Плунжерний ліфт (рос. плунжерный лифт; англ. free piston, нім. Plungerlift m, Kolbenlift m) — різновид періодичного газліфта з використанням плунжера, який почергово рухається вгору-вниз у підіймальній колоні труб. Плунжерний ліфт — газорідинний піднімач, у якому для створення рухомої перегородки між рідиною та газом поміщають плунжер з клапаном газліфтним. Плунжерний ліфт може застосовуватися як перехідний від фонтанного до механізованого способу експлуатації, а також для винесен-ня рідини із стовбура газової свердловини.
Plunger Lift — це одна із систем підйому вуглеводневої продукції (Artificial Lift Systems або ALS), що основана на штучному продовженні періоду природного фонтанування свердловин.
Застосування. Особливості експлуатації ред.
Плунжерний ліфт може застосовуватися як перехідний від фонтанного до механізованого способу експлуатації, а також для винесення рідини із стовбура газової свердловини.
Застосування плунжерного піднімача дає змогу продовжити фактичний період експлуатації свердловин з великим вмістом рідини (нафти, газового конденсату, води) у пластовій продукції, а у разі періодичного газліфта — зменшити витрату газліфтного газу. Основним елементом плунжерного піднімача є плунжер. Плунжер виконує роль рухомої перегородки між рідиною і газом, яка зменшує проковзування газу відносно рідини.
Час циклу підняття та спуску плунжера залежить від багатьох параметрів свердловини, наприклад тиску газу, кількості води, глибини і т. д. Плунжери бувають різних видів, і, відповідно, вартості, але принцип роботи залишається той самий — підняття по стовбуру під тиском газу та виштовхування рідини. Основні параметри роботи плунжера — час циклічності та швидкість підняття.
Частота циклів (а також ряд інших факторів) визначає довговічність роботи плунжера, який зазвичай розрахований на два-чотири місяці початкової експлуатації. Після цього необхідно проводити діагностику обладнання. Відомі випадки коли плунжер експлуатується роками з моменту його встановлення.
Принцип роботи плунжерного ліфта простий, але водночас ефективний. У стовбур свердловини спускається обладнання, основні компоненти якого: трубна опора із подвійними вибійними ударними пружинами (ця деталь виконує функцію амортизатора) та сам плунжер. Спочатку плунжер опускається в свердловину і перебуває на трубній опорі, після того як накопичився необхідний об'єм газу (достатній для того, щоб виштовхнути на поверхню плунжер і рідину) плунжер піднімається вгору по стовбуру, одночасно видавлюючи воду, що накопичилася. У надземній частині свердловини розміщується уловлювач плунжера, лубрикатор, контролери та інші елементи системи. Загалом монтаж на поверхні не потребує значних додаткових робіт. Внутрішньосвердловинне обладнання опускається на дроті за допомогою канатної установки. В результаті, основна частина часу йде на подальше налаштування та оптимізацію роботи системи. Весь процес контролюється датчиками, моніторинг яких можна проводити, сидячи за комп'ютером в офісі через бездротовий інтернет-зв'язок.
Для функціонування системи навіть немає потреби проводити електрику, контрольно-вимірювальні прилади живляться від батареї, яка, у свою чергу, заряджається від сонячної панелі, встановленої прямо на свердловині. Таким чином, після монтажу, робота та обслуговування обладнання обходяться в мінімум витрат коштів та часу. Спочатку «плунжер» використовувався для депарафінізації нафтових свердловин. І вже пізніше цю технологію почали масово застосовувати у боротьбі проти обводнення свердловин. Сьогодні це один з найпоширеніших методів, що допомагає ефективно впоратися з обводненням, очищенням свердловин від різного роду відкладень та механічних домішок.
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- В. Г. Суярко. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків: Фоліо. 2015. 413 с.
- Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків: НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2018. 416 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.