www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перша трансафриканська експедиція Генрі Стенлі Між 1874 і 1877 роками Генрі Мортон Стенлі подорожував Центральною Африко

Перша трансафриканська експедиція Генрі Стенлі

Між 1874 і 1877 роками Генрі Мортон Стенлі подорожував Центральною Африкою зі сходу на захід, досліджуючи озеро Вікторія, озеро Танганьїка та річки Луалаба і Конго. Він подолав 11 000 км від Занзібару на сході до Боми в гирлі Конго на заході і вирішив ряд відкритих питань, що стосуються географії Центральної Африки. Зокрема визначив джерела Нілу, довівши, що це не Луалаба, яка насправді дає початок річці Конго.

Стенлі позує пізніше (у Лондоні) з Калулу в «костюмі, який він носив», коли знайшов Лівінгстона.

Попередня африканська подорож Редагувати

Це була друга подорож Стенлі в Центральну Африку. У 1871—1872 роках він шукав і успішно знайшов місіонера і дослідника Лівінгстона, привітавши його відомими (хоча й суперечливими) словами: «Доктор Лівінгстон, я припускаю?».

Цілі Редагувати

Подорож Стенлі мала чотири основні цілі :

  1. Дослідити озеро Вікторія та річки, що впадають і витікають з нього.
  2. Дослідити озеро Альберт та річки, що впадають і витікають з нього.
  3. Дослідити озеро Танганьїка, перевірити напрямок течії річки Рузізі на північному краю озера.
  4. Дослідити річку Луалаба вниз за течією до її витоку

Серед попередніх дослідників точилися суперечки щодо того, чи були ці озера та річки пов'язані одне з одним і Нілом. Річард Бертон вважав, що озеро Вікторія може мати південний вхід, можливо, з озера Альберт, що означає, що джерелом Нілу було не озеро Вікторія, як стверджував Спік. Семюел Бейкер[en] припускав, що озеро Альберт може мати вхід з озера Танганьїка. Лівінгстон вважав, що Луалаба була джерелом Нілу.

Спонсорований газетами New York Herald[en] — за ініціативою її тодішнього редактора Джеймса Гордона Беннета-молодшого[en] — та Daily Telegraph Стенлі мав писати для них повідомлення. Згодом описав свої пригоди в книзі «Через темний континент».

Підготовка Редагувати

21 вересня 1874 року Стенлі прибув на Занзібар. Він взяв із собою трьох молодих англійців, Фредеріка Баркера та братів Френсіса та Едварда Пококів, а також Калулу, африканця, якого він взяв до Англії під час своєї попередньої поїздки і який здобув деяку освіту в Англії. Він також узяв 60 фунтів тканини, мідного дроту та бісеру для обміну, барометр, годинники та хронометри, секстант, компаси, фотообладнання, гвинтівки Снайдера[en] та слонову рушницю[en], а також частини 40-футового (12 м) човна з одним вітрилом, який побудував Джеймс Мессенджер[en]. Він назвав його Леді Аліса на честь своєї нареченої. На Занзібарі він набрав до 230 осіб африканських вантажників, серед яких 36 жінок і 10 хлопчиків. Він набирав переважно з Вангвани, Ваньямвезі та Момбаси:3–4,22,51,65.

12 листопада 1874 року він виїхав із Занзібару на материк. Через п'ять днів він виїхав із Багамойо. Після сутички з ваньятуру вони 27 лютого досягли озера Вікторія, пройшовши за 103 дні 1160 км (720 миль):54,101,115,92. 62 члени партії загинули дорогою, серед них Едвард Покок.

Навколосвітнє озеро Вікторія Редагувати

Вікторія Ньянза. Чорною лінією показано маршрут Стенлі.

8 березня 1875 року Стенлі з десятьма матросами і кермовим залишив на Леді Алісі свій табір поблизу Кагегі. Вони дослідили і назвали затоку Спік на честь першого європейця, який побачив озеро. Також вони відкрили початок головної річки Сімію[en] на півдні. Поблизу острова Укереве, на нього напали люди вавума на каное, але він втік, обстрілявши нападників:123,126,141–142.

4 квітня він приземлився на північному березі біля водоспаду Ріпон[en], єдиного виходу в озеро, яке Спік визначив, як джерело Нілу. Його прийняв як королівського гостя Мутеса I з Буганди. Стенлі писав, що Буганда була б ідеальною країною для створення представництв і для європейської торгівлі:142–165.

Партія Стенлі виїхала 21 квітня, прямуючи на південь. Спочатку вони досягли витоків Кагери, яку пізніше досліджували на шляху до озера Альберт. Намагаючись отримати запаси їжі, вони висадилися на острові Бумбіре. Місцеві жителі чергували мирні переговори з крадіжками та погрозами, крали у них весла для каное. Зрештою екіпажу вдалося втекти, убивши кількох місцевих жителів:167–186. Пізніше Стенлі в повідомленнях до газет напише, що вбив 10 (а в іншому місці — 14). Пізніше це буде використано, щоб представити його як безжального вбивцю. Чому він неправильно вказав кількість смертей, не зрозуміло; це спробував прояснити його біограф Тім Джил.

5 травня партія повернулася в Кагегі і знову приєдналася до основної групи. Тим часом помер від хвороби Баркер, як і Мабукі Спік (який раніше подорожував з Лівінгстоном, Спіком, Грантом і Бертоном). Стенлі 57 днів досліджував озеро Вікторія:188–191. Його детальні виміри та описи привели до серйозного перегляду його географії. Він встановив, що річка Кагера була його основною притокою і лежала на висоті 1248 м (4093 фути) над рівнем моря, з найбільшою глибиною 84 м (275 футів).

Озеро Альберт Редагувати

Альберт Едвард Ньянца. Чорною лінією показано маршрут Стенлі.

Далі Стенлі мав намір дослідити озеро Альберт. Однак війна між Угандою і Вавумою змусила його або «відмовитися від планів дослідження Альберта і негайно приступити до Танганьїки… або терпляче чекати, поки війна закінчиться». Після того, як війна закінчилася перемогою Уганди, його експедицію зірвав Кабарега[en], король Уньйоро:233,238,346,349,.

Озеро Танганьїка Редагувати

Озеро Танганьїка. Чорною лінією показано маршрут Стенлі.

27 травня 1876 року група прибула в Уджіджі на березі озера Танганьїка, село, де Стенлі кілька років тому зустрів Лівінгстона:399. Мета полягала в тому, щоб обстежити озеро, шукати входи та виходи. До 31 липня на карту нанесено 1500 км (930 миль) периметра озера. Його основним витоком була річка Лукуга на західному березі. Визначено, що глибина озера перевищує 390 м (1280 футів):Vol. Two:40,47.

Річки Луалаба і Конго Редагувати

Чорною лінією показано маршрут Стенлі.

Кінцевою метою було визначити, чи живить річка Луалаба Ніл (теорія Лівінгстона), Конго чи Нігер. 25 серпня 1876 року Стенлі залишив Уджіджі з експедицією зі 132 осіб, перетнувши озеро на захід до Маньєми :Vol. Two:50 :Vol. Two:50, щоб увійти в серце Африки. У жовтні вони досягли злиття річок Луама[en] і Луалаба. Увійшовши в Маньєму, вони опинилися в беззаконній місцевості, де мешкали племена канібалів. Тут було джерело рабів Тіппу Тіпа. Крім того, тут Лівінгстон став свідком різанини африканців, і йому не вдалося пройти далі, як і Вернону Кемерону[en] 1874 року. Однак Стенлі уклав контракт з Тіппу Тіпом, за яким вони погодилися супроводжувати один одного «шістдесят маршів — кожен марш тривалістю чотири години». 28 жовтня вони досягли Ньянгве[en]:Vol. 68,74–97.

