Павло Никитич Березин (у чернецтві Платон) (*1788 — †23 (4) серпня 1828) — церковний діяч, ректор Київської духовної академії, архімандрит Дмитровського Борисоглібського монастиря.
| Платон (Березин) | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Павло Никитич Березин |
| Народився | 1788 с. Павловське Владимирської губ. |
| Помер | 23 (4) серпня 1828 Київ |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | церковний діяч |
| Alma mater | Московська духовна академія і Владімірська духовна семінарія |
| Посада | ректор Київської духовної академії |
| Термін | червень-липень 1828 |
| Попередник | Мелетій Леонтович |
| Наступник | Смарагд (Крижанівський) |
| Конфесія | православ'я |
Життєпис Редагувати
Народився у 1788 році у с. Павловське Владимирської губернії у родині сільського священика.
У 1805 р. вступив до Владимирської духовної семінарії. По її закінченню, навчався у Московській духовній академії (1814—1818). Навчання закінчив зі ступенем магістра і залишився викладачем у академії, також обіймав посаду інспектора.
З 1820 року був дійсним членом академічної Конференції та членом духовно-цензурного комітету. 1822 року стає екстраординарним професором. Викладав герменевтику і тлумачення Святого Письма.
20 грудня 1818 року прийняв чернечий постриг. 25 вересня 1821 року призначений ігуменом Миколаївського Угрешського монастиря, проте вже 1822 р. переведений «з поваги до особистих здібностей» у архімандрити Дмитровського Борисоглібського монастиря.
1826 року очолив Віфанську академію.
У червні 1828 року був призначений ректором Київської духовної академії. Однак у зв'язку із хворобою він не міг брати реальну участь у керівництві академією. Пробувши у Києві не більше місяця, помер 23 липня 1828 року.