Віра Іванівна Петрик (1 лютого 1967, с.Боневичі — 9 січня 2005, Ірак) — українська військова. Старший сержант 95-ї окремої аеромобільної бригади, санітарний інструктор. Загинула разом з сімома українськими військовослужбовцями від вибуху при виконанні миротворчої місії в Іраку.
| Віра Іванівна Петрик | |
|---|---|
| Старший сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 лютого 1967 Боневичі, Львівська область, УРСР |
| Смерть | 9 січня 2005 (37 років) Ес-Сувейра, Ірак |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Десантні війська Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Українська миротворча місія в Іраку |
| Нагороди та відзнаки | |
Біографія ред.
Народилася у селі Боневичі. Закінчила Самбірське медичне училище й з 1994 року проходила службу в механізованій роті за контрактом на посаді стрільця-санітара.
Була бійцем 95-ї аеромобільної бригади.
З жовтня 2004 року по січень 2005 року брала участь у миротворчій місії в Іраку у складі 7 ОМБр, за свідченнями рідних, через нестачу грошей. Була санітарним інструктором 1 механізованої роти 72-го окремого механізованого батальйону.
9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 8 українських військовослужбовців, серед них — Віра Петрик. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.
Сім'я загиблої миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч. 23 лютого 2005 року батькам Віри урочисто вручили орден «За мужність» першого ступеня.
Поховали її у рідному селі.
Вшанування пам'яті ред.
10 січня 2006 року у місті Житомир було відкрито пам'ятник українським миротворцям, які загинули неподалік іракського міста Ес-Сувейра під час виконання миротворчої місії в Республіці Ірак. Серед імен на пам'ятнику значиться і Віра Петрик.
Особисте життя ред.
Мала двох дітей: сина і дочку.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» І ступеня (12 січня 2005) — за мужність і відвагу, виявлені при виконанні миротворчих завдань у Республіці Ірак
- інші відзнаки
Примітки ред.
- «мы подписали у нотариуса разрешение на поездку веры в ирак, думая, что хотя бы так поможем ей.... fakty.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.
- Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012
- Куля» летіла в Ірак довести, що вона не жінка, а солдат. - Рівне Вечірнє. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 9 вересня 2018.
- Іван Леонов, // Україна молода, 2005
- В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ ПЕРВАЯ УКРАИНКА, ПОГИБШАЯ В ИРАКЕ, ВЕРА ПЕТРИК ОДНА ВОСПИТЫВАЛА ДВОИХ ДЕТЕЙ. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.
- . web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2019.
- . web.archive.org. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2006. Процитовано 1 грудня 2019.
- Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України орденом "За мужність". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2019.
- Сьогодні у Львові у військовому клінічному шпиталі батькам загиблої в Іраку сержанта Віри Петрик вручили її посмертний орден “За мужність” І ступеня. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 грудня 2019.
- Трагедія Віри - Щоденний Львів. old.dailylviv.com. Процитовано 8 серпня 2020.