www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порода 1 2 3 4 рос порода англ rock нім Gestein n Зміст 1 Значення терміна 2 Міцнісні властивості породи 3 Різновиди пор

Порода

Порода1,2,3,4, (рос. порода, англ. rock, нім. Gestein n) –

Значення терміна Редагувати

  • 1) Мінеральне утворення, що не є об’єктом добування корисних компонентів при розробці родовищ підземним способом (порожня порода).
  • 2) Скорочення терміна “гірська порода”.
  • 3) Мінеральні частинки, які засмічують корисну копалину у вигляді механічних домішок, зростків, вкраплень і підлягають видаленню у процесі збагачення у відходи (неправильно використовувати термін “порода” у значенні “відходи”).
  • 4) Частина назви деяких мінералів. Розрізняють: породу гіпсову, породу пойкілітову (гіпс).

Міцнісні властивості породи Редагувати

За міцнісними властивостями виділяють такі гірські породи:

  • Порода м’яка – неущільнена осадова, дезинтеґрована вивержена чи метаморфічна гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 1–5 МПа; породи м’які розробляються усіма видами виймальних ма-шин без попереднього розпушування.
  • Порода щільна – сильно вивітріла вивержена, метаморфічна чи нескам’яніла осадова з чітко вираженим кристалічним кістяком гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 5–20 МПа; породи щільні можуть розроблятися потужними виймальними машинами при зусиллях копання не менш 0,3–0,4 МПа без попереднього руйнування.
  • Порода напівскельна – вивержена вивітріла, метаморфічна чи осадова з твердим цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані 20–50 МПа; при розробці порід напівскельних необхідно попереднє руйнування (розпушування), звичайно вибуховим способом.
  • Порода скельна – вивержена, метаморфічна невивітріла чи осадова з кристалічним цементом гірська порода, що має межу міцності на одноосьовий стиск у зразку у водонасиченому стані понад 50 МПа; при розробці порід скельних обов’язково виконувати попереднє руйнування вибуховим способом.

Різновиди порід Редагувати

  • Порода асфальтова — порода-колектор, яка просякнута мальтою, асфальтом, асфальтитами або та, що містить помітні (значимі) їх включення. Ширше поняття — порода бітумінозна.
  • Порода біогенна (органогенна) — осадова гірська порода, яка складена із продуктів життєдіяльності тварин і рослин або їх залишків, які не розклалися.
  • Порода біокластична — те ж саме, що й порода детритова.
  • Порода бітумінозна — порода, збагачена керогеном типу горючих сланців або бітумами, асфальтом тощо. Дає характерний запах при ударі, забарвлює витяжки при обробці розчинниками, при термічному розкладі дає бітумоподібні продукти.
  • Порода венеріанська — Див. венеріанські гірські породи.
  • Порода вивержена, — Див. вивержені гірські породи.
  • Порода видима — у вуглезбагаченні видимою породою називають породу крупністю понад 25 мм.
  • Порода вулканічна (вулканогенна)– Див. вулканічні гірські породи.
  • Порода вулканогенно-осадова — Див. вулканогенно-осадові породи.
  • Порода вулканокластична — вулканогенна уламкова (кластична) порода. Серед них Влодавець (1959) виділяє лаво-, піро-, псевдопірокластичні і змішані породи. Див. вулканокласти.
  • Порода вулканоміктова — порода, яка складається з продуктів механічного руйнування і перевідкладення різних вулканогенних утворень, зцементо-ваних осадовим матеріалом, не синхронічним з цими утвореннями. Приклади: вулканоміктовий конґломерат, вулканоміктовий пісковик тощо. Син. — порода вулканотеригенна.
  • Порода галогенна — Див. галогенні породи, порода соляна.
  • Порода гібридна — у петрографії — гірська порода аномального складу, утворена внаслідок асиміляції магмою сторонніх гірських порід.
  • Порода гіпабісальна, — Див. гіпабісальні гірські породи.
  • Порода гірська — мінеральний агрегат певного складу і будови, який сформувався в результаті геологічних процесів і залягає в земній корі. Див. гірські породи.
  • Порода глибинна — гірська порода, що утворилася під дією факторів великих глибин. Термін застосовується для інтрузивних (плутонічних) порід. Син. — абісальна порода, ендогенна порода.
  • Порода глиниста — Див. глинисті породи.
  • Порода горіла — Див. горілі гірські породи.
  • Порода грубоуламкова — Див. уламкові гірські породи, псефіти.
  • Порода детритова — органогенно-уламкова осадова гірська порода, складена скелетними залишками організмів. Син. — порода біокластична.
  • Порода ендогенна — те ж саме, що й порода глибинна.
  • Порода ефузивна — вивержена гірська порода, що утворилася внаслідок застигання лави на поверхні Землі або близько від поверхні. Див. ефузивні гірські породи.
  • Порода жильна — Див. жильні гірські породи.
  • Порода залишкова — гірська порода, яка при дезинтеґрації та змінах на (або) поблизу земної поверхні залишається на місці свого первинного залягання. Син. — порода автохтонна, кінгіцит.
  • Порода зеленокам’яна — Див. зеленокам'яні породи.
  • Порода змішана — гірська порода, яка складається з матеріалу різного за походженням, вулкано- і хемогенного, метаморфічного, осадового, в т.ч. і біогенного тощо або різнорідного уламкового матеріалу — пісковики, алевроліти, вапняки, мергелі, кременисті породи і т.д. Див. змішана гірська порода.
  • Порода інтрузивна — Див. інтрузивні гірські породи.
  • Порода кайнотипна — Див. кайнотипні гірські породи.
  • Порода карбонатна — осадова гірська порода, більш ніж на 50% складена одним або декількома карбонатними мінералами. Див. карбонатні породи.
  • Порода катакластична, — Див. катакластичні породи, катаклазити.
  • Порода кисла — Див. кислі гірські породи.
  • Порода кластична — те ж саме, що й порода уламкова.
  • Порода-колектор — гірська порода, здатна вміщувати рідини і гази і пропускати їх через себе за наявності перепаду тиску.
  • Порода компетентна — Див. компетентна порода. Протилежне — некомпетентна порода.
  • Порода корінна — Див. корінні породи.
  • Порода кремениста — Див. кременисті (крем’янисті) породи, силіциди.
  • Порода кристалічна — гірська порода будь-якого походження, яка складається з кристалічних мінералів. Звичайно цей термін застосовують до магматич-них і метаморфічних гірських порід.
  • Порода лавокластична — порода вулканокластична, в якій уламки лави зцементовані лавою.
  • Порода лейкократова — Див. лейкократові гірські породи.
  • Порода лужна — Див. лужні гірські породи.
  • Порода магматична — Див. магматичні гірські породи.
  • Порода марсіанська — Див. марсіанські породи.
  • Порода мафічна — вивержена порода, в якої кольоровий індекс 65<М<90.
  • Порода мезократова — магматична порода, яка займає проміжне положення між лейкократовими і меланократовими.
  • Порода меланократова — Див. меланократові гірські породи.
  • Порода метаморфічна — Див. метаморфічні гірські породи.
  • Порода метаморфогенна — Див. метаморфогенні глинисті породи.
  • Порода метаосадова — осадова порода після її метаморфічних змін.
  • Порода метасоматична — Див. метасоматичні гірські породи. Син. — метасоматит.
  • Порода місячна — Див. місячні породи.
  • Порода нафтоносна — гірська порода, яка містить у природних умовах нафту і генетично пов’язані з нею вуглеводні. Як правило, це пориста порода — пісок, пісковик, ніздрюватий і тріщинуватий вапняк. Нафтоносними бувають також глини, сланці, інші щільні породи. Розрізняють первинно нафтоносну — ту, в якій нафта утворилася вперше, і вторинно нафтоносну — в яку нафта потрапила внаслідок міграції.
  • Порода некомпетентна — те ж саме, що й порода податлива. Протилежне — компетентна порода.
  • Порода несортована (невідсортована) — осадова кластична порода, яка складається з уламків різного розміру. Склад і обкатаність уламків теж різна. Найхарактерніша для пролювіальних, делювіальних та льодовикових відкладів та відкладів змішаного льодовиково-морського походження. Див. невідсортований матеріал.
  • Порода «німа» — Див. "німі" гірські породи.
  • Порода олігоміктна (олігоміктова) — Див. олігоміктна (олігоміктова) порода.
  • Порода оолітова — Див. оолітова порода. Син. — порода регенераційна.
  • Порода оруднена — те ж саме, що й рудоносні гірські породи.
  • Порода осадова — гірська порода, яка утворилася на поверхні Землі шляхом перевідкладення продуктів вивітрювання і руйнування інших порід, осадження із води різних басейнів або в результаті життєдіяльності організмів. Розрізняють: породу осадову залізисту (зі значним вмістом Fe), осадово-вулканогенну, осадово-метаморфічну (парапорода), Див. — осадові гірські породи.
  • Порода основна — Див. основні гірські породи.
  • Порода палеотипна — Див. палеотипні гірські породи.
  • Порода паратектитова — Див. паратектитова порода.
  • Порода первинна — порода, яка виникла безпосередньо з розплавленої магми не зміненої наступними процесами. Протиставляється породі метаморфічній.
  • Порода пірокластична — Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти.
  • Порода пірокласто-теригенна — пухка змішана гірська порода, яка складається з пірокластичного тери-генного матеріалу. Див. пірокластичні гірські породи, пірокласти, теригенні відклади.
  • Порода плутонічна — те ж саме, що й порода інтрузивна.
  • Порода повнокристалічна — гірська порода будь-якого походження, яка складається тільки з кристалічних мінералів і не містить скла. Іноді її складові частини ідентифікуються виключно під мікроскопом.
  • Порода податлива — гірська порода, яка характеризується гнучкістю, пластичністю, малим зчепленням зерен. Слабко- або незцементована порода. Легко піддається деформації в процесі складчастості. Приклад — глинисті сланці. Син. — порода некомпетентна.
  • Порода полігенна — конґломерати, брекчії, пісковики і піски, які складаються з уламків різних порід — осадових, магматичних, метафорфічних. Син. — порода поліміктова.
  • Порода поліміктова — те ж саме, що й порода полігенна.
  • Порода пропілітизована — метасоматична гірська порода, яка виникла в результаті пропілітизації лав, інтрузивних, пі-рокластичних або теригенних порід різного складу. Постійні мінеральні компоненти П.п. — лужні польові шпати (альбіт, адуляр), калієва гідрослюда, хлотит, кварц, пірит, кальцит, епідот, актиноліт, цеоліти.
  • Порода пуста, Порода порожня — Див. пуста порода, порожня порода.
  • Порода пухка — Див. пухка гірська порода.
  • Порода регенераційна — те ж саме, що й порода ортотектитова.
  • Порода рудоносна — те ж саме, що й рудоносні гірські породи. Син. — порода оруднена.
  • Порода середня — Див. середні гірські породи.
  • Порода сірокольорова — гірська порода сірого, світло-сірого та білястого кольору. Може бути річковим, озерним, шельфовим або глибоководним осадом, породою пустель. Колір гірських порід визначають ряд факторів: природа материнських порід, умови залягання, умови вивітрювання, діагенез.
  • Порода скарнова — те ж саме, що й скарни.
  • Порода скельна — Див. скельні породи.
  • Порода соляна — різновид галогенних порід. Містить легкорозчинні у воді хлоридні та сульфідні сполуки Na, K, Mg, Ca.
  • Порода соляна калійно-магнезіальна — порода соляна, складена г.ч. сильвіном, карналітом, поліґалітом, кізеритом, кіанітом, ланґбейнітом, епсомітом. Присутні ангідрит і галіт.
  • Порода сульфатна — Див. сульфатні гірські породи.
  • Порода теригенна — Див. теригенні відклади.
  • Порода трепеловидна — продукт сірчанокислого вилуговування і слабкого окременіння карбонатно-глинистих порід і мергелів у зоні окиснення родовищ сірки. За зовнішнім виглядом і властивостями схожа на трепел, але генетично відмінна від нього. Відома в межах родовищ сірки у Середній Азії.
  • Порода туфогенна — Див. туфогенна гірська порода.
  • Порода уламкова — осадова гірська порода, складена уламками мінералів і порід. Син. — кластична порода. Див. уламкові гірські породи.
  • Порода хемогенна — осадова гірська порода, яка утворилася шляхом хімічного осадження із водного розчину. Див. хемогенні гірські породи.
  • Порода щільна — термін, який відображає якісний стан породи — монолітна скельна порода, в якій ні на око, ні за допомогою лупи не розрізняються пори, тріщини та складові частини.
  • Порода, що вміщає корисну копалину (вмісна або вміщувальна порода) (рос. вмещающая порода, англ. enclosing rock, adjoining rock; нім. das nutzbare Mineral enthaltende Gestein n (Nebengestein oder Flöz-nebengestein n)) — гірська порода, в якій знаходиться рудний або вугільний, нафтовий та ін. поклад, жила або інше геологічне тіло з корисною копалиною. При похилому заляганні перерахованих геологічних тіл П.в.к.к. — це бокова порода.
  • Породи арктичного типу — загальний термін для базальтових та асоційованих з ними порід Арктики. Займають проміжне положення між лужними породами атлантичних островів і вапняково-лужними породами тихоокеанських околиць. Розповсюджені на островах Північного Льодовитого океану.
  • Породи ультраосновні — Див. ультраосновні гірські породи.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Poroda1 2 3 4 ros poroda angl rock nim Gestein n Zmist 1 Znachennya termina 2 Micnisni vlastivosti porodi 3 Riznovidi porid 4 Div takozh 5 LiteraturaZnachennya termina Redaguvati1 Mineralne utvorennya sho ne ye ob yektom dobuvannya korisnih komponentiv pri rozrobci rodovish pidzemnim sposobom porozhnya poroda 2 Skorochennya termina girska poroda 3 Mineralni chastinki yaki zasmichuyut korisnu kopalinu u viglyadi mehanichnih domishok zrostkiv vkraplen i pidlyagayut vidalennyu u procesi zbagachennya u vidhodi nepravilno vikoristovuvati termin poroda u znachenni vidhodi 4 Chastina nazvi deyakih mineraliv Rozriznyayut porodu gipsovu porodu pojkilitovu gips Micnisni vlastivosti porodi RedaguvatiZa micnisnimi vlastivostyami vidilyayut taki girski porodi Poroda m yaka neushilnena osadova dezintegrovana viverzhena chi metamorfichna girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 1 5 MPa porodi m yaki rozroblyayutsya usima vidami vijmalnih ma shin bez poperednogo rozpushuvannya Poroda shilna silno vivitrila viverzhena metamorfichna chi neskam yanila osadova z chitko virazhenim kristalichnim kistyakom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 5 20 MPa porodi shilni mozhut rozroblyatisya potuzhnimi vijmalnimi mashinami pri zusillyah kopannya ne mensh 0 3 0 4 MPa bez poperednogo rujnuvannya Poroda napivskelna viverzhena vivitrila metamorfichna chi osadova z tverdim cementom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani 20 50 MPa pri rozrobci porid napivskelnih neobhidno poperednye rujnuvannya rozpushuvannya zvichajno vibuhovim sposobom Poroda skelna viverzhena metamorfichna nevivitrila chi osadova z kristalichnim cementom girska poroda sho maye mezhu micnosti na odnoosovij stisk u zrazku u vodonasichenomu stani ponad 50 MPa pri rozrobci porid skelnih obov yazkovo vikonuvati poperednye rujnuvannya vibuhovim sposobom Riznovidi porid RedaguvatiPoroda asfaltova poroda kolektor yaka prosyaknuta maltoyu asfaltom asfaltitami abo ta sho mistit pomitni znachimi yih vklyuchennya Shirshe ponyattya poroda bituminozna Poroda biogenna organogenna osadova girska poroda yaka skladena iz produktiv zhittyediyalnosti tvarin i roslin abo yih zalishkiv yaki ne rozklalisya Poroda bioklastichna te zh same sho j poroda detritova Poroda bituminozna poroda zbagachena kerogenom tipu goryuchih slanciv abo bitumami asfaltom tosho Daye harakternij zapah pri udari zabarvlyuye vityazhki pri obrobci rozchinnikami pri termichnomu rozkladi daye bitumopodibni produkti Poroda venerianska Div venerianski girski porodi Poroda viverzhena Div viverzheni girski porodi Poroda vidima u vuglezbagachenni vidimoyu porodoyu nazivayut porodu krupnistyu ponad 25 mm Poroda vulkanichna vulkanogenna Div vulkanichni girski porodi Poroda vulkanogenno osadova Div vulkanogenno osadovi porodi Poroda vulkanoklastichna vulkanogenna ulamkova klastichna poroda Sered nih Vlodavec 1959 vidilyaye lavo piro psevdopiroklastichni i zmishani porodi Div vulkanoklasti Poroda vulkanomiktova poroda yaka skladayetsya z produktiv mehanichnogo rujnuvannya i perevidkladennya riznih vulkanogennih utvoren zcemento vanih osadovim materialom ne sinhronichnim z cimi utvorennyami Prikladi vulkanomiktovij konglomerat vulkanomiktovij piskovik tosho Sin poroda vulkanoterigenna Poroda galogenna Div galogenni porodi poroda solyana Poroda gibridna u petrografiyi girska poroda anomalnogo skladu utvorena vnaslidok asimilyaciyi magmoyu storonnih girskih porid Poroda gipabisalna Div gipabisalni girski porodi Poroda girska mineralnij agregat pevnogo skladu i budovi yakij sformuvavsya v rezultati geologichnih procesiv i zalyagaye v zemnij kori Div girski porodi Poroda glibinna girska poroda sho utvorilasya pid diyeyu faktoriv velikih glibin Termin zastosovuyetsya dlya intruzivnih plutonichnih porid Sin abisalna poroda endogenna poroda Poroda glinista Div glinisti porodi Poroda gorila Div gorili girski porodi Poroda gruboulamkova Div ulamkovi girski porodi psefiti Poroda detritova organogenno ulamkova osadova girska poroda skladena skeletnimi zalishkami organizmiv Sin poroda bioklastichna Poroda endogenna te zh same sho j poroda glibinna Poroda efuzivna viverzhena girska poroda sho utvorilasya vnaslidok zastigannya lavi na poverhni Zemli abo blizko vid poverhni Div efuzivni girski porodi Poroda zhilna Div zhilni girski porodi Poroda zalishkova girska poroda yaka pri dezintegraciyi ta zminah na abo poblizu zemnoyi poverhni zalishayetsya na misci svogo pervinnogo zalyagannya Sin poroda avtohtonna kingicit Poroda zelenokam yana Div zelenokam yani porodi Poroda zmishana girska poroda yaka skladayetsya z materialu riznogo za pohodzhennyam vulkano i hemogennogo metamorfichnogo osadovogo v t ch i biogennogo tosho abo riznoridnogo ulamkovogo materialu piskoviki alevroliti vapnyaki mergeli kremenisti porodi i t d Div zmishana girska poroda Poroda intruzivna Div intruzivni girski porodi Poroda kajnotipna Div kajnotipni girski porodi Poroda karbonatna osadova girska poroda bilsh nizh na 50 skladena odnim abo dekilkoma karbonatnimi mineralami Div karbonatni porodi Poroda kataklastichna Div kataklastichni porodi kataklaziti Poroda kisla Div kisli girski porodi Poroda klastichna te zh same sho j poroda