www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліра програмний комплекс ЛІРА багатофункціональний програмний комплекс призначений для проектування і розрахунку машиноб

Ліра (програмний комплекс)

ЛІРА — багатофункціональний програмний комплекс, призначений для проектування і розрахунку машинобудівних та будівельних конструкцій різного призначення. Розрахунки в програмі виконуються як на статичні, так і на динамічні впливи. Основою розрахунків є метод скінченних елементів (МСЕ). Різні модулі, що підключаються (процесори) дозволяють робити підбір і перевірку перерізів сталевих і залізобетонних конструкцій, моделювати ґрунт, розраховувати мости і поведінку будівель в період монтажу і т. д.

ПК Ліра
ЛІРА 9.6
Тип САПР
Автор Олександр Сергійович Городецькийd
Розробник ДНДІАСБ, ТОВ «ЛІРА Софт» (м.Київ), ТОВ «ЛІРА-САПР»
Стабільний випуск 9.6 R8 (грудень 2011)
Платформа Велика електронна лічильна машина, М-20 (ЕОМ), Мінськ-22, ЄС ЕОМ і ОС ЄС
Операційна система Windows
Ліцензія Пропрієтарна
Вебсайт

lira.com.ua lira10.com

www.liraland.ua/lira/
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ліра (значення).

Основні функції ред.

Програмний комплекс ЛІРА має велику бібліотеку скінченних елементів (стрижневі схеми, оболонки, плити, балки-стінки, мембрани, тенти і т. Д.), Набір багатофункціональних процесорів, велику базу сталевих сортаментів. Все це дозволяє розраховувати конструкції будь-якої складності на різні види статичних і динамічних дій. Конструювання залізобетонних і сталевих елементів проводиться відповідно до норм країн СНД, Європи і США (існує підтримка англійської мови на будь-якому етапі роботи, а також різні системи одиниць вимірювань). Інтеграція з САПР і прикладними програмами (AutoCAD, Allplan, Stark SK, ArchiCAD, Microsoft Office, HyperSteel, AdvanceSteel, Bocad, Revit) проводиться за допомогою файлів форматів *.DXF, *.MDB, *.IFC та ін.

Історія створення ред.

З початку 1960-х років колектив розробників комплексів Ліра та ін очолює д. т. н. професор О. С. Городецький. У той час під його керівництвом були розроблені перші програми Експрес та Міраж для розрахунку конструкцій на БЕСМ, а також ЕОМ «М-20» і «Мінськ-22». Ці розробки поклали початок напрямку створення промислових програм масового застосування в галузі будівництва.

У 1963 році для БЕСМ-2 була розроблена програма Модель, в якій реалізований розрахунок просторових шарнірно-стрижневих систем з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності. Для розв'язання систем нелінійних рівнянь був застосований кроковий метод. Програма мала модуль, який реалізує розрахунок пластинчастих систем (плит, балок-стінок, оболонок) на основі стрижневих апроксимацій. Інженерам надавалася можливість моделювати процес навантаження конструкцій, а для залізобетонних конструкцій моделювати процеси розвитку тріщин, повзучості.

На відміну від існуючих тоді програм, в яких реалізовувався тільки метод сил, у програмі Модель був використаний метод переміщень і автоматизована процедура статичного розрахунку: завдання та діагностика вихідних даних, складання рівнянь, розв'язання рівнянь, обчислення зусиль і напружень в стрижневих і пластинчастих елементах.

У 1965 році для ЕОМ М-20 була розроблена програма Панель для розрахунку конструкцій панельних будинків. Розрахункова схема представлялася у вигляді системи ортогональних балок-стінок і плит. Спочатку чисельно визначалися матриці жорсткості укрупнених фрагментів балок-стінок і плит, а потім розраховувалося вся будівля, що складається з укрупнених фрагментів. Була реалізована ідея методу скінченних елементів елементів і суперелементов (матриця жорсткості пластинчастих елементів будