Льодовик або лідни́ця — багаторічне природне накопичення льоду на земній поверхні. Утворюється з твердих атмосферних опадів у тих районах, де протягом року таких опадів випадає більше, ніж тане та випаровується.
Льодовик | |
З матеріалу | лід |
---|---|
Досліджується в | гляціологія |
Модельний елемент | d, Йостедал і Періто-Морено |
Категорія краєвидів елемента | d |
Льодовик у Вікісховищі |
Загальна характеристика
На Землі 98,5 % льодовикового льоду міститься у величезних льодах полярних областей, однак льодовики трапляються також у гірських хребтах усіх континентів, окрім Австралії, (у Гімалаях, Андах, Кордильєрах, Альпах, на Памірі, Кавказі, деяких високих горах Східної Африки, Мексики тощо), та на кількох високоширотних океанських островах.
Льодовиковий лід — найбільший резервуар прісної води на Землі, який підтримує одну третину світового населення. Оскільки льодовикові маси залежать від довгострокових змін клімату (наприклад, опадів, середньої температури, хмарності), зміни льодовикових мас вважаються одними з найчутливіших індикаторів зміни клімату і є основним джерелом змін рівня океану.
Льодовик формується на земній поверхні, коли сніговий покрив не встигає повністю розтанути і/або випаруватися. Льодовики поширені у високих широтах північної і південної півкуль Землі, у високих горах усіх широт. Загальна площа сучасних Льодовиків становить близько 16 млн км² (11 % площі суходолу), об'єм— близько 30 млн км³, але через глобальне потепління має тенденцію до зменшення. Максимальна потужність криги досягає 4 км. Основна маса криги льодовиків зосереджена в Антарктиді та Ґренландії. Товщина льодовикового покриву Антарктиди становить 2000-4000 м, у ньому зосереджено 80 % прісної води планети. Льодовики Антарктиди і Гренландії, подекуди сповзаючи в океан на шельф і утримуючись на плаву, утворюють шельфові льодовики.
Будова
Льодовики можуть характеризуватися досить складною будовою (структурою). В першу чергу для будь-яких типів льодовиків виділяють область живлення і область абляції (руйнування). В області живлення окремо виділяють фірнову-снігову товщу (басейн). Область абляції у гірських льодовиках називають їх язиком. Складні льодовики та льодовикові системи також складаються з певних частин. В межах частин льодовика можна розглядати більш детальну будову: нашарування по глибині, системи тріщин та порожнин, льодовикову гідрофізичну сітку, льодопади, включення гірських порід (морени) та ін. Гідрографічна сітка льодовика може складатися з тріщин з водою на дні, колодязів, льодовикових каналів стоку, каверн повністю або частково заповнених водою, приконтактного шару з водяною плівкою, окремими каналами стоку та кавернами, штучних свердловин, лінз води у сніжно-фірновій товщі на контакті фірн-лід та інших об'єктів.
Класифікація
В гляціології розрізняють два основні типи льодовиків, в яких своєю чергою виділяють окремі різновиди:
- льодовикові покриви
- наземні
- шельфові
- плавучі
- донні
- гірські
- висячі
- каррові
- долинні
- переметні
- відроджені
Крім того, за температурним режимом виділяють «теплі» льодовики, в яких основна маса криги постійно має температуру танення і «холодні», з основною температурою тіла льодовика нижче за точку танення. Льодовики в сукупності з талими водами беруть участь у створенні льодовикового рельєфу («баранячі лоби», «кучеряві скелі» — на рівнинах, троги, карри, ригелі — в горах, а також моренні рівнини, горби, гряди, зандрові рівнини, флювіогляційні тераси). У процесі руху льодовик виконує складну геологічну роботу — руйнування, перенесення та акумуляцію продуктів руйнування гірських порід.
- Снігова лінія — це межа, вище якої сніг не тане, а накопичується, утворюючи льодовик.
- Морена — уламки гірських порід, принесених льодовиком.
- Гірські льодовики — льодовики, що займають вершини гір, поглиблення на їх схилах і долини гір вище снігової лінії.
- Покривні льодовики — льодовики, що мають товщину до 4 км, приховують нерівності рельєфу і займають великі площі.
- Айсберг — величезні брили льоду, що дрейфують в океані.
- Багаторічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче 0 °C.
Окремі види льодовиків
Формуються в полярних районах. На відміну від льодовиків гірського типу, вони не мають чітко відокремленої області живлення та стоку, а їх форма не контролюється рельєфом ложа. Товщина криги таких льодовиків максимальна та приховує всі нерівності поверхні землі. Материкові льодовики мають форму опуклого щита. Прикладом таких льодовиків є льодові покриви Ґренландії та Антарктиди. Швидкість руху: в льодовиковому щиті — 0,03 — 0,35 м/добу, вивідних льодовиках — 0,8 — 27 м/добу.
Шельфовий льодовик
Прикладом шельфового льодовика може бути льодовик західної частини Антарктиди, де він досягає дна океану і розповсюджується на окремі острови морів Росса та Ведделла. Час від часу від шельфових льодовиків відколюються великі брили криги, які називаються айсбергами. Розміри таких брил досягають декількох кілометрів у довжину, а висота сягає 200 і більше метрів.
Є в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі тощо. Характерна їх особливість — наявність чітко виражених областей живлення, тобто фірнових басейнів, у межах яких відбувається накопичення снігу та подальше його перетворення в фірн і лід. Розміри, форма і будова гірського льодовика визначаються формою його ложа, обсягами живлення і абляції та рухом льоду. Виділяють такі основні їх типи:
- Долинні або троги (нім. «трог» — корито) — це найбільші льодовики гірського типу, що формуються у високогірних частинах долин річок.;
- Карові-льодовики кріслоподібних заглиблень, малої потужності без стоку;
- Висячі — це льодовики, що розташовуються в западинах на крутих гірських схилах, звідки витікають у вигляді коротких язиків, що висять над урвищами та періодично відколюються, ініціюючи лавини. Середні швидкості льодовиків долинного типу становлять: в Альпах — 0,2 — 0,4; на Тянь-Шані — 0,4 — 0,5; на Памірі — 0,6 — 0,8; в Гімалаях — 2,0 — 3,5 м/добу.
Льодовики проміжного типу — це льодовики плоскогір'їв, які утворюються в горах зі столоподібними або плескато-опуклими вершинами. Такі льодовики поширені на Скандинавському півострові і називаються льодовиками скандинавського типу.
Пульсація
Пульсація льодовиків — це періодичні різкі, зі швидкістю до сотень метрів і більше на добу, наступання льодовиків. Зумовлені змінами сили тертя і дробленням льоду. Періодичність пульсацій — від кількох до 100 років.
Цікаві факти
- Сучасна площа заледеніння на нашій планеті становить 15 693 256 км². Це значить, що загальна площа, зайнята тільки льодовиками, становить 10 відсотків усієї земної суші. 0,5 відсотка площі заледеніння приходиться на високі гори, 99,5 відсотка — на полярні області. Льодовики нашої планети містять 21 млн км³ води. Якби всі ці льодовики раптом розтанули, то рівень світового океану піднявся б на 50 м[]. Тільки від танення льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.
- Найбільший на земній кулі гірський льодовик розташований в Антарктиді. Це льодовик Фільхнера. Довжина його становить 925 км, а потужність — близько 4 000 м
- Льодовик Федченко — гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазійських річок.
- Найдовший гірськодолинний льодовик — Беринга. Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 170 км.
- Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м на рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік біля Гренландії — 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.
- Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якби він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м[].
- Європейський космічний корабель Cryosat відстежив близько 200 тисяч льодовиків і виявив, що вони за 10 років через зміни клімату втратили 2 720 мільярдів тонн льоду. Це 2 % їхньої загальної маси.
