Пер Людвіг Юліус Турен (швед. Per Ludvig Julius Thorén; 26 січня 1885, Стокгольм, Швеція — 5 січня 1962, Стокгольм) — шведський фігурист, який змагався в одиночному та парному фігурному катанні. Чемпіон Європи 1911 року.
| Пер Турен | |
| Персональні дані | |
| Громадянство | Швеція |
|---|---|
| Дата народження | 26 січня 1885 |
| Місце народження | Стокгольм, Швеція |
| Дата смерті | 5 січня 1962 (76 років) |
| Місце смерті | Стокгольм, Швеція |
| Колишні партнери | Елна Монтгомері, Еллі Свенссон |
| Найкращі результати за системою ІСУ | |
| Сума: | |
| Картка поновлювалась востаннє: 16.2.2023 |
| Олімпійські медалі | ||
| Бронза | Лондон 1908 | одиночні |
Спортивні здобутки ред.
Головним спортивним успіхом дворазового шведського чемпіона Турена була бронзова медаль на Олімпійських іграх 1908 року в Лондоні. Тоді він поступився двом співвітчизникам Ульріху Сальхову та Ріхарду Йоганссону. Через рік він став віце-чемпіоном світу й цього знову після Сальхова. У 1905 році він завойовував бронзу на чемпіонаті світу. На чемпіонатах Європи після бронзових медалей у 1906, 1909 та 1910 роках він нарешті став чемпіоном Європи в 1911 році в Санкт-Петербурзі. На Чемпіонаті світу 1913 року Турен знову виступав у рідному Стокгольмі, але вже в парному катанні разом з Еллі Свенссон. Як чинні чемпіони Швеції вони фінішували на п’ятому місці. Роком раніше Турен виграв змагання шведських пар разом із Елною Монтгомері. Після завершення спортивної кар'єри Пер Турен став суддею й членом правління Шведської асоціації фігурного катання.
Винайдення стрибка турен ред.
Пер вважається винахідником однооборотного стрибка у фігурному катанні з приземленням на махову ліву ногу назад-всередину. Це єдиний стрибок у фігурному катанні й катанні на роликових ковзанах, де приземлення відбувається на ліву ногу. Хоча існує версія, що винахідником цього ж стрибка був німецький фігурист Густав Ойлер. Відповідно й прихильники одного чи іншого називають стрибок «туреном» або «ойлером». Англійською мовою стрибок «торен» називається «Half-Loop». Такий стрибок ніколи не використовували як самостійний, а був сполучним між стандартним і сальховом/фліпом.
Джерела ред.
- Пер Турен у базі даних Olympedia.org