Па́пуа Нова́ Гвіне́я (англ. Papua New Guinea, ток-пісін Papua Niugini, гірі-моту Papua Niu Gini) — держава Океанії, у південно-західній частині Тихого океану. Займає східну частину острова Нова Гвінея, Острови Адміралтейства, архіпелаг Бісмарка та частину Соломонових островів. Папуа Нова Гвінея має сухопутний кордон лише на заході з Індонезією, на півдні країна омивається водами Коралового моря, з півночі та сходу — водами Тихого океану. Столицею держави є місто Порт-Морсбі.
Незалежна Держава Папуа Нова Гвінея | |||||
| |||||
Девіз: Єдність у різноманітті | |||||
Гімн: O Arise, All You Sons (Вставайте, всі сини) | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Порт-Морсбі country H G O | ||||
Офіційні мови | англійська, ток-пісін, гірі-моту | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
- Монарх | Карл III | ||||
- Ген.-губ. | |||||
- Прем'єр-міністр | Джеймс Марапе | ||||
Незалежність | від Австралії | ||||
- Самоврядування | 1 грудня 1973 | ||||
- Незалежність | 16 вересня 1975 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 462 840 км² (54-та) | ||||
- Внутр. води | 2 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2017 | 8,251,162 (101-ше) | ||||
- Густота | 17,8/км² (201-ша) | ||||
ВВП (ПКС) | 2022 р., оцінка | ||||
- Повний | 30,633 млрд. $ (100-та) | ||||
- На душу населення | 2 471 $ (124-та) | ||||
ІЛР (2004) | 0,523 (середній) (139-та) | ||||
Валюта | кіна (PGK ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
- Літній час | не використовується (станом на 2005 рік) (UTC+10) | ||||
Коди ISO 3166 | 598 / PNG / PG | ||||
Домен | .pg | ||||
Телефонний код | +675 | ||||
|
За формою державного устрою Папуа Нова Гвінея є парламентською конституційною монархією на чолі з британським монархом, представленим генерал-губернатором.
Площа Папуа Нової Гвінеї становить 462 840 км² при населенні понад 6 млн осіб. Основу населення складають меланезійці, папуаси, негрито, мікронезійці та полінезійці. Близько 13 % папуанців проживає у містах. Офіційними мовами держави є англійська, ток-пісін та гірі-моту.
Папуа Нова Гвінея є аграрною державою: понад 86 % населення країни зайнято у сфері сільського господарства. Основними продуктами аграрного сектора є кава, какао, копра, пальмова олія, каучук, чай тощо. Промисловість в Папуа Новій Гвінеї представлена переважно гірничою промисловістю. На території держави зосереджено родовища золота, міді, молібдену, нафти та природного газу. Грошова одиниця — кіна.
Папуа Нова Гвінея є членом низки міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, АТЕС тощо
Назва
- Па́пуа — Нова́ Гвіне́я (англ. Papua New Guinea [ˈpæpuːə njuː ˈɡɪni] (тж. ˈpɑːpuːə, ˈpæpjuːə), ток-пісін Papua Niugini, гірі-моту Papua Niu Gini)
- Папуа-Нова Ґвінея
- Папуа-Нова Гвінея
- Незале́жна Держа́ва Па́пуа Нова́ Гвіне́я (англ. Independent State of Papua New Guinea; Independen Stet bilong Papua Niugini; Independen Stet bilong Papua Niu Gini) — офіційна назва.
Частина сучасної назви країни «Папуа» походить від малайського слова «оранг папува» — кучерявий чорноголовий. Так острів назвав у 1526 році португалець Жоржі де Мінезіш. У 1545 році на острів прибув іспанець Іньїго Ортіс де Ретес, який дав йому нову назву «Нова Гвінея», через подібність місцевих тубільців до мешканців африканської Гвінеї.
Південно-східна частина острова спочатку, в 1884—1906 роках називалась Британською Новою Гвінеєю, пізніше, в 1906—1949 роках — Папуа. Північно-східна частина острова була колонією Німеччини й у 1884—1920 роках називалась Німецькою Новою Гвінеєю. Згідно з рішенням Ліги Націй була перейменована на — Територія Нова Гвінея. 1949 року обидві території під контролем Австралійського Союзу були об'єднані в єдину — Територія Папуа та Нова Гвінея. 1972 року територія отримала назву Територія Папуа-Нова Гвінея. Від 1975 року, зі здобуттям незалежності, країна успадкувала об'єднану назву Папуа-Нова Гвінея (англ. Papua New Guinea).
Географія
Папуа Нова Гвінея займає східну частину острова Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка (острови Адміралтейства, , Нова Британія і Нова Ірландія), північну частину Соломонових островів (острови Бугенвіль, Бука та атол ), острови , Луїзіада (, Тагула, та інші), , та ін. Загалом понад 600 островів та рифів. З півночі та сходу узбережжя омивають води Тихого океану, Новогвінейського та Соломонового моря. На півдні — Коралове море та Торресова протока (близько 160 км до острова Моа (Австралія)). Загалом територія країни розташовується південніше екватора до 12° південної широти, між меридіанами 141° та 157° східної довготи.
На заході країна має єдиний кордон суходолом з Індонезією довжиною близько 820 км, що проходить 114 меридіаном, трохи відхиляючись за течією річки Флай. На півдні має морський кордон з Австралією (їй належать майже усі острови Торресової протоки), на сході з Науру, на південному сході з Соломоновими Островами, на півночі межує з територіальними водами Федеративних Штатів Мікронезії.
Хребет Оуен-Стенлі | Вулкан Тавурвур | Вулкан Тавурвур увечері | Саванна та луки в районі річки Флай |
Рельєф
Південне узбережжя рівне, піщане; північне — високе, місцями скелясте.
Більшу частину території країні займають гори заввишки до 4 км (найвища гора острова — Пунчак-Джая, 4884 м, Індонезія). На острові Бугенвіль найбільші висоти до 2743 м. Є активні вулкани, загалом 18. Найбільший із них Гілуве (4367 м). Переважають високі хребти, що тягнуться з південного сходу на північний захід смугою завширшки від 50 до 250 км: Снігові гори, Бісмарка (найвища точка країни — гора Вільгельм, 4509 м), , , та Оуен-Стенлі (гора Вікторія, 4038 м), останній простежується також на прибережних островах та гірських піках островів Луїзіад. Північні схили гір круті й урвисті, південні пологі, на південь від Центрального хребта утворюють плато . Багато гірських вершин і деякі ізольовані вулкани підіймаються більш ніж на 3000 м над рівнем моря. На південь від центрального пасма гір — заболочена низовина.
Паралельно центральному пасму гір з Індонезії заходять низькі пасма північних : (1960 м), (гора , 1650 м), (гора , 1240 м). Частиною цієї гірської системи розглядають гори (гора , 1718 м), Фіністерре (гора Гладстон, 4150 м) та (гора Банґета, 4121 м) на півострові Гуон. Гірська система закінчується низовиною долин річок Сепік та Раму.
Серед масивних сильно розчленованих гір розташовуються широкі міжгірні улоговини (з висотами близько 1500 м над рівнем моря).
Острови архіпелагу Бісмарка гористі, з піками вище 2000 м. На Новій Британії хребет , гори та (вулкан Улавун, 2344 м). На Новій Ірландії хребти та (2340 м).
Клімат
Клімат екваторіальний і субекваторіальний, жаркий і вологий. Частими є тайфуни. Сухою зима (липень-грудень). Середня температура січня (літо) +28 °С, липня (зима) +26 °C (у горах мінімальна може досягати 3 °C). З грудня по березень дме вологий північно-західний, з травня по жовтень — сухий південно-східний мусон. Найбільша кількість опадів (в середньому близько 4000 мм) випадає на північному сході острова Нова Гвінея (при максимумі до 6500 мм в місті ) і на островах архіпелагу Бісмарка (до 6000 мм на острові Нова Британія), коли дме північно-західний мусон. На півдні Нової Гвінеї сухіше, й опадів випадає лише до 1500—2000 мм на рік. Тут бувають навіть посухи. У горах на висоті 2500-3000 м середньорічна температура повітря дорівнює 10 °C, постійні дощі, мрячка та туман. Це безлюдні райони країни. У горах вище 4000 м над рівнем моря лежать вічні сніги і є невеликі льодовики та сніжники.
Гідрографічна мережа
Річкова мережа густа, річки багаті на гідроенергію. З північних схилів стікають багатоводні річки Сепік, Раму, ; з південних в затоку Папуа — Флай, Турама, Кікорі. У період дощів на річках бувають сильні паводки, і долини сильно потерпають від повеней. Із широким розповсюдженням заболочених місцевостей пов'язано поширення малярії.
Рослинний світ
Флора і фауна відрізняються високим ендемізм. країни налічує понад 20 тис. видів рослин. Країна одна з найбільш лісистих держав світу — 82 % території зайнято тропічними лісами. У горах яскраво виражена висотна поясність. На низовинах і гірських схилах (до висоти 1000 м) переважають вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. Вище 1500 м розташовані вологі гірські ліси з деревоподібними папоротями, вище 3000 м — лаврові та миртові ліси з хвойними породами (араукарії), на вершинах гір — високогірна рослинність тропіків з айстрових рослин. На високогір'ях панують високі трави на місцях лісових пожеж.
Сухіша південна частина острова Нова Гвінея вкрита саваною з евкаліптами і акаціями. Під час колонізації частина південних лісів була зведена. Оброблювані землі покривають усього 1,35 % території країни. Городи чергуються з тропічними лісами. Більшість ділянок обробляються лише 2-3 роки, після чого покидаються на довгий час — 10-12 років. За цей період вони заростають знову лісом, так відновлюється родючість ґрунтів.
Уздовж узбережжя острова Нова Гвінея тягнеться широка (місцями до 35 км) смуга заболочених хащ мангрових лісів, які можна подолати лише руслами річок. Вздовж річок тягнуться зарості дикої цукрової тростини та сагових пальм.
Тваринний світ
Тваринний світ Нової Гвінеї подібний до тваринного світу Австралії — австралійська біогеографічна область. Фауна переповнена сумчастими ссавцями (опосум, кускус, кенгуру рідкісних видів (валабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящірки, черепахи та крокодили). На острові налічується близько 500 видів птахів, серед них багато представників родини рідкісних пістрявих райських птахів (Paradisaeidae), папуг, казуарів, куриних.
Один із ендемічних видів кенгуру Dendrolagus goodfellowi | Єхидна | Cicinnurus regius | Вінценосний голуб | Райський птах Paradisaea apoda |
Охорона біорізноманіття
Європейські колонізатори завезли на острови багато свійських тварин: курей, свиней, собак, а також мишей та пацюків. Вони широко розповсюдились в лісах країни.
