Олександр Сергійович Пороховщіков (* 10 лютого 1865, м. Санкт-Петербург — † 31 грудня 1938, м. Каліш, Польща) — генерал-хорунжий Армії УНР.
| Олександр Сергійович Пороховщіков | |
|---|---|
| Генерал-майор (5.6.1916) Генерал-хорунжий | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 10 лютого 1865 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть | 31 грудня 1938 м. Каліш, Польща |
| Alma Mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна 1917—1921 |
| Командування | |
| помічник начальника штабу 2-ї Волинської дивізії Армії УНР. | |
| Нагороди та відзнаки | |
Біографія ред.
Народився у Санкт-Петербурзі. Білорус за походженням. Закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Витримав іспит на звання офіцера при 1-му військовому Павлівському училищі (1889), служив у лейб-гвардії Семенівському полку. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом (1895), обіймав штабові посади у Київському військовому окрузі.
З 9 квітня 1900 р. — підполковник. З 22 вересня 1902 р. — начальник штабу 4-го округу прикордонної сторожі (Київ). З 6 грудня 1904 р. — полковник. З 25 квітня 1905 р. — начальник штабу військ Уральської області. З 12 вересня 1906 р. — штаб-офіцер управління 1-ї стрілецької бригади. З 11 березня 1909 р. — штаб-офіцер для доручень штабу Варшавського військового округу. З 5 серпня 1910 р. — начальник штабу 8-ї піхотної дивізії. З 15 березня 1912 р. — приділений до 145-го піхотного Новочеркаського полку (Санкт-Петербург).
Брав участь у Першій світовій війні. У червні — жовтні 1914 р — штаб-офіцер для доручень штабу 6-ї армії. У жовтні — грудні 1914 р. — командир батальйону 333-го піхотного Глазовського полку. З грудня 1914 р. — командир 335-го піхотного Анапського полку. З 5 червня 1915 р. — генерал-майор, командир бригади 64-ї піхотної дивізії. З кінця 1915 р. — начальник штабу 18-ї піхотної дивізії. З весни 1916 р. — у розпорядженні начальника Головного управління Генерального штабу. З літа 1917 р. — у розпорядженні командувача військ Південно-Західного фронту. За Першу світову війну був нагороджений всіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою, Георгіївською зброєю (12 листопада 1915, за бій 15–19 березня 1915).
З 12 березня 1918 р. — бердичівський повітовий комендант. З червня 1920 р — начальник штабу 6-ї запасної бригади Армії УНР. З 22 липня 1920 р. — помічник начальника штабу 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.
З 3 серпня 1920 р. — начальник військово-історичного відділу штабу Армії УНР.
З 1922 р. жив на еміграції у Яблонах під Варшавою.
Джерела ред.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Пороховщіков Олександр Сергійович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.