Петраускас Антанас Аугустинович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петраускас 4 грудня 1938 с Гинтаутай 1

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петраускас.

Петраускас Антанас Аугустинович (4 грудня 1938, с. Гинтаутай — 16 січня 2021, м. Черкаси) — Заслужений працівник культури України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Антанас Аугустинович Петраускас
Народився	4 грудня 1939(1939-12-04) Гинтаутай^d, Ramygala Eldership^d, Паневежиський район, Литва
Помер	16 січня 2021(2021-01-16) (81 рік) Черкаси
Діяльність	діяч культури, директор
Відомий завдяки	діяч культури
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний інститут культури^d
Заклад	Черкаська обласна філармонія
Нагороди

Життєпис ред.

Народився 4 грудня 1939 року в с. Гинтаутай Рамигальського району, республіка Литва.

В Черкасах з 1960 року. Проходив строкову військову службу у танковому полку. Після служби в армії залишився в Черкасах. Працював в гаражі Черкаського м'ясокомбінату, пізніше став завідувачем клубу. Закінчив Ленінградський інститут культури.

На базі клубу організував потужний методичний центр, де працювало 14 гуртків.

З 1972 — керівник Черкаського міського будинку культури. З 1975 — начальник управління культури Черкаського району.

1982 — очолив Черкаську обласну філармонію. У 1983 за його ініціативою створено ансамбль «Росава», тріо бандуристок «Вербена», камерний оркестр.

На посаді директора працював 30 років.

«Бути директором філармонії — складна й копітка робота. Треба так свою директорську скрипку грати, щоб ти колектив із півслова розумів, і люди тебе так само розуміли. Я життя присвятив філармонії і мені не соромно за зроблене», — зазначає черкаський литовець Антанас Аугустинович. Він каже, що Україна за минулі десятиліття стала для нього другою Вітчизною, а Черкаси — малою батьківщиною.

Журналісти Вільнюської телестудії зняли фільм про директора-литовця Черкаської філармонії та його життя в Україні.

Пішов з життя 16 січня 2021 року у м. Черкаси.

Примітки ред.

Указ Президента України від 12.12.2007 № 1213/2007
. Club-tourist. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
. Вичерпно. 16 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.

[1] Указ Президента України від 12.12.2007 № 1213/2007

[2] . Club-tourist. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.

[3] . Вичерпно. 16 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.