Плодожерка яблунева | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Cydia pomonella Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Плодожерка яблунева (Cydia pomonella) — метелик родини листовійкових; небезпечний шкідник яблуні й груші; самиця відкладає яйця (до 80 штук) на листя, а згодом плоди, з яких її гусениця живиться м'якушем і насінням. Поширена в межах ареалу яблуні й груші. Життєвий цикл комахи вивчали та розробляли засоби захисту від неї врожаю українські ентомологи С. О. Мокржецький та Б. М. Литвинов.
Біологія
Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах під відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. У молодих садах з гладенькою корою на деревах значне число гусениць зимує у верхньому (до 3 см) шарі ґрунту, переважно біля кореневої шийки. Заляльковування починається за температури понад 10 °С (поріг розвитку). Заляльковування гусениць популяції триває 35 — 40 діб. Ця розтягнутість характерна і для наступних стадій розвитку. Навесні на розвиток лялечки потрібно 14 — 20, улітку — 12 — 16 діб. Початок льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100—130 °С і часто збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху суху погоду за температури не нижче 15 °С. Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок триває 2 — 3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Через 2 — 3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Як було встановлено, до 62 — 68 % яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев.
Плодючість — 60 — 120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9 — 12, другої — 7—9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230 °С з відхиленням в окремі роки від 190 до 280 °С. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м'якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2 — 3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Після цього прогризає звивистий хід, в якому линяє вдруге. Третє линяння відбувається в насінній камері, де гусениця живилась насінням. Після цього вона переходить у другий, а іноді й у третій плід. Живлення триває на півдні 21 — 23 доби, у Лісостепу — 25 — 30 діб, на півночі ареалу — до 40 діб. У п'ятому віці залишає плід і коконується. У Поліссі й Передкарпатті більша частина гусениць впадає в діапаузу до весни і тільки 10 — 15 % особин заляльковується і дає друге покоління. В Лісостепу і Закарпатті в друге покоління переходить 30 — 40 % гусениць, а в степовій зоні та Криму — 60 — 80 %. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400—1500 °С (при порозі 10 °С). У всіх регіонах заляльковування припиняється 10 — 12 серпня, що зумовлено зменшенням тривалості світлового дня до 14 — 15 год, який відіграє основну роль у регулюванні діапаузи. Ходи гусениць у плодах заповнюються бурими сухими екскрементами. Пошкоджені плоди обпадають. Гусениці першого покоління пошкоджують 2 — 3, другого — 1 — 2 плоди. Як показали розрахунки, проведені в умовах Харківської області, з урахуванням усіх особливостей розвитку і виживання шкідника потомство від однієї пари метеликів при двох поколіннях може пошкодити від 700 до 900 плодів яблуні.
Методи боротьби
Галерея
- Самиця, вид згори
- Самець, вид згори
- Доросла особина
- Гусінь
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Яблунева плодожерка на сайті «Електронна енциклопедія сільського господарства»
- Яблунева плодожерка і методи боротьби з нею.
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plodozherka yabluneva Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Listovijki Tortricidae Rid Cydia Vid Plodozherka yabluneva Binomialna nazva Cydia pomonella Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Cydia pomonella Plodozherka yabluneva Cydia pomonella metelik rodini listovijkovih nebezpechnij shkidnik yabluni j grushi samicya vidkladaye yajcya do 80 shtuk na listya a zgodom plodi z yakih yiyi gusenicya zhivitsya m yakushem i nasinnyam Poshirena v mezhah arealu yabluni j grushi Zhittyevij cikl komahi vivchali ta rozroblyali zasobi zahistu vid neyi vrozhayu ukrayinski entomologi S O Mokrzheckij ta B M Litvinov BiologiyaZimuyut gusenici yaki zavershili zhivlennya u pavutinnih kokonah pid vidstaloyu koroyu shilinah pidpor u pakuvalnij tari sortuvalnih primishennyah plodoshovishah mumifikovanih plodah roslinnih reshtkah ta inshih miscyah U molodih sadah z gladenkoyu koroyu na derevah znachne chislo gusenic zimuye u verhnomu do 3 sm shari gruntu perevazhno bilya korenevoyi shijki Zalyalkovuvannya pochinayetsya za temperaturi ponad 10 S porig rozvitku Zalyalkovuvannya gusenic populyaciyi trivaye 35 40 dib Cya roztyagnutist harakterna i dlya nastupnih stadij rozvitku Navesni na rozvitok lyalechki potribno 14 20 ulitku 12 16 dib Pochatok lotu vidbuvayetsya pri dosyagnenni sumi efektivnih temperatur 100 130 S i chasto zbigayetsya iz zakinchennyam cvitinnya yabluni Intensivnij lit metelikiv vidbuvayetsya vid 19 do 24 godini v tihu suhu pogodu za temperaturi ne nizhche 15 S Meteliki zhivlyatsya kraplinnoyu vologoyu Stateve dozrivannya samok trivaye 2 3 dobi pislya chogo voni pochinayut vidilyati feromoni yaki privablyuyut samciv Cherez 2 3 dobi pislya sparyuvannya pochinayetsya vidkladannya yayec Yajcya samki vidkladayut po odnomu na listya j plodi Yak bulo vstanovleno do 62 68 yayec yabluneva plodozherka vidkladaye na periferijnij chastini kroni derev Plodyuchist 60 120 yayec Embrionalnij rozvitok pershoyi generaciyi trivaye 9 12 drugoyi 7 9 dib Vidrodzhennya gusenic pochinayetsya pri dosyagnenni sumi efektivnih temperatur 230 S z vidhilennyam v okremi roki vid 190 do 280 S Gusenici deyakij chas trimayutsya na poverhni ploda potim vgrizayutsya v m yakush zaplitayuchi vhidnij otvir pavutinoyu i nedogrizkami Zhivlyachis pid shkirochkoyu ploda 2 3 dobi gusenicya vigrizaye neveliku kameru v yakij vpershe linyaye Pislya cogo progrizaye zvivistij hid v yakomu linyaye vdruge Tretye linyannya vidbuvayetsya v nasinnij kameri de gusenicya zhivilas nasinnyam Pislya cogo vona perehodit u drugij a inodi j u tretij plid Zhivlennya trivaye na pivdni 21 23 dobi u Lisostepu 25 30 dib na pivnochi arealu do 40 dib U p yatomu vici zalishaye plid i kokonuyetsya U Polissi j Peredkarpatti bilsha chastina gusenic vpadaye v diapauzu do vesni i tilki 10 15 osobin zalyalkovuyetsya i daye druge pokolinnya V Lisostepu i Zakarpatti v druge pokolinnya perehodit 30 40 gusenic a v stepovij zoni ta Krimu 60 80 Povnij rozvitok dvoh pokolin mozhlivij pri zabezpechenni temperaturi 1400 1500 S pri porozi 10 S U vsih regionah zalyalkovuvannya pripinyayetsya 10 12 serpnya sho zumovleno zmenshennyam trivalosti svitlovogo dnya do 14 15 god yakij vidigraye osnovnu rol u regulyuvanni diapauzi Hodi gusenic u plodah zapovnyuyutsya burimi suhimi ekskrementami Poshkodzheni plodi obpadayut Gusenici pershogo pokolinnya poshkodzhuyut 2 3 drugogo 1 2 plodi Yak pokazali rozrahunki provedeni v umovah Harkivskoyi oblasti z urahuvannyam usih osoblivostej rozvitku i vizhivannya shkidnika potomstvo vid odniyeyi pari metelikiv pri dvoh pokolinnyah mozhe poshkoditi vid 700 do 900 plodiv yabluni Metodi borotbiGalereyaSamicya vid zgori Samec vid zgori Dorosla osobina GusinLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaYabluneva plodozherka na sajti Elektronna enciklopediya silskogo gospodarstva Yabluneva plodozherka i metodi borotbi z neyu Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi