Поліщук Віктор Петрович (25 березня 1915, Київ, Російська імперія — 2006) — радянський і український актор театру і кіно. Заслужений артист України (1995). Нагороджений Почесною Грамотою Ради Міністрів України.
| Поліщук Віктор Петрович | |
|---|---|
| Народився | 25 березня 1915 Київ, Російська імперія |
| Помер | 28 лютого 2006 (90 років) Київ, Україна |
| Громадянство | Російська імперія СРСР Україна |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1941) |
| Роки діяльності | 1955 — 2000 |
| IMDb | nm0689197 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| |
Життєпис ред.
Народився в родині службовців. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1941).
Учасник Німецько-радянської війни.
Працював у театрах Кишинева, Мукачева, Грозного, Києва.
У 1957 році дебютував у кіно епізодичною роллю в картині «Правда» (немає в титрах).
1957—1959 — актор Київського театру транспорту.
З 1963 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. Знімався переважно в ролях другого плану та епізодах.
Викладав на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Був членом Національної Спілки кінематографістів України.
Пішов з життя.
Дочка: Медведєва Наталія Вікторівна (*1944) — українська актриса, організатор кіновиробництва.
Фільмографія ред.
Грав у фільмах: «Іванна» (1959), «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964), «Космічний сплав» (1964, начальник цеху), «Загибель ескадри» (1965, комітетчик), «На самоті з ніччю» (1966), «До світла!» (1966), «Десятий крок» (Хоменко), «Берег надії» (1967), «Дума про Британку» (1969, старий Середенко), «Вулиця тринадцяти тополь» (1969), «В'язні Бомона» (1970), «Сади Семіраміди» (1970, Шкурат), «Крутий горизонт» (1970, Овсюков), «Хліб і сіль» (1970, селянин), «Де ви, лицарі?» (1971, Віктор Петрович), «Нічний мотоцикліст» (1972, міліціонер), «Тихі береги» (1972, Ілько), «Щовечора після роботи» (вчитель), «Будні карного розшуку», «Чорний капітан», «Стара фортеця» (1973), «Поцілунок Чаніти», «Блакитний патруль» (1974, директор школи), «Анна і Командор» (1974, односелець Никифора), «Дума про Ковпака», «Серед літа», «Хвилі Чорного моря» (1975), «Така вона, гра» (1976, Микола Іванович), «Солдатки» (1977, дід Харлампій), «Алтунін приймає рішення» (1978, професор Мещеряков), «Єгипетський гусак» (к/м, директор школи), «Мужність» (т/c, Семен Гнатович), «Довгі дні, короткі тижні...» (1980, керівник хору), «Вантаж без маркування» (1984, інспектор митниці), «Пароль знали двоє» (1985), «Рік теляти», «Звинувачується весілля» (1986), «Назар Стодоля» (1989, фільм-спектакль), «Імітатор» (1990), «Кошмар у божевільні» (1990, Сява), «Відьма», «Нині прослався син людський» (1990), «Сад Гетсиманський» (1993), «Пастка» (1993, судовий засідатель), «Сьомий маршрут» (1997), «Господи, прости нас грішних» (1997), «Сьомий маршрут» (1998), «Чорна рада» (2000, остання роль) та ін.
Література ред.
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.126.
Посилання ред.
- Полищук Виктор Петрович // Всегда со мною [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] a-tremasov(рос.)
- Віктор Поліщук на сайті IMDb (англ.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/9704/works/ [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]