- Льодовик — це також народна назва місяця січень
Найбільші льодовики світу
- Льодовик Ламберта-Фішера (Антарктида) — довжина льодовика — 515 км
- Нова Земля (Росія) — довжина льодовика — 413 км
- (Антарктида) — довжина льодовика — 362 км
- (Антарктида) − довжина льодовика — 239 км
- (Антарктида) — довжина льодовика — 241 км
- (Антарктида) — довжина льодовика — 225 км
- (Антарктида) — довжина льодовика — 225 км
- Льодовик Петермана (Гренландія) − довжина льодовика — 200 км
- (Антарктида) − довжина льодовика — 193 км
- (Антарктида) − довжина льодовика — 135 км
- Габбард (Аляска)
- Зему — довжина льодовика — 25 км, площа — 116,8 км
- Сіачен (Каракорум, Азія) — довжина льодовика — 75 км
- Ватнайокутль (Ісландія)
- (Ісландія) — довжина льодовика — 48 км
- (Нова Зеландія) — довжина льодовика — 29 км
- Алецький (Швейцарія, Альпи) — довжина льодовика — 24 км
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Слабошпицька Л., ГерманВ. Все про все на світі / Олег Погребний. — Київ: Махаон Україна, 2006. — С. 361. — (5984). — 15000 прим. —
- (рос.) Котляков В. М. Снежный покров Земли и ледники. — Л.: ГИМИЗ, 1968. 480 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Glaciers |
- Класифікація льодовиків (GLIMS) [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (PDF) (англ.)
- Климат, лед, вода, ландшафты [ 15 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Льодовики за країнами і континентами [Архівовано 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 1 листопада 2022.
- Climate change: Satellite maps warming impact on global glaciers. // By Jonathan Amos. BBC Science Correspondent. 27 Apr 2023
- Льодовики втратили 2 720 мільярдів тонн льоду за десятиліття — дослідження. 03.05.2023, 15:58
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Lodovnik Ne plutati z Lodyanik Lodovik abo lidni cya bagatorichne prirodne nakopichennya lodu na zemnij poverhni Utvoryuyetsya z tverdih atmosfernih opadiv u tih rajonah de protyagom roku takih opadiv vipadaye bilshe nizh tane ta viparovuyetsya LodovikZ materialulidDoslidzhuyetsya vglyaciologiyaModelnij elementd Jostedal i Perito MorenoKategoriya krayevidiv elementad Lodovik u VikishovishiLodoviki 1 v Andah Pivdenna Argentina 2 poblizu beregiv Alyaski 3 4 na Pivnichnomu Kavkazi 5 v AntarktidiTrishini klivazhu v lodoviku sho ruhayetsyaTrishina v lodovikuZagalna harakteristikaNa Zemli 98 5 lodovikovogo lodu mistitsya u velicheznih lodah polyarnih oblastej odnak lodoviki traplyayutsya takozh u girskih hrebtah usih kontinentiv okrim Avstraliyi u Gimalayah Andah Kordilyerah Alpah na Pamiri Kavkazi deyakih visokih gorah Shidnoyi Afriki Meksiki tosho ta na kilkoh visokoshirotnih okeanskih ostrovah Lodovikovij lid najbilshij rezervuar prisnoyi vodi na Zemli yakij pidtrimuye odnu tretinu svitovogo naselennya Oskilki lodovikovi masi zalezhat vid dovgostrokovih zmin klimatu napriklad opadiv serednoyi temperaturi hmarnosti zmini lodovikovih mas vvazhayutsya odnimi z najchutlivishih indikatoriv