6 листопада група покинула Ньянгве по суші й увійшла до густого лісу Матімба. 19 листопада вони знову досягли Луалаби, де Стенлі пішов на Леді Алісі униз за течією, а Тіппу Тіп супроводжував його східним берегом. Вони пройшли через землі канібалів венья. Попри те, що він намагався домовитися про мирний прохід, племена були насторожені, оскільки їхній єдиний досвід спілкування зі сторонніми людьми був із работорговцями. 5 грудня 1876 року вони досягли Кінду, але лише досягши Вінья-Нджари Стенлі зміг укласти «кровне братерство» з тубільцями, і настав мир. У цей момент Тіппу Тіп покинув Стенлі, а той 28 грудня пішов за течією зі 149 чоловіками, жінками та дітьми на 23 каное:101–152.

6 січня 1877 року через 640 км (400 миль), вони досягли водоспадів Бойома (який через певний час назвали водоспадом Стенлі), що складається зі семи водоспадів, які охоплюють 97 км (60 миль), і впадіння річки Ломамі. Кінця водоспаду вони досягли аж 28 січня, іноді проходячи по суші, і постійно змушені захищатися від нападів тубільців-канібалів:175–199.

1 лютого Стенлі досяг впадіння річки Арувімі, а потім — землі канібалів бемберрі. Нарешті в селі Рубунга вони змогли вступити в кровне братство з тубільцями. Тут Стенлі дізнався, що річка називається Ікута я Конго, що впевнило його, що він досяг Конго, а Луалаба не живить Ніл:209–221.

Маршрут Стенлі позначено суцільною чорною лінією.

Потім на Стенлі напали урангі, а потім марунджа, причому одні й інші мали португальські мушкети. 14 лютого над річкою сталася його тридцять перша сутичка, цього разу з бангала на 63 каное та з 315 мушкетами. 18 лютого вони досягли впадіння річки Ікелемба[en], де в Ікенго[en] змогли поторгувати. 26 лютого вони були в Болобо[en], де їх зустрів король Чумбірі. 9 березня вони досягли місця злиття річок Лефіні[en] та Касаї з Конго. Тут відбувся їх тридцять другий і останній бій :226–227,232,234–235,238–240,244–246,251–252.

12 березня вони досягли Стенлі-Пул (нині Пул Малебо). Тут Стенлі зустрівся з Манконе, вождем батеке[en], та Іці, вождем Нтамо, з якими уклали кровне братство:254–259. Нині тут розташовані міста Кіншаса і Браззавіль, столиці Демократичної Республіки Конго та Республіки Конго.

Нижче за течією були водоспади Лівінгстона, на 1988 км (1235 миль) нижче за течією від Ньянгве, серія з 32 водоспадів і порогів зі спадом на 340 м (1100 футів) на понад 249 км (155 миль) :259–261. 16 березня вони почали спуск із водоспаду, що коштувало численних життів, зокрема Френка Покока та Калулу, слуги Стенлі, який отримав освіту в Англії:261,265,315.

30 липня Стенлі зазначив: «Ми затягнули наш човен і каное в улоговину з піщаними краями на низькій кам'янистій терасі і продовжили оглядати водоспад Ізангіла[en]». Лише за п'ять днів їзди від Боми, Стенлі заявив: «Я не бачив причин іти далі, або витрачати ту невелику життєздатність, яка залишилася, на боротьбу з останніми чотирма водоспадами»:340–341.

3 серпня вони досягли села Нсанда. Звідти Стенлі відправив до Боми чотирьох довірених людей з листами англійською, французькою та іспанською мовами, просячи їх надіслати їжу для його голодних людей. 6 серпня надійшла допомога, надіслана представниками ліверпульської торгової фірми Hatton & Cookson. 9 серпня вони досягли Боми, через 999 днів після виходу із Занзібару 12 листопада 1874 року. Партія тоді складалася зі 115 осіб, з них троє дітей, які народилися під час поїздки:345–359.

