Пол Марінер (англ. Paul Mariner, нар. 22 травня 1953, Фарнворт — 9 липня 2021) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. Після завершення ігрової кар'єри — тренер.
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 22 травня 1953 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фарнвортd, Ланкашир, Англія, Велика Британія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 9 липня 2021 (68 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 183 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Англія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1971-1973 | «Чорлі» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пол Марінер у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за «Іпсвіч Таун» та «Арсенал», а також національну збірну Англії, з якою був учасником чемпіонату світу та Європи.
Клубна кар'єра ред.
Народився 22 травня 1953 року в місті Фарнворт. Вихованець футбольної школи клубу «Чорлі», а 1973 року підписав контракт з клубом «Плімут Аргайл», у якому провів три з половиною сезони, взявши участь у 135 матчах чемпіонату і 1975 року вийшов з командою з Третього до Другого дивізіону.
У вересні 1976 року Марінер за 220 тис. фунтів перейшов у «Іпсвіч Таун», а трансфер особисто лобіював головний тренер клубу Боббі Робсон. У вищому дивізіону дебютував 30 жовтня 1976 року в грі проти «Манчестер Юнайтед» (1:0). Пол відіграв за команду з Іпсвіча наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Іпсвіч Тауна», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,37 гола за гру першості. За цей час виборов титул володаря Кубка Англії у 1978 році та Кубка УЄФА у 1981 році.
У лютому 1984 року Марінер за 150 000 фунтів перейщов у столичний «Арсенал». На той момент Полу було за тридцять, але він все ще спочатку добре виступав за «канонірів», забивши сім разів у останніх п'ятнадцяти іграх сезону. Але вік починав вдаватись в знаки і він забив лише дев'ять голів у 41 грі у наступному сезоні 1984/85. А у сезоні 1985/86 він втратив і місце в основі, зігравши лише дев'ять разів. Влітку 1986 року новий менеджер «Арсеналу» Джордж Грем відпустив Марінера у статусі вільного агента. Всього нападник зіграв 80 матчів за «Арсенал», забивши 17 голів.
Влітку 1986 року Марінер став гравцем «Портсмута», з яким у першому ж сезоні посів друге місце у Другому дивізіоні і вийшов до еліти. В результаті сезон 1987/88 став останнім для Марінер у вищому дивізіоні Англії, в якому він зіграв 23 матчі і забив 4 голи, а команда посіла 19 місце і вилетіла до Другого дивізіону.
У сезоні 1998 року Марінер грав за австралійський «Вуллонгонг Сіті», ставши переможцем регулярного сезону Національної футбольної ліги, а 1989 року нападник уклав угоду з «Олбані Кепіталз», де провів три сезони з невеликою перервою на виступи у мальтійському клубі «Нашшар Лайонс».
Завершив ігрову кар'єру у команді «Сан-Франциско Бей Блекгокс», за яку виступав протягом сезону 1992 року в APSL.
Виступи за збірну ред.
30 березня 1977 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Англії у матчі відбору до чемпіонату світу 1978 року проти Люксембургу (5:0).
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1980 року в Італії. Він не грав у першій грі проти Бельгії (1:1) в Турині, але вийшов на заміну в двох інших матчах групового етапу — поразці від Італії та перемоги над Іспанієюю, але англійцям не вдалось вийти з групи.
За два роки Марінер поїхав і на чемпіонат світу 1982 року в Іспанії. Там вже в першому ж матчі з Францією (3:1) Марінер забив гол, зігравши потім і в двох наступних переможних іграх групи з Чехословаччиною (2:0) та Кувейтом (1:0). Цей результат дозволив англійцям з першого місця вийти до другого групового етапу. Там Марінер теж зіграв у всіх двох матчах, із Західною Німеччиною та Іспанією, але обидва матчі завершились внічию 0:0, чого не вистачило для виходу до півфіналу.
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 35 матчів, забивши 13 голів.
Кар'єра тренера ред.
Ще під час своєї футбольної кар'єри Марінер був помічником тренера в «Олбані Кепіталз» та «Сан-Франциско Бей Блекгокс». Після завершення ігрової кар'єри працював футбольним експертом на радіо Бі-Бі-Сі в Ланкаширі, а також працював футбольним тренером у Bolton School[en].
Згодом Марінер повернувся до США, де тренував молодіжну команду «Дель Соль» у Феніксі, штат Арізона. Восени 2003 року він став помічником головного тренера футбольної команди Гарвардського університету.
2004 року він увійшов до штабу клубу «Нью-Інгленд Революшн» з Major League Soccer, ставши помічником тренера Стіва Нікола.
10 грудня 2009 року Марінер став головним тренером клубу «Плімут Аргайл», в якому колись виступав як гравець. Втім під його керівництвом команда вилетіла з Чемпіоншипу і 24 червня 2010 року новим головним тренером клубу став Пітер Рід, а Марінер став його помічником, залишившись у клубі до 30 грудня 2010 року.
6 січня 2011 року Марінер був призначений директором з розвитку гравців «Торонто», приєднавшись до нового головного тренера Арона Вінтера у клубі. Після початку сезону з 9 поспіль поразками, Вінтер пішов з посади і «Торонто» призначив головним тренером Марінера 7 червня 2012 року. По завершенні сезону 2012 року, 7 січня 2013 року, Пол Марінер покинув клуб.
Титули і досягнення ред.
- Володар Кубка Англії (1):
- Володар Кубка УЄФА (1):
Примітки ред.
- Former England International Mariner dies aged 68. Sky Sports (англійською). 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- http://www.chorleyfc.com/club-news_article.asp?Key=284[недоступне посилання з 01.03.2018]
- Mariner in for Sturrock at Argyle. BBC News. 10 грудня 2009.
- Mariner wants to stay at Plymouth. BBC Sport. 20 квітня 2010.
- Peter Reid appointed manager of Plymouth Argyle. BBC Sport. 24 червня 2010. Процитовано 2 квітня 2017.
- Paul Mariner leaves cash-strapped Plymouth Argyle. BBC. 30 грудня 2010. Процитовано 7 березня 2013.
- "New management team announced" [ 2012-03-25 у Wayback Machine.]. Toronto FC. 6 January 2011. Retrieved 7 January 2011.
- Girard, Daniel (7 червня 2012). Aron Winter out as Toronto FC head coach, replaced by Paul Mariner. The Star. Процитовано 7 червня 2012.
- Toronto FC fires coach Paul Mariner, replaced by Ryan Nelsen. Toronto Star. 7 січня 2013. Процитовано 7 березня 2013.
Посилання ред.
- Пол Марінер на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Пол Марінер на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Пол Марінер на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Пол Марінер на сайті Eu-football.info (англ.)