zmini klimatu i ye osnovnim dzherelom zmin rivnya okeanu Lodovik formuyetsya na zemnij poverhni koli snigovij pokriv ne vstigaye povnistyu roztanuti i abo viparuvatisya Lodoviki poshireni u visokih shirotah pivnichnoyi i pivdennoyi pivkul Zemli u visokih gorah usih shirot Zagalna plosha suchasnih Lodovikiv stanovit blizko 16 mln km 11 ploshi suhodolu ob yem blizko 30 mln km ale cherez globalne poteplinnya maye tendenciyu do zmenshennya Maksimalna potuzhnist krigi dosyagaye 4 km Osnovna masa krigi lodovikiv zoseredzhena v Antarktidi ta Grenlandiyi Tovshina lodovikovogo pokrivu Antarktidi stanovit 2000 4000 m u nomu zoseredzheno 80 prisnoyi vodi planeti Lodoviki Antarktidi i Grenlandiyi podekudi spovzayuchi v okean na shelf i utrimuyuchis na plavu utvoryuyut shelfovi lodoviki Perito Moreno lodovik BudovaLodoviki mozhut harakterizuvatisya dosit skladnoyu budovoyu strukturoyu V pershu chergu dlya bud yakih tipiv lodovikiv vidilyayut oblast zhivlennya i oblast ablyaciyi rujnuvannya V oblasti zhivlennya okremo vidilyayut firnovu snigovu tovshu basejn Oblast ablyaciyi u girskih lodovikah nazivayut yih yazikom Skladni lodoviki ta lodovikovi sistemi takozh skladayutsya z pevnih chastin V mezhah chastin lodovika mozhna rozglyadati bilsh detalnu budovu nasharuvannya po glibini sistemi trishin ta porozhnin lodovikovu gidrofizichnu sitku lodopadi vklyuchennya girskih porid moreni ta in Gidrografichna sitka lodovika mozhe skladatisya z trishin z vodoyu na dni kolodyaziv lodovikovih kanaliv stoku kavern povnistyu abo chastkovo zapovnenih vodoyu prikontaktnogo sharu z vodyanoyu plivkoyu okremimi kanalami stoku ta kavernami shtuchnih sverdlovin linz vodi u snizhno firnovij tovshi na kontakti firn lid ta inshih ob yektiv KlasifikaciyaV glyaciologiyi rozriznyayut dva osnovni tipi lodovikiv v yakih svoyeyu chergoyu vidilyayut okremi riznovidi lodovikovi pokrivi nazemni shelfovi plavuchi donni girski visyachi karrovi dolinni peremetni vidrodzheni Krim togo za temperaturnim rezhimom vidilyayut tepli lodoviki v yakih osnovna masa krigi postijno maye temperaturu tanennya i holodni z osnovnoyu temperaturoyu tila lodovika nizhche za tochku tanennya Lodoviki v sukupnosti z talimi vodami berut uchast u stvorenni lodovikovogo relyefu baranyachi lobi kucheryavi skeli na rivninah trogi karri rigeli v gorah a takozh morenni rivnini gorbi gryadi zandrovi rivnini flyuvioglyacijni terasi U procesi ruhu lodovik vikonuye skladnu geologichnu robotu rujnuvannya perenesennya ta akumulyaciyu produktiv rujnuvannya girskih porid Snigova liniya ce mezha vishe yakoyi snig ne tane a nakopichuyetsya utvoryuyuchi lodovik Morena ulamki girskih porid prinesenih lodovikom Girski lodoviki lodoviki sho zajmayut vershini gir pogliblennya na yih shilah i dolini gir vishe snigovoyi liniyi Pokrivni lodoviki lodoviki sho mayut tovshinu do 4 km prihovuyut nerivnosti relyefu i zajmayut veliki ploshi Ajsberg velichezni brili lodu sho drejfuyut v okeani Bagatorichna merzlota shar merzlogo