Повста́ння бата́вів, батавське повстання (69—70 рр.) — визвольна війна германського племені батавів на чолі з Юлієм Клавдієм Цивілісом проти римлян. Повстання почалося в допоміжних військах, набраних з батавів, охопило Рейнську область і поширилося на Галлію. Цьому сприяла підтримка повсталих з боку каннінефатів на чолі із Брінноном. Скориставшись відходом до Італії римського війська, повсталі оволоділи більшістю фортець і проголосили в Галлії свою імперію. Проте галльська знать, налякана народним рухом, який очолив Маррік, пішла на зговір з Римом. Римський полководець Цереаліс жорстоко придушив повстання батавів.
| Повстання батавів | |
|---|---|
| Війни Стародавнього Риму | |
Рембрандт. Змова Юлія Цивіліса (1661) | |
| Сторони | |
| Римська імперія | Повсталі батавські ауксилії |
| Командувачі | |
| Квінт Петіллій Церіал | Юлій Клавдій Цивіліс Бріннон |
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.