www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порівняльне кримінальне право окремий напрям розділ науки порівняльного правознавства який використовує порівняльний мет

Порівняльне кримінальне право

Порівняльне кримінальне право – окремий напрям (розділ) науки порівняльного правознавства, який використовує порівняльний метод для вивчення кримінально-правових систем різних держав шляхом співставлення однойменних інститутів кримінального права, їх основних принципів і категорій, вивчення їх історії і закономірностей розвитку.

Від початку ХХ ст. в юридичній літературі не припиняється спір по природу і сутність порівняльного правознавства, який (спір) зводиться до двох діаметрально протилежних точок зору: одні вчені вважають порівняльне правознавство (в т. ч. і в сфері кримінального права) є самостійною наукою, прихильники другої точки зору визначають порівняльне правознавство (в т. ч. і в сфері кримінального права) лише як метод (див. Порівняльно-правовий метод в праві), що застосовується в різних галузях юридичної науки.

Для кримінального права України – підкреслює вітчизняний компаративіст А. В. Савченко – метод порівняльного правознавства стає одним з провідних та універсальних у системі методологічної бази наукових досліджень .

Окрім чисто пізнавальних завдань, порівняльне право переслідує цілком визначені практичні цілі – сприяти гармонізації та вдосконаленню національних кримінальних законодавств, полегшувати взаємодію органів різних держав у боротьбі зі злочинністю.

Значний інтерес до зарубіжного кримінального права та його вивчення виявився в Європі вже у XIX столітті, хоча витоки сучасної компаративістики часто-густо пов’язують ще з періодом еллінізму (так, децемвіри, при складанні давньоримських „Законів ХІІ Таблиць” робили запозичення з афінських законів Солона, спостереження галльських правових звичаїв, у порівнянні їх з римськими, зустрічаються у військових мемуарах Ю. Цезаря „Про галльську війну” тощо).

Примітно, що одними з перших спроб порівняльно-правового дослідження стали роботи в кримінально-правовій сфері: „Нарис кримінальної науки Корану” (1800 р.) Поля Ансельма Фейєрбаха, а також ”Теорія доказів в кримінальному процесі згідно з позитивними законами і нормами французького кримінального законодавства” (1809р.) та „Теорія доказів в німецькому кримінальному процесі на прикладі застосування закону в суді та німецькі кодекси в порівнянні з поглядами на кримінальний процес в Англії та Франції” (1834 р.) Карла Йоганна Міттермайєра, професора Гейдельберзького університету. 1852 року в Італії була видана фундаментальна трьохтомна праця Луїджі Дзуппета „Повний курс порівняльного кримінального законодавства ”(Luigi Zuppeta ”Corso completo di legislazione penale comparata”). Заслуговує уваги двотомний „Курс порівняльного кримінального законодавства ” Жозефа Л.-Е. Ортолана, що вийшов у 1839-1841 рр. В 1894 та 1899 рр. в Німеччині за редакцією Франца фон Ліста та Крузена вийшло двотомне видання „Сучасне кримінальне законодавство в порівняльному викладі” („Die Strafgesetzgebung der Gegenwart”). В першому томі (1894 р.) викладалося кримінальне право європейських держав, в другому (1899 р.) – кримінальне право неєвропейських країн.

Значний внесок в розвиток порівняльного права зробив видатний вчений-компаративіст Марк Ансель (1902-1990), за ініціативи якого в 1973 році був заснований центр по вивченню кримінальної політики.

Сучасний етап в розвитку зарубіжних порівняльних кримінально-правових досліджень знаменує досить об’ємиста монографія професора Жана Праделя, яка вийшла двома виданнями в 1995 та 2002 рр., та є в теперішній час мабуть найбільшою роботою в царині кримінально-правової компаративістики.

Україна також має непогану традицію порівняльно-правових досліджень. Як пишуть М.І. Хавронюк та Г.О. Єсаков, чітке формулювання необхідності впровадження порівняльних засад дослідження права, ще у XVIII ст. висловив перший професор права в Російській імперії, виходець з Чернігівської губернії Семен Юхимович Десницький (1740-1789). Результатом його перебування в науковому відрядженні в Англії, в 60-х рр.. XVII ст., став переклад виданих в 1780–х рр. в типографії Московського університету „Коментарів до законів Англії” сера Уільяма Блекстона в трьох книгах. Особливо треба відмітити працю київського професора Сави Йосиповича Богородського „Нарис історії кримінального законодавства в Європі з початку XVIII віку” (в 2-х тт. – К. 1862), що містила ґрунтовні відомості про тогочасне австрійське, німецьке та французьке кримінальне законодавство. Сучасна вітчизняна кримінально-правова компаративістика представлена іменами С.С.Яценка, М.І. Хавронюка, А.В. Савченка та деяких інших дослідників. Доступними українському читачеві є також роботи російських компаративістів В.М. Додонова , А.Е. Жалінського , Г.О. Єсакова , О.Г. Кибальника , І.Д. Козочкіна , Н.Є. Крилової , О.О. Малиновського , А.В. Серебреннікової та ін. .

Системи (типологія систем) сучасного кримінального права Редагувати

Кримінальне право кожної держави наділене своїми особливостями, що обумовлені суттю та формою держави, її національно-культурною специфікою, рівнем культури, релігійним світоглядом тощо. В світі стільки систем права, скільки і держав, оскільки кримінальне право кожної держави є самобутнім там унікальним явищем. Втім, системи права низки держав зближуються і виявляють багато спільних рис, що й дозволяє вести розмову про декілька видів систем (сімей) сучасного кримінального права, тобто про типологію правових систем. Починаючи з Міжнародного конгресу порівняльного права 1900 р., з’явилась велика кількість таких типологій, що мають в основі найрізноманітніші критерії класифікації (іноді – навіть декілька таких критеріїв одночасно). Найбільше відомими в сучасній компаративістиці стали типології, запропоновані французьким спеціалістом Рене Давидом та німецькими авторами Конрадом Цвайгертом та Хайном Кьотцем. Правова система, на думку теоретика права, проф. Г.І. Муромцева, включає в себе різнопланові елементи. Це, зокрема, 1) доктринально-філософський, або ідеологічний (праворозуміння, поняття та категорії права і т.д.); 2) нормативний, тобто сукупність правових норм, що діють в суспільстві; 3) інституційний, тобто юридичні установи – правотворчі і правозастосовчі та 4) соціологічний, тобто правовідносини, застосування права, юридична практика . Саме така багатоаспектність правової системи, а також відмінності в методології її дослідження, на думку цього ж автора, зумовлюють різноманіття класифікацій правових систем.