gruntu sho postijno zberigaye temperaturu nizhche 0 C Okremi vidi lodovikivMaterikovi lodoviki Formuyutsya v polyarnih rajonah Na vidminu vid lodovikiv girskogo tipu voni ne mayut chitko vidokremlenoyi oblasti zhivlennya ta stoku a yih forma ne kontrolyuyetsya relyefom lozha Tovshina krigi takih lodovikiv maksimalna ta prihovuye vsi nerivnosti poverhni zemli Materikovi lodoviki mayut formu opuklogo shita Prikladom takih lodovikiv ye lodovi pokrivi Grenlandiyi ta Antarktidi Shvidkist ruhu v lodovikovomu shiti 0 03 0 35 m dobu vividnih lodovikah 0 8 27 m dobu Shelfovij lodovik Dokladnishe Shelfovij lodovik Prikladom shelfovogo lodovika mozhe buti lodovik zahidnoyi chastini Antarktidi de vin dosyagaye dna okeanu i rozpovsyudzhuyetsya na okremi ostrovi moriv Rossa ta Veddella Chas vid chasu vid shelfovih lodovikiv vidkolyuyutsya veliki brili krigi yaki nazivayutsya ajsbergami Rozmiri takih bril dosyagayut dekilkoh kilometriv u dovzhinu a visota syagaye 200 i bilshe metriv Girski lodoviki Ye v Alpah Gimalayah na Tyan Shani Pamiri Kavkazi tosho Harakterna yih osoblivist nayavnist chitko virazhenih oblastej zhivlennya tobto firnovih basejniv u mezhah yakih vidbuvayetsya nakopichennya snigu ta podalshe jogo peretvorennya v firn i lid Rozmiri forma i budova girskogo lodovika viznachayutsya formoyu jogo lozha obsyagami zhivlennya i ablyaciyi ta ruhom lodu Vidilyayut taki osnovni yih tipi Dolinni abo trogi nim trog korito ce najbilshi lodoviki girskogo tipu sho formuyutsya u visokogirnih chastinah dolin richok Karovi lodoviki krislopodibnih zagliblen maloyi potuzhnosti bez stoku Visyachi ce lodoviki sho roztashovuyutsya v zapadinah na krutih girskih shilah zvidki vitikayut u viglyadi korotkih yazikiv sho visyat nad urvishami ta periodichno vidkolyuyutsya iniciyuyuchi lavini Seredni shvidkosti lodovikiv dolinnogo tipu stanovlyat v Alpah 0 2 0 4 na Tyan Shani 0 4 0 5 na Pamiri 0 6 0 8 v Gimalayah 2 0 3 5 m dobu Lodoviki promizhnogo tipu ce lodoviki ploskogir yiv yaki utvoryuyutsya v gorah zi stolopodibnimi abo pleskato opuklimi vershinami Taki lodoviki poshireni na Skandinavskomu pivostrovi i nazivayutsya lodovikami skandinavskogo tipu PulsaciyaPulsaciya lodovikiv ce periodichni rizki zi shvidkistyu do soten metriv i bilshe na dobu nastupannya lodovikiv Zumovleni zminami sili tertya i droblennyam lodu Periodichnist pulsacij vid kilkoh do 100 rokiv Cikavi faktiPerito MorenoAleckij lodovikLodovik Birdmora v Antarktidi Foto 1956 r Suchasna plosha zaledeninnya na nashij planeti stanovit 15 693 256 km Ce znachit sho zagalna plosha zajnyata tilki lodovikami stanovit 10 vidsotkiv usiyeyi zemnoyi sushi 0 5 vidsotka ploshi zaledeninnya prihoditsya na visoki gori 99 5 vidsotka na polyarni oblasti Lodoviki nashoyi planeti mistyat 21 mln km vodi Yakbi vsi ci lodoviki raptom roztanuli to riven svitovogo okeanu pidnyavsya b na 50 m dzherelo Tilki vid tanennya lodu v Antarktidi vsi priberezhni krayini mozhut poterpiti velicheznu katastrofu Najbilshij na zemnij