Пнів — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить до Пасічнянської сільської громади. За площею та кількістю населення Пнів є одним із найбільших сіл району.
| село Пнів | |
|---|---|
| |
| Країна | Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Надвірнянський район |
| Рада | Пнівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1482 |
| Населення | 4620 |
| Площа | 25.36 км² |
| Густота населення | 182.18 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78431 |
| Телефонний код | +380 3475 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д.Координати: 48°36′38″ пн. ш. 24°31′44″ сх. д. / 48.61056° пн. ш. 24.52889° сх. д. |
| Водойми | Бистриця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул.Українських Січових Стрільців, с.Пнів, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл., 78431 |
| Карта | |
Пнів | |
Пнів | |
| Мапа | |
| Пнів у Вікісховищі |
Розташування Редагувати
Село, центр сільської Ради, розташоване вздовж шосе Надвірна — Бистриця, за 2 км від районного центру. З північного заходу село омиває річка Бистриця Надвірнянська. До складу сільради входять села Білозорина, Мозолівка.
Через Пнів проходять газопроводи Битків — Надвірна, Битків — Чернівці, нафтопровід та високовольтна лінія.
Вперше згадується Пнів в історичних джерелах 1482 року.
Топоніміка Редагувати
Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс в результаті загарбання Галицької Русі в середині XIV століття, тобто на «пнях». Це місце отримало назву «Пнів'я». Польський король щедро роздавав ці землі шляхті.
Історія Редагувати
Згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га), 1 лан орендував Іванко.
На початку XV ст. Пнів належав шляхтичеві Іванові з Цуцилова. Але пізніше з невідомих причин він продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.
В другій половині XVI ст. тут збудовано Пнівський замок. Відомі напади селян на замок у 1621 та в 1648 pp., коли ним оволоділи повстанці Семена Височана. Руїни замку збереглися до наших днів.
Із інформаційних джерел, що подають «історікі», знаємо, що "Пнівський замок, "…збудували в другій половині XVI доби дідичі волоського походження Куропатви, які ще в другій половині XIV ст. дістали ці землі за військову службу від намісника Галичини Владислава Опольського…
Ці ж «історікі» вказують, що остаточної форми Пнівський замок набув у XVII сторіччі. Також зазначено, що Пнівська фортеця розміщена на пагорбі, «…який, певно, колись був правим берегом Чорної Бистриці (так називали в давнину Бистрицю Надвірнянську на відміну від Золотої, нині Солотвинської)». http://postup.brama.com/usual.php?what=21216.
Для зручності мислення та вираховування в подальшому кількості років, нагадуємо, що до XIV століття відносяться 1300-1390 роки.
Для оперативного переконання, можемо подивитись інформацію поміщену у «Вікіпедії», у якій вказано, що "Після смерті в 1370 році польського короля Казимира III Великого владу у Польщі зосередив у своїх руках угорський король Лайош I Великий (відоміший в історіографії, як Людвік I Угорський). Останній у 1372 році передав владу над Галичиною своєму наміснику — сілезькому князю Владиславу Опольському (обіймав посаду у 1372—1379 та 1385—1387 роках).
Бачимо, що у XIV столітті дідичів волоського «походження» Куропатви, ще – не було.
Звідки взялись ці Куропатви?
«Ян з Ланцухова Куропатва (†1462) — 1424 року появився у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської…».
До XV століття відносяться 1400—1490 роки.
Отже, Куропатва міг отримати Пнівські землі тільки в другій половині XV століття, тобто в той час коли, сілезького князя Владислава Опольського вже — не було.
Перша датована згадка про Пнівський замок відноситься до 1482 року, тобто фортеця згадується в кінці XV століття.
Але нас переконують, що Пнівський замок збудовано в другій половині XVI століття, а XVI століття — це 1500-1590 роки.
То де ж логіка…?
"…існує теза про те, що окремі споруди були побудовані в 90-х роках 15 століття).
Про які споруди йдеться, і хто їх будував…?
Слід сказати, що Пнівський замок, у ХІ столітті вже був збудований…
За даними облуправління МГБ у Надвірнянському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Пнів і Зелена.
Сучасність Редагувати
- 30 червня 2010 року обвалилася частина вежі Пнівського замку.
- 18 — 19 серпня 2012 року на території Пнівського замку відбувся етно-фестиваль « Дженджур фист».
- 24 серпня 2012 року біля будинку культури відбулись урочистості з нагоди 530 — річчя з дня першої документальної згадки села.
- 11 жовтня 2013 року в селі Пнів відкрили просто неба музей нафтопромислів Галичини
- 22 грудня 2019 включена до складу Пасічнянської ОТГ
Соціальна сфера Редагувати
- Загальноосвітня школа I—III ступенів,
- Дитячий садок «Дюймовочка»,
- Будинок культури,
- Бібліотека,
- Лікарська амбулаторія (з 17.08.2021),
- Ощадкаса.
- Музей нафтопромислів Галичини
Село газифіковане, має часткове вуличне освітлення.
На території села зареєстрована греко-католицька церква «Непорочного Зачаття Діви Марії», адміністратор храму — отець Микола Костик, сотрудник — о. Ярослав Онуфрак.
Відомі люди Редагувати
- Микола Лавринович — селянин, посол Галицького сейму 1-го, 2-го скликань.
- Нагірняк Василь — діяч РУРП, делегат Української Національної Ради ЗУНР, представляв Надвірнянський повіт; прислуговував священикам (дяк).
- Іван Петрович Федорак — командир сотні УПА «Гуцули».
- Людвік Колянковський - польський історик
- Головченко Юрій Петрович (1978—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.239, № 2759а (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Архів оригіналу за 16 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 148.
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах ГАЛИЧИНИ (листопад — грудень 1918 року) [ 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
Література Редагувати
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.
Джерела Редагувати
- Замки та храми України [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Мандри Україною. Пнів [ 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки України. Пнів [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України. Пнівський замок [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Pniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 336. (пол.).— S. 336—337. (пол.)