| Ця стаття потребує істотної переробки. |
Плівка типу 135 або 35-мм фотоплівка — найпоширеніший тип фотоплівки для фотоапаратів. Цей стандарт (ISO-1007) був запропонований на ринку фірмою Kodak в 1934 році і являв собою призначену для фотосправи 35-мм кіноплівку (повністю збігалися розміри та перфорація), яка була стандартизована в 1925 році. До кінця 60-х років XX століття плівка типу 135 перевершила за популярністю плівку типу 120 (яка до того моменту була найпоширенішою) і лишалась найпопулярнішою, навіть попри появу на ринку нових форматів плівки (828, 126, 110 та APS). 35-мм фотоплівки лягла в основу малоформатної фотографії.
Плівка на сьогодні (2012 рік) поставляється упакованою в металеву або пластикову касету, що дозволяє легко заряджати камеру на світлі. Всередині касети плівка намотана на котушку. Приймальна котушка (в деяких моделях камер може мати вигляд аналогічної касети) розташовується усередині камери. З касети через обклеєну оксамитом щілину визирає невеликий, підрізаний для зручності зарядки в приймальню котушку, край плівки. Після зарядки плівки робиться або пара порожніх кадрів, або камера автоматично намотує на приймальну котушку необхідну кількість плівки. Це необхідно для пропуску засвіченою при зарядці частини плівки.
Раніше у продажу зустрічалася плівка в рулоні стандартною довжиною 1,65 м, на котушці або без неї, упакована в алюмінієву фольгу, волого- та світлозахисний папір. Цю плівку потрібно було самостійно зарядити в багаторазову розбірну касету в повній темряві. Також 35-мм плівка випускається в рулонах великої довжини, наприклад, 30 і 60 м, в металевих банках. Від такого рулону фотограф може відрізати стрічки потрібного розміру.
Історія та перспективи Редагувати
Законодавцем стандартів в типах фотоплівок була фірма Eastman Kodak. Деякий час фірма маркувала плівки за назвою камер, для яких вони були призначені. У 1908 році для зручності маркування плівок було переведене Kodak на цифрові позначення. Нумерація типів плівок була порядкова. Спочатку цифрові позначення плівок застосовувалися виготовлювачем лише для внутрішніх потреб, однак, до 1913 року номерне позначення типів плівки потрапило на сторінки каталогів продукції.
Тип з позначенням «135» виник у 1934 році через те, що задовго до його появи, з 1916 року вже випускалася плівка типу 35. Це була 35-мм неперфорована плівка. Додавши одиницю в початок коду, зберегли впізнаваність і показали відміну від неперфорованої версії. Плівка була поміщена в касети Kodak-Retina. З тієї ж причини виникли такі менш поширені типи плівок як 235, 335 та 435.
Сама 35-мм кіноплівка застосовувалася в фотографії і раніше: перша масова 35-мм фотокамера Leica I з'явилася на ринку в 1925 р.
До зародження цифрової фототехніки з малого формату по суті залишився лише 135-й тип плівки з форматом кадру 24 × 36 мм. Всі інші типи, включаючи систему APS (або плівка типу 240) так і не змогли витіснити плівки типу 135. Тепер ринок аматорської плівкової фототехніки наполегливо витісняється цифровою апаратурою, тому поява нових або поширення інших форматів, окрім 135 є малоймовірним. У червні 2009 року в пресі з'явилося повідомлення від Джейн Гелляр, голови одного з підрозділів Eastman Kodak, про намір припинення виробництва фотоплівки «Кодахром», яка випускалася з 1942 року.
Розміри Редагувати
Розмір кадру становить 36 × 24 мм, а назва 35-міліметрової плівки походить від ширини разом з перфорованою частиною. Ширина плівки типу 135 незмінна по всій довжині, за винятком підрізаних для зручності заправки решт плівки. Довжина залежить від кількості кадрів та становить 722 мм для плівки на 12 кадрів, 1178 мм для 24 кадрів і 1634 мм для 36 кадрів. Кадри розташовуються широкою стороною уздовж плівки, а на кожен кадр витрачається 38 мм (36 мм сам кадр і 2 мм міжкадровий проміжок) її довжини.
Крім того, існують напівформатні камери, наприклад, фотоапарат «Чайка», в якому на 135-й плівці кадри розташовувались довгою стороною поперек плівки і мали розмір 24 × 18 мм. Завдяки зменшенню площі кадру на звичайну плівку поміщається приблизно вдвічі більше кадрів. Зустрічалися також камери з форматом кадру 24 × 32 (« Весна»), 24 × 30 («ФЕД-Стерео»), 24 × 24 («Robot»), 24 × 110 («ФТ-2»), 24 × 58, 24 × 65 мм та інші.
Посилання Редагувати
- История фирмы Leica [ 1 травня 2013 у Wayback Machine.]