Паризький Псалтир (також Codex Parisianus, Bibliothèque Nationale, Paris, MS. gr. 139) — ілюмінований рукопис Псалтиря, створений в середині X століття, зберігається в Національній бібліотеці Франції. Є найвідомішим рукописом епохи Македонського Ренесансу.
| Паризький псалтир | |
| Дата створення / заснування | 10 століття і 950 |
|---|---|
| Назва | англ. Paris Psalter |
| Названо на честь | Париж |
| Напрям, рух мистецький | Macedonian Renaissanced |
| Культура | Візантійська імперія |
| Місце розташування | Національна бібліотека Франції Туреччина Стамбул |
| Жанр | Візантійська імперія |
| Творець | невідомо |
| Мова твору або назви | давньогрецька мова |
| Кількість сторінок | 449 standard page |
| З матеріалу | пергамент |
| Зберігається в колекції в | Національна бібліотека Франції |
| Інвентарний номер | Grec 139 |
| Історичний період | Візантійська імперія |
| Місце створення | Константинополь |
| Ширина | 26 см |
| Висота | 37 см |
| Описано на сайті (за URL) | archivesetmanuscrits.bnf.fr/ark:/12148/cc214812 |
| Повний твір доступний на | gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b10515446x/ |
| Паризький псалтир у Вікісховищі |
Короткий опис Редагувати
Паризький Псалтир прикрашають 14 повносторінкових мініатюр в орнаментальному обрамленні. Мініатюри виконані на сюжети Старого Завіту, характеризуються увагою до пейзажів і архітектурних елементів. Зображення рукопису позначені наслідуванням античному мистецтву. Прототипом для мініатюр послужив олександрійський рукопис IV століття, проте його походження часом пов'язують з прототипом із Малою Азією.
На багатьох мініатюрах представлені алегоричні зображення і персоніфікації. Наприклад, поряд з Давидом, який грає на арфі, вміщено зображення персоніфікації Мелодії, а ніч зображена як жінка з палаючим факелом і покривалом, розпростертим над її головою. Стилізація під пізньоантичне мистецтво настільки достовірна, що довгий час багато дослідників датували Псалтир ранішим періодом, ніж X століття.
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Wander, S. (2014). The Paris Psalter (Paris, Bibliothèque nationale, cod. gr. 139) and the Antiquitates Judaicae of Flavius Josephus. Word & Image, 30(2), 90-103.
- Anderson, J. (1998). Further Prolegomena to a Study of the Pantokrator Psalter: An Unpublished Miniature, Some Restored Losses, and Observations on the Relationship with the Chludov Psalter and Paris Fragment. Dumbarton Oaks Papers, 52, 305-321.
- H. Buchthal. (1938). The miniatures of the Paris Psalter : A study in middle Byzantine painting /. Nendeln, Liechtenstein :: Kraus Reprint. (book you gotta find at psu)
- Maxwell, Kathleen. (1987). The aristocratic Psalters in Byzantium. Speculum: A Journal of Medieval Studies, 62, 406.
- Lowden, J. (1988). Observations on Illustrated Byzantine Psalters. The Art Bulletin, 70(2), 242-260.