Палеогеоморфологія (англ. palaeogeomorphology, нім. Paläogeomorphologie f) — галузь палеогеографії, що вивчає рельєф минулих геологічних епох, генезис, вік, історію й закономірності його розвитку.
Розрізняють палеогеоморфологію:
- загальну,
- регіональну,
- прикладну.
Палеогеоморфологія формувалась із середини XX століття. В УРСР палеогеоморфологію детально досліджував доктор географічних наук Василь Галицький.
Відновлення палеорельєфу здійснюється шляхом вивчення рельєфу контактних поверхонь розмиву всередині осадових утворень, а також за допомогою корелятивних відкладів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Палеогеоморфологія // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Література Редагувати
- Палеогеоморфологія: навч. посіб. / І. Сіренко, М. Іваник ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. — 432 с. : іл. — Бібліогр.: с. 422—424 (38 назв). — ISBN 978-966-613-905-7
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
| Це незавершена стаття з геоморфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |