Пористість вугілля (рос. пористость угля, англ. porosity of coal; нім. Porengehalt m der Kohle) — наявність пор у вугільній речовині; характеристика розмірів і кількості пор у вугіллі.
Класифікація пор ред.
- мікропори (доступні СО2 при звичайній температурі) з переважаючим діаметром близько 1,5 нм і з отворами та звуженнями, які обмежують доступ до них, розміром близько 0,5 нм. Ці пори обумовлюють питому поверхню;
- перехідні пори — доступні азоту при низьких температурах з розміром 2–7 нм;
- макропори.
Загальний опис пористості вугілля ред.
Пористість вугілля низького ступеня вуглефікації (вміст вуглецю нижчий 77 %) головним чином обумовлюється макропорами. Для вугілля з вмістом С 76-84 % близько 80 % об'єму пор припадає на перехідні та макропори. У вугіллі з більш високим вмістом вуглецю переважають мікропори. В табл. 1 та 2 подані характеристики пористого середовища вугілля різних ступенів вуглефікації.
Зокрема, пористість збільшує адсорбційний потенціал поверхні, що обумовлює підвищення міцності контакту «адгезив-субстрат» при флотації, флокуляції та агломерації і брикетуванні вугілля. З ростом пористості збільшуються непродуктивні витрати реагента і зв'язуючої речовини, які проникають в пори і тріщини. При цьому, очевидно, має місце інфільтрація, тобто вибіркове проникнення реагента і зв'язуючої речовини в пори вугілля — в мікропори вугілля проникають тільки ті складові реагента (або зв'язуючого), молекули яких сумірні з розміром мікропор.
Параметри пор ред.
Див. також ред.
Література ред.
- Лазаров Л., Ангелова Г. Структура и реакции углей. — София: Изд-во Болгарской академии наук. — 1990. — 232 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.