www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пархоменко Віктор Олександрович Віктор Олександрович Пархоменко 29 вересня 1905 19050929 село Верхнє тепер у складі міст

Пархоменко Віктор Олександрович

Віктор Олександрович Пархоменко (29 вересня 1905(19050929), село Верхнє, тепер у складі міста Лисичанська Луганської області — 11 листопада 1997, місто Москва) — радянський військово-морський діяч, віце-адмірал, командувач ескадри Чорноморського флоту (1948—1951), командувач Чорноморського флоту ВМФ СРСР (липень — грудень 1955).

Пархоменко Віктор Олександрович
Народився 29 вересня 1905(1905-09-29)
Вище, Лисичанська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 11 листопада 1997(1997-11-11) (92 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання віце-адмірал[d]
Партія КПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пархоменко.

Біографія ред.

У Військово-морському флоті СРСР з 1923 року. Член РКП(б) з 1924 року.

Закінчив артилерійську школу молодших спеціалістів в Севастополі (жовтень 1923 — вересень 1924), Паралельні класи при Військово-морському училищі імені Фрунзе (вересень 1928 — жовтень 1931), артилерійський сектор СККС ВМС РСЧА (листопад 1933 — березень 1934), командирський факультет Військово-морської академії імені Ворошилова достроково (січень 1940 — червень 1941).

Служив червонофлотцtv (серпень — жовтень 1923), артилерійським старшиною (вересень 1924 — листопад 1925), партійним організатором по комсомолу (серпень — грудень 1926 роки) і політруком 3-ї групи берегової оборони (серпень — грудень 1926), потім роти навчального загону (до листопада 1927 роки) і пізніше (до вересня 1928 роки) 50-го окремого авіазагону ВПС Морських сил Чорного моря.

З жовтня 1931 по серпень 1932 року служив артилеристом на есмінці «Карл Маркс», потім до січня 1933 року — помічник командира цього ж корабля, а далі переведений на Балтійський флот, де служив командиром БЧ-2 есмінця «Володарський» (січень — жовтень 1933 року). У 1934—1936 роках — помічник командира монітора «Вихор».

З червня 1936 по березень 1937 року — помічник командира навчального загону, в 1937—1938 роках — начальник штабу загону. З травня 1938 по січень 1940 — командир монітора «Червоний Схід» Амурської Червонопрапорної флотилії.

Учасник німецько-радянської війни. У червні — липні 1941 року командував дивізіоном канонерських човнів, потім до листопада 1941 року виконував обов'язки старшого помічника командира крейсера «Червона Україна» Чорноморського флоту. Був контужений. З листопада 1941 по листопад 1943 року — командир есмінця «Беспощадный». Був повторно контужений. Командував 1-м дивізіоном ескадрених міноносців Чорноморського флоту (листопад 1943 — грудень 1944), потім до листопада 1945 року — крейсером «Молотов». До лютого 1946 року — начальник штабу Загону надводних кораблів, одночасно до травня 1946 року проводив у Німеччині приймання трофейних кораблів для Чорноморського флоту.

З лютого 1946 до листопада 1948 року — начальник штабу Ескадри Чорноморського флоту, потім до вересня 1951 року — командувач Ескадри. З вересня 1951 до липня 1955 року — начальник штабу Чорноморського флоту, з 12 липня по 8 грудня 1955 року — командувач Чорноморського флоту ВМФ СРСР. 8 грудня 1955 роки після підриву і загибелі лінійного корабля «Новоросійськ» знятий з посади і понижений у званні до контр-адмірала.

З 1956 року — 1-й заступник командувача Тихоокеанського флоту. З 1960 року — начальник Вищих спеціальних класів офіцерського складу Військово-морського флоту СРСР. Відновлений у званні віце-адмірала. У 1964 році — старший групи від ВМФ СРСР при продажу кораблів в Індонезію. З 1968 по 1969 рік — начальник допоміжного флоту і аварійно-рятувальної служби ВМФ СРСР.

З 1969 року — у відставці. Проживав у Москві.

Звання ред.

Нагороди ред.

Література ред.

  • Лурье В. М. Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР (1946—1960). — М.: Кучково поле, 2007. — 672 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-9950-0009-9.
  • И.И. Барсуков, В.М. Йолтуховский, А.Б. Кондрашов. «Адмиралы и генералы Военно-морского флота. Руководители структур политической и воспитательной работы. Биографические хроники (1917—2013)». — М.: «Кучково поле», 2014. — 432 с. — ISBN 978-5-9950-0408-0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Viktor Oleksandrovich Parhomenko 29 veresnya 1905 19050929 selo Verhnye teper u skladi mista Lisichanska Luganskoyi oblasti 11 listopada 1997 misto Moskva radyanskij vijskovo morskij diyach vice admiral komanduvach eskadri Chornomorskogo flotu 1948 1951 komanduvach Chornomorskogo flotu VMF SRSR lipen gruden 1955 Parhomenko Viktor OleksandrovichNarodivsya 29 veresnya 1905 1905 09 29 Vishe Lisichanska volost Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 11 listopada 1997 1997 11 11 92 roki Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheAlma mater Vijskovo morska akademiya imeni M G KuznyecovaUchasnik nimecko radyanska vijnaVijskove zvannya vice admiral d Partiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Parhomenko Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 LiteraturaBiografiya red U Vijskovo morskomu floti SRSR z 1923 roku Chlen RKP b z 1924 roku Zakinchiv artilerijsku shkolu molodshih specialistiv v Sevastopoli zhovten 1923 veresen 1924 Paralelni klasi pri Vijskovo morskomu uchilishi imeni Frunze veresen 1928 zhovten 1931 artilerijskij sektor SKKS VMS RSChA listopad 1933 berezen 1934 komandirskij fakultet Vijskovo morskoyi akademiyi imeni Voroshilova dostrokovo sichen 1940 cherven 1941 Sluzhiv chervonoflotctv serpen zhovten 1923 artilerijskim starshinoyu veresen 1924 listopad 1925 partijnim organizatorom po komsomolu serpen gruden 1926 roki i politrukom 3 yi grupi beregovoyi oboroni serpen gruden 1926 potim roti navchalnogo zagonu do listopada 1927 roki i piznishe do veresnya 1928 roki 50 go okremogo aviazagonu VPS Morskih sil Chornogo morya Z zhovtnya 1931 po serpen 1932 roku sluzhiv artileristom na esminci Karl Marks potim do sichnya 1933 roku pomichnik komandira cogo zh korablya a dali perevedenij na Baltijskij flot de sluzhiv komandirom BCh 2 esmincya Volodarskij sichen zhovten 1933 roku U 1934 1936 rokah pomichnik komandira monitora Vihor Z chervnya 1936 po berezen 1937 roku pomichnik komandira navchalnogo zagonu v 1937 1938 rokah nachalnik shtabu zagonu Z travnya 1938 po sichen 1940 komandir monitora Chervonij Shid Amurskoyi Chervonoprapornoyi flotiliyi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni U chervni lipni 1941 roku komanduvav divizionom kanonerskih chovniv potim do listopada 1941 roku vikonuvav obov yazki starshogo pomichnika komandira krejsera Chervona Ukrayina Chornomorskogo flotu Buv kontuzhenij Z listopada 1941 po listopad 1943 roku komandir esmincya Besposhadnyj Buv povtorno kontuzhenij Komanduvav 1 m divizionom eskadrenih minonosciv Chornomorskogo flotu listopad 1943 gruden 1944 potim do listopada 1945 roku krejserom Molotov Do lyutogo 1946 roku nachalnik shtabu Zagonu nadvodnih korabliv odnochasno do travnya 1946 roku provodiv u Nimechchini prijmannya trofejnih korabliv dlya Chornomorskogo flotu Z lyutogo 1946 do listopada 1948 roku nachalnik shtabu Eskadri Chornomorskogo flotu potim do veresnya 1951 roku komanduvach Eskadri Z veresnya 1951 do lipnya 1955 roku nachalnik shtabu Chornomorskogo flotu z 12 lipnya po 8 grudnya 1955 roku komanduvach Chornomorskogo flotu VMF SRSR 8 grudnya 1955 roki pislya pidrivu i zagibeli linijnogo korablya Novorosijsk znyatij z posadi i ponizhenij u zvanni do kontr admirala Z 1956 roku 1 j zastupnik komanduvacha Tihookeanskogo flotu Z 1960 roku nachalnik Vishih specialnih klasiv oficerskogo skladu Vijskovo morskogo flotu SRSR Vidnovlenij u zvanni vice admirala U 1964 roci starshij grupi vid VMF SRSR pri prodazhu korabliv v Indoneziyu Z 1968 po 1969 rik nachalnik dopomizhnogo flotu i avarijno ryatuvalnoyi sluzhbi VMF SRSR Z 1969 roku u vidstavci Prozhivav u Moskvi Zvannya red vice admiral 1953 kontr admiral 1955 vice admiralNagorodi red orden Lenina 1948 p yat ordeniv Chervonogo Prapora 20 12 1942 20 04 1944 3 11 1944 1952 orden Nahimova II stupenya 26 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 6 04 1985 medali v tomu chisli medal Za oboronu Odesi medal Za oboronu Sevastopolya medal Za oboronu Kavkazu medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Literatura red Lure V M Admiraly i generaly Voenno morskogo flota SSSR 1946 1960 M Kuchkovo pole 2007 672 s 3000 ekz ISBN 978 5 9950 0009 9 I I Barsukov V M Joltuhovskij A B Kondrashov Admiraly i generaly Voenno morskogo flota Rukovoditeli struktur politicheskoj i vospitatelnoj raboty Biograficheskie hroniki 1917 2013 M Kuchkovo pole 2014 432 s ISBN 978 5 9950 0408 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Parhomenko Viktor Oleksandrovich amp oldid 35584908