ulamkova Poroda kolektor girska poroda zdatna vmishuvati ridini i gazi i propuskati yih cherez sebe za nayavnosti perepadu tisku Poroda kompetentna Div kompetentna poroda Protilezhne nekompetentna poroda Poroda korinna Div korinni porodi Poroda kremenista Div kremenisti krem yanisti porodi silicidi Poroda kristalichna girska poroda bud yakogo pohodzhennya yaka skladayetsya z kristalichnih mineraliv Zvichajno cej termin zastosovuyut do magmatich nih i metamorfichnih girskih porid Poroda lavoklastichna poroda vulkanoklastichna v yakij ulamki lavi zcementovani lavoyu Poroda lejkokratova Div lejkokratovi girski porodi Poroda luzhna Div luzhni girski porodi Poroda magmatichna Div magmatichni girski porodi Poroda marsianska Div marsianski porodi Poroda mafichna viverzhena poroda v yakoyi kolorovij indeks 65 lt M lt 90 Poroda mezokratova magmatichna poroda yaka zajmaye promizhne polozhennya mizh lejkokratovimi i melanokratovimi Poroda melanokratova Div melanokratovi girski porodi Poroda metamorfichna Div metamorfichni girski porodi Poroda metamorfogenna Div metamorfogenni glinisti porodi Poroda metaosadova osadova poroda pislya yiyi metamorfichnih zmin Poroda metasomatichna Div metasomatichni girski porodi Sin metasomatit Poroda misyachna Div misyachni porodi Poroda naftonosna girska poroda yaka mistit u prirodnih umovah naftu i genetichno pov yazani z neyu vuglevodni Yak pravilo ce porista poroda pisok piskovik nizdryuvatij i trishinuvatij vapnyak Naftonosnimi buvayut takozh glini slanci inshi shilni porodi Rozriznyayut pervinno naftonosnu tu v yakij nafta utvorilasya vpershe i vtorinno naftonosnu v yaku nafta potrapila vnaslidok migraciyi Poroda nekompetentna te zh same sho j poroda podatliva Protilezhne kompetentna poroda Poroda nesortovana nevidsortovana osadova klastichna poroda yaka skladayetsya z ulamkiv riznogo rozmiru Sklad i obkatanist ulamkiv tezh rizna Najharakternisha dlya prolyuvialnih delyuvialnih ta lodovikovih vidkladiv ta vidkladiv zmishanogo lodovikovo morskogo pohodzhennya Div nevidsortovanij material Poroda nima Div nimi girski porodi Poroda oligomiktna oligomiktova Div oligomiktna oligomiktova poroda Poroda oolitova Div oolitova poroda Sin poroda regeneracijna Poroda orudnena te zh same sho j rudonosni girski porodi Poroda osadova girska poroda yaka utvorilasya na poverhni Zemli shlyahom perevidkladennya produktiv vivitryuvannya i rujnuvannya inshih porid osadzhennya iz vodi riznih basejniv abo v rezultati zhittyediyalnosti organizmiv Rozriznyayut porodu osadovu zalizistu zi znachnim vmistom Fe osadovo vulkanogennu osadovo metamorfichnu paraporoda Div osadovi girski porodi Poroda osnovna Div osnovni girski porodi Poroda paleotipna Div paleotipni girski porodi Poroda paratektitova Div paratektitova poroda Poroda pervinna poroda yaka vinikla bezposeredno z rozplavlenoyi magmi ne zminenoyi nastupnimi procesami Protistavlyayetsya porodi metamorfichnij Poroda piroklastichna Div piroklastichni girski porodi piroklasti Poroda piroklasto terigenna puhka zmishana girska poroda yaka skladayetsya z piroklastichnogo teri gennogo materialu Div piroklastichni girski porodi piroklasti terigenni vidkladi Poroda plutonichna te zh same sho j poroda intruzivna Poroda povnokristalichna girska poroda bud yakogo pohodzhennya yaka skladayetsya tilki z kristalichnih mineraliv i ne mistit skla Inodi yiyi skladovi chastini identifikuyutsya viklyuchno pid mikroskopom Poroda podatliva girska poroda yaka harakterizuyetsya gnuchkistyu plastichnistyu malim zcheplennyam zeren Slabko abo nezcementovana poroda Legko piddayetsya deformaciyi v procesi skladchastosti Priklad glinisti slanci Sin poroda nekompetentna Poroda poligenna konglomerati brekchiyi piskoviki i piski yaki skladayutsya z ulamkiv riznih porid osadovih magmatichnih metaforfichnih Sin poroda polimiktova Poroda polimiktova te zh same sho j poroda poligenna Poroda propilitizovana metasomatichna girska poroda yaka vinikla v rezultati propilitizaciyi lav intruzivnih pi roklastichnih abo terigennih porid riznogo skladu Postijni mineralni komponenti P p luzhni polovi shpati albit adulyar kaliyeva gidroslyuda hlotit kvarc pirit kalcit epidot aktinolit ceoliti Poroda pusta Poroda porozhnya Div pusta poroda porozhnya poroda Poroda puhka Div puhka girska poroda Poroda regeneracijna te zh same sho j poroda ortotektitova Poroda rudonosna te zh same sho j rudonosni girski porodi Sin poroda orudnena Poroda serednya Div seredni girski porodi Poroda sirokolorova girska poroda sirogo svitlo sirogo ta bilyastogo koloru Mozhe buti richkovim ozernim shelfovim abo glibokovodnim osadom porodoyu pustel Kolir girskih porid viznachayut ryad faktoriv priroda materinskih porid umovi zalyagannya umovi vivitryuvannya diagenez Poroda skarnova te zh same sho j skarni Poroda skelna Div skelni porodi Poroda solyana riznovid galogennih porid Mistit legkorozchinni u vodi hloridni ta sulfidni spoluki Na K Mg Ca Poroda solyana kalijno magnezialna poroda solyana skladena g ch silvinom karnalitom poligalitom kizeritom kianitom langbejnitom epsomitom Prisutni angidrit i galit Poroda sulfatna Div sulfatni girski porodi Poroda terigenna Div terigenni vidkladi Poroda trepelovidna produkt sirchanokislogo vilugovuvannya i slabkogo okremeninnya karbonatno glinistih porid i mergeliv u zoni okisnennya rodovish sirki Za zovnishnim viglyadom i vlastivostyami shozha na trepel ale genetichno vidminna vid nogo Vidoma v mezhah rodovish sirki u Serednij Aziyi Poroda tufogenna Div tufogenna girska poroda Poroda ulamkova osadova girska poroda skladena ulamkami mineraliv i porid Sin klastichna poroda Div ulamkovi girski porodi Poroda hemogenna osadova girska poroda yaka utvorilasya shlyahom himichnogo osadzhennya iz vodnogo rozchinu Div hemogenni girski porodi Poroda shilna termin yakij vidobrazhaye yakisnij stan porodi monolitna skelna poroda v yakij ni na oko ni za dopomogoyu lupi ne rozriznyayutsya pori trishini ta skladovi chastini Poroda sho vmishaye korisnu kopalinu vmisna abo vmishuvalna poroda ros vmeshayushaya poroda angl enclosing rock adjoining rock nim das nutzbare Mineral enthaltende Gestein n Nebengestein oder Floz nebengestein n girska poroda v yakij znahoditsya rudnij abo vugilnij naftovij ta in poklad zhila abo inshe geologichne tilo z korisnoyu kopalinoyu Pri pohilomu zalyaganni pererahovanih geologichnih til P v k k ce bokova poroda Porodi arktichnogo tipu zagalnij termin dlya bazaltovih ta asocijovanih z nimi porid Arktiki Zajmayut promizhne polozhennya mizh luzhnimi porodami atlantichnih ostroviv i vapnyakovo luzhnimi porodami tihookeanskih okolic Rozpovsyudzheni na ostrovah Pivnichnogo Lodovitogo okeanu Porodi ultraosnovni Div ultraosnovni girski porodi Div takozh RedaguvatiGirska poroda Struktura porodi Tekstura porodi Porodnij vidvalLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poroda amp oldid 31400932