Веніамі́н О́сипович Португа́лов (1835, Полтава — 20 жовтня, 1897, Самара) — земський лікар та публіцист, на прізвисько «Праведник».
| Португалов Веніамін Осипович | |
|---|---|
| фотопортрет Португалова В.О. | |
| Народився | 1835 Полтава, Російська імперія |
| Помер | 20 жовтня (1 листопада) 1896 Самара, Російська імперія ·старість |
| Громадянство | Російська імперія |
| Місце проживання | Полтава, Київ, Казань, Шадринськ, Самара |
| Діяльність | лікар, публіцист, просвітник, благодійник |
| Alma mater | Казанський державний університет |
| Знання мов | російська |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Діти | чотири сина, наймолодший Михайло Португалов (1879—1927), історик літератури, директор Музею Івана Тургенєва в місті Орел. |
Біографія ред.
Португалов був уродженцем міста Полтави. Походив із забезпеченої єврейської родини. Батько майбутнього лікаря і публіциста був комерсантом.
Дві освіти ред.
Закінчив 1-у Полтавську гімназію. Зажадав стати лікарем. Влаштувався на навчання у Харківський університет. Брав участь в студентських протестних рухах, був учасником і бібліотекарем таємного студентського гуртка, заснованого Муравським, Бекманомта ін. 1855 року брав участь в студентському протесті.
Аби уникнути покарання, переводиться у Київський університет. Професор університету Павлов В. П. став організатором недільних шкіл. Відомо, що Португалов брав участь у першій недільній школі, заснованій Павловим у Києві.
Арешти і покарання ред.
У лютому 1860 року за доносом був арештований, перевезений до Санкт-Петербурга, де запроторений у Олексіївський равелін Петропавлівської фортеці, що була перетворена на політичну тюрму часів царату.
По закінченню ув'язнення отримав право влаштуватися у Казанський університет (медичний факультет), котрий закінчив із званням лікаря. Медичну практику проводив у Пирятині, в Україні. 5 вересня 1862 року за черговим доносом арештований за участь у українофільських гуртках, знову перевезений до Петропавлівської фортеці. Покараний засланням у провінційний Шадринськ, де мав заборону навіть на медичну практику. Переведений у Чердинь. Вимушено звернувся до публіцистики, створивши опис «Шадринск и Чердынь».
Згодом йому повернули право ведення медичної практики у провінційних містах, працював лікарем з 1870 року у містах Бугуруслан, Камишлов, Вятка, Самара. Лише 1876 року отримав право проживання у місті Самара, де нібито і був позбавлений поліцейського надзору.
Самарський період життя ред.
Працював лікарем у Самарській губернській земській лікарні. Брав активну участь у ліквідації голоду в Поволжі. Брав активну участь у ліквідації холери 1892 року. Брав активну участь у благодійних і просвітницьких заходах у Самарі.
Помер 20 жовтня 1897 р..
Друковані твори (російською) ред.
- «Шадринск и Чердынь» (журнал"Архів Судебной Медицыни")
- «Гигиена рудокопов»
- «Вопросы общественной гигиены»
- «Пьянство как социальный недуг»
- «Пьянство — пагуба человека»
- «Борьба с алкоголизмом»
- «Пособие для фельдшеров»
- «Оздоровление городов»
- «Юдаизм и наука» та ін.
Див. також ред.
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- ↑ группа авторов Еврейская энциклопедия: Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем — СПб: Брокгауз — Ефрон.
- ↑ http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-generaly?id=2687
- ↑ http://www.rulex.ru/01160487.htm
Джерела ред.
- http://www.rulex.ru/01160487.htm (довідкова біографія)
- http://histpol.pl.ua/ru/petrovskij-poltavskij-kadetskij-korpus/vospitanniki-ppkk-generaly?id=2687 (біографія)
- [1] («Биржевые ведомости», 1896, № 292, некролог Португалова В. О.).
- Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.]. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927—1934 (http://slovari.yandex.ru)