По́ліаніо́ни (англ. polyanions) — у неорганічній хімії — багатозарядні аніони оксокислот d-металів (M) загальної формули [MxOx+k]n–, напр., [M7O24]6– (М = W, Mo), [M6O19]6– (М = Nb, Ta), та поліаніони, які крім атомів металів (М, d-блок) містять гетероатом (X). Це зокрема:
- аніони Кеггіна [XM12O40]n– (M = Mo, W; X = P, As, n = 3; X = Si, n = 4; X = B, n = 5);
- аніони Доусона [X2M18O62]n– (M = Mo, W; X = P, As; n = 6).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
- Поліаніони у Google