kuli girskij lodovik roztashovanij v Antarktidi Ce lodovik Filhnera Dovzhina jogo stanovit 925 km a potuzhnist blizko 4 000 m Lodovik Fedchenko gigantskij akumulyator gidroenergiyi Veletenska krizhana masa z potuzhnistyu lodu ponad 500 m pidnyata na visotu vid 4000 do 6000 m zhivit bagato serednoazijskih richok Najdovshij girskodolinnij lodovik Beringa Vin znahoditsya v girskih rajonah Alyaski Jogo dovzhina 170 km Veliki lodoviki Kavkazu j Alp ruhayutsya zi shvidkistyu do 150 m na rik Na Pamiri cya shvidkist dosyagaye 1500 m na rik chi bilsh 4 m za dobu Najbilsha zh shvidkist ruhu v lodovika Upernivik bilya Grenlandiyi 38 m na dobu chi blizko 14 000 m za rik Lid v Antarktidi miscyami dosyagaye v tovshinu 3 7 km Yakbi vin roztanuv riven okeanu pidnyavsya b na 55 m dzherelo Yevropejskij kosmichnij korabel Cryosat vidstezhiv blizko 200 tisyach lodovikiv i viyaviv sho voni za 10 rokiv cherez zmini klimatu vtratili 2 720 milyardiv tonn lodu Ce 2 yihnoyi zagalnoyi masi Lodovik ce takozh narodna nazva misyacya sichenNajbilshi lodoviki svituLodovik Lamberta Fishera Antarktida dovzhina lodovika 515 km Nova Zemlya Rosiya dovzhina lodovika 413 km Antarktida dovzhina lodovika 362 km Antarktida dovzhina lodovika 239 km Antarktida dovzhina lodovika 241 km Antarktida dovzhina lodovika 225 km Antarktida dovzhina lodovika 225 km Lodovik Petermana Grenlandiya dovzhina lodovika 200 km Antarktida dovzhina lodovika 193 km Antarktida dovzhina lodovika 135 km Gabbard Alyaska Zemu dovzhina lodovika 25 km plosha 116 8 km Siachen Karakorum Aziya dovzhina lodovika 75 km Vatnajokutl Islandiya Islandiya dovzhina lodovika 48 km Nova Zelandiya dovzhina lodovika 29 km Aleckij Shvejcariya Alpi dovzhina lodovika 24 kmDiv takozhEkzaraciya Lid Lodopad Lodovikova geologiya Lodovikova denudaciya Lodovikova destrukciya Lodovikova teoriya Lodovikova shlifovka Lodovikova shtrihovka Lodovikovij kompleks Lodovikovij period Lodovikovij relyef Lodovikovij stil Lodovikovi vidkladi Lodovikovi pokrivi Lodovikovi rozsipi Lodozakladka Lodoriz Lodohid Lodovikovij viter Spisok lodovikiv u Yevropi Transflyuenciya i diflyuenciya lodovikivLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Slaboshpicka L GermanV Vse pro vse na sviti Oleg Pogrebnij Kiyiv Mahaon Ukrayina 2006 S 361 5984 15000 prim ISBN 966 605 432 9 ros Kotlyakov V M Snezhnyj pokrov Zemli i ledniki L GIMIZ 1968 480 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category GlaciersKlasifikaciya lodovikiv GLIMS 24 grudnya 2010 u Wayback Machine PDF angl Klimat led voda landshafty 15 bereznya 2011 u Wayback Machine Lodoviki za krayinami i kontinentami Arhivovano 15 sichnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Poshuk Rosijsko ukrayinski slovniki ukr 27 zhovtnya 2009 Procitovano 1 listopada 2022 Climate change Satellite maps warming impact on global glaciers By Jonathan Amos BBC Science Correspondent 27 Apr 2023 Lodoviki vtratili 2 720 milyardiv tonn lodu za desyatilittya doslidzhennya 03 05 2023 15 58