У країні організовано 3 національних парки: (гірський вологий екваторіальний ліс і савана), Мак-Адам (низовинний екваторіальний ліс, кускуси, казуари), . Заповідники: (рідкісні види тварин), (рідкісні птахи, гарячі джерела і гейзери) і Гару (птахи, рептилії, черепахи).
Історія
Заселення людиною острова Нова Гвінея відбулося 45 тисяч років тому вихідцями з Азії. Відсутність великих, придатних до одомашнення, тварин на острові заважала розвитку землеробства і робила неможливим скотарство. Це сприяло збереженню первісно-общинного ладу на великих територіях Нової Гвінеї аж до сьогодення. Існує стародавнє землеробське поселення Кука, занесене до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в центральній гірській частині острова, що налічує 7-10 тисяч років. Різноманітність мов і незліченна кількість племен були зумовлені ізольованістю людей одне від одного через гористий ландшафт і брак технічних засобів, що сприяли б спілкуванню і культурному обміну.
Острів Нова Гвінея був відкритий європейцями ще у першій половині XVI сторіччя. Це зробили португальці, під час розвідувальних подорожей за спеціями. У 1526 році Жоржі де Мінезіш відкрив острів й дав йому назву Папуа. На той час його терени населяли папуаси та меланезійці, що перебували в умовах кам'яної доби й займались полюванням, риболовлею та збиранням. 1824 року Нідерланди оголосили землі острова західніше 141° східної довготи своїми володіннями. Після того, як англійський капітан Джон Морсбі дослідив південно-східне узбережжя острова в 1870-х роках, почалася колонізація території. Для дослідження побуту і культури папуасів багато зробив наприкінці XIX сторіччя дослідник Микола Миколайович Миклухо-Маклай, що провів на острові 4 роки.
У 1884 році Велика Британія встановила протекторат над південно-східним сектором Нової Гвінеї (згодом він отримав назву Папуа), а Німеччина того ж року підпорядкувала собі північно-східну частину острова (пізніше територія отримала назву Нова Гвінея). Західна частина острова на той час належала до володінь голландської Ост-Індської компанії. Наступного 1885 року (у квітні) Німеччина оголошує протекторат над північною частиною Соломонових островів. 1886 року Британська Нова Гвінея стає колонією британської корони. 14 листопада 1899 року Німеччина передала ряд островів (атол Онтонг-Джава, Шуазель, Шортленд, Санта-Ізабель) під протекторат Британських Соломонових островів. Від 1888 року Папуа — англійська колонія, 1 вересня 1906 року її було передано під управління Австралійського Союзу. 11 листопада 1914 року Німецька частина Нової Гвінеї була окупована колоніальними військами Австралії й перейменована на Північно-Східну Нову Гвінею. 17 грудня 1920 року німецька Нова Гвінея — підмандатна територія Австралії під назвою Територія Нова Гвінея (англ. Territory of New Guinea). 21 січня 1942 року на острів висадились японські війська. В 1946 році Австралійський Союз отримав мандат від ООН на управління підопічною територією. У 1949 році австралійська влада об'єднала обидві території в єдину адміністративну Територію Папуа та Нова Гвінея (англ. Territory of Papua and New Guinea). Це об'єднання в 1971 отримало назву Територія Папуа Нова Гвінея.
1 грудня 1973 року територія здобула внутрішнє самоврядування. 9 вересня 1975 р. Парламент Австралії прийняв Закон про незалежність Папуа Нової Гвінеї. Закон увійшов в дію 16 вересня 1975 р. 10 жовтня 1975 року країна приєдналася до ООН, а в 1977 році відбулися національні вибори на яких прем'єр-міністром став Майк Сомара на чолі коаліційної партії Пангу. У 1980 році уряд висловив йому недовіру і його місце посів Джуліус Чан. В 1982 році знову переміг Сомара. У листопаді 1985 року уряд знову висловив недовіру прем'єр-міністру і парламентською більшістю було обрано Паєса Вінгті. Коаліція, яку очолював Вінгті, отримала перемогу на виборах у 1987 році. У липні 1988 року уряд висловив недовіру Вінгті та привели до влади Раббі Намаліу. У 1991 році відбувся економічний бум у зв'язку з подвоєнням видобутку золота.
На початку 2000-х поміж ПНГ та Австралією відчулася певна напруженість. У березні 2005 року під час офіційного візиту прем'єр-міністра ПНГ Майкла Сомарі до Австралії йому влаштували в аеропорту перевірку в цілях безпеки, наказавши скинути з себе одяг, таким чином принизивши Сомарі. Незважаючи на вимоги уряду ПНГ вибачитись уряд Австралії проігнорував звернення. Крім того, виникли проблеми щодо останньої допомоги Австралії для країни. Програма була спрямована на боротьбу зі злочинністю та корупцією в ПНГ, але натомість обіцяної допомоги австралійський уряд направив 200 поліцейських до столиці та поставив 40 службовців у складі національного апарату. Проте після того, як прибув перший загін поліціянтів, Верховний суд Папуа Нової Гвінеї постановив, що ця угода є неконституційною, і поліція має повертатись додому. Міністр закордонних справ Австралії підписав нову домовленість, згідно з якою залишається 30 держслужбовців Австралії.
В травні 2009 р. розпочалися масові заворушення поміж етнічними китайцями та місцевими мешканцями, на нікелевій факторії, що будувалася китайською компанією. Обурення численних місцевих підприємців проти китайської монополії викликало бунти. Папуасці почали шукати підтримки в південно-східних країн Азії з погодженням на вступ до організації ASEAN. Спочатку Індонезія підтримала прохання, пам'ятаючи про підтримку Індонезії в боротьбі за Західне Папуа. Проте більшість християн Філіппін і більшість буддистів Таїланду, В'єтнаму та Камбоджі висловили незадоволення боротьбою ПНГ проти китайців, заявивши що Тимор-Леште більший претендент на входження до ASEAN.
З лютого по березень 2018 року серія землетрусів прокотилася в Папуа Новій Гвінеї, завдавши різноманітні збитки. Різні країни Океанії, Австралії, Філіппін та Тимору-Леште надали допомогу країні.
Республіка Північних Соломонових Островів
Після проголошення незалежності ПНГ 11 вересня 1975 року на острові Бугенвіль було проголошено республіку Північних Соломонових Островів зі столицею на острові Бука. Папуа Нова Гвінея, Австралія та ООН не визнали самопроголошену республіку, а уряд ПНГ проігнорували їхню визначеність. Водночас на заході Соломонових Островів звернувся до місцевих органів з метою приєднатися до самопроголошеної держави. У серпні 1976 року було досягнуто певної домовленості із самопроголошеним урядом. У 1988 році бугенвільські сепаратисти почали збройну боротьбу за відокремлення.
Вдруге спроба відокремитись відбулася у 1990 році. Під час збройних сутичок загинуло приблизно 15 тисяч осіб. Революційна армія Бугенвіля на чолі з місцевим лідером збройного опору Френсісом Оною вдалося вибити сили Папуа Нової Гвінеї з острова, проголосивши створення Тимчасового уряду, Декларація Незалежності була підтримана урядом сусідніх Соломонових Островів. Уряд Папуа Нової Гвінеї негайно почав економічну блокаду та вислав війська на придушення повстання, але це привело до затяжного збройного конфлікту.
У 1997 році між конфліктними сторонами розпочалися мирні переговори під егідою ООН. Для боротьби з партизанами держава не тільки використовувала увесь наявний склад збройних сил (2 тисяч військових), а й залучала військовий контингент з Австралії, професійних найманців. Під час збройного конфлікту загинуло 20 тис. осіб. У 1998 році бойові дії було припинено. Внаслідок мирних переговорів у 2001 році було досягнуто компромісу: острів (і дрібні прилеглі) отримав статус Автономного регіону і право на утворення власного уряду та обіцянкою провести референдум про майбутнє політичного статусу автономного регіону в термін від 10 до 15 років.
У 2005 році за посередництва Організації Об'єднаних Націй уряд Папуа Нова Гвінеї затвердив Конституцію Бугенвіля, що стало основою створення автономного уряду. Тоді ж (у травні-червні) були проведені перші вибори автономного уряду. Президентом було обрано Джозефа Кабуї. 24 липня 2005 року лідер повстанців Френсіс Она, який до того оголосив себе королем Бугенвіля, помер після захворювання малярією. Його наступники відмовилися від мирного вирішення конфлікту. У 2015 році Австралія оголосила про створення дипломатичної місії в Бугенвілі.
Президент Джон Моміс підтвердив, що Бугенвіль проведе референдум за незалежність ще до 2020 року, коли регіон розв'яже деякі інші питання. Уряди Бугенвіль та Папуа Нова Гвінея встановили орієнтовну дату для голосування 15 червня 2019 року, що є останнім кроком у мирної угоди, але за умови, що за цей час Бугенвіль встановить контроль над незаконним користуванням зброї. Станом на 27 вересня 2017 р. ці передумови не виконані, а прем'єр-міністр Папуа Нової Гвінеї Педро О'Нейл ставить під сумнів, те що такі умови будуть виконані взагалі до встановленої дати референдуму.
Політичний устрій
Папуа Нова Гвінея — парламентська монархія. У країні діє , прийнята 1975 року (з пізнішими поправками). Главою держави є король Великої Британії Карл III. Монарха в країні представляє генерал-губернатор (з 2004 по 2010 рік — , з 20 грудня 2010 — Майкл Огіо), який призначається королем на 6 років за поданням уряду.
Парламент
Законодавча влада належить однопалатному в складі 109 депутатів, які обираються на 5 років: 89 депутатів обираються загальними прямими виборами шляхом таємного голосування у загальнонаціональному окрузі, 20 депутатів обираються від адміністративно-територіальних одиниць. Склад партійних фракцій постійно змінюється, так як депутати часто переходять з однієї політичної партії до іншої.
Політичні партії
Перед парламентськими виборами в липні 2007 року в країні налічувалось 45 політичних партій. З них 20 представлені в парламенті:
- Національний альянс (англ. National Alliance Party) — 30 місць
- Партія Папуа Нової Гвінеї (англ. Papua New Guinea Party) — 8 місць
- Народна справа (англ. People's Action Party) — 6 місць
- Найстаріша політична партія (Партія єдиної Папуа Нової Гвінеї; англ. Pangu Party) заснована 1966 року — 5 місць.
- Народно-демократичний рух (англ. People's Democratic Movement) — 5 місць.
- Партія об'єднаних ресурсів (англ. United Resources Party) — 5 місць.
- (англ. People's Progress Party) заснована 1968 року — 5 місць.
- Народний національний конгрес (англ. People's National Congress Party) — 5 місць.
(англ. Papua New Guinea National Party) заснована 1979 року має 1 місце в парламенті 2007 року. В країні діє .
Уряд
Виконавчу владу здійснює уряд — на чолі з прем'єр-міністром (Пітер О'Ніл з 2011 року). Уряд формується парламентською більшістю.
Судова система
Судова влада належить , голова якого призначається генерал-губернатором за поданням Національної виконавчої ради після попередніх консультацій з міністром юстиції. Інші члени суду призначаються юридичними та законодавчими службовими комісіями. Правова система країни базується на загальному англійському праві.
Зовнішні відносини
Папуа Нова Гвінея — член ООН від 1975 року, входить до Співдружності націй, очолюваної Великою Британією (представлена «вищими комісарами» в ранзі послів в країнах-членах організації), МВФ, АТЕС та інших міжнародних організацій. Країна має постійні місії при ООН (Нью-Йорк) та ЄС (Брюссель). Справи Папуа Нової Гвінеї в Україні представляє посол Австралії.
Відносини з Україною
Збройні сили
Адміністративний поділ
Країна поділяється на 4 регіони:
В адміністративному відношенні Папуа Нова Гвінея, станом на 2012 рік, поділяється на 20 провінцій, автономний регіон Бугенвіль та національний столичний округ.
|
Загальна площа — 462 840 км², населення — 8,251,162 особи (2017).
Геологія
Острови архіпелагу Бісмарка, як і Нова Гвінея входять до тихоокеанського «вогняного кільця», на них є кілька активних вулканів. Це геологічно активний регіон зіткнення двох літосферних плит: Австралійської, що рухається на північ зі швидкістю 7 см на рік, Тихоокеанської, що рухається на захід зі швидкістю 10 см на рік. Нова Гвінея розташована на північній околиці Австралійської літосферної плити та є частиною доісторичного суперматерика Сахул (Меганезія).
Територія країни поділяється на дві геологічні зони:
- являє собою низовину, складену осадовими породами від мезозою до антропогену.
- орогенна зона Нова Гвінея складена деформованими осадовими, метаморфічними та вулканічними (включно з інтрузивними) породами.
- Папуанська область складчатості. Центральний хребет та плато Папуа утворені горизонтальними рухами гірських порід і вкриті товстим шаром осадових карбонатних відкладень міоцену.
- Новогвінейський надвиговий пояс. Береговий хребет, складений гнейсами середнього тиску, рідше високого, був утворений у два етапи: в південній частині активність відбувалась в пізній крейді, в північній — еоцен — олігоцен (утворення інтрузивних габро, базальтів гор Торрічеллі).
- Надвиговий пояс Оуен-Стенлі. Утворений в результаті здвигу. Складений осадовими гірськими породами крейди — міоцену та метаморфічними породами високого тиску.
- Меланезійські острівні дуги. Загалом інтрузивні вулканічні породи еоцен — олігоцену з невеличким включенням древніших порід. У пліоцені поверхня островів була вкрита серіями карбонатних відкладень.
- Морські басейни.
Бувають землетруси (іноді руйнівної сили), часто вони супроводжуються цунамі.
Корисні копалини
Надра країни все ще вивчені мало: виявлено поклади мідної, залізної, нікелевої, свинцевої та марганцевої руд, платину, золото, срібло, нафта, буре вугілля.
Перші промислові запаси золота були розвідані у 1888 році на острові . Досить швидко вони були вироблені. Станом на 2008 рік країна щорічно видобуває 65 тонн золота, це 11 місце у світі за цим показником. Загальні запаси металу оцінюють у 2300 тонн. Найбільші родовища золота:
- Ліхір, провінція Нова Ірландія, оцінюють в 188 млн тонн руди, з вмістом золота 3,6 г/т. Щорічно воно дає 24 тонни металу.
- , Західна провінція, запаси руди 510 млн тонн, вміст золота 0,63 г/т. Щорічний видобуток 16 тонн (станом на 2008 рік).
- , Автономний регіон Бугенвіль, запаси руди 710 млн тонн, вміст золота 0,49 г/т.
- Поргера, провінція Енга, запаси руди 65,4 млн тонн, вміст золота 4,6 г/т. Щорічний видобуток 19 тонн (станом на 2008 рік).
- , Центральна провінція, запаси руди 0,7 млн тонн, вміст золота 13,3 г/т. Щорічний видобуток 2 тонни (станом на 2008 рік).
Постійно відкриваються нові родовища, багато з яких можуть мати промислове значення.
Країна володіє певними розвіданими запасами срібла:
- . Острів в провінції Мілн-Бей, розвідані запаси 35,7 млн тонн руди, вміст срібла 11,0 г/т, щорічний видобуток 100 тонн металу (станом на 1991 рік). У 2001 році родовище було законсервоване через виснаження.
- Ок-Теді. Видобуток срібла становить 48 тонн на рік (станом на 2008 рік).
- Поргера. Видобуток срібла становить 4 тонн на рік (станом на 2008 рік).
- Пангуна. Запаси руди становлять 530 млн тонн, вміст срібла 1,18 г/т. Законсервоване.
В країні існує 4 великих родовища міді:
- Нена. Родовище знаходиться в провінції Сандаун, запаси оцінюються в 32 млн тонн руди, вміст міді 2,3 %.
- Ок-Теді. Родовище знаходиться в Західній провінції, запаси оцінюються в 510 млн тонн руди, вміст міді 0,69 %. Єдине родовище, що розробляють. Видобуток станом на 2008 рік становив 187 тис. тонн міді.
- Пангуна. Родовище знаходиться в автономному регіоні Бугенвіль, запаси оцінюються в 710 млн тонн руди, вміст міді 0,4 %.
- . Родовище знаходиться в провінції Моробе, запаси оцінюються в 19 млн тонн руди, вміст міді 1,4 %.
У країні розвідані промислової значущості родовища молібдену (21,3 тис. тонн), телуру, нікелю, кобальту, які ще не розробляють.
Країна володіє значними запасами вуглеводнів. Родовище природного газу Хайдес Газфілд в провінції Південний Гайлендс щорічно постачає 135 млн м³ палива (станом на 2008 рік). Родовище нафти поблизу озера Кутубу із розвіданими запасами в 12,1 млн тонн. Видобуток сирої нафти становить 12,4 млн барелів.
Населення
Чисельність населення країни становить приблизно 6,1 млн осіб (оцінка на липень 2010 року). Приріст населення — 2,0 % (фертильність — 3,5 народжень на жінку). Середня щільність населення — 13 осіб/км², але вона сильно різниться в лісистих малонаселених горах та сільськогосподарських рівнинах, узбережжях. Міське населення становить невелику частку, 13,2 % від загальної чисельності населення. Народжуваність — 27 немовлят на 1000 осіб на рік. Смертність становить 6,6 смертей на 1000 осіб Дитяча смертність — 44,6 випадків на 1000 немовлят. Природний приріст населення: 22 %. Тривалість життя чоловіків — 63,8 року, жінок — 68,3 років. Віковий склад населення: молодше 15 років — 38 %; 15—65 років — 58 %; старше 65 років — 4 %.
Етнічний склад
Етнорасовий склад — меланезійці, папуаси, негрито, мікронезійці, полінезійці, молукканці.
Мови
Мови — офіційні: ток-пісін (найпоширеніша), англійська (знає 1 %), гірі-моту (знає 2 %) — головна мова прибережної області навколо Порт-Морсбі. У державі налічується понад 820 місцевих мов і діалектів (майже третина від усіх мов планети). У повсякденному спілкуванні канонічний варіант англійської мови використовують лише 1—2 % населення, ширше поширений місцевий варіант англійської — піджин-інгліш, або ток-пісін. Мовою міжнаціонального спілкування, нарівні з ним, виступає так звана , що вбрала в себе як мовну основу народів Океанії, так і численні запозичення з англійської, німецької, японської і голландської мов. Поширені також мови , (самбо), , та інші.
Релігії
Офіційно більш як 70 % населення — християни. Католики — 27 %, лютерани — 19,5 %, [en] — 11,5 %, адвентисти — 10 %, п'ятидесятники — 8,6 %, євангелісти — 5,2 %, англікани — 3,2 %, баптисти — 2,5 %, інші протестанти — 8,9 %, багаїсти — 0,3 %, аборигенні та інші вірування — 3,3 % (за переписом 2000 року). На практиці більшість населення, особливо в центральних районах, як і раніше, дотримується традиційних анімістичних вірувань.
Освіта
У 1971 році 67,9 % населення країни було неписьменним, головним чином, через необов'язковість початкового навчання. Вже з середини 70-х років початковою школою було охоплено близько 50 % дітей. Строк навчання в початковій школі (приймаються діти, з 7 років) — 6 років, у середній також 6. Викладання ведеться англійською мовою або на піджин. У 1978—1979 навчальному році у початкових школах налічувалося 268,1 тис. учнів, у середніх навчальних закладах — 49 тис. Писемність на початок 2000-х років склала: 63 % чоловіків, 51 % жінок (за переписом 2000 року). Університет у Порт-Морсбі було засновано в 1965 році. В 1979—1980 навчальному році налічувалось 1,7 тис. студентів. У місті Лае того ж року було засновано Університет технологій (1,2 тис. студентів). У країні діють наступні наукові установи: Інститут медичних досліджень (засновано 1968 року), Інститут з вивчення країни (засновано 1973 року), Інститут прикладних досліджень у галузі економічних і соціальних наук (засновано 1976 року). Найбільші бібліотеки діють при університетах та наукових установах. Національний музей і художня галерея розташовуються в Порт-Морсбі.
Охорона здоров'я
Частка заражених вірусом імунодефіциту (ВІЛ) становить 1,5 % (оцінка 2007 року).
Економіка
Основа економіки — сільське господарство та гірничорудна промисловість. Папуа Нова Гвінея — слаборозвинута країна. Основні галузі промисловості: гірнича (золото, срібло, мідь), нафтова, рибна та ін. За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001:
- ВВП — 5 млрд. $ (сільське господарство — 35 %; індустрія — 38 %; сфера послуг — 27 %).
- Темп зростання ВВП — 2,5 %.
- ВВП на душу населення — 1085 $.
- Зайнятість працездатного населення: сільське господарство — 85 %, промисловість і сфера послуг — 15 %.