Найпевніше (власні публікації Стенлі дають суперечливі цифри), він втратив 132 людини через хвороби, голод, утоплення, вбивства та дезертирство. Близько 18 дезертирували, що є надзвичайно мало, зважаючи на небезпечність території, яку вони перетнули.

Повернення Редагувати

У Бомі Стенлі надіслав листа своєму редактору Беннету в Нью-Йорк, щоб він надіслав грошей для повернення додому. Через свого видавця він також дізнався, що його наречена Аліса вийшла заміж за Барні, власника найбільшого американського виробництва рухомого складу.

Вони вирушили з Боми до Кабінди, прибувши 12 серпня. Зрештою партія попрямувала в Луанду (Ангола), прибувши 28 вересня. Звідти 21 жовтня прибули до Саймонстауна і, нарешті, 26 листопада на HMS Industry досягли Занзібару. 13 грудня Стенлі вирушив із Занзібару на пароплаві Pachumba додому. До баркаса, який перевозив його на корабель, учасники експедиції принесли його на плечах:362,365–366,368,372.

У статтях про свої відкриття Стенлі закликав західні держави організувати торгівлю з Центральною Африкою і зменшити работоргівлю у внутрішніх районах. Книга Стенлі «Через темний континент» з описом його подорожі, опублікована 1878 року, мала значний успіх.

