Станиця Полтавська — адміністративний, культурний і економічний центр Красноармійського району Краснодарського краю й одночасно сільській адміністрації. В радянський період була перейменована на станицю Красноармійська, потім станиці повернуто первісну назву.
| станиця Полтавська | ||
|---|---|---|
| рос. Полтавская | ||
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | |
| Муніципальний район | Красноармійський район | |
| Поселення | Полтавське сільське поселення | |
| Код ЗКАТУ: | 03 223 810 001 | |
| Код ЗКТМО: | 03623410101 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 1794 | |
| Населення | 26 490 осіб (2010) | |
| Площа | 17 км² км² | |
| Густота населення | 1696,23 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 353800–353803 | |
| Телефонний код | +7 86165 | |
| Географічні координати: | 45°22′00″ пн. ш. 38°12′42″ сх. д. / 45.3666666666947762109884934° пн. ш. 38.211666666694775° сх. д.Координати: 45°22′00″ пн. ш. 38°12′42″ сх. д. / 45.3666666666947762109884934° пн. ш. 38.211666666694775° сх. д. | |
| Відстань | ||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 65 км | |
| Влада | ||
| Адреса | http://www.stanpoltan.info | |
| Голова адміністрації | Побожий Володимир Анатолійович | |
| Мапа | ||
| Полтавська Полтавська | ||
|
| ||
| Полтавська у Вікісховищі |
Населення: 28 тис. осіб, загальна площа Полтавської — 17 км², щільність населення — 1696,23 особи/км².
Станица розташована в дельті Кубані, оточена рисовими чеками, за 65 км північно-західніше Краснодару, за 11 км північніше Слов'янську-на-Кубані. Залізнична станція Полтавська на гілці «Кримськ — Тимашевськ». У станиці базується мотобольний клуб «Кіровець».
Історія Редагувати
- Полтавська, заснована в 1794, є однією перших сорока курінних поселень чорноморських козаків на Кубані (див. Кубанські козаки). Назву перенесено з однойменного куреня Січи, названого у свою чергу по місту Полтава;
- У 1926 році в станиці працював україномовний педагогічний технікум;
- У 1932—1933 Полтавська стала однією зі станиць, поставлених за «саботаж» на «чорні дошки ганьби». Від голоду померли сотні станичників;
- На підставі спеціального пункту постанови ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 14 грудня 1932 року навесні 1933 все козацьке населення станиці було виселено до північних районів СРСР, а на їхнє місце поселені військовослужбовці Червоної армії та їхні сім'ї. Станиця перейменована на Красноармійську;
- 2004 року станиці було повернуто первісну назву;
Голодомор 1933 Редагувати
Як пише Роберт Конквест в книзі «Жнива скорботи»: «Нападки Шеболдаєва на станицю Полтавську не були простою словесною погрозою. 17 грудня 1932 р. за розпорядженням голови крайвиконкому депортували всіх 27 тис. мешканців станиці.
Партизанський рух у цій окрузі існував до 1925 р., а окремі групи діяли і значно довше. У 1929—1930 рр. депортували 300 з 5600 господарств і судили 250 осіб за невиконання зернових заготівель, з-поміж яких близько 40 розстріляли. „Бабський бунт“ у цій місцевості очолили вдови червоних партизанів. У 1930—1931 рр. там провели серію арештів підозрюваних членів „Спілки визволення України“.
Тепер, у грудні 1932 р., у Полтавській відбулося справжнє повстання, учасники якого вбивали співробітників ОДПУ та активістів; станиця перейшла під контроль повстанців, котрі відрядили свої ескадрони до сусідніх селищ із закликом приєднатися до них. Одначе вони робили це надто повільно, і владі вдалося сконцентрувати коло Полтавської гнітючі сили і після тяжких боїв знову взяти станицю у свої руки.
Начальник ОДПУ Кубаєв віддав наказ: через те що Полтавська опинилася в руках куркулів, депортувати все населення, за винятком кількох лояльних громадян. Із цією метою оголосили воєнний стан, а жителів попередили, що за будь-яке порушення наказів винуватці отримають „найвищу міру соціалістичної законності — розстріл“: це стосувалося тих, хто „проводив агітацію, ширив провокаційні чутки, спричиняв паніку або плюндрував власність чи продукцію“. Згодом до станиці наїхали російські поселенці, і її перейменували в „Красноармейскую“.»
Відомі люди Редагувати
- Безщасний Конон Петрович — кобзар, скрипаль, учасник антибільшовицького руху на Кубані, артист Кубанського симфонічного оркестру.
- Міхновський Микола Іванович — український політичний і громадський діяч. У 1920—1924 рр. жив у станиці Полтавській, де вчителював та займався українізацією.
- Смовський Костянтин Авдійович — полковник Армії УНР, генерал-хорунжий на еміграції.
Примітки Редагувати
- Постановление 14 декабря 1932 г. ЦК ВКП(б) и СНК СССР «О хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и в Западной области»
- Володимир Сергійчук. Трагедія кубанської станиці Полтавська як свідчення геноциду українства. // «Дзеркало тижня», 12 грудня 2008.
Галерея Редагувати
Джерела та література Редагувати
- Д. Д. Білий. Полтавська станиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 370. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Посилання Редагувати
- (рос.)
- Інформаційно-розважальний портал станиці Полтавської (рос.)
- Роберт Конквест. Жнива скорботи. Голодовий террор. Кубань, Дон і Волга
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |