«Пластилінова ворона» — мультиплікаційний фільм 1981 року Олександра Татарського, його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й Едуарда Успенського «А може, а може…».
| Пластилінова ворона | |
|---|---|
| рос. Пластилиновая ворона | |
| | |
| Жанр | Мальована анімація, пластилінова анімація |
| Режисер | Олександр Татарський |
| Сценарист | Олександр Татарський |
| Оператор | Ернст Гаман |
| Композитор | Григорій Гладков |
| Кінокомпанія | Екран |
| Дистриб'ютор | Екран |
| Тривалість | 8 хв 57 сек |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1981 |
| Дата виходу | 6 серпня |
| IMDb | ID 0219251 |
Передісторія ред.
Свій перший особистий мультфільм молодому режисерові Татарському було дозволено створити як виняток за допомогу столичному московському телебаченню в розробці анімаційних заставок для Олімпіади в Москві 1980 року.
Техніка ред.
Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва, а частина «А може, а може…» виконана технікою пластилінової анімації. Також усі частини містять фото- та відеовставки.
Сюжет ред.
Про картини ред.
Мультфільм у пісенній формі розповідає про жанри картинного живопису: пейзаж, натюрморт і портрет.
Гра ред.
Ця частина мультфільму розповідає про дитячу гру[ru] з періодичним розплющенням і заплющенням очей. Усяк раз, розплющуючи очі, оповідач вражається якими-небудь новими побаченими деталями.
А може, а може… ред.
Пародія на байку Крилова «Ворона і Лисиця». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагається згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу навіть бегемот), а замість лисиці — спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:
| (рос.) | (укр.) |
| Не стойте и не прыгайте, Не пойте, не пляшите Там, где идёт строительство Или подвешен груз. | Не стійте і не стрибайте, Не співайте, не танцюйте Там, де йде будівництво Або підвішений вантаж. |
Також тут звучить «Футбольний марш» (00:07).
Звук, музика, голоси ред.
- Пісня третьої частини мультфільму спочатку мала звучати звичайним темпом, проте під час запису Татарський не простежив хронометраж звуку, через що замість необхідних 5 хвилин для створеної анімації вийшло 8 хвилин. Режисер не знав, як бути; поки не мали рішення, записали і голоси. У монтажній Татарський випадково почув, як відновлювався грамофонний запис виступу Леніна: швидкість звучання була то швидше, то повільніше. Режисер поцікавився у реставратора, як це виходить. Технологія була проста: на тонвал котушкового магнітофону намотувалася ізоляційна стрічка, через що плівка подавалася на відтворювальну головку швидше, і темп звучання також прискорювався. Зрозумівши, що це може бути вирішення ситуації, Олександр Татарський, заплативши реставраторові 70 рублів, стиснув 8-хвилинний запис до необхідних 5 хвилин, унаслідок чого пісня придбала своє відоме «мультяшне» звучання.
- Леонід Бронєвой (разом із Олексою Павловим) заспівав у другій частині мультфільму («Гра») пісню «Заплющувати і розплющувати очі».
- Основна частина мелодії в третій частині мультфільму («А може, а може…») — злегка змінений куплет ірландської народної пісні «Whiskey in the Jar»[ru], «бридж» у її середній частині («Аж тут лисиця бігла, а може, і не бігла…») — цитата пісні Джорджа Харрісона «My Sweet Lord»[ru]. Мелодія також була використана в пісеньці молодшого міністра до х/ф «Казки старого чарівника».
Творчий авторський колектив ред.
| режисер | Олександр Татарський |
| сценарист | Олександр Татарський |
| художник-постановник | Ігор Ковальов |
| художники | Олена Косарєва, Олександр Татарський, Олександр Распопов |
| оператор | Ернст Гаман |
| директор | Лідія Варенцова |
| композитор | Григорій Гладков |
| звукооператор | Неллі Кудріна |
| редактор | Валерія Коновалова |
| ролі озвучували | Григорій Гладков (Про картини), Альоша Павлов і Леонід Бронєвой (Гра), Лев Шимелов і Олександр Левенбук (А може, а може…) |
| монтажник | Любов Георгієва |
| тексти пісень (віршів) | Олександр Кушнер («Про картини»), Овсій Дріз («Гра»), Едуард Успенський («А може, а може…») |
Цензура ред.
Після того як зйомку фільму було завершено, державна цензура його одразу ж заборонила, визнавши його «ідеологічно безідейним». Врятували картину Ксенія Марініна й Ельдар Рязанов, які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «Кінопанорами».
Нагороди ред.
- Фільм «Пластилінова ворона» отримав понад 25 призів
- «Гран-прі» на Всесоюзному фестивалі телефільмів, 1981;
- Диплом МКФ в Габрово, Болгарія, 1983 та ін.
Цікаві факти ред.
- Усі три частини мультфільму об'єднує один другорядний персонаж — старенька бабуся з вибивачкою для килимів.
- На створення мультфільму пішло близько 800 кг радянського пластиліну, який через бляклі кольори довелося розфарбовувати фарбами.
- Едуард Успенський в одному з телеінтерв'ю сказав, що текст про «А може, то ворона…» він написав всього за півгодини.
- Олександр Татарський спочатку хотів зробити мультфільм за віршем Успенського «Жило собі слоненя», побудованим за принципом плутанини («Одне смішне слоненя, // А може, не слоненя, // А може, порося, // А може, крокодил…»), напрочуд підходить для втілення у пластиліні. Однак мультфільм за цим віршем уже був відзнятий Борисом Ардовим. І тоді Успенський почав імпровізувати, дійсно придумавши нову версію «пластичної» казки протягом того часу, що потрібен був для її запису.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Сергей Капков. Александр Татарский // [1] / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. з джерела 31 серпня 2007
- Татарский А. М. — chtoby-pomnili.com [ 2016-03-05 у Wayback Machine.](рос.)
- Згідно титрів у мультфільмі.
- Открытие памятника Пластилиновой Вороне и Всемирный День Мультфильмов в Санкт-Петербурге! [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]Пресс-релиз multivision.ru,
- рос. Но тут лиса бежала, а может, не бежала
- Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника (рос.). Комсомольская правда. 12 січня 2006. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 11 грудня 2009Истории о том, как создавались известные мультфильмы
- Александр Татарский Биография Призы
- рос. А может быть ворона
- рос. Жил-был слоненок
- рос. Один смешной слоненок,//А может, не слоненок,//А может, поросенок,//А может, крокодил
Посилання ред.
- «Пластилінова ворона» на YouTube
- «Пластилінова ворона» на сайті «Аніматор.ру» (рос.)
Пластилиновая ворона на Вікіцитатах