Пасербиця Па сербиця 1 також па дчерка па дчірка 2 нерідна дочка чоловіка чи дружини від попереднього шлюбу Чоловічий ві

Па́сербиця, також па́дчерка, па́дчірка — нерідна дочка чоловіка чи дружини від попереднього шлюбу. Чоловічий відповідник - «пасинок».

Слово падчерка, падчірка походить від прасл. *padъkti, род. відм. *padъktere, утвореного доданням приставки *pa- (дав.-рус. па-) до прасл. *dъkti (дав.-рус. дъчи, «дочка»). Слово пасербиця є жіночою формою «пасерб».

Пасербицею може називатися тільки та дитина, яка є рідною одному (одній) з подружжя. У разі, якщо дитина не є рідною жодному з батьків, використовується термін «прийомна дочка».

Нерідний батько пасербиці називається вітчимом, нерідна мати — мачухою.

Класичні образи пасербиці в народному фольклорі представлені в казках «Попелюшка» і «Морозко».

Див. також Редагувати

Психологія батьківства
Пасербиця (фільм)

Примітки Редагувати

Пасербиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Падчерка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання Редагувати

[1] Пасербиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Падчерка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.