www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повстання в Гаїті 2004 Повстання в Гаїті 2004 року заколот в республіці Гаїті що тривав кілька тижнів у лютому 2004 року

Повстання в Гаїті (2004)

Повстання в Гаїті 2004 року — заколот в республіці Гаїті, що тривав кілька тижнів у лютому 2004 року та завершився державним переворотом, в результаті якого президент Гаїті Жан-Бертран Аристид подав у відставку та залишив країну. Після повстання влада перейшла до тимчасового уряду на чолі з прем'єр-міністром Жераром Латортю й тимчасового президента Боніфаса Александра.

Перебіг повстання ред.

У вересні 2003 року Аміо Метейє, лідер бандитського формування «Армія Канібалів», був знайдений мертвим. Бютор Метейє обіцяв помститись за смерть свого брата президенту Жану-Бертрану Аристиду, якого він вважав відповідальним за убивство. Він узяв на себе керівництво «Армією Канібалів» та невдовзі перейменував її на «Революційний фронт спротиву Артібоніта».

5 лютого 2004 року групи повстанців установили контроль над містом Гонаїв, розпочавши тим самим повстання проти Жана-Бертрана Аристида. Під час боїв за місто повстанці спалили будинок мера, а також випустили на свободу в'язнів, які перебували у муніципальних в'язницях, спалили та розграбували поліцейський відділок. Захоплені зброя та автомобілі повстанці використовували у подальших операціях. У боях за Гонаїв загинуло, принаймні, сім чоловік.

7 лютого до рук повстанців перейшло місто Сен-Марк, у місті почались масові грабунки: сотні місцевих жителів виносили з кораблів, що стояли в порту, телеапаратуру та мішки з борошном. Під час збройного штурму повстанцями будівлі місцевої поліції загинули, принаймні, дві особи.

22 лютого повстанці захопили четверте за величиною місто Гаїті — Кап-Аїтьєн. У місті було підпалено будівлі деяких офіційних установ, а також поліцейські відділки. Поліцейські, які зберігали вірність президенту Аристиду, втекли з Кап-Аїтьєна, в результаті чого з місцевої в'язниці вийшли на свободу 250 в'язнів.

До кінця лютого повстанці контролювали столицю країни, місто Порт-о-Пренс. Американські військовики примусово вивезли Жана-Бертрана Аристида до Центральноафриканської Республіки, мотивуючи це відмовою США від подальшого забезпечення його безпеки та реальною загрозою його загибелі від рук повстанців.

Наслідки ред.

Відповідно до конституції Гаїті посаду президента зайняв голова Верховного суду Боніфас Александр, який одразу ж звернувся до Ради безпеки ООН з проханням надати допомогу в підтриманні громадського порядку в країні. 29 лютого 2004 року Рада безпеки прийняла резолюцію, що санкціонувала військову інтервенцію до Гаїті. Увечері того ж дня до країни почали прибувати американські морські піхотинці, до яких згодом приєднались канадські, французькі та чилійські військовики. Завдання багатонаціональних тимчасових сил полягали у збереженні порядку в столиці, забезпеченні умов для прибуття до країни миротворців ООН, а також у наданні допомоги гуманітарним організаціям. 1 червня 2004 року завдання з підтримання миру перейшли до MINUSTAH (фр. Mission des Nations Unies pour la stabilisation en Haïti) — Місії ООН зі стабілізації в Гаїті під керівництвом Бразилії. Відповідно до резолюції Ради безпеки ООН № 1542, чисельність місії не мала перевищувати 6700 військовослужбовців і 1622 цивільних поліцейських. У жовтні, в зв'язку з новою хвилею заворушень, Бразилія зажадала збільшення чисельності миротворців з 2600 осіб до дозволеного максимуму. Повноваження Боніфаса Александра завершились 2006 року, коли на президентських виборах переміг Рене Преваль.

CARICOM ред.

Уряди країн КАРІБ (Карибське співтовариство) засудили усунення Арістіда з уряду. Вони також поставили під сумнів законність нової влади. Прем’єр-міністр Ямайки П. Дж. Паттерсон заявив, що цей епізод створив «небезпечний прецедент для демократично обраних урядів будь-де і всюди, оскільки він сприяє усуненню належним чином обраних осіб з посад силою повстанських сил».

Як повідомляло Бі-Бі-Сі, 3 березня 2004 року CARICOM закликав провести незалежне розслідування щодо від'їзду колишнього президента Гаїті Жана-Бертрана Арістіда і заявив, що не надсилатиме миротворців. Паттерсон сказав, що під час обговорень із США та Францією не було жодних ознак того, що план, який CARICOM висунув до відходу Арістіда, є неприйнятним. «Щодо наших партнерів ми можемо сказати лише наступне: жодного разу в наших дискусіях вони не повідомляли нам, що план є неприйнятним, доки президент Арістід залишається на посаді. Вони також не пропонували нам нічого, що стосується поведінка президента Арістіда на посаді, яка змусила б нас прийти до висновку, що він не підходить для посади президента Гаїті», - сказав пан Паттерсон. США та Францію звинуватили у застосуванні тиску на CARICOM, щоб той не подав офіційний запит ООН щодо розслідування обставин усунення Арістіда. CARICOM спочатку відмовлявся визнавати тимчасовий уряд, але в 2006 році новообраний Рене Преваль відновив членство своєї країни в організації.

Примітки ред.

  1. Associated Press. Fugitive Leader of Haiti's «Cannibal Army» Found Shot to Death. 23.09.2003.
  2. ↑ РИА Новости. Повстанці на Гаїті встановили контроль над містом Гонаїв. 07.02.2004.
  3. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 8 жовтня 2013. 
  4. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 8 жовтня 2013. 
  5. BBC News. Brazil seeks more Haiti UN troops. 15.10.2004.
  6. After Aristide, what?. The Economist. 4 травня 2004. Процитовано 26 грудня 2005. 
  7. Caricom delivers Haiti verdict. BBC Caribbean. 3 березня 2004. Процитовано 26 грудня 2005. 
  8. . commondreams.org. Архів оригіналу за 9 січня 2006. Процитовано 6 квітня 2018. 
  9. Haiti returns to CARICOM's fold. bilaterals.org. Процитовано 6 квітня 2018. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Povstannya v Gayiti 2004 roku zakolot v respublici Gayiti sho trivav kilka tizhniv u lyutomu 2004 roku ta zavershivsya derzhavnim perevorotom v rezultati yakogo prezident Gayiti Zhan Bertran Aristid podav u vidstavku ta zalishiv krayinu Pislya povstannya vlada perejshla do timchasovogo uryadu na choli z prem yer ministrom Zherarom Latortyu j timchasovogo prezidenta Bonifasa Aleksandra Zmist 1 Perebig povstannya 2 Naslidki 3 CARICOM 4 PrimitkiPerebig povstannya red U veresni 2003 roku Amio Metejye lider banditskogo formuvannya Armiya Kanibaliv buv znajdenij mertvim 1 Byutor Metejye obicyav pomstitis za smert svogo brata prezidentu Zhanu Bertranu Aristidu yakogo vin vvazhav vidpovidalnim za ubivstvo Vin uzyav na sebe kerivnictvo Armiyeyu Kanibaliv ta nevdovzi perejmenuvav yiyi na Revolyucijnij front sprotivu Artibonita 5 lyutogo 2004 roku grupi povstanciv ustanovili kontrol nad mistom Gonayiv rozpochavshi tim samim povstannya proti Zhana Bertrana Aristida Pid chas boyiv za misto povstanci spalili budinok mera a takozh vipustili na svobodu v yazniv yaki perebuvali u municipalnih v yaznicyah 2 spalili ta rozgrabuvali policejskij viddilok Zahopleni zbroya ta avtomobili povstanci vikoristovuvali u podalshih operaciyah U boyah za Gonayiv zaginulo prinajmni sim cholovik 2 7 lyutogo do ruk povstanciv perejshlo misto Sen Mark u misti pochalis masovi grabunki sotni miscevih zhiteliv vinosili z korabliv sho stoyali v portu teleaparaturu ta mishki z boroshnom Pid chas zbrojnogo shturmu povstancyami budivli miscevoyi policiyi zaginuli prinajmni dvi osobi 22 lyutogo povstanci zahopili chetverte za velichinoyu misto Gayiti Kap Ayityen U misti bulo pidpaleno budivli deyakih oficijnih ustanov a takozh policejski viddilki Policejski yaki zberigali virnist prezidentu Aristidu vtekli z Kap Ayityena v rezultati chogo z miscevoyi v yaznici vijshli na svobodu 250 v yazniv Do kincya lyutogo povstanci kontrolyuvali stolicyu krayini misto Port o Prens Amerikanski vijskoviki primusovo