На думку Рене Давида, з величезної кількості критеріїв, що пропонуються для типологізації правових систем, лише два реально функціональні. Перший з них отримав назву ідеологічного, оскільки пов’язаний з „певною концепцією соціального ладу” та об’єднує релігійні, філософські, політичні, економічні і соціальні фактори, котрі лежать в основі побудови правової системи конкретного суспільства. Проте, взятий ізольовано, ідеологічний критерій не дозволяє пояснити очевидну різницю між ідеологічно близькими країнами(наприклад, Англією та Сполученими Штатами, з одного боку, і Францією та Німеччиною, з іншого). Як наслідок, необхідний другий (інший) критерій – критерій юридичної техніки, що підкреслює особливості „більш постійних елементів, використовуваних для створення, тлумачення, оцінки норм” і пов’язаний, в кінцевому підсумку, з методами роботи юристів, джерелами права і його понятійним апаратом. Збіг виділених на основі цих двох критеріїв, відмітних рис національних правових систем дозволяє відносити їх, на думку Рене Давида, до однієї правової сім’ї. В остаточному варіанті своєї класифікації він виокремлював романо-германську правову сім’ю, правову сім’ю загального права, та сім’ю соціалістичного права, поряд з якими, як з „основними у сучасному світі” співіснують мусульманське право, індуське право, правові системи Далекого Сходу, Африки та Мадагаскару. Власне, уточнюючи існуючі класифікації правових систем, а не створюючи цілком нову типологію К. Цвайгерт та Х. Кьотц згрупували всі національні правові системи у вісім правових сімей: 1) романську; 2) германську; 3) скандинавську; 4) загального права; 5) соціалістичного права; 6) права країн Далекого Сходу; 7) ісламського права; 8) індуського права . У сучасних курсах з кримінального права більшість авторів виділяє чотири та більше види кримінально-правових систем: 1) романо-германську (континентальну), 2) англо-американську (загального права), 3) релігійну, 4) соціалістичну (наприклад, А.В. Наумов , М.В. Талан); деякі автори (наприклад В.Л. Чубарєв , зважаючи на своєрідність кримінального права країн Далекого Сходу, об’єднують вказані країни (КНР, Японію, Південну Корею та їн.) в самостійну, окрему кримінально-правову сім’ю.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. — К.: Юридична думка, 2004. — C. 628 - 629.
  2. Додонов В.Н. Сравнительное уголовное право. Общая часть. Монография // Под ред. С.П. Щербы. – М: Юрлитинформ, 2009. – 448 с.
  3. Жалинский А. Э. Современное немецкое уголовное право. – М.: Проспект, 2006. – 560 с.
  4. Есаков Г.А. Англо-американское уголовное право: эволюция и современное состояние общей части: монография. – М., 2007. – 736 с.; Есаков Г.А. Основы сравнительного уголовного права. –М., 2007. – 152 с.
  5. Кибальник А.Г. Основные положения общей части уголовного права зарубежных государств. – М.: Илекса, 2008. – 128 с.
  6. Козочкин И. Д. Уголовное право США: Успехи и проблемы реформирования. – Спб.: Юридический центр Пресс 2007.; Козочкин И.Д. Некоторые основные тенденции развития американского уголовного права (источники, институты учения о преступлении) // Государство и право. – 2011. – № 10. – С. 65-81.
  7. Крылова Н.Е. Основные черты нового Уголовного кодекса Франции. - М.: Спарк, 1996. - 124 c.
  8. Малиновский А.А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права. – М., 2002. – 376 с.; Малиновский А. А. Сравнительное уголовное право. Учебник. - M.: Юрлитинформ, 2014. - 592 c.
  9. Красницький І.В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз: Монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – 232 с.; Мелешко Н.П., Тарло Е.Г. Уголовно-правовые системы России и зарубежных стран (криминологические проблемы сравнительного правоведения, теории, законодательная и правоприменительная практика). – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2003. – 304с.; Ведерникова О.Н. Современные уголовно-правовые системы: типы, модели, характеристика // Государство и право. – 2004. – № 1. – С. 68–79.
  10. Наумов А.В. Российское уголовное право. Курс лекций. - В 2-х тт. – Т1. Общая часть.- 3-е изд., перераб. и доп. – М. , 2004. – с. 451.
  11. Талан М.В. Виды уголовно-правовых систем // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2008. – Т. 150, кн. 5. – С. 220–228; Уголовное право России.Общая часть: Учебник/Под. Ред. Ф.Р. Сундурова И.А. Тарханова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Статут, 2009. - 751с. – с. 709.
  12. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник. Вид. 3-тє, перероб. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с. - С. 334, 345 - 347.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Porivnyalne kriminalne pravo okremij napryam rozdil nauki porivnyalnogo pravoznavstva yakij vikoristovuye porivnyalnij metod dlya vivchennya kriminalno pravovih sistem riznih derzhav shlyahom spivstavlennya odnojmennih institutiv kriminalnogo prava yih osnovnih principiv i kategorij vivchennya yih istoriyi i zakonomirnostej rozvitku Vid pochatku HH st v yuridichnij literaturi ne pripinyayetsya spir po prirodu i sutnist porivnyalnogo pravoznavstva yakij spir zvoditsya do dvoh diametralno protilezhnih tochok zoru odni vcheni vvazhayut porivnyalne pravoznavstvo v t ch i v sferi kriminalnogo prava ye samostijnoyu naukoyu prihilniki drugoyi tochki zoru viznachayut porivnyalne pravoznavstvo v t ch i v sferi kriminalnogo prava lishe yak metod div Porivnyalno pravovij metod v pravi sho zastosovuyetsya v riznih galuzyah yuridichnoyi nauki Dlya kriminalnogo prava Ukrayini pidkreslyuye vitchiznyanij komparativist A V Savchenko metod porivnyalnogo pravoznavstva staye odnim z providnih ta universalnih u sistemi metodologichnoyi bazi naukovih doslidzhen 1 Okrim chisto piznavalnih zavdan porivnyalne pravo peresliduye cilkom viznacheni praktichni cili spriyati garmonizaciyi ta vdoskonalennyu nacionalnih kriminalnih zakonodavstv polegshuvati vzayemodiyu organiv riznih derzhav u borotbi zi zlochinnistyu Znachnij interes do zarubizhnogo kriminalnogo prava ta jogo vivchennya viyavivsya v Yevropi vzhe u XIX stolitti hocha vitoki suchasnoyi komparativistiki chasto gusto pov yazuyut she z periodom ellinizmu tak decemviri pri skladanni davnorimskih Zakoniv HII Tablic robili zapozichennya z afinskih zakoniv Solona sposterezhennya gallskih pravovih zvichayiv u porivnyanni yih z rimskimi zustrichayutsya u vijskovih memuarah Yu Cezarya Pro gallsku vijnu tosho Primitno sho odnimi z pershih sprob porivnyalno pravovogo doslidzhennya stali roboti v kriminalno pravovij sferi Naris kriminalnoyi nauki Koranu 1800 r Polya Anselma Fejyerbaha a takozh Teoriya dokaziv v kriminalnomu procesi zgidno z pozitivnimi zakonami i normami francuzkogo kriminalnogo zakonodavstva 1809r ta Teoriya dokaziv v nimeckomu kriminalnomu procesi na prikladi zastosuvannya zakonu v sudi ta nimecki kodeksi v porivnyanni z poglyadami na kriminalnij proces v Angliyi ta Franciyi 1834 r Karla Joganna