобуває срібло, цинк і свинець, розроблялася компанією Apex Mines Limited (США), яка продала шахту, японської корпорації Sumitomo Corporation в листопаді 2008 року.
В останні роки, глава департаменту покладає великі надії на будівництво виробництва з видобутку літію, значні запаси якого, присутні в солончаку Уюні . Цей мінерал використовується у виробництві батарей і мобільних телефонів.
Релігія Редагувати
У шахтарів поширене поклоніння Ель-Тіо — злому духові, покровителю підземного світу, якому приносять жертву, вирушаючи в забій .
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2010. Процитовано 17 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 17 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 17 травня 2014.
- Evaluación дель yacimiento де Uranio
- OBIE: Peligra funcionamiento sostenible де Karachipampa[недоступне посилання з квітня 2019]