Цитати Редагувати

  1. Jeal 2007, pp. 157—219 passim.
  2. Jeal 2007, pp. 117—120.
  3. «Stanley, Sir Henry Morton» (Dutch). Winkler Prins. 17. Amsterdam: Elsevier. 1973. «would have said (nl: zou hebben geuit)» 
  4. Jeal, 2007 p. 164.
  5. Jeal, 2007 pp. 157—164.
  6. ↑ Stanley, H.M., 1899, Through the Dark Continent, London: G. Newnes, Vol. One ISBN 0486256677, Vol. Two ISBN 0486256685
  7. Jeal, 2007 pp. 164—170.
  8. Jeal, 2007 pp. 171—183.
  9. Jeal, 2007 p. 178.
  10. Jeal, 2007 pp. 180—184.
  11. Jeal, 2007 pp. 185—187.
  12. Jeal, 2007 pp. 188—219.
  13. Jeal, 2007 p. 199; February 7, 1877
  14. Jeal, 2007 p. 217.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizh 1874 i 1877 rokami Genri Morton Stenli podorozhuvav Centralnoyu Afrikoyu zi shodu na zahid doslidzhuyuchi ozero Viktoriya ozero Tanganyika ta richki Lualaba i Kongo 1 Vin podolav 11 000 km vid Zanzibaru na shodi do Bomi v girli Kongo na zahodi i virishiv ryad vidkritih pitan sho stosuyutsya geografiyi Centralnoyi Afriki Zokrema viznachiv dzherela Nilu dovivshi sho ce ne Lualaba yaka naspravdi daye pochatok richci Kongo Stenli pozuye piznishe u Londoni z Kalulu v kostyumi yakij vin nosiv koli znajshov Livingstona Zmist 1 Poperednya afrikanska podorozh 2 Cili 3 Pidgotovka 4 Navkolosvitnye ozero Viktoriya 5 Ozero Albert 6 Ozero Tanganyika 7 Richki Lualaba i Kongo 8 Povernennya 9 Citati 10 PosilannyaPoperednya afrikanska podorozh RedaguvatiCe bula druga podorozh Stenli v Centralnu Afriku U 1871 1872 rokah vin shukav i uspishno znajshov misionera i doslidnika Livingstona privitavshi jogo vidomimi hocha j superechlivimi slovami Doktor Livingston ya pripuskayu 2 3 Cili RedaguvatiPodorozh Stenli mala chotiri osnovni cili 4 Dosliditi ozero Viktoriya ta richki sho vpadayut i vitikayut z nogo Dosliditi ozero Albert ta richki sho vpadayut i vitikayut z nogo Dosliditi ozero Tanganyika pereviriti napryamok techiyi richki Ruzizi na pivnichnomu krayu ozera Dosliditi richku Lualaba vniz za techiyeyu do yiyi vitokuSered poperednih doslidnikiv tochilisya superechki shodo togo chi buli ci ozera ta richki pov yazani odne z odnim i Nilom Richard Berton vvazhav sho ozero Viktoriya mozhe mati pivdennij vhid mozhlivo z ozera Albert sho oznachaye sho dzherelom Nilu bulo ne ozero Viktoriya yak stverdzhuvav Spik Semyuel Bejker en pripuskav sho ozero Albert mozhe mati vhid z ozera Tanganyika Livingston vvazhav sho Lualaba bula dzherelom Nilu Sponsorovanij gazetami New York Herald en za iniciativoyu yiyi todishnogo redaktora Dzhejmsa Gordona Benneta molodshogo en 5 ta Daily Telegraph Stenli mav pisati dlya nih povidomlennya Zgodom opisav svoyi prigodi v knizi Cherez temnij kontinent Pidgotovka Redaguvati21 veresnya 1874 roku Stenli pribuv na Zanzibar Vin vzyav iz soboyu troh molodih anglijciv Frederika Barkera ta brativ Frensisa ta Edvarda Pokokiv a takozh Kalulu afrikancya yakogo vin vzyav do Angliyi pid chas svoyeyi poperednoyi poyizdki i yakij zdobuv deyaku osvitu v Angliyi Vin takozh uzyav 60 funtiv tkanini midnogo drotu ta biseru dlya obminu barometr godinniki ta hronometri sekstant kompasi fotoobladnannya gvintivki Snajdera en ta slonovu rushnicyu en a takozh chastini 40 futovogo 12 m chovna z odnim vitrilom yakij pobuduvav Dzhejms Messendzher en Vin nazvav jogo Ledi Alisa