Mittermajyera profesora Gejdelberzkogo universitetu 1852 roku v Italiyi bula vidana fundamentalna trohtomna pracya Luyidzhi Dzuppeta Povnij kurs porivnyalnogo kriminalnogo zakonodavstva Luigi Zuppeta Corso completo di legislazione penale comparata Zaslugovuye uvagi dvotomnij Kurs porivnyalnogo kriminalnogo zakonodavstva Zhozefa L E Ortolana sho vijshov u 1839 1841 rr V 1894 ta 1899 rr v Nimechchini za redakciyeyu Franca fon Lista ta Kruzena vijshlo dvotomne vidannya Suchasne kriminalne zakonodavstvo v porivnyalnomu vikladi Die Strafgesetzgebung der Gegenwart V pershomu tomi 1894 r vikladalosya kriminalne pravo yevropejskih derzhav v drugomu 1899 r kriminalne pravo neyevropejskih krayin Znachnij vnesok v rozvitok porivnyalnogo prava zrobiv vidatnij vchenij komparativist Mark Ansel 1902 1990 za iniciativi yakogo v 1973 roci buv zasnovanij centr po vivchennyu kriminalnoyi politiki Suchasnij etap v rozvitku zarubizhnih porivnyalnih kriminalno pravovih doslidzhen znamenuye dosit ob yemista monografiya profesora Zhana Pradelya yaka vijshla dvoma vidannyami v 1995 ta 2002 rr ta ye v teperishnij chas mabut najbilshoyu robotoyu v carini kriminalno pravovoyi komparativistiki Ukrayina takozh maye nepoganu tradiciyu porivnyalno pravovih doslidzhen Yak pishut M I Havronyuk ta G O Yesakov chitke formulyuvannya neobhidnosti vprovadzhennya porivnyalnih zasad doslidzhennya prava she u XVIII st visloviv pershij profesor prava v Rosijskij imperiyi vihodec z Chernigivskoyi guberniyi Semen Yuhimovich Desnickij 1740 1789 Rezultatom jogo perebuvannya v naukovomu vidryadzhenni v Angliyi v 60 h rr XVII st stav pereklad vidanih v 1780 h rr v tipografiyi Moskovskogo universitetu Komentariv do zakoniv Angliyi sera Uilyama Blekstona v troh knigah Osoblivo treba vidmititi pracyu kiyivskogo profesora Savi Josipovicha Bogorodskogo Naris istoriyi kriminalnogo zakonodavstva v Yevropi z pochatku XVIII viku v 2 h tt K 1862 sho mistila gruntovni vidomosti pro togochasne avstrijske nimecke ta francuzke kriminalne zakonodavstvo Suchasna vitchiznyana kriminalno pravova komparativistika predstavlena imenami S S Yacenka M I Havronyuka A V Savchenka ta deyakih inshih doslidnikiv Dostupnimi ukrayinskomu chitachevi ye takozh roboti rosijskih komparativistiv V M Dodonova 2 A E Zhalinskogo 3 G O Yesakova 4 O G Kibalnika 5 I D Kozochkina 6 N Ye Krilovoyi 7 O O Malinovskogo 8 A V Serebrennikovoyi ta in 9 Zmist 1 Sistemi tipologiya sistem suchasnogo kriminalnogo prava 2 Div takozh 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaSistemi tipologiya sistem suchasnogo kriminalnogo prava RedaguvatiKriminalne pravo kozhnoyi derzhavi nadilene svoyimi osoblivostyami sho obumovleni suttyu ta formoyu derzhavi yiyi nacionalno kulturnoyu specifikoyu rivnem kulturi religijnim svitoglyadom tosho V sviti stilki sistem prava skilki i derzhav oskilki kriminalne pravo kozhnoyi derzhavi ye samobutnim tam unikalnim yavishem Vtim sistemi prava nizki derzhav zblizhuyutsya i viyavlyayut bagato spilnih ris sho j dozvolyaye vesti rozmovu pro dekilka vidiv sistem simej suchasnogo kriminalnogo prava tobto pro tipologiyu pravovih sistem Pochinayuchi z Mizhnarodnogo kongresu porivnyalnogo prava 1900 r z yavilas velika kilkist takih tipologij sho mayut v osnovi najriznomanitnishi kriteriyi klasifikaciyi inodi navit dekilka takih kriteriyiv odnochasno Najbilshe vidomimi v suchasnij komparativistici stali tipologiyi zaproponovani francuzkim specialistom Rene