www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палласове залізо перший досліджений залізо кам яний метеорит Складається з заліза з домішками нікелю та олівіну Глиба ва

Палласове залізо

Палласове залізо — перший досліджений залізо-кам'яний метеорит. Складається з заліза (з домішками нікелю) та олівіну. Глиба вагою майже 700 кілограмів (42 пуди) була знайдена в 1749 році в 200 км на південний захід від міста Красноярськ. Це перший метеорит, виявлений в Росії.

Krasnojarsk
Перший малюнок метеорита, 1788
Тип залізо-кам'яні
Клас паласит
Країна Росія
Регіон Красноярський край
Координати 54°58′20″ пн. ш. 91°45′54″ сх. д. / 54.97222° пн. ш. 91.76500° сх. д. / 54.97222; 91.76500Координати: 54°58′20″ пн. ш. 91°45′54″ сх. д. / 54.97222° пн. ш. 91.76500° сх. д. / 54.97222; 91.76500
Спостереження падіння ні
Дата виявлення 1749
Вага 687 кг
Кількість 1
Інші назви Палласове залізо

Термін ред.

Метеорит був названий «Палласове залізо» (нім. Pallas-Eisen) Ернстом Хладні (1756—1827), на честь академіка Петера-Сімона Палласа, який описав його 1773 року як «самородне залізо».

Ернст Хладні вперше науково обґрунтував ідею про позаземне походження Палласового заліза в книзі 1794 року «Про походження знайденої та інших подібних їй залізних мас і про деякі пов'язані з цим явища природи». Ця робота лягла в основу науки, що розвинулася згодом, — метеоритики, а залізо-кам'яні метеорити такого класу стали називати палласитами.

Офіційна міжнародна назва метеорита (за назвою міста Красноярська) — Krasnojarsk. Також іноді вживаються назви Krasnoiarsk, Malyi Alai або Malyi Alaj (від гір Малий Алтай), Medwedeva або Medwedewa (від села Медведєва), Emir Mount або Breg Emir (від гори Емір), Kemis Mount або Kemiz (від гори Кеміз), а також історична назва Палласово залізо (Pallas iron або Pallace iron).

Історія ред.

Опис метеорита В. М. Севергіним, 1821
Частина метеорита, Американський музей природної історії

Метеорит було знайдено в 1749 році місцевим ковалем Яковом Медведєвим і гірничим майстром І. К. Меттіхом біля села Медведєво (нинішня територія Комської сільради Новоселівського району Красноярського краю).

У 1772 році незвичну брилу показали академіку Петеру-Сімону Палласу, який на той час був у тих краях з експедицією. За його вказівкою основна маса брили, вагою близько 40 пудів, була 1773 року відправлена в Санкт-Петербург, а 1777 року — доставлена в Кунсткамеру.

Спочатку брила, як тоді вважали, «самородного заліза», важила 687 кг, пізніше вона була розпиляна і розбита на частини. Найбільший шматок масою 514,557 кг знаходиться в Метеоритній колекції РАН у Москві, 4 кг у Музеї природної історії у Відні, 2,6 кг в Університеті Копенгагена, 2 кг у Берліні та в інших місцях.

Первинне місце знахідки метеорита було визначено в 1976—1979 роках експедиціями під керівництвом А. І. Єрємєєвої. Було встановлено його знаходження в 4,5 км на південний схід від гори Великий Імір на сопці Поперечна (Метеоритна) на південному (правому) березі Красноярського водосховища. На цьому місці був встановлений пам'ятний знак «Місце падіння метеориту Палласове залізо».

Примітки ред.

  1. Паллас П. С. s: Описание самородного железа, 1773.
  2. Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9. (рос.)
  3. Паллас П. С. Путешествие по разным провинциям Российского государства: В 6 т. Том 3. Часть 1. (1772—1773). СПб: Императорская академия наук, 1788. С. 566—575.
  4. Chladni E. Üeber den Ursprung der von Pallas gefundenen und anderer ihr ähnlicher Eisenmassen, und über einige damit in Verbindung stehende Naturerscheinungen. Riga: Hartknoch, 1794. 63 S.
  5. За міжнародним каталогом «Meteorite Catalogue of the Natural History Museum» (London) (NHM Cat) — Музей природознавства (Лондон)
  6. Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  7. Еремеева А. И. Уточнение места находки метеорита Палласово железо // Метеоритика. 1980. Вып. 39. С. 134—143.

Література ред.