Прямі закордонні інвестиції — 90,7 млн. $. В господарстві панівні позиції посідає іноземний (головним чином австралійський та японський) капітал, частка якого становить 80 % усіх приватних капіталовкладень. У внутрішній економічній політиці уряд проводить курс на залучення іноземного капіталу. В той же час було проголошено лінію «економічного націоналізму», спрямовану на обмеження діяльності іноземного капіталу. На міжнародній арені уряд країни проводить політику розвитку відносин з Австралією та Індонезією.
Валюта
Національною валютою Папуа Нової Гвінеї слугує кіна, що складається зі 100 .
Гірнича промисловість
Іноземні компанії видобувають мідну руду (компанія розробляє одне з найбільших у світі родовищ міді на острові Бугенвіль) та золото.
Сільське господарство
Основа економіки — вирощування сільськогосподарської сировини експортного напряму на великих та малих плантаціях. На великих плантаціях вирощують каву, боби какао, кокосову та олійну пальми, каучуконоси, чай, . У натуральних невеличких господарствах місцеве населення вирощує батат, ямс, таро, сорго, банани та інші фрукти, овочі. Тваринництво головним чином м'ясного напряму: велика рогата худоба та свині. Розвинуте рибальство. Ловлять не лише рибу, але й креветок і омарів. У лісах широко проводиться заготівля цінних порід деревини. Лісове населення веде натуральне господарство і досі займається збором дикорослих плодів і рослин, ловом тварин і птахів.
Промисловість
Існують окремі підприємства деревообробної промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції, зокрема, переробка кокосів і плодів олійної пальми, а також риби. Менший розвиток отримала деревообробна промисловість (у тому числі меблева). Є велика кількість швейних підприємств.
Енергетика
Виробництво електроенергії в 1998 році становило 1,7 ГВт. Гідроелектростанціями було вироблено 30,46 % від загальної кількості, інша — за рахунок викопного палива. Збудовано нафтопереробний завод.
Транспорт
Основний транспорт: автомобільний, морський. Залізниць немає. Внутрішній транспорт внаслідок рельєфних факторів розвинений слабко. Побудовані автошляхи, що зв'язують порти з гірничорудними центрами у внутрішніх областях країни. Налагоджене каботажне судноплавство між Новою Гвінеєю й іншими островами. Довжина автошляхів становить 19,6 тис. км, внутрішніх водних шляхів — 10,9 тис. км. Основні морські порти: Порт-Морсбі, Рабаул, Маданг, Лае. Країна має повітряні зв'язки з Австралією і багатьма іншими державами Тихоокеанського регіону. Головні аеропорти знаходяться в Порт-Морсбі та Лае.
Зовнішня торгівля
Основні торгові партнери — Австралія та Японія. З Папуа Нової Гвінеї вивозять мідний концентрат, золото, каву, боби какао, копру і каучук, деревину цінних порід. Імпорт — 2,8 млрд американських доларів (Австралія — 51 %; Сингапур — 10,5 %; Японія — 8 %; США — 4,9 %; Нова Зеландія — 5,3 %). Довозять головним чином продовольчі товари, обладнання для промисловості (зокрема, лісової і добувної), хімічна продукція, транспортні засоби. Експорт − 3,7 млрд американських доларів (Австралія — 20 %; Японія — 13 %; Німеччина — 6,9 %; Південна Корея — 4,6 %; Філіппіни — 4,4 %; Велика Британія — 3,3 %).
Культура
Свята
Головне національне свято — 16 вересня — від Австралії (1975 рік).
Національна кухня
Характерною стравою тут вважаються всілякі салати та каррі з «абіку» — їстівною рослиною роду гібіскусових, відомою під різними назвами у всій Океанії («беле» на Фіджі, «пеле» — в Полінезії, «аїлан-капіс» на Вануату і т. д.). Також важливе місце займають тут коренеплоди, кокосовий горіх, плодові культури, включаючи ананаси, папаю, манго (використовується в зрілому вигляді як фрукт, а в зеленому — як овоч та інгредієнт різного соління), маракую і банани. Як гарнір найчастіше вживається сорго, ямс, , маніокове саго (тапіока) і неодмінний для країн регіону рис. На десерт йдуть різні фрукти, «діа» (саго і банани в кокосових вершках), (печена солодка картопля), (пиріжки з саго), (ананас у кокосових вершках), (зварене у кокосовому молоці з імбиром і томатами стебло цукрової тростини), а також всілякі пироги з фруктовими наповнювачами, які тут часто називають загальним терміном «кейк».
Примітки
- . The National (6 грудня, 2006). Архів оригіналу за 13 липня 2007. Процитовано 19 січня 2005.
- Papua New Guinea Population (2016). worldbank.org. Процитовано 16-11-2018.
- CIA The World Factbook [ 16 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Папуа Нова Гвінея // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Папуа Нова Гвінея // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л.: Світ, 2002. — 672 с.
- Покажчик географічних назв світу. — ДНВП «Картографія», 2008.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 416 с.
- Режим в’їзду іноземців до України за державами. Міністерство закордонних справ України. 23 жовтня 2019.
- (рос.) Остров райских птиц. История Папуа Новой Гвинеи (Малаховский К. В.) (російською) . Geography.su: Географический атлас для учащихся. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2010.
- (рос.) Бутинов Н. А. Народы Папуа Новой Гвинеи (От племенного строя к независимому государству). — СПб.: Петербургское востоковедение, 2000.
- (англ.) History of Papua New Guinea. [ 2011-07-17 у Wayback Machine.]
- (англ.) Ingrid Gascoigne. Geography // Papua New Guinea. Cultures of the World Series. — 2. — Marshall Cavendish, 2009. — С. 7,8. — 144 с. —
- (англ.)Papua New Guinea Geology [ 30 травня 2013 у Wayback Machine.]. Florida Museum of Natural History.
- (англ.) Papua New Guinea. Department of mining. Information booklet 2003/ The European Shareholders of Bougainville Copper.
- (англ.) Mineral commodity. Summaries 2009. USGS.
- (англ.) Travis Q. Lyday. The Mineral Industry of Papua New Guinea // U.S. Geological Survey Minerals Yearbook. — 1994.
- (англ.) Misima Gold and Silver Mine, Papua New Guinea. — Mining-technology.com.
- (рос.) Розвідані запаси нафти у світі. — Інформаційно-аналітичний центр Мінерал, від 1 січня 2007 року.
- (англійською) . Архів оригіналу за 16-05-2016. Процитовано 04-11-2010.
Джерела
- Папуа Нова Гвінея // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Папуа Нова Гвінея // Юридична енциклопедія — Шемшученко Ю. С.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Папуа Нова Гвінея
- Папуа Нова Гвінея[недоступне посилання з червня 2019] — коротка довідка про країну від Укрінформ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa pua Nova Gvine ya angl Papua New Guinea tok pisin Papua Niugini giri motu Papua Niu Gini derzhava Okeaniyi u pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu Zajmaye shidnu chastinu ostrova Nova Gvineya Ostrovi Admiraltejstva arhipelag Bismarka ta chastinu Solomonovih ostroviv Papua Nova Gvineya maye suhoputnij kordon lishe na zahodi z Indoneziyeyu na pivdni krayina omivayetsya vodami Koralovogo morya z pivnochi ta shodu vodami Tihogo okeanu Stoliceyu derzhavi ye misto Port Morsbi Nezalezhna Derzhava Papua Nova Gvineya angl Independent State of Papua New Guinea tok pisin Independen Stet bilong Papua Niugini giri motu Independen Stet bilong Papua Niu GiniPrapor EmblemaDeviz Yednist u riznomanittiGimn O Arise All You Sons Vstavajte vsi sini Roztashuvannya Papua Novoyi GvineyiStolicya ta najbilshe misto Port Morsbi 9 30 pd sh 147 07 sh d country H G OOficijni movi anglijska tok pisin giri motuForma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Monarh Karl III Gen gub Prem yer ministr Dzhejms MarapeNezalezhnist vid Avstraliyi Samovryaduvannya 1 grudnya 1973 Nezalezhnist 16 veresnya 1975 Plosha Zagalom 462 840 km 54 ta Vnutr vodi 2 Naselennya ocinka 2017 8 251 162 101 she Gustota 17 8 km 201 sha VVP PKS 2022 r ocinka Povnij 30 633 mlrd 100 ta Na dushu naselennya 2 471 124 ta ILR 2004 0 523 serednij 139 ta Valyuta kina a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 PGK a Chasovij poyas UTC 10 Litnij chas ne vikoristovuyetsya stanom na 2005 rik UTC 10 Kodi ISO 3166 598 PNG PGDomen pgTelefonnij kod 675Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Papua Nova GvineyaKarta Papua Novoyi Gvineyi angl Za formoyu derzhavnogo ustroyu Papua Nova Gvineya ye parlamentskoyu konstitucijnoyu monarhiyeyu na choli z britanskim monarhom predstavlenim general gubernatorom Plosha Papua Novoyi Gvineyi stanovit 462 840 km pri naselenni ponad 6 mln osib Osnovu naselennya skladayut melanezijci papuasi negrito mikronezijci ta polinezijci Blizko 13 papuanciv prozhivaye u mistah Oficijnimi movami derzhavi ye anglijska tok pisin ta giri motu Papua Nova Gvineya ye agrarnoyu derzhavoyu ponad 86 naselennya krayini zajnyato u sferi silskogo gospodarstva Osnovnimi produktami agrarnogo sektora ye kava kakao kopra palmova oliya kauchuk chaj tosho Promislovist v Papua Novij Gvineyi predstavlena perevazhno girnichoyu promislovistyu Na teritoriyi derzhavi zoseredzheno rodovisha zolota midi molibdenu nafti ta prirodnogo gazu Groshova odinicya kina Papua Nova Gvineya ye chlenom nizki mizhnarodnih organizacij zokrema OON MVF ATES toshoNazvaPa pua Nova Gvine ya angl Papua New Guinea ˈpaepuːe njuː ˈɡɪni tzh ˈpɑːpuːe ˈpaepjuːe tok pisin Papua Niugini giri motu Papua Niu Gini Papua Nova Gvineya Papua Nova Gvineya Nezale zhna Derzha va Pa pua Nova Gvine ya angl Independent State of Papua New Guinea Independen Stet bilong Papua Niugini Independen Stet bilong Papua Niu Gini oficijna nazva Chastina suchasnoyi nazvi krayini Papua pohodit vid malajskogo slova orang papuva kucheryavij chornogolovij Tak ostriv nazvav u 1526 roci portugalec Zhorzhi de Minezish U 1545 roci na ostriv pribuv ispanec Inyigo Ortis de Retes yakij dav jomu novu nazvu Nova Gvineya cherez podibnist miscevih tubilciv do meshkanciv afrikanskoyi Gvineyi Pivdenno shidna chastina ostrova spochatku v 1884 1906 rokah nazivalas Britanskoyu Novoyu Gvineyeyu piznishe v 1906 1949 rokah Papua Pivnichno shidna chastina ostrova bula koloniyeyu Nimechchini j u 1884 1920 rokah nazivalas Nimeckoyu Novoyu Gvineyeyu Zgidno z rishennyam Ligi Nacij bula perejmenovana na Teritoriya Nova Gvineya 1949 roku obidvi teritoriyi pid kontrolem Avstralijskogo Soyuzu buli ob yednani v yedinu Teritoriya Papua ta Nova Gvineya 1972 roku teritoriya otrimala nazvu Teritoriya Papua Nova Gvineya Vid 1975 roku zi zdobuttyam nezalezhnosti krayina uspadkuvala ob yednanu nazvu Papua Nova Gvineya angl Papua New Guinea GeografiyaDokladnishe Geografiya Papua Novoyi Gvineyi Papua Nova Gvineya zajmaye shidnu chastinu ostrova Nova Gvineya arhipelag Bismarka ostrovi Admiraltejstva Nova Britaniya i Nova Irlandiya pivnichnu chastinu Solomonovih ostroviv ostrovi Bugenvil Buka ta atol ostrovi Luyiziada Tagula ta inshi ta in Zagalom ponad 600 ostroviv ta rifiv Z pivnochi ta shodu uzberezhzhya omivayut vodi Tihogo okeanu Novogvinejskogo ta Solomonovogo morya Na pivdni Koralove more ta Torresova protoka blizko 160 km do ostrova Moa Avstraliya Zagalom teritoriya krayini roztashovuyetsya pivdennishe ekvatora do 12 pivdennoyi shiroti mizh meridianami 141 ta 157 shidnoyi dovgoti Na zahodi krayina maye yedinij kordon suhodolom z Indoneziyeyu dovzhinoyu blizko 820 km sho prohodit 114 meridianom trohi vidhilyayuchis za techiyeyu richki Flaj Na pivdni maye morskij kordon z Avstraliyeyu yij nalezhat majzhe usi ostrovi Torresovoyi protoki na shodi z Nauru na pivdennomu shodi z Solomonovimi Ostrovami na pivnochi mezhuye z teritorialnimi vodami Federativnih Shtativ Mikroneziyi Hrebet Ouen Stenli Vulkan Tavurvur Vulkan Tavurvur uvecheri Savanna ta luki v rajoni richki Flaj Relyef Dokladnishe Spisok najvishih gir Novoyi Gvineyi Pivdenne uzberezhzhya rivne pishane pivnichne visoke miscyami skelyaste Bilshu chastinu teritoriyi krayini zajmayut gori zavvishki do 4 km najvisha gora ostrova Punchak Dzhaya 4884 m Indoneziya Na ostrovi Bugenvil najbilshi visoti do 2743 m Ye aktivni vulkani zagalom 18 Najbilshij iz nih Giluve 4367 m Perevazhayut visoki hrebti sho tyagnutsya z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid smugoyu zavshirshki vid 50 do 250 km Snigovi gori Bismarka najvisha tochka krayini gora Vilgelm 4509 m ta Ouen Stenli gora Viktoriya 4038 m ostannij prostezhuyetsya takozh na priberezhnih ostrovah ta girskih pikah ostroviv Luyiziad Pivnichni shili gir kruti j urvisti pivdenni pologi na pivden vid Centralnogo hrebta utvoryuyut plato Bagato girskih vershin i deyaki izolovani vulkani pidijmayutsya bilsh nizh na 3000 m nad rivnem morya Na pivden vid centralnogo pasma gir zabolochena nizovina Paralelno centralnomu pasmu gir z Indoneziyi zahodyat nizki pasma pivnichnih 1960 m gora 1650 m gora 1240 m Chastinoyu ciyeyi girskoyi sistemi rozglyadayut gori gora 1718 m Finisterre gora Gladston 4150 m ta gora Bangeta 4121 m na pivostrovi Guon Girska sistema zakinchuyetsya nizovinoyu dolin richok Sepik ta Ramu Sered masivnih silno rozchlenovanih gir roztashovuyutsya shiroki mizhgirni ulogovini z visotami blizko 1500 m nad rivnem morya Ostrovi arhipelagu Bismarka goristi z pikami vishe 2000 m Na Novij Britaniyi hrebet gori ta vulkan Ulavun 2344 m Na Novij Irlandiyi hrebti ta 2340 m Klimat Klimat ekvatorialnij i subekvatorialnij zharkij i vologij Chastimi ye tajfuni Suhoyu zima lipen gruden Serednya temperatura sichnya lito 28 S lipnya zima 26 C u gorah minimalna mozhe dosyagati 3 C Z grudnya po berezen dme vologij pivnichno zahidnij z travnya po zhovten suhij pivdenno shidnij muson Najbilsha kilkist opadiv v serednomu blizko 4000 mm vipadaye na pivnichnomu shodi ostrova Nova Gvineya pri maksimumi do 6500 mm v misti i na ostrovah arhipelagu Bismarka do 6000 mm na ostrovi Nova Britaniya koli dme pivnichno zahidnij muson Na pivdni Novoyi Gvineyi suhishe j opadiv vipadaye lishe do 1500 2000 mm na rik Tut buvayut navit posuhi U gorah na visoti 2500 3000 m serednorichna temperatura povitrya dorivnyuye 10 C postijni doshi mryachka ta tuman Ce bezlyudni rajoni krayini U gorah vishe 4000 m nad rivnem morya lezhat vichni snigi i ye neveliki lodoviki ta snizhniki Gidrografichna merezha Dokladnishe Richki Papua Novoyi Gvineyi Richkova merezha gusta richki bagati na gidroenergiyu Z pivnichnih shiliv stikayut bagatovodni richki Sepik Ramu z pivdennih v zatoku Papua Flaj Turama Kikori U period doshiv na richkah buvayut silni pavodki i dolini silno poterpayut vid povenej Iz shirokim rozpovsyudzhennyam zabolochenih miscevostej pov yazano poshirennya malyariyi Roslinnij svit Dokladnishe Flora i fauna vidriznyayutsya visokim endemizm krayini nalichuye ponad 20 tis vidiv roslin Krayina odna z najbilsh lisistih derzhav svitu 82 teritoriyi zajnyato tropichnimi lisami U gorah yaskravo virazhena visotna poyasnist Na nizovinah i girskih shilah do visoti 1000 m perevazhayut vologi tropichni lisi z cinnimi porodami derev Vishe 1500 m roztashovani vologi girski lisi z derevopodibnimi paporotyami vishe 3000 m lavrovi ta mirtovi lisi z hvojnimi porodami araukariyi na vershinah gir visokogirna roslinnist tropikiv z ajstrovih roslin Na visokogir yah panuyut visoki travi na miscyah lisovih pozhezh Suhisha pivdenna chastina ostrova Nova Gvineya vkrita savanoyu z evkaliptami i akaciyami Pid chas kolonizaciyi chastina pivdennih lisiv bula zvedena Obroblyuvani zemli pokrivayut usogo 1 35 teritoriyi krayini Gorodi cherguyutsya z tropichnimi lisami Bilshist dilyanok obroblyayutsya lishe 2 3 roki pislya chogo pokidayutsya na dovgij chas 10 12 rokiv Za cej period voni zarostayut znovu lisom tak vidnovlyuyetsya rodyuchist gruntiv Uzdovzh uzberezhzhya ostrova Nova Gvineya tyagnetsya shiroka miscyami do 35 km smuga zabolochenih hash mangrovih lisiv yaki mozhna podolati lishe ruslami richok Vzdovzh richok tyagnutsya zarosti dikoyi cukrovoyi trostini ta sagovih palm Tvarinnij svit Dokladnishe Tvarinnij svit Novoyi Gvineyi podibnij do tvarinnogo svitu Avstraliyi avstralijska biogeografichna oblast Fauna perepovnena sumchastimi ssavcyami oposum kuskus kenguru ridkisnih vidiv valabi bandikut kazhanami letyuchi sobaki komahami ta reptiliyami zmiyi yashirki cherepahi ta krokodili Na ostrovi nalichuyetsya blizko 500 vidiv ptahiv sered nih bagato predstavnikiv rodini ridkisnih pistryavih rajskih ptahiv Paradisaeidae papug kazuariv kurinih Odin iz endemichnih vidiv kenguru Dendrolagus goodfellowi Yehidna Cicinnurus regius Vincenosnij golub Rajskij ptah Paradisaea apoda Ohorona bioriznomanittya Yevropejski kolonizatori zavezli na ostrovi bagato svijskih tvarin kurej svinej sobak a takozh mishej ta pacyukiv Voni shiroko rozpovsyudilis v lisah krayini U krayini organizovano 3 nacionalnih parki girskij vologij ekvatorialnij lis i savana Mak Adam nizovinnij ekvatorialnij lis kuskusi kazuari Zapovidniki ridkisni vidi tvarin ridkisni ptahi garyachi dzherela i gejzeri i Garu ptahi reptiliyi cherepahi IstoriyaDokladnishe Istoriya Papua Novoyi Gvineyi Poselennya miscevih zhiteliv Britanska Nova Gvineya 1885atakuyut yaponski poziciyi v 7 sichnya 1943 Zaselennya lyudinoyu ostrova Nova Gvineya vidbulosya 45 tisyach rokiv tomu vihidcyami z Aziyi Vidsutnist velikih pridatnih do odomashnennya tvarin na ostrovi zavazhala rozvitku zemlerobstva i robila nemozhlivim skotarstvo Ce spriyalo zberezhennyu pervisno obshinnogo ladu na velikih teritoriyah Novoyi Gvineyi azh do sogodennya Isnuye starodavnye zemlerobske poselennya Kuka zanesene do ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v centralnij girskij chastini ostrova sho nalichuye 7 10 tisyach rokiv Riznomanitnist mov i nezlichenna kilkist plemen buli zumovleni izolovanistyu lyudej odne vid odnogo cherez goristij landshaft i brak tehnichnih zasobiv sho spriyali b spilkuvannyu i kulturnomu obminu Ostriv Nova Gvineya buv vidkritij yevropejcyami she u pershij polovini XVI storichchya Ce zrobili portugalci pid chas rozviduvalnih podorozhej za speciyami U 1526 roci Zhorzhi de Minezish vidkriv ostriv j dav jomu nazvu Papua Na toj chas jogo tereni naselyali papuasi ta melanezijci sho perebuvali v umovah kam yanoyi dobi j zajmalis polyuvannyam ribolovleyu ta zbirannyam 1824 roku Niderlandi ogolosili zemli ostrova zahidnishe 141 shidnoyi dovgoti svoyimi volodinnyami Pislya togo yak anglijskij kapitan Dzhon Morsbi doslidiv pivdenno shidne uzberezhzhya ostrova v 1870 h rokah pochalasya kolonizaciya teritoriyi Dlya doslidzhennya pobutu i kulturi papuasiv bagato zrobiv naprikinci XIX storichchya doslidnik Mikola Mikolajovich Mikluho Maklaj sho proviv na ostrovi 4 roki U 1884 roci Velika Britaniya vstanovila protektorat nad pivdenno shidnim sektorom Novoyi Gvineyi zgodom vin otrimav nazvu Papua a Nimechchina togo zh roku pidporyadkuvala sobi pivnichno shidnu chastinu ostrova piznishe teritoriya otrimala nazvu Nova Gvineya Zahidna chastina ostrova na toj chas nalezhala do volodin gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Nastupnogo 1885 roku u kvitni Nimechchina ogoloshuye protektorat nad pivnichnoyu chastinoyu Solomonovih ostroviv 1886 roku Britanska Nova Gvineya staye koloniyeyu britanskoyi koroni 14 listopada 1899 roku Nimechchina peredala ryad ostroviv atol Ontong Dzhava Shuazel Shortlend Santa Izabel pid protektorat Britanskih Solomonovih ostroviv Vid 1888 roku Papua anglijska koloniya 1 veresnya 1906 roku yiyi bulo peredano pid upravlinnya Avstralijskogo Soyuzu 11 listopada 1914 roku Nimecka chastina Novoyi Gvineyi bula okupovana kolonialnimi vijskami Avstraliyi j perejmenovana na Pivnichno Shidnu Novu Gvineyu 17 grudnya 1920 roku nimecka Nova Gvineya pidmandatna teritoriya Avstraliyi pid nazvoyu Teritoriya Nova Gvineya angl Territory of New Guinea 21 sichnya 1942 roku na ostriv visadilis yaponski vijska V 1946 roci Avstralijskij Soyuz otrimav mandat vid OON na upravlinnya pidopichnoyu teritoriyeyu U 1949 roci avstralijska vlada ob yednala obidvi teritoriyi v yedinu administrativnu Teritoriyu Papua ta Nova Gvineya angl Territory of Papua and New Guinea Ce ob yednannya v 1971 otrimalo nazvu Teritoriya Papua Nova Gvineya 1 grudnya 1973 roku teritoriya zdobula vnutrishnye samovryaduvannya 9 veresnya 1975 r Parlament Avstraliyi prijnyav Zakon pro nezalezhnist Papua Novoyi Gvineyi Zakon uvijshov v diyu 16 veresnya 1975 r 10 zhovtnya 1975 roku krayina priyednalasya do OON a v 1977 roci vidbulisya nacionalni vibori na yakih prem yer ministrom stav Majk Somara na choli koalicijnoyi partiyi Pangu U 1980 roci uryad visloviv jomu nedoviru i jogo misce posiv Dzhulius Chan V 1982 roci znovu peremig Somara U listopadi 1985 roku uryad znovu visloviv nedoviru prem yer ministru i parlamentskoyu bilshistyu bulo obrano Payesa Vingti Koaliciya yaku ocholyuvav Vingti otrimala peremogu na viborah u 1987 roci U lipni 1988 roku uryad visloviv nedoviru Vingti ta priveli do vladi Rabbi Namaliu U 1991 roci vidbuvsya ekonomichnij bum u zv yazku z podvoyennyam vidobutku zolota Na pochatku 2000 h pomizh PNG ta Avstraliyeyu vidchulasya pevna napruzhenist U berezni 2005 roku pid chas oficijnogo vizitu prem yer ministra PNG Majkla Somari do Avstraliyi jomu vlashtuvali v aeroportu perevirku v cilyah bezpeki nakazavshi skinuti z sebe odyag takim chinom prinizivshi Somari Nezvazhayuchi na vimogi uryadu PNG vibachitis uryad Avstraliyi proignoruvav zvernennya Krim togo vinikli problemi shodo ostannoyi dopomogi Avstraliyi dlya krayini Programa bula spryamovana na borotbu zi zlochinnistyu ta korupciyeyu v PNG ale natomist obicyanoyi dopomogi avstralijskij uryad napraviv 200 policejskih do stolici ta postaviv 40 sluzhbovciv u skladi nacionalnogo aparatu Prote pislya togo yak pribuv pershij zagin policiyantiv Verhovnij sud Papua Novoyi Gvineyi postanoviv sho cya ugoda ye nekonstitucijnoyu i policiya maye povertatis dodomu Ministr zakordonnih sprav Avstraliyi pidpisav novu domovlenist zgidno z yakoyu zalishayetsya 30 derzhsluzhbovciv Avstraliyi V travni 2009 r rozpochalisya masovi zavorushennya pomizh etnichnimi kitajcyami ta miscevimi meshkancyami na nikelevij faktoriyi sho buduvalasya kitajskoyu kompaniyeyu Oburennya chislennih miscevih pidpriyemciv proti kitajskoyi monopoliyi viklikalo bunti Papuasci pochali shukati pidtrimki v pivdenno shidnih krayin Aziyi z pogodzhennyam na vstup do organizaciyi ASEAN Spochatku Indoneziya pidtrimala prohannya pam yatayuchi pro pidtrimku Indoneziyi v borotbi za Zahidne Papua Prote bilshist hristiyan Filippin i bilshist buddistiv Tayilandu V yetnamu ta Kambodzhi vislovili nezadovolennya borotboyu PNG proti kitajciv zayavivshi sho Timor Leshte bilshij pretendent na vhodzhennya do ASEAN Z lyutogo po berezen 2018 roku seriya zemletrusiv prokotilasya v Papua Novij Gvineyi zavdavshi riznomanitni zbitki Rizni krayini Okeaniyi Avstraliyi Filippin ta Timoru Leshte nadali dopomogu krayini Respublika Pivnichnih Solomonovih Ostroviv Prapor Bugenvilya Pislya progoloshennya nezalezhnosti PNG 11 veresnya 1975 roku na ostrovi Bugenvil bulo progolosheno respubliku Pivnichnih Solomonovih Ostroviv zi stoliceyu na ostrovi Buka Papua Nova Gvineya Avstraliya ta OON ne viznali samoprogoloshenu respubliku a uryad PNG proignoruvali yihnyu viznachenist Vodnochas na zahodi Solomonovih Ostroviv zvernuvsya do miscevih organiv z metoyu priyednatisya do samoprogoloshenoyi derzhavi U serpni 1976 roku bulo dosyagnuto pevnoyi domovlenosti iz samoprogoloshenim uryadom U 1988 roci bugenvilski separatisti pochali zbrojnu borotbu za vidokremlennya Vdruge sproba vidokremitis vidbulasya u 1990 roci Pid chas zbrojnih sutichok zaginulo priblizno 15 tisyach osib Revolyucijna armiya Bugenvilya na choli z miscevim liderom zbrojnogo oporu Frensisom Onoyu vdalosya vibiti sili Papua Novoyi Gvineyi z ostrova progolosivshi stvorennya Timchasovogo uryadu Deklaraciya Nezalezhnosti bula pidtrimana uryadom susidnih Solomonovih Ostroviv Uryad Papua Novoyi Gvineyi negajno pochav ekonomichnu blokadu ta vislav vijska na pridushennya povstannya ale ce privelo do zatyazhnogo zbrojnogo konfliktu U 1997 roci mizh konfliktnimi storonami rozpochalisya mirni peregovori pid egidoyu OON Dlya borotbi z partizanami derzhava ne tilki vikoristovuvala uves nayavnij sklad zbrojnih sil 2 tisyach vijskovih a j zaluchala vijskovij kontingent z Avstraliyi profesijnih najmanciv Pid chas zbrojnogo konfliktu zaginulo 20 tis osib U 1998 roci bojovi diyi bulo pripineno Vnaslidok mirnih peregovoriv u 2001 roci bulo dosyagnuto kompromisu ostriv i dribni prilegli otrimav status Avtonomnogo regionu i pravo na utvorennya vlasnogo uryadu ta obicyankoyu provesti referendum pro majbutnye politichnogo statusu avtonomnogo regionu v termin vid 10 do 15 rokiv U 2005 roci za poserednictva Organizaciyi Ob yednanih Nacij uryad Papua Nova Gvineyi zatverdiv Konstituciyu Bugenvilya sho stalo osnovoyu stvorennya avtonomnogo uryadu Todi zh u travni chervni buli provedeni pershi vibori avtonomnogo uryadu Prezidentom bulo obrano Dzhozefa Kabuyi 24 lipnya 2005 roku lider povstanciv Frensis Ona yakij do togo ogolosiv sebe korolem Bugenvilya pomer pislya zahvoryuvannya malyariyeyu Jogo nastupniki vidmovilisya vid mirnogo virishennya konfliktu U 2015 roci Avstraliya ogolosila pro stvorennya diplomatichnoyi misiyi v Bugenvili Prezident Dzhon Momis pidtverdiv sho Bugenvil provede referendum za nezalezhnist she do 2020 roku koli region rozv yazhe deyaki inshi pitannya Uryadi Bugenvil ta Papua Nova Gvineya vstanovili oriyentovnu datu dlya golosuvannya 15 chervnya 2019 roku sho ye ostannim krokom u mirnoyi ugodi ale za umovi sho za cej chas Bugenvil vstanovit kontrol nad nezakonnim koristuvannyam zbroyi Stanom na 27 veresnya 2017 r ci peredumovi ne vikonani a prem yer ministr Papua Novoyi Gvineyi Pedro O Nejl stavit pid sumniv te sho taki umovi budut vikonani vzagali do vstanovlenoyi dati referendumu Politichnij ustrijDokladnishe Papua Nova Gvineya parlamentska monarhiya U krayini diye prijnyata 1975 roku z piznishimi popravkami Glavoyu derzhavi ye korol Velikoyi Britaniyi Karl III Monarha v krayini predstavlyaye general gubernator z 2004 po 2010 rik z 20 grudnya 2010 Majkl Ogio yakij priznachayetsya korolem na 6 rokiv za podannyam uryadu Parlament Dokladnishe Zakonodavcha vlada nalezhit odnopalatnomu v skladi 109 deputativ yaki obirayutsya na 5 rokiv 89 deputativ obirayutsya zagalnimi pryamimi viborami shlyahom tayemnogo golosuvannya u zagalnonacionalnomu okruzi 20 deputativ obirayutsya vid administrativno teritorialnih odinic Sklad partijnih frakcij postijno zminyuyetsya tak yak deputati chasto perehodyat z odniyeyi politichnoyi partiyi do inshoyi Politichni partiyi Dokladnishe Pered parlamentskimi viborami v lipni 2007 roku v krayini nalichuvalos 45 politichnih partij Z nih 20 predstavleni v parlamenti Nacionalnij alyans angl National Alliance Party 30 misc Partiya Papua Novoyi Gvineyi angl Papua New Guinea Party 8 misc Narodna sprava angl People s Action Party 6 misc Najstarisha politichna partiya Partiya yedinoyi Papua Novoyi Gvineyi angl Pangu Party zasnovana 1966 roku 5 misc Narodno demokratichnij ruh angl People s Democratic Movement 5 misc Partiya ob yednanih resursiv angl United Resources Party 5 misc angl People s Progress Party zasnovana 1968 roku 5 misc Narodnij nacionalnij kongres angl People s National Congress Party 5 misc angl Papua New Guinea National Party zasnovana 1979 roku maye 1 misce v parlamenti 2007 roku V krayini diye Uryad Vikonavchu vladu zdijsnyuye uryad na choli z prem yer ministrom Piter O Nil z 2011 roku Uryad formuyetsya parlamentskoyu bilshistyu Sudova sistema Dokladnishe Sudova vlada nalezhit golova yakogo priznachayetsya general gubernatorom za podannyam Nacionalnoyi vikonavchoyi radi pislya poperednih konsultacij z ministrom yusticiyi Inshi chleni sudu priznachayutsya yuridichnimi ta zakonodavchimi sluzhbovimi komisiyami Pravova sistema krayini bazuyetsya na zagalnomu anglijskomu pravi Zovnishni vidnosini Dokladnishe Spisok diplomatichnih misij Papua Novoyi Gvineyi Papua Nova Gvineya chlen OON vid 1975 roku vhodit do Spivdruzhnosti nacij ocholyuvanoyi Velikoyu Britaniyeyu predstavlena vishimi komisarami v ranzi posliv v krayinah chlenah organizaciyi MVF ATES ta inshih mizhnarodnih organizacij Krayina maye postijni misiyi pri OON Nyu Jork ta YeS Bryussel Spravi Papua Novoyi Gvineyi v Ukrayini predstavlyaye posol Avstraliyi Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko papuanski vidnosini Zbrojni sili Dokladnishe Zbrojni sili Papua Novoyi GvineyiAdministrativnij podilKrayina podilyayetsya na 4 regioni Gajlends Ostrovi Momase Papua V administrativnomu vidnoshenni Papua Nova Gvineya stanom na 2012 rik podilyayetsya na 20 provincij avtonomnij region Bugenvil ta nacionalnij stolichnij okrug Dokladnishe Administrativnij podil Papua Novoyi Gvineyi Centralna Simbu Shidnij Gajlends Shidna Nova Britaniya Shidnij Sepik Enga Galf Madang Manus Miln Bej Morobe Nova IrlandiyaOroAvtonomnij region BugenvilPivdennij GajlendsZahidna Fly Zahidnij GajlendsZahidna Nova BritaniyaSandaun Sandaun Nacionalnij stolichnij okrugGelaDzhivaka Provinces of Papua New Guinea Zagalna plosha 462 840 km naselennya 8 251 162 osobi 2017 GeologiyaPorgera odna z najbilshih kopalen zolota u svitiKopalnyaDokladnishe Dokladnishe Sejsmichnist Papua Novoyi Gvineyi Ostrovi arhipelagu Bismarka yak i Nova Gvineya vhodyat do tihookeanskogo vognyanogo kilcya na nih ye kilka aktivnih vulkaniv Ce geologichno aktivnij region zitknennya dvoh litosfernih plit Avstralijskoyi sho ruhayetsya na pivnich zi shvidkistyu 7 sm na rik Tihookeanskoyi sho ruhayetsya na zahid zi shvidkistyu 10 sm na rik Nova Gvineya roztashovana na pivnichnij okolici Avstralijskoyi litosfernoyi pliti ta ye chastinoyu doistorichnogo supermaterika Sahul Meganeziya Teritoriya krayini podilyayetsya na dvi geologichni zoni yavlyaye soboyu nizovinu skladenu osadovimi porodami vid mezozoyu do antropogenu orogenna zona Nova Gvineya skladena deformovanimi osadovimi metamorfichnimi ta vulkanichnimi vklyuchno z intruzivnimi porodami Papuanska oblast skladchatosti Centralnij hrebet ta plato Papua utvoreni gorizontalnimi ruhami girskih porid i vkriti tovstim sharom osadovih karbonatnih vidkladen miocenu Novogvinejskij nadvigovij poyas Beregovij hrebet skladenij gnejsami serednogo tisku ridshe visokogo buv utvorenij u dva etapi v pivdennij chastini aktivnist vidbuvalas v piznij krejdi v pivnichnij eocen oligocen utvorennya intruzivnih gabro bazaltiv gor Torrichelli Nadvigovij poyas Ouen Stenli Utvorenij v rezultati zdvigu Skladenij osadovimi girskimi porodami krejdi miocenu ta metamorfichnimi porodami visokogo tisku Melanezijski ostrivni dugi Zagalom intruzivni vulkanichni porodi eocen oligocenu z nevelichkim vklyuchennyam drevnishih porid U plioceni poverhnya ostroviv bula vkrita seriyami karbonatnih vidkladen Morski basejni Buvayut zemletrusi inodi rujnivnoyi sili chasto voni suprovodzhuyutsya cunami Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Papua Novoyi Gvineyi Dokladnishe Nadra krayini vse she vivcheni malo viyavleno pokladi midnoyi zaliznoyi nikelevoyi svincevoyi ta margancevoyi rud platinu zoloto sriblo nafta bure vugillya Pershi promislovi zapasi zolota buli rozvidani u 1888 roci na ostrovi Dosit shvidko voni buli virobleni Stanom na 2008 rik krayina shorichno vidobuvaye 65 tonn zolota ce 11 misce u sviti za cim pokaznikom Zagalni zapasi metalu ocinyuyut u 2300 tonn Najbilshi rodovisha zolota Lihir provinciya Nova Irlandiya ocinyuyut v 188 mln tonn rudi z vmistom zolota 3 6 g t Shorichno vono daye 24 tonni metalu Zahidna provinciya zapasi rudi 510 mln tonn vmist zolota 0 63 g t Shorichnij vidobutok 16 tonn stanom na 2008 rik Avtonomnij region Bugenvil zapasi rudi 710 mln tonn vmist zolota 0 49 g t Porgera provinciya Enga zapasi rudi 65 4 mln tonn vmist zolota 4 6 g t Shorichnij vidobutok 19 tonn stanom na 2008 rik Centralna provinciya zapasi rudi 0 7 mln tonn vmist zolota 13 3 g t Shorichnij vidobutok 2 tonni stanom na 2008 rik Postijno vidkrivayutsya novi rodovisha bagato z yakih mozhut mati promislove znachennya Krayina volodiye pevnimi rozvidanimi zapasami sribla Ostriv v provinciyi Miln Bej rozvidani zapasi 35 7 mln tonn rudi vmist sribla 11 0 g t shorichnij vidobutok 100 tonn metalu stanom na 1991 rik U 2001 roci rodovishe bulo zakonservovane cherez visnazhennya Ok Tedi Vidobutok sribla stanovit 48 tonn na rik stanom na 2008 rik Porgera Vidobutok sribla stanovit 4 tonn na rik stanom na 2008 rik Panguna Zapasi rudi stanovlyat 530 mln tonn vmist sribla 1 18 g t Zakonservovane V krayini isnuye 4 velikih rodovisha midi Nena Rodovishe znahoditsya v provinciyi Sandaun zapasi ocinyuyutsya v 32 mln tonn rudi vmist midi 2 3 Ok Tedi Rodovishe znahoditsya v Zahidnij provinciyi zapasi ocinyuyutsya v 510 mln tonn rudi vmist midi 0 69 Yedine rodovishe sho rozroblyayut Vidobutok stanom na 2008 rik stanoviv 187 tis tonn midi Panguna Rodovishe znahoditsya v avtonomnomu regioni Bugenvil zapasi ocinyuyutsya v 710 mln tonn rudi vmist midi 0 4 Rodovishe znahoditsya v provinciyi Morobe zapasi ocinyuyutsya v 19 mln tonn rudi vmist midi 1 4 U krayini rozvidani promislovoyi znachushosti rodovisha molibdenu 21 3 tis tonn teluru nikelyu kobaltu yaki she ne rozroblyayut Krayina volodiye znachnimi zapasami vuglevodniv Rodovishe prirodnogo gazu Hajdes Gazfild v provinciyi Pivdennij Gajlends shorichno postachaye 135 mln m paliva stanom na 2008 rik Rodovishe nafti poblizu ozera Kutubu iz rozvidanimi zapasami v 12 1 mln tonn Vidobutok siroyi nafti stanovit 12 4 mln bareliv NaselennyaDivchinka z sobakoyu na ostrovi VegifaPapuas z glinyanoyu maskoyu Shidnij GajlendsDokladnishe Naselennya Papua Novoyi Gvineyi Chiselnist naselennya krayini stanovit priblizno 6 1 mln osib ocinka na lipen 2010 roku Pririst naselennya 2 0 fertilnist 3 5 narodzhen na zhinku Serednya shilnist naselennya 13 osib km ale vona silno riznitsya v lisistih malonaselenih gorah ta silskogospodarskih rivninah uzberezhzhyah Miske naselennya stanovit neveliku chastku 13 2 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Narodzhuvanist 27 nemovlyat na 1000 osib na rik Smertnist stanovit 6 6 smertej na 1000 osib Dityacha smertnist 44 6 vipadkiv na 1000 nemovlyat Prirodnij pririst naselennya 22 Trivalist zhittya cholovikiv 63 8 roku zhinok 68 3 rokiv Vikovij sklad naselennya molodshe 15 rokiv 38 15 65 rokiv 58 starshe 65 rokiv 4 Etnichnij sklad Etnorasovij sklad melanezijci papuasi negrito mikronezijci polinezijci molukkanci Movi Movi oficijni tok pisin najposhirenisha anglijska znaye 1 giri motu znaye 2 golovna mova priberezhnoyi oblasti navkolo Port Morsbi U derzhavi nalichuyetsya ponad 820 miscevih mov i dialektiv majzhe tretina vid usih mov planeti U povsyakdennomu spilkuvanni kanonichnij variant anglijskoyi movi vikoristovuyut lishe 1 2 naselennya shirshe poshirenij miscevij variant anglijskoyi pidzhin inglish abo tok pisin Movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya narivni z nim vistupaye tak zvana sho vbrala v sebe yak movnu osnovu narodiv Okeaniyi tak i chislenni zapozichennya z anglijskoyi nimeckoyi yaponskoyi i gollandskoyi mov Poshireni takozh movi sambo ta inshi Religiyi Dokladnishe Religiya v Papua Novij Gvineyi Oficijno bilsh yak 70 naselennya hristiyani Katoliki 27 lyuterani 19 5 en 11 5 adventisti 10 p yatidesyatniki 8 6 yevangelisti 5 2 anglikani 3 2 baptisti 2 5 inshi protestanti 8 9 bagayisti 0 3 aborigenni ta inshi viruvannya 3 3 za perepisom 2000 roku Na praktici bilshist naselennya osoblivo v centralnih rajonah yak i ranishe dotrimuyetsya tradicijnih animistichnih viruvan Osvita U 1971 roci 67 9 naselennya krayini bulo nepismennim golovnim chinom cherez neobov yazkovist pochatkovogo navchannya Vzhe z seredini 70 h rokiv pochatkovoyu shkoloyu bulo ohopleno blizko 50 ditej Strok navchannya v pochatkovij shkoli prijmayutsya diti z 7 rokiv 6 rokiv u serednij takozh 6 Vikladannya vedetsya anglijskoyu movoyu abo na pidzhin U 1978 1979 navchalnomu roci u pochatkovih shkolah nalichuvalosya 268 1 tis uchniv u serednih navchalnih zakladah 49 tis Pisemnist na pochatok 2000 h rokiv sklala 63 cholovikiv 51 zhinok za perepisom 2000 roku Universitet u Port Morsbi bulo zasnovano v 1965 roci V 1979 1980 navchalnomu roci nalichuvalos 1 7 tis studentiv U misti Lae togo zh roku bulo zasnovano Universitet tehnologij 1 2 tis studentiv U krayini diyut nastupni naukovi ustanovi Institut medichnih doslidzhen zasnovano 1968 roku Institut z vivchennya krayini zasnovano 1973 roku Institut prikladnih doslidzhen u galuzi ekonomichnih i socialnih nauk zasnovano 1976 roku Najbilshi biblioteki diyut pri universitetah ta naukovih ustanovah Nacionalnij muzej i hudozhnya galereya roztashovuyutsya v Port Morsbi Ohorona zdorov ya Chastka zarazhenih virusom imunodeficitu VIL stanovit 1 5 ocinka 2007 roku EkonomikaPort MorsbiDokladnishe Ekonomika Papua Novoyi Gvineyi Osnova ekonomiki silske gospodarstvo ta girnichorudna promislovist Papua Nova Gvineya slaborozvinuta krayina Osnovni galuzi promislovosti girnicha zoloto sriblo mid naftova ribna ta in Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 5 mlrd silske gospodarstvo 35 industriya 38 sfera poslug 27 Temp zrostannya VVP 2 5 VVP na dushu naselennya 1085 Zajnyatist pracezdatnogo naselennya silske gospodarstvo 85 promislovist i sfera poslug 15 Pryami zakordonni investiciyi 90 7 mln V gospodarstvi panivni poziciyi posidaye inozemnij golovnim chinom avstralijskij ta yaponskij kapital chastka yakogo stanovit 80 usih privatnih kapitalovkladen U vnutrishnij ekonomichnij politici uryad provodit kurs na zaluchennya inozemnogo kapitalu V toj zhe chas bulo progolosheno liniyu ekonomichnogo nacionalizmu spryamovanu na obmezhennya diyalnosti inozemnogo kapitalu Na mizhnarodnij areni uryad krayini provodit politiku rozvitku vidnosin z Avstraliyeyu ta Indoneziyeyu Valyuta Nacionalnoyu valyutoyu Papua Novoyi Gvineyi sluguye kina sho skladayetsya zi 100 Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Papua Novoyi Gvineyi Inozemni kompaniyi vidobuvayut midnu rudu kompaniya rozroblyaye odne z najbilshih u sviti rodovish midi na ostrovi Bugenvil ta zoloto Silske gospodarstvo Osnova ekonomiki viroshuvannya silskogospodarskoyi sirovini eksportnogo napryamu na velikih ta malih plantaciyah Na velikih plantaciyah viroshuyut kavu bobi kakao kokosovu ta olijnu palmi kauchukonosi chaj U naturalnih nevelichkih gospodarstvah misceve naselennya viroshuye batat yams taro sorgo banani ta inshi frukti ovochi Tvarinnictvo golovnim chinom m yasnogo napryamu velika rogata hudoba ta svini Rozvinute ribalstvo Lovlyat ne lishe ribu ale j krevetok i omariv U lisah shiroko provoditsya zagotivlya cinnih porid derevini Lisove naselennya vede naturalne gospodarstvo i dosi zajmayetsya zborom dikoroslih plodiv i roslin lovom tvarin i ptahiv Promislovist Skladovi eksportu Papua Novoyi Gvineyi angl Isnuyut okremi pidpriyemstva derevoobrobnoyi promislovosti ta z pererobki silskogospodarskoyi produkciyi zokrema pererobka kokosiv i plodiv olijnoyi palmi a takozh ribi Menshij rozvitok otrimala derevoobrobna promislovist u tomu chisli mebleva Ye velika kilkist shvejnih pidpriyemstv Energetika Virobnictvo elektroenergiyi v 1998 roci stanovilo 1 7 GVt Gidroelektrostanciyami bulo virobleno 30 46 vid zagalnoyi kilkosti insha za rahunok vikopnogo paliva Zbudovano naftopererobnij zavod Transport Osnovnij transport avtomobilnij morskij Zaliznic nemaye Vnutrishnij transport vnaslidok relyefnih faktoriv rozvinenij slabko Pobudovani avtoshlyahi sho zv yazuyut porti z girnichorudnimi centrami u vnutrishnih oblastyah krayini Nalagodzhene kabotazhne sudnoplavstvo mizh Novoyu Gvineyeyu j inshimi ostrovami Dovzhina avtoshlyahiv stanovit 19 6 tis km vnutrishnih vodnih shlyahiv 10 9 tis km Osnovni morski porti Port Morsbi Rabaul Madang Lae Krayina maye povitryani zv yazki z Avstraliyeyu i bagatma inshimi derzhavami Tihookeanskogo regionu Golovni aeroporti znahodyatsya v Port Morsbi ta Lae Zovnishnya torgivlya Osnovni torgovi partneri Avstraliya ta Yaponiya Z Papua Novoyi Gvineyi vivozyat midnij koncentrat zoloto kavu bobi kakao kopru i kauchuk derevinu cinnih porid Import 2 8 mlrd amerikanskih dolariv Avstraliya 51 Singapur 10 5 Yaponiya 8 SShA 4 9 Nova Zelandiya 5 3 Dovozyat golovnim chinom prodovolchi tovari obladnannya dlya promislovosti zokrema lisovoyi i dobuvnoyi himichna produkciya transportni zasobi Eksport 3 7 mlrd amerikanskih dolariv Avstraliya 20 Yaponiya 13 Nimechchina 6 9 Pivdenna Koreya 4 6 Filippini 4 4 Velika Britaniya 3 3 KulturaDokladnishe Svyata Golovne nacionalne svyato 16 veresnya vid Avstraliyi 1975 rik Nacionalna kuhnya Harakternoyu stravoyu tut vvazhayutsya vsilyaki salati ta karri z abiku yistivnoyu roslinoyu rodu gibiskusovih vidomoyu pid riznimi nazvami u vsij Okeaniyi bele na Fidzhi pele v Polineziyi ayilan kapis na Vanuatu i t d Takozh vazhlive misce zajmayut tut koreneplodi kokosovij gorih plodovi kulturi vklyuchayuchi ananasi papayu mango vikoristovuyetsya v zrilomu viglyadi yak frukt a v zelenomu yak ovoch ta ingrediyent riznogo solinnya marakuyu i banani Yak garnir najchastishe vzhivayetsya sorgo yams maniokove sago tapioka i neodminnij dlya krayin regionu ris Na desert jdut rizni frukti dia sago i banani v kokosovih vershkah pechena solodka kartoplya pirizhki z sago ananas u kokosovih vershkah zvarene u kokosovomu moloci z imbirom i tomatami steblo cukrovoyi trostini a takozh vsilyaki pirogi z fruktovimi napovnyuvachami yaki tut chasto nazivayut zagalnim terminom kejk Primitki The National 6 grudnya 2006 Arhiv originalu za 13 lipnya 2007 Procitovano 19 sichnya 2005 Papua New Guinea Population 2016 worldbank org Procitovano 16 11 2018 CIA The World Factbook 16 travnya 2016 u Wayback Machine angl Papua Nova Gvineya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Papua Nova Gvineya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Pokazhchik geografichnih nazv svitu DNVP Kartografiya 2008 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge vid K Libid 2001 416 s Rezhim v yizdu inozemciv do Ukrayini za derzhavami Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini 23 zhovtnya 2019 ros Ostrov rajskih ptic Istoriya Papua Novoj Gvinei Malahovskij K V rosijskoyu Geography su Geograficheskij atlas dlya uchashihsya Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2010 ros Butinov N A Narody Papua Novoj Gvinei Ot plemennogo stroya k nezavisimomu gosudarstvu SPb Peterburgskoe vostokovedenie 2000 ISBN 5 85803 146 3 angl History of Papua New Guinea 2011 07 17 u Wayback Machine angl Ingrid Gascoigne Geography Papua New Guinea Cultures of the World Series 2 Marshall Cavendish 2009 S 7 8 144 s ISBN 978 0 7614 3416 0 angl Papua New Guinea Geology 30 travnya 2013 u Wayback Machine Florida Museum of Natural History angl Papua New Guinea Department of mining Information booklet 2003 The European Shareholders of Bougainville Copper angl Mineral commodity Summaries 2009 USGS angl Travis Q Lyday The Mineral Industry of Papua New Guinea U S Geological Survey Minerals Yearbook 1994 angl Misima Gold and Silver Mine Papua New Guinea Mining technology com ros Rozvidani zapasi nafti u sviti Informacijno analitichnij centr Mineral vid 1 sichnya 2007 roku anglijskoyu Arhiv originalu za 16 05 2016 Procitovano 04 11 2010 DzherelaPapua Nova Gvineya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Papua Nova Gvineya Yuridichna enciklopediya Shemshuchenko Yu S PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Papua Nova Gvineya Papua Nova Gvineya nedostupne posilannya z chervnya 2019 korotka dovidka pro krayinu vid Ukrinform