Davidom ta nimeckimi avtorami Konradom Cvajgertom ta Hajnom Kotcem Pravova sistema na dumku teoretika prava prof G I Muromceva vklyuchaye v sebe riznoplanovi elementi Ce zokrema 1 doktrinalno filosofskij abo ideologichnij pravorozuminnya ponyattya ta kategoriyi prava i t d 2 normativnij tobto sukupnist pravovih norm sho diyut v suspilstvi 3 institucijnij tobto yuridichni ustanovi pravotvorchi i pravozastosovchi ta 4 sociologichnij tobto pravovidnosini zastosuvannya prava yuridichna praktika Same taka bagatoaspektnist pravovoyi sistemi a takozh vidminnosti v metodologiyi yiyi doslidzhennya na dumku cogo zh avtora zumovlyuyut riznomanittya klasifikacij pravovih sistem Na dumku Rene Davida z velicheznoyi kilkosti kriteriyiv sho proponuyutsya dlya tipologizaciyi pravovih sistem lishe dva realno funkcionalni Pershij z nih otrimav nazvu ideologichnogo oskilki pov yazanij z pevnoyu koncepciyeyu socialnogo ladu ta ob yednuye religijni filosofski politichni ekonomichni i socialni faktori kotri lezhat v osnovi pobudovi pravovoyi sistemi konkretnogo suspilstva Prote vzyatij izolovano ideologichnij kriterij ne dozvolyaye poyasniti ochevidnu riznicyu mizh ideologichno blizkimi krayinami napriklad Angliyeyu ta Spoluchenimi Shtatami z odnogo boku i Franciyeyu ta Nimechchinoyu z inshogo Yak naslidok neobhidnij drugij inshij kriterij kriterij yuridichnoyi tehniki sho pidkreslyuye osoblivosti bilsh postijnih elementiv vikoristovuvanih dlya stvorennya tlumachennya ocinki norm i pov yazanij v kincevomu pidsumku z metodami roboti yuristiv dzherelami prava i jogo ponyatijnim aparatom Zbig vidilenih na osnovi cih dvoh kriteriyiv vidmitnih ris nacionalnih pravovih sistem dozvolyaye vidnositi yih na dumku Rene Davida do odniyeyi pravovoyi sim yi V ostatochnomu varianti svoyeyi klasifikaciyi vin viokremlyuvav romano germansku pravovu sim yu pravovu sim yu zagalnogo prava ta sim yu socialistichnogo prava poryad z yakimi yak z osnovnimi u suchasnomu sviti spivisnuyut musulmanske pravo induske pravo pravovi sistemi Dalekogo Shodu Afriki ta Madagaskaru Vlasne utochnyuyuchi isnuyuchi klasifikaciyi pravovih sistem a ne stvoryuyuchi cilkom novu tipologiyu K Cvajgert ta H Kotc zgrupuvali vsi nacionalni pravovi sistemi u visim pravovih simej 1 romansku 2 germansku 3 skandinavsku 4 zagalnogo prava 5 socialistichnogo prava 6 prava krayin Dalekogo Shodu 7 islamskogo prava 8 induskogo prava U suchasnih kursah z kriminalnogo prava bilshist avtoriv vidilyaye chotiri ta bilshe vidi kriminalno pravovih sistem 1 romano germansku kontinentalnu 2 anglo amerikansku zagalnogo prava 3 religijnu 4 socialistichnu napriklad A V Naumov 10 M V Talan 11 deyaki avtori napriklad V L Chubaryev 12 zvazhayuchi na svoyeridnist kriminalnogo prava krayin Dalekogo Shodu ob yednuyut vkazani krayini KNR Yaponiyu Pivdennu Koreyu ta yin v samostijnu okremu kriminalno pravovu sim yu Div takozh RedaguvatiKriminalnij kodeksPrimitki Redaguvati Kriminalne pravo Ukrayini Osobliva chastina Pidruchnik Za red M I Melnika V A Klimenka K Yuridichna dumka 2004 C 628 629 Dodonov V N Sravnitelnoe ugolovnoe pravo Obshaya chast Monografiya Pod red S P Sherby M Yurlitinform 2009 448 s Zhalinskij A E Sovremennoe nemeckoe ugolovnoe pravo M Prospekt 2006 560 s Esakov G A Anglo amerikanskoe ugolovnoe pravo evolyuciya i sovremennoe sostoyanie obshej chasti monografiya M 2007 736 s Esakov G A Osnovy sravnitelnogo ugolovnogo prava M 2007 152 s Kibalnik A G Osnovnye polozheniya obshej chasti ugolovnogo prava zarubezhnyh gosudarstv M Ileksa 2008 128 s Kozochkin I D Ugolovnoe pravo SShA Uspehi i problemy reformirovaniya Spb Yuridicheskij centr Press 2007 Kozochkin I D Nekotorye osnovnye tendencii razvitiya amerikanskogo ugolovnogo prava istochniki instituty ucheniya o prestuplenii Gosudarstvo i pravo 2011 10 S 65 81 Krylova N E Osnovnye cherty novogo Ugolovnogo kodeksa Francii M Spark 1996 124 c Malinovskij A A Sravnitelnoe pravovedenie v sfere ugolovnogo prava M 2002 376 s Malinovskij A A Sravnitelnoe ugolovnoe pravo Uchebnik M Yurlitinform 2014 592 c Krasnickij I V Kriminalna vidpovidalnist yak institut kriminalnogo prava Franciyi ta Ukrayini porivnyalnij analiz Monografiya Lviv Lvivskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav 2008 232 s Meleshko N P Tarlo E G Ugolovno pravovye sistemy Rossii i zarubezhnyh stran kriminologicheskie problemy sravnitelnogo pravovedeniya teorii zakonodatelnaya i pravoprimenitelnaya praktika M Izdatelstvo Yurlitinform 2003 304s Vedernikova O N Sovremennye ugolovno pravovye sistemy tipy modeli harakteristika Gosudarstvo i pravo 2004 1 S 68 79 Naumov A V Rossijskoe ugolovnoe pravo Kurs lekcij V 2 h tt T1 Obshaya chast 3 e izd pererab i dop M 2004 s 451 Talan M V Vidy ugolovno pravovyh sistem Uchen zap Kazan un ta Ser Gumanit nauki 2008 T 150 kn 5 S 220 228 Ugolovnoe pravo Rossii Obshaya chast Uchebnik Pod Red F R Sundurova I A Tarhanova 3 e izd pererab i dop M Statut 2009 751s s 709 Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik Vid 3 tye pererob ta dopov Za red M I Melnika V A Klimenka K Yuridichna dumka 2004 352 s S 334 345 347 Literatura RedaguvatiMetodologiya porivnyalno pravovih doslidzhen Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 272 ISBN 978 966 937 233 8 Yacenko S S Osnovni pitannya zagalnoyi chastini kriminalnogo prava inozemnih derzhav Navch posibnik K Dakor 2013 166 s Havronyuk M I Kriminalne zakonodavstvo Ukrayini ta inshih derzhav kontinentalnoyi Yevropi porivnyalnij analiz problemi garmonizaciyi Monografiya K Yuriskonsult 2006 1048 s Starovojtova Yu G Zagalna chastina kriminalnogo prava Angliyi ta SShA navch posib K Atika 2012 104 s Savchenko A V Kriminalne zakonodavstvo Ukrayini ta federalne kriminalne zakonodavstvo Spoluchenih Shtativ Ameriki kompleksne porivnyalno pravove doslidzhennya Monografiya K KNT 2007 594 s Havronyuk M I Naukove osmislennya pravovoyi doktrini ta kriminalnogo zakonodavstva zarubizhnih krayin Visnik Asociaciyi kriminalnogo prava Ukrayini 2013 1 1 S 298 347 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Jean Pradel Droit penal compare Dalloz 2 ed 2002 The Handbook of Comparative Criminal Law Edited by Kevin Jon Heller and Markus D Dubber Stanford Stanford University Press 2010 672 p Posilannya RedaguvatiOsnovni polozhennya zagalnoyi chastini kriminalnogo zakonodavstva zarubizhnih krayin multimedijnij navchalnij posibnik Kriminalne pravo Zagalna chastina NAVS Ukrayini avtor lekciyi Savchenko A V Tulyakov V O Porivnyalnij metod u nauci kriminalnogo prava Visnik Asociaciyi kriminalnogo prava Ukrayini 2014 1 2 S 29 40 Praci O O Malinovskogo z problem porivnyalnogo kriminalnogo prava na sajti Moskovskogo derzhavnogo institutu mizhnarodnih vidnosin MGIMO Ugolovnoe pravo zarubezhnyh gosudarstv Obshaya chast Uchebnoe posobie Pod red i s predsil I D Kozochkina M 2003 576 c nbsp Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Porivnyalne kriminalne pravo amp oldid 38206075