na chest svoyeyi narechenoyi Na Zanzibari vin nabrav do 230 osib afrikanskih vantazhnikiv sered yakih 36 zhinok i 10 hlopchikiv Vin nabirav perevazhno z Vangvani Vanyamvezi ta Mombasi 6 3 4 22 51 65 12 listopada 1874 roku vin viyihav iz Zanzibaru na materik 7 Cherez p yat dniv vin viyihav iz Bagamojo Pislya sutichki z vanyaturu voni 27 lyutogo dosyagli ozera Viktoriya projshovshi za 103 dni 1160 km 720 mil 6 54 101 115 92 62 chleni partiyi zaginuli dorogoyu sered nih Edvard Pokok Navkolosvitnye ozero Viktoriya Redaguvati nbsp Viktoriya Nyanza Chornoyu liniyeyu pokazano marshrut Stenli 8 bereznya 1875 roku 8 Stenli z desyatma matrosami i kermovim zalishiv na Ledi Alisi svij tabir poblizu Kagegi Voni doslidili i nazvali zatoku Spik na chest pershogo yevropejcya yakij pobachiv ozero Takozh voni vidkrili pochatok golovnoyi richki Simiyu en na pivdni Poblizu ostrova Ukereve na nogo napali lyudi vavuma na kanoe ale vin vtik obstrilyavshi napadnikiv 6 123 126 141 142 4 kvitnya vin prizemlivsya na pivnichnomu berezi bilya vodospadu Ripon en yedinogo vihodu v ozero yake Spik viznachiv yak dzherelo Nilu Jogo prijnyav yak korolivskogo gostya Mutesa I z Bugandi Stenli pisav sho Buganda bula b idealnoyu krayinoyu dlya stvorennya predstavnictv i dlya yevropejskoyi torgivli 6 142 165 Partiya Stenli viyihala 21 kvitnya pryamuyuchi na pivden Spochatku voni dosyagli vitokiv Kageri yaku piznishe doslidzhuvali na shlyahu do ozera Albert Namagayuchis otrimati zapasi yizhi voni visadilisya na ostrovi Bumbire Miscevi zhiteli cherguvali mirni peregovori z kradizhkami ta pogrozami krali u nih vesla dlya kanoe Zreshtoyu ekipazhu vdalosya vtekti ubivshi kilkoh miscevih zhiteliv 6 167 186 Piznishe Stenli v povidomlennyah do gazet napishe sho vbiv 10 a v inshomu misci 14 Piznishe ce bude vikoristano shob predstaviti jogo yak bezzhalnogo vbivcyu Chomu vin nepravilno vkazav kilkist smertej ne zrozumilo ce sprobuvav proyasniti jogo biograf Tim Dzhil 9 5 travnya partiya povernulasya v Kagegi i znovu priyednalasya do osnovnoyi grupi Tim chasom pomer vid hvorobi Barker yak i Mabuki Spik yakij ranishe podorozhuvav z Livingstonom Spikom Grantom i Bertonom Stenli 57 dniv doslidzhuvav ozero Viktoriya 6 188 191 Jogo detalni vimiri ta opisi priveli do serjoznogo pereglyadu jogo geografiyi Vin vstanoviv sho richka Kagera bula jogo osnovnoyu pritokoyu i lezhala na visoti 1248 m 4093 futi nad rivnem morya z najbilshoyu glibinoyu 84 m 275 futiv Ozero Albert Redaguvati nbsp Albert Edvard Nyanca Chornoyu liniyeyu pokazano marshrut Stenli Dali Stenli mav namir dosliditi ozero Albert 10 Odnak vijna mizh Ugandoyu i Vavumoyu zmusila jogo abo vidmovitisya vid planiv doslidzhennya Alberta i negajno pristupiti do Tanganyiki abo terplyache chekati poki vijna zakinchitsya Pislya togo yak vijna zakinchilasya peremogoyu Ugandi jogo ekspediciyu zirvav Kabarega en korol Unjoro 6 233 238 346 349 Ozero Tanganyika Redaguvati nbsp Ozero Tanganyika Chornoyu liniyeyu pokazano marshrut Stenli 27 travnya 1876 roku grupa pribula v Udzhidzhi na berezi ozera Tanganyika selo de Stenli kilka rokiv tomu zustriv Livingstona 11 6 399 Meta polyagala v tomu shob obstezhiti ozero shukati vhodi ta vihodi Do 31 lipnya na kartu naneseno 1500 km 930 mil perimetra ozera Jogo osnovnim vitokom bula richka Lukuga na zahidnomu berezi Viznacheno sho glibina ozera perevishuye 390 m 1280 futiv 6 Vol Two 40 47 Richki Lualaba i Kongo Redaguvati nbsp Chornoyu liniyeyu pokazano marshrut Stenli Kincevoyu metoyu bulo viznachiti chi zhivit richka Lualaba Nil teoriya Livingstona Kongo 12 chi Niger 25 serpnya 1876 roku Stenli zalishiv Udzhidzhi z ekspediciyeyu zi 132 osib peretnuvshi ozero na zahid do Manyemi 6 Vol Two 50 Vol Two 50 shob uvijti v serce Afriki U zhovtni voni dosyagli zlittya richok Luama en i Lualaba Uvijshovshi v Manyemu voni opinilisya v bezzakonnij miscevosti de meshkali plemena kanibaliv Tut bulo dzherelo rabiv Tippu Tipa Krim togo tut Livingston stav svidkom rizanini afrikanciv i jomu ne vdalosya projti dali yak i Vernonu Kemeronu en 1874 roku Odnak Stenli uklav kontrakt z Tippu Tipom za yakim voni pogodilisya suprovodzhuvati odin odnogo shistdesyat marshiv kozhen marsh trivalistyu chotiri godini 28 zhovtnya voni dosyagli Nyangve en 6 Vol 68 74 97 6 listopada grupa pokinula Nyangve po sushi j uvijshla do gustogo lisu Matimba 19 listopada voni znovu dosyagli Lualabi de Stenli pishov na Ledi Alisi uniz za techiyeyu a Tippu Tip suprovodzhuvav jogo shidnim beregom Voni projshli cherez zemli kanibaliv venya Popri te sho vin namagavsya domovitisya pro mirnij prohid plemena buli nastorozheni oskilki yihnij yedinij dosvid spilkuvannya zi storonnimi lyudmi buv iz rabotorgovcyami 5 grudnya 1876 roku voni dosyagli Kindu ale lishe dosyagshi Vinya Ndzhari Stenli zmig uklasti krovne braterstvo z tubilcyami i nastav mir U cej moment Tippu Tip pokinuv Stenli a toj 28 grudnya pishov za techiyeyu zi 149 cholovikami zhinkami ta ditmi na 23 kanoe 6 101 152 6 sichnya 1877 roku cherez 640 km 400 mil voni dosyagli vodospadiv Bojoma yakij cherez pevnij chas nazvali vodospadom Stenli sho skladayetsya zi semi vodospadiv yaki ohoplyuyut 97 km 60 mil i vpadinnya richki Lomami Kincya vodospadu voni dosyagli azh 28 sichnya inodi prohodyachi po sushi i postijno zmusheni zahishatisya vid napadiv tubilciv kanibaliv 6 175 199 1 lyutogo Stenli dosyag vpadinnya richki Aruvimi a potim zemli kanibaliv bemberri Nareshti v seli Rubunga voni zmogli vstupiti v krovne bratstvo z tubilcyami Tut Stenli diznavsya sho richka nazivayetsya Ikuta ya Kongo 13 sho vpevnilo jogo sho vin dosyag Kongo a Lualaba ne zhivit Nil 6 209 221 nbsp Marshrut Stenli poznacheno sucilnoyu chornoyu liniyeyu Potim na Stenli napali urangi a potim marundzha prichomu odni j inshi mali portugalski mushketi 14 lyutogo nad richkoyu stalasya jogo tridcyat persha sutichka cogo razu z bangala na 63 kanoe ta z 315 mushketami 18 lyutogo voni dosyagli vpadinnya richki Ikelemba en de v Ikengo en zmogli potorguvati 26 lyutogo voni buli v Bolobo en de yih zustriv korol Chumbiri 9 bereznya voni dosyagli miscya zlittya richok Lefini en ta Kasayi z Kongo Tut vidbuvsya yih tridcyat drugij i ostannij bij 6 226 227 232 234 235 238 240 244 246 251 252 12 bereznya voni dosyagli Stenli Pul nini Pul Malebo Tut Stenli zustrivsya z Mankone vozhdem bateke en ta Ici vozhdem Ntamo z yakimi uklali krovne bratstvo 6 254 259 Nini tut roztashovani mista Kinshasa i Brazzavil stolici Demokratichnoyi Respubliki Kongo ta Respubliki Kongo Nizhche za techiyeyu buli vodospadi Livingstona na 1988 km 1235 mil nizhche za techiyeyu vid