vivezli Zhana Bertrana Aristida do Centralnoafrikanskoyi Respubliki motivuyuchi ce vidmovoyu SShA vid podalshogo zabezpechennya jogo bezpeki ta realnoyu zagrozoyu jogo zagibeli vid ruk povstanciv Naslidki red Vidpovidno do konstituciyi Gayiti posadu prezidenta zajnyav golova Verhovnogo sudu Bonifas Aleksandr yakij odrazu zh zvernuvsya do Radi bezpeki OON z prohannyam nadati dopomogu v pidtrimanni gromadskogo poryadku v krayini 29 lyutogo 2004 roku Rada bezpeki prijnyala rezolyuciyu sho sankcionuvala vijskovu intervenciyu do Gayiti 3 Uvecheri togo zh dnya do krayini pochali pribuvati amerikanski morski pihotinci do yakih zgodom priyednalis kanadski francuzki ta chilijski vijskoviki Zavdannya bagatonacionalnih timchasovih sil polyagali u zberezhenni poryadku v stolici zabezpechenni umov dlya pributtya do krayini mirotvorciv OON a takozh u nadanni dopomogi gumanitarnim organizaciyam 1 chervnya 2004 roku zavdannya z pidtrimannya miru perejshli do MINUSTAH fr Mission des Nations Unies pour la stabilisation en Haiti Misiyi OON zi stabilizaciyi v Gayiti pid kerivnictvom Braziliyi Vidpovidno do rezolyuciyi Radi bezpeki OON 1542 chiselnist misiyi ne mala perevishuvati 6700 vijskovosluzhbovciv i 1622 civilnih policejskih 4 U zhovtni v zv yazku z novoyu hvileyu zavorushen Braziliya zazhadala zbilshennya chiselnosti mirotvorciv z 2600 osib do dozvolenogo maksimumu 5 Povnovazhennya Bonifasa Aleksandra zavershilis 2006 roku koli na prezidentskih viborah peremig Rene Preval CARICOM red Uryadi krayin KARIB Karibske spivtovaristvo zasudili usunennya Aristida z uryadu Voni takozh postavili pid sumniv zakonnist novoyi vladi Prem yer ministr Yamajki P Dzh Patterson zayaviv sho cej epizod stvoriv nebezpechnij precedent dlya demokratichno obranih uryadiv bud de i vsyudi oskilki vin spriyaye usunennyu nalezhnim chinom obranih osib z posad siloyu povstanskih sil 6 Yak povidomlyalo Bi Bi Si 3 bereznya 2004 roku CARICOM zaklikav provesti nezalezhne rozsliduvannya shodo vid yizdu kolishnogo prezidenta Gayiti Zhana Bertrana Aristida i zayaviv sho ne nadsilatime mirotvorciv Patterson skazav sho pid chas obgovoren iz SShA ta Franciyeyu ne bulo zhodnih oznak togo sho plan yakij CARICOM visunuv do vidhodu Aristida ye neprijnyatnim Shodo nashih partneriv mi mozhemo skazati lishe nastupne zhodnogo razu v nashih diskusiyah voni ne povidomlyali nam sho plan ye neprijnyatnim doki prezident Aristid zalishayetsya na posadi Voni takozh ne proponuvali nam nichogo sho stosuyetsya povedinka prezidenta Aristida na posadi yaka zmusila b nas prijti do visnovku sho vin ne pidhodit dlya posadi prezidenta Gayiti skazav pan Patterson 7 SShA ta Franciyu zvinuvatili u zastosuvanni tisku na CARICOM shob toj ne podav oficijnij zapit OON shodo rozsliduvannya obstavin usunennya Aristida 8 CARICOM spochatku vidmovlyavsya viznavati timchasovij uryad ale v 2006 roci novoobranij Rene Preval vidnoviv chlenstvo svoyeyi krayini v organizaciyi 9 Primitki red Associated Press Fugitive Leader of Haiti s Cannibal Army Found Shot to Death 23 09 2003 a b RIA Novosti Povstanci na Gayiti vstanovili kontrol nad mistom Gonayiv 07 02 2004 Rezolyuciya Radi bezpeki OON 1529 2004 Arhiv originalu za 20 veresnya 2012 Procitovano 8 zhovtnya 2013 Rezolyuciya Radi bezpeki OON 1542 2004 Arhiv originalu za 25 travnya 2012 Procitovano 8 zhovtnya 2013 BBC News Brazil seeks more Haiti UN troops 15 10 2004 After Aristide what The Economist 4 travnya 2004 Procitovano 26 grudnya 2005 Caricom delivers Haiti verdict BBC Caribbean 3 bereznya 2004 Procitovano 26 grudnya 2005 U S France Block UN Probe of Aristide Ouster commondreams org Arhiv originalu za 9 sichnya 2006 Procitovano 6 kvitnya 2018 Haiti returns to CARICOM s fold bilaterals org Procitovano 6 kvitnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Povstannya v Gayiti 2004 amp oldid 37297299