  • Палласове залізо // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 339. — ISBN 966-613-263-X.
  • Гельмерсен Г. П., Якоби М. Г., Фритче Ю. Ф., Кокшаров Н. И. Донесение комиссии, назначенной физико-математическим отделением Академии, по вопросу о распиловке Палласова железа // Записки Имп. Академии наук. 1868. Т. 12. № 1. С. 13—22.
  • Еремеева А. И.[ru] История метеоритики: истоки, рождение, становление. 2-е изд. доп. Дубна: Феникс+, 2006. 896 с.
  • Назаров М. А. Метеоритная коллекция Российской академии наук // Музеи Российской академии наук. М.: Научный мир. 2000. 338 с.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pallasove zalizo pershij doslidzhenij zalizo kam yanij meteorit Skladayetsya z zaliza z domishkami nikelyu ta olivinu Gliba vagoyu majzhe 700 kilogramiv 42 pudi bula znajdena v 1749 roci v 200 km na pivdennij zahid vid mista Krasnoyarsk 1 Ce pershij meteorit viyavlenij v Rosiyi 2 KrasnojarskPershij malyunok meteorita 1788Tip zalizo kam yaniKlas palasitKrayina RosiyaRegion Krasnoyarskij krajKoordinati 54 58 20 pn sh 91 45 54 sh d 54 97222 pn sh 91 76500 sh d 54 97222 91 76500 Koordinati 54 58 20 pn sh 91 45 54 sh d 54 97222 pn sh 91 76500 sh d 54 97222 91 76500Sposterezhennya padinnya niData viyavlennya 1749Vaga 687 kgKilkist 1Inshi nazvi Pallasove zalizo Zmist 1 Termin 2 Istoriya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaTermin red Meteorit buv nazvanij Pallasove zalizo nim Pallas Eisen Ernstom Hladni 1756 1827 na chest akademika Petera Simona Pallasa yakij opisav jogo 1773 roku yak samorodne zalizo 3 Ernst Hladni vpershe naukovo obgruntuvav ideyu pro pozazemne pohodzhennya Pallasovogo zaliza v knizi 1794 roku Pro pohodzhennya znajdenoyi ta inshih podibnih yij zaliznih mas i pro deyaki pov yazani z cim yavisha prirodi 4 Cya robota lyagla v osnovu nauki sho rozvinulasya zgodom meteoritiki a zalizo kam yani meteoriti takogo klasu stali nazivati pallasitami Oficijna mizhnarodna nazva meteorita za nazvoyu mista Krasnoyarska Krasnojarsk Takozh inodi vzhivayutsya nazvi Krasnoiarsk Malyi Alai abo Malyi Alaj vid gir Malij Altaj Medwedeva abo Medwedewa vid sela Medvedyeva Emir Mount abo Breg Emir vid gori Emir Kemis Mount abo Kemiz vid gori Kemiz a takozh istorichna nazva Pallasovo zalizo Pallas iron abo Pallace iron 5 Istoriya red nbsp Opis meteorita V M Severginim 1821 nbsp Chastina meteorita Amerikanskij muzej prirodnoyi istoriyiMeteorit bulo znajdeno v 1749 roci miscevim kovalem Yakovom Medvedyevim i girnichim majstrom I K Mettihom bilya sela Medvedyevo ninishnya teritoriya Komskoyi silradi Novoselivskogo rajonu Krasnoyarskogo krayu U 1772 roci nezvichnu brilu pokazali akademiku Peteru Simonu Pallasu yakij na toj chas buv u tih krayah z ekspediciyeyu Za jogo vkazivkoyu osnovna masa brili vagoyu blizko 40 pudiv bula 1773 roku vidpravlena v Sankt Peterburg a 1777 roku dostavlena v Kunstkameru 6 Spochatku brila yak todi vvazhali samorodnogo zaliza vazhila 687 kg piznishe vona bula rozpilyana i rozbita na chastini Najbilshij shmatok masoyu 514 557 kg znahoditsya v Meteoritnij kolekciyi RAN u Moskvi 4 kg u Muzeyi prirodnoyi istoriyi u Vidni 2 6 kg v Universiteti Kopengagena 2 kg u Berlini ta v inshih miscyah Pervinne misce znahidki meteorita bulo viznacheno v 1976 1979 rokah ekspediciyami pid kerivnictvom A I Yeryemyeyevoyi Bulo vstanovleno jogo znahodzhennya v 4 5 km na pivdennij shid vid gori Velikij Imir na sopci Poperechna Meteoritna na pivdennomu pravomu berezi Krasnoyarskogo vodoshovisha 7 Na comu misci buv vstanovlenij pam yatnij znak Misce padinnya meteoritu Pallasove zalizo Primitki red Pallas P S s Opisanie samorodnogo zheleza 1773 Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros Pallas P S Puteshestvie po raznym provinciyam Rossijskogo gosudarstva V 6 t Tom 3 Chast 1 1772 1773 SPb Imperatorskaya akademiya nauk 1788 S 566 575 Chladni E Ueber den Ursprung der von Pallas gefundenen und anderer ihr ahnlicher Eisenmassen und uber einige damit in Verbindung stehende Naturerscheinungen Riga Hartknoch 1794 63 S Za mizhnarodnim katalogom Meteorite Catalogue of the Natural History Museum London NHM Cat Muzej prirodoznavstva London Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros Eremeeva A I Utochnenie mesta nahodki meteorita Pallasovo zhelezo Meteoritika 1980 Vyp 39 S 134 143 Literatura red Pallasove zalizo Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 339 ISBN 966 613 263 X Gelmersen G P Yakobi M G Fritche Yu F Koksharov N I Donesenie komissii naznachennoj fiziko matematicheskim otdeleniem Akademii po voprosu o raspilovke Pallasova zheleza Zapiski Imp Akademii nauk 1868 T 12 1 S 13 22 Eremeeva A I ru Istoriya meteoritiki istoki rozhdenie stanovlenie 2 e izd dop Dubna Feniks 2006 896 s Nazarov M A Meteoritnaya kollekciya Rossijskoj akademii nauk Muzei Rossijskoj akademii nauk M Nauchnyj mir 2000 338 s Posilannya red Vidomosti z meteoritnoyi kolekciyi Rosijskoyi Akademiyi Nauk Arhivovano berezen 11 2007 na sajti Wayback Machine na geo web ru Pallasove zalizo Arhivovano cherven 17 2012 na sajti Wayback Machine na meteoritika narod ru Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pallasove zalizo amp oldid 38863686