Посткапіталізм — будь-яка гіпотетична майбутня економічна система, яка повинна замінити капіталізм як домінуючу форму економіки.
Посткапіталістичні системи Редагувати
Існує ряд пропозицій щодо створення нової економічної системи, яка замінить капіталізм. Деякі з них припускають, що заміна капіталізму відбудеться через еволюційні процеси, коли капіталізм застаріє, а інші моделі пропонують штучну зміну капіталізму. Найбільш поширеними пропозиціями є:
Соціалізм Редагувати
Соціалізм — економічна, соціально-політична система соціальної рівності, що характеризується тим, що процес виробництва і розподілу доходів знаходиться під контролем суспільства; найважливішою категорією, яка відрізняється від комуністичної ідеології, тим що зберігається власність на свої результати праці у членів суспільства на всі часи розвитку суспільства і відсутнє привласнення результатів чужої праці, є суспільна власність на територіальний, інтелектуальний простір і простір виробництва продуктів, але при цьому основними є Індивідуальна власність і групова власність (трудових колективів — тих хто виробляє продукт) на засоби виробництва продукту.
Комунізм Редагувати
Комунізм (від лат. commūnis — «спільний») — у марксизмі організація суспільства, при якій економіка ґрунтується на суспільній власності на засоби виробництва.
Анархо-комунізм Редагувати
Анархо-комунізм (також званий лібертарний комунізм) (від грец. αναρχία — безвладдя; лат. commūnis — спільний) — це один з напрямків анархізму, метою якого є встановлення анархії (тобто безвластного суспільства, в якому відсутні ієрархія і примус), заснованого на взаємодопомозі і солідарності всіх людей. Головним теоретиком, який надав ідеї анархо-комунізму струнку, закінчену форму вважається Петро Олексійович Кропоткін (1842–1921), який при цьому зовсім не був першим анархістом-комуністом.
Технократія Редагувати
Технократія (грец. τέχνη, «майстерність» + грец. κράτος, «влада») — суспільство, побудоване на основі концепції технократизму; Меритократичне суспільство, де влада належить науково-технічним фахівцям.
Ресурсо-орієнтована економіка Редагувати
Ресурсо-орієнтована економіка (англ. Resourse Based Economy) — це система, в якій всі товари і послуги доступні без використання будь-якого товарно-грошового обміну ( грошей, бартеру тощо). Ресурсо-орієнтована економіка можлива лише в тому випадку, якщо всі природні ресурси будуть визнані спільною спадщиною всіх жителів планети. <! — Потрібні серйозні обґрунтування того, що якщо всі ресурси зробити народним надбанням дійсно стає можливим «ресурсо-орієнтована економіка». Чи не виявиться потім, що така можливість з'явиться тільки в одній окремо взятій країні, а всі інші просто позбавлятися яких прав на природні ресурси на їх території. Однак, якщо вважати, що ресурсів не вистачає, то їх не вистачає і при ринковій системі, але розподіляються при ринковій вони нерівномірно -> Основні передумови теорії РОЕ укладені в тому, що планета рясніє ресурсами, необхідними для створення будь-яких матеріалів, а практика нормування ресурсів допомогою монетарних методів не має відношення до зворотних результатів для виживання людства. Термін «ресурсо-орієнтована економіка» отримав широке розповсюдження завдяки популяризації робіт Жака Фреско в рамках проекту «Венера».
Див. також Редагувати
Ресурси Інтернету Редагувати
- Що таке посткапіталізм? [ 12 липня 2011 у Wayback Machine.]
- The Associative Economy: Insights beyond the Welfare System and into Post-Capitalism [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Комунізм. Словник з суспільних наук. Глоссарій.ру[недоступне посилання з червня 2019]
- Див: Дамье В. В. Кропоткин і Реклю / / Памяти М. А. Бакуніна (Сборник). — М.: ИЭ РАН, 2000; Неттлау М. Очерки по истории анархических идей и статьи по разным вопросам. [ 6 серпня 2009 у Wayback Machine.] — Детройт: Издательство: Профсоюз г. Детройта, 1951.; Nettlau M. Breve Historia de la Anarquia. [S.L.]: Ediciones «cenit», s.d.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 23 червня 2014.
Література Редагувати
- M. Степико, В. Степико. Народний капіталізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.477 ISBN 978-966-611-818-2