Nyangve seriya z 32 vodospadiv i porogiv zi spadom na 340 m 1100 futiv na ponad 249 km 155 mil 6 259 261 16 bereznya voni pochali spusk iz vodospadu sho koshtuvalo chislennih zhittiv zokrema Frenka Pokoka ta Kalulu slugi Stenli yakij otrimav osvitu v Angliyi 6 261 265 315 30 lipnya Stenli zaznachiv Mi zatyagnuli nash choven i kanoe v ulogovinu z pishanimi krayami na nizkij kam yanistij terasi i prodovzhili oglyadati vodospad Izangila en Lishe za p yat dniv yizdi vid Bomi Stenli zayaviv Ya ne bachiv prichin iti dali abo vitrachati tu neveliku zhittyezdatnist yaka zalishilasya na borotbu z ostannimi chotirma vodospadami 6 340 341 3 serpnya voni dosyagli sela Nsanda Zvidti Stenli vidpraviv do Bomi chotiroh dovirenih lyudej z listami anglijskoyu francuzkoyu ta ispanskoyu movami prosyachi yih nadislati yizhu dlya jogo golodnih lyudej 6 serpnya nadijshla dopomoga nadislana predstavnikami liverpulskoyi torgovoyi firmi Hatton amp Cookson 9 serpnya voni dosyagli Bomi cherez 999 dniv pislya vihodu iz Zanzibaru 12 listopada 1874 roku Partiya todi skladalasya zi 115 osib z nih troye ditej yaki narodilisya pid chas poyizdki 6 345 359 Najpevnishe vlasni publikaciyi Stenli dayut superechlivi cifri vin vtrativ 132 lyudini cherez hvorobi golod utoplennya vbivstva ta dezertirstvo Blizko 18 dezertiruvali sho ye nadzvichajno malo zvazhayuchi na nebezpechnist teritoriyi yaku voni peretnuli 14 Povernennya RedaguvatiU Bomi Stenli nadislav lista svoyemu redaktoru Bennetu v Nyu Jork shob vin nadislav groshej dlya povernennya dodomu Cherez svogo vidavcya vin takozh diznavsya sho jogo narechena Alisa vijshla zamizh za Barni vlasnika najbilshogo amerikanskogo virobnictva ruhomogo skladu Voni virushili z Bomi do Kabindi pribuvshi 12 serpnya Zreshtoyu partiya popryamuvala v Luandu Angola pribuvshi 28 veresnya Zvidti 21 zhovtnya pribuli do Sajmonstauna i nareshti 26 listopada na HMS Industry dosyagli Zanzibaru 13 grudnya Stenli virushiv iz Zanzibaru na paroplavi Pachumba dodomu Do barkasa yakij perevoziv jogo na korabel uchasniki ekspediciyi prinesli jogo na plechah 6 362 365 366 368 372 U stattyah pro svoyi vidkrittya Stenli zaklikav zahidni derzhavi organizuvati torgivlyu z Centralnoyu Afrikoyu i zmenshiti rabotorgivlyu u vnutrishnih rajonah Kniga Stenli Cherez temnij kontinent z opisom jogo podorozhi opublikovana 1878 roku mala znachnij uspih Citati Redaguvati Jeal 2007 pp 157 219 passim Jeal 2007 pp 117 120 Stanley Sir Henry Morton Dutch Winkler Prins 17 Amsterdam Elsevier 1973 would have said nl zou hebben geuit Jeal 2007 p 164 Jeal 2007 pp 157 164 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh Stanley H M 1899 Through the Dark Continent London G Newnes Vol One ISBN 0486256677 Vol Two ISBN 0486256685 Jeal 2007 pp 164 170 Jeal 2007 pp 171 183 Jeal 2007 p 178 Jeal 2007 pp 180 184 Jeal 2007 pp 185 187 Jeal 2007 pp 188 219 Jeal 2007 p 199 February 7 1877 Jeal 2007 p 217 Posilannya RedaguvatiJeal Tim 2007 Stanley The Impossible Life of Africa s Greatest Explorer London Faber amp Faber ISBN 978 0 571 22102 8 Richard Richard Stanley red 1961 The Exploration Diaries of H M Stanley Stanley Henry Morton 1878 Through the Dark Continent Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Persha transafrikanska ekspediciya Genri Stenli amp oldid 38661606