Периферії Греції (грец. Περιφέρειες της Ελλάδας) — 13 адміністративних одиниць Греції, які за адміністративною реформою 1987 року, замінили регіони Греції. Відповідно до адміністративного поділу, запровадженого 1997 року, 13 периферій поділяються на 54 номи Греції.
1 січня 2011 року набрав чинності новий адміністративний поділ Греції, згідно з програмою «Каллікратіс»: периферії Греції стануть фінансово і адміністративно незалежними одиницями. Запроваджені виборні посади голів адміністрацій периферій — периферіархів, які вперше обрані на місцевих виборах 7 і 14 листопада 2010 року.
Натомість скасовані номархії замінені периферійними одиницями, які в кількох периферіях збігаються із колишніми номами. Однак зокрема в периферіях Аттика і Крит периферійні одиниці визначені у своїх кордонах без врахування меж колишніх номів, виходячи виключно із економіко-територіального обґрунтування.
Перелік периферій Редагувати
| Номер | Периферії | Столиця | Площа, км² | Населення |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Аттика | Афіни | 3 808 | 3 761 810 |
| 2 | Центральна Греція | Ламія | 15 549 | 605 329 |
| 3 | Центральна Македонія | Салоніки | 18 811 | 1 871 952 |
| 4 | Крит | Іракліон | 8 259 | 601 131 |
| 5 | Східна Македонія та Фракія | Комотіні | 14 157 | 611 067 |
| 6 | Епір | Яніна | 9 203 | 353 820 |
| 7 | Іонічні острови | Керкіра | 2 307 | 212 984 |
| 8 | Північні Егейські острови | Мітіліні | 3 836 | 206 121 |
| 9 | Пелопоннес | Каламата | 15 490 | 638 942 |
| 10 | Південні Егейські острови | Ермуполіс | 5 286 | 302 686 |
| 11 | Фессалія | Лариса | 14 037 | 753 888 |
| 12 | Західна Греція | Патри | 11 350 | 740 506 |
| 13 | Західна Македонія | Козані | 9 451 | 301 522 |
| — | Айон Орос (автономія) | Карієс | 390 | 2 262 |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 17 січня 2011.
- Περιφερειακή Διοίκηση - Αυτοδιοίκηση | Το Πρόγραμμα Καλλικράτης [ 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.](гр.)
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Периферії Греції |