www.wikidata.uk-ua.nina.az

Переселення українців у Російській імперії цілеспрямовані урядові заходи для організації заселення прикордонних територі

Переселення українців у Російській імперії

Переселення українців у Російській імперії — цілеспрямовані урядові заходи для організації заселення прикордонних територій зі стратегічно-військовою метою та задля колонізації земель, що перебували в державній власності. Шляхом аграрної міграції, в якій брали активну участь спершу українські козаки, а потім селяни, колонізувалися землі Півдня, Північного Кавказу, Поволжя, Сибіру, Далекого Сходу. Однією з перших масових акцій було переселення Чорноморського козацького війська (25 тис. осіб) на Кубань, здійснене російською імператрицею Катериною II 1793–94. Його 1802–04 поповнили 7 тис. козаків з колишнього Катеринославського козацького війська. З малоросійських губерній на Південь переселення відбулося 1806–09, коли на пропозицію херсонського військового губернатора А.-Е. де Рішельє понад 7 тис. козаків оселилися на кордоні з татарами. 1809–11 переселено бл. 24 тис. осіб чоловічої і 19 тис. жіночої статі для зміцнення південного кордону та забезпечення Чорноморського козацького війська хлібом; 1820 йшлося про переселення 25 тис. малоросійських козаків. 1832 розпочалося переміщення малоросійських козаків на територію Терської області, куди було переселено 1-й і 2-й Малоросійські полки, які поповнили Лінійне козацьке військо. Пізніше до них приєдналися відставні нижні чини і солдати з сім'ями. Масове переселення українського селянства до Сибіру, що почалося після ліквідації кріпацтва 1861, спричинене багатьма факторами. Високий приріст населення призводив до малоземелля, якому сприяло зменшення розмірів присадибних ділянок через їх поділ для сімейного успадкування. Важливим чинником була й ментальність селянина, який споконвічно був прив'язаний до землі і в основній своїй масі саме її вважав єдиним джерелом заможності та матеріального достатку. Він не мав звички займатися ін. роботою, не бачив своєї участі в промисловому розвитку й віддавав перевагу традиційній с.-г. діяльності. Селянина насторожувала й відлякувала атмосфера міста з неподібним до його власного способом життя та виробництва. До його неосвіченості й політичної байдужості додавалася наївність, спровокована привабливими чутками про казкові багатства Сибіру, вільні землі, які можна недорого купити, та ріки, переповнені рибою, пасовиська з густою й соковитою травою для худоби. Велике переселення до Сибіру стало неусвідомленим протестом, виявом незадоволення власним становищем, із наївним прагненням віднайти вимріяну волю, позбавитись утисків на вільних землях, де можна без особливих зусиль стати і багатим, і щасливим. Ставлення держави до переселенського руху на різних його етапах було не однаковим і часто не збігалося із селянськими інтересами. Спершу влада була пасивним спостерігачем і навіть намагалася зупинити його, вдаючись до заборонних та каральних заходів. Із наростанням соціальної напруги центральний уряд активізував втручання в організацію переселення, формуючи його райони: Тургайсько-Уральський, Тобольський, Акмолінський, Семипалатинський, Томський, Єнісейський, Приморський, Семиреченський, Сирдар'їнський і Кавказький, поділяючи їх на менші дільниці.

Для регулювання переселенських потоків і координації міграції створювалася відповідна державнв структура — переселенське управління при МВС Російської імперії — та губернські й повітові землевпорядні комісії. На останньому етапі, т. зв. столипінському, пов'язаному з виходом селянина з общинного землекористування, держава надала переселенню нового значення. Сел. колонізація стала важливим компонентом імперської політики, а селяни мали б стати ефективними провідниками рос. нац. ідеї за П.Струве: ідеї «единой и неделимой России». Йшлося про те, щоб поєднати колонізацію Сибіру з її русифікацією та в недорогий спосіб зміцнити рос. військово-політ. присутність у цьому істор. регіоні Росії. Імперський центр обрав своєрідний і разом з тим надійний метод самозахисту, протиставляючи його лідерам та ідеологам сибірської обласницької ідеї з її сепаратистськими настроями, яка почала набувати поширення в Сибіру після усвідомлення власної екон. і культ. своєрідності. Д-ва відмовилася від ролі пасивного спостерігача й підпорядкувала переселення імперському освоєнню і зміцненню окраїн, законодавчо стимулювала й регулювала його, звертаючи найбільшу увагу на «русскость» і православ'я. За цими ознаками укр. селяни з Лівобережної України були найбільш підходящими для міграції, чого не можна було сказати про селян Правобережної України. Останнім влада не поспішала дозволяти переселення, побоюючися втратити свого одновірного спільника проти нелояльних поляків.

До Першої світової війни з України за Урал виїхало до 2 млн осіб і за чисельністю українці значно переважали ін. мігрантів, становлячи від 60 до 90 % їхнього складу. Поселялися укр. селяни компактно, переважно в сільс. місцевості, зі схожою природою, надаючи перевагу Півдню зі знайомим їм лісостеповим ландшафтом, де краще було розвивати землеробство. Укр. поселення зосередилися в степових районах пн. Казахстану і пд. Сибіру й на сході в басейнах річок Амур та Уссурі (прит. Амуру).

Із початком I світ. війни 1914 організоване д-вою переселення було припинене.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Ямзин И. Переселенческое движение в России с момента освобождения крестьян. К., 1912
  • Якименко М.А. Організація переселення селян з України в роки столипінської аграрної реформи (1906–1913 рр.). "УІЖ", 1974, № 7
  • Його ж. Крах переселенської політики царизму 1906–1913 рр. Там само, 1976, № 7
  • Якименко Н.А. Аграрные миграции в России (1861–1917 гг.). "Вопросы истории", 1983, № 3
  • Шандра В. Малоросійське генерал-губернаторство 1802–1856. К., 2001
  • Дзагалов А.С. Украинские поселения в Центральном Предкавказье. В кн.: Український історичний збірник, вип. 8. К., 2005
  • Сибирь в составе Российской империи. М., 2007
  • Петренко Є.Д. Українське козацтво в останній чверті XVIII – на початку ХХ ст. В кн.: Проблеми історії України XIX – початку ХХ ст., вип. 15. К., 2008
  • Шандра В.С. Переселення українців до Сибіру: соціальний, чисельний та ментальний вибір. В кн.: Документ, музейный експонат, нарратив, письменый источник в культурном трансфере Сибирь–Украина. Томск, 2011.


Це незавершена стаття про Російську імперію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pereselennya ukrayinciv u Rosijskij imperiyi cilespryamovani uryadovi zahodi dlya organizaciyi zaselennya prikordonnih teritorij zi strategichno vijskovoyu metoyu ta zadlya kolonizaciyi zemel sho perebuvali v derzhavnij vlasnosti Shlyahom agrarnoyi migraciyi v yakij brali aktivnu uchast spershu ukrayinski kozaki a potim selyani kolonizuvalisya zemli Pivdnya Pivnichnogo Kavkazu Povolzhya Sibiru Dalekogo Shodu Odniyeyu z pershih masovih akcij bulo pereselennya Chornomorskogo kozackogo vijska 25 tis osib na Kuban zdijsnene rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II 1793 94 Jogo 1802 04 popovnili 7 tis kozakiv z kolishnogo Katerinoslavskogo kozackogo vijska Z malorosijskih gubernij na Pivden pereselennya vidbulosya 1806 09 koli na propoziciyu hersonskogo vijskovogo gubernatora A E de Rishelye ponad 7 tis kozakiv oselilisya na kordoni z tatarami 1809 11 pereseleno bl 24 tis osib cholovichoyi i 19 tis zhinochoyi stati dlya zmicnennya pivdennogo kordonu ta zabezpechennya Chornomorskogo kozackogo vijska hlibom 1820 jshlosya pro pereselennya 25 tis malorosijskih kozakiv 1832 rozpochalosya peremishennya malorosijskih kozakiv na teritoriyu Terskoyi oblasti kudi bulo pereseleno 1 j i 2 j Malorosijski polki yaki popovnili Linijne kozacke vijsko Piznishe do nih priyednalisya vidstavni nizhni chini i soldati z sim yami Masove pereselennya ukrayinskogo selyanstva do Sibiru sho pochalosya pislya likvidaciyi kripactva 1861 sprichinene bagatma faktorami Visokij pririst naselennya prizvodiv do malozemellya yakomu spriyalo zmenshennya rozmiriv prisadibnih dilyanok cherez yih podil dlya simejnogo uspadkuvannya Vazhlivim chinnikom bula j mentalnist selyanina yakij spokonvichno buv priv yazanij do zemli i v osnovnij svoyij masi same yiyi vvazhav yedinim dzherelom zamozhnosti ta materialnogo dostatku Vin ne mav zvichki zajmatisya in robotoyu ne bachiv svoyeyi uchasti v promislovomu rozvitku j viddavav perevagu tradicijnij s g diyalnosti Selyanina nastorozhuvala j vidlyakuvala atmosfera mista z nepodibnim do jogo vlasnogo sposobom zhittya ta virobnictva Do jogo neosvichenosti j politichnoyi bajduzhosti dodavalasya nayivnist sprovokovana privablivimi chutkami pro kazkovi bagatstva Sibiru vilni zemli yaki mozhna nedorogo kupiti ta riki perepovneni riboyu pasoviska z gustoyu j sokovitoyu travoyu dlya hudobi Velike pereselennya do Sibiru stalo neusvidomlenim protestom viyavom nezadovolennya vlasnim stanovishem iz nayivnim pragnennyam vidnajti vimriyanu volyu pozbavitis utiskiv na vilnih zemlyah de mozhna bez osoblivih zusil stati i bagatim i shaslivim Stavlennya derzhavi do pereselenskogo ruhu na riznih jogo etapah bulo ne odnakovim i chasto ne zbigalosya iz selyanskimi interesami Spershu vlada bula pasivnim sposterigachem i navit namagalasya zupiniti jogo vdayuchis do zaboronnih ta karalnih zahodiv Iz narostannyam socialnoyi naprugi centralnij uryad aktivizuvav vtruchannya v organizaciyu pereselennya formuyuchi jogo rajoni Turgajsko Uralskij Tobolskij Akmolinskij Semipalatinskij Tomskij Yenisejskij Primorskij Semirechenskij Sirdar yinskij i Kavkazkij podilyayuchi yih na menshi dilnici Dlya regulyuvannya pereselenskih potokiv i koordinaciyi migraciyi stvoryuvalasya vidpovidna derzhavnv struktura pereselenske upravlinnya pri MVS Rosijskoyi imperiyi ta gubernski j povitovi zemlevporyadni komisiyi Na ostannomu etapi t zv stolipinskomu pov yazanomu z vihodom selyanina z obshinnogo zemlekoristuvannya derzhava nadala pereselennyu novogo znachennya Sel kolonizaciya stala vazhlivim komponentom imperskoyi politiki a selyani mali b stati efektivnimi providnikami ros nac ideyi za P Struve ideyi edinoj i nedelimoj Rossii Jshlosya pro te shob poyednati kolonizaciyu Sibiru z yiyi rusifikaciyeyu ta v nedorogij sposib zmicniti ros vijskovo polit prisutnist u comu istor regioni Rosiyi Imperskij centr obrav svoyeridnij i razom z tim nadijnij metod samozahistu protistavlyayuchi jogo lideram ta ideologam sibirskoyi oblasnickoyi ideyi z yiyi separatistskimi nastroyami yaka pochala nabuvati poshirennya v Sibiru pislya usvidomlennya vlasnoyi ekon i kult svoyeridnosti D va vidmovilasya vid roli pasivnogo sposterigacha j pidporyadkuvala pereselennya imperskomu osvoyennyu i zmicnennyu okrayin zakonodavcho stimulyuvala j regulyuvala jogo zvertayuchi najbilshu uvagu na russkost i pravoslav ya Za cimi oznakami ukr selyani z Livoberezhnoyi Ukrayini buli najbilsh pidhodyashimi dlya migraciyi chogo ne mozhna bulo skazati pro selyan Pravoberezhnoyi Ukrayini Ostannim vlada ne pospishala dozvolyati pereselennya poboyuyuchisya vtratiti svogo odnovirnogo spilnika proti neloyalnih polyakiv Do Pershoyi svitovoyi vijni z Ukrayini za Ural viyihalo do 2 mln osib i za chiselnistyu ukrayinci znachno perevazhali in migrantiv stanovlyachi vid 60 do 90 yihnogo skladu Poselyalisya ukr selyani kompaktno perevazhno v sils miscevosti zi shozhoyu prirodoyu nadayuchi perevagu Pivdnyu zi znajomim yim lisostepovim landshaftom de krashe bulo rozvivati zemlerobstvo Ukr poselennya zoseredilisya v stepovih rajonah pn Kazahstanu i pd Sibiru j na shodi v basejnah richok Amur ta Ussuri prit Amuru Iz pochatkom I svit vijni 1914 organizovane d voyu pereselennya bulo pripinene Dzherela ta literatura red Shandra V S Pereselennya ukrayinciv u Rosijskij imperiyi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura red Yamzin I Pereselencheskoe dvizhenie v Rossii s momenta osvobozhdeniya krestyan K 1912 Yakimenko M A Organizaciya pereselennya selyan z Ukrayini v roki stolipinskoyi agrarnoyi reformi 1906 1913 rr UIZh 1974 7 Jogo zh Krah pereselenskoyi politiki carizmu 1906 1913 rr Tam samo 1976 7 Yakimenko N A Agrarnye migracii v Rossii 1861 1917 gg Voprosy istorii 1983 3 Shandra V Malorosijske general gubernatorstvo 1802 1856 K 2001 Dzagalov A S Ukrainskie poseleniya v Centralnom Predkavkaze V kn Ukrayinskij istorichnij zbirnik vip 8 K 2005 Sibir v sostave Rossijskoj imperii M 2007 Petrenko Ye D Ukrayinske kozactvo v ostannij chverti XVIII na pochatku HH st V kn Problemi istoriyi Ukrayini XIX pochatku HH st vip 15 K 2008 Shandra V S Pereselennya ukrayinciv do Sibiru socialnij chiselnij ta mentalnij vibir V kn Dokument muzejnyj eksponat narrativ pismenyj istochnik v kulturnom transfere Sibir Ukraina Tomsk 2011 nbsp Ce nezavershena stattya pro Rosijsku imperiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pereselennya ukrayinciv u Rosijskij imperiyi amp oldid 40665101