Палац Мйончинських — палац-резиденція, збудована в Лукові Мйончинськими, за різними даними, у другій половині 18 століття чи в першій половині 19 століття.
| Палац Мйончинських | |
|---|---|
| | |
| 51°13′21″ пн. ш. 24°20′17″ сх. д. / 51.22268200002777405° пн. ш. 24.33809900002777837° сх. д.Координати: 51°13′21″ пн. ш. 24°20′17″ сх. д. / 51.22268200002777405° пн. ш. 24.33809900002777837° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Луків |
| Архітектор | М. Д. Пепельман |
| Клієнт | родина графів Мйочинських |
| Дата закінчення спорудження | кінець 18 (? початок 19) століття |
| Стиль | ампір |
| Поверхів | 2 |
| Палац Мйончинських Палац Мйончинських (Україна) | |
| Палац Мйончинських у Вікісховищі |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2012) |
Палац збудований на місці старого замку посередині чотиригранника оборонних замкових мурів. Його спроектував архітектор із Дрездена Матеус Пепельман. Поруч з палацом був створений «англійський» парк. Парк і палац збереглися до нашого часу, про колишній замок нагадують вали, оборонні рови з водою, а також перекинений через них кам'яний міст.
Історія споруди ред.
У XVI столітті польський король Сигізмунд II Август дав дозвіл сандомирському каштеляну Станіславу Мацейовському побудувати укріплений замок, оточений земляними валами та ровом, що живиться водою з сусідньої річки. До замку вів кам'яний міст, який мав чотири кутові вежі. За легендою, у підвалах замку були скарби, заховані Атаназієм Мєнчинським, захопленим під Віднем.
Наприкінці XVIII століття Францішек Ксаверій Мєнчинський (1841-1915) перебудував замок у двоповерховий палац, а у 1903 році продав палац православній семінарії з Санкт-Петербурга.
Після Другої світової війни палац був призначений для потреб охорони здоров'я.
Примітки ред.
Посилання ред.
| Це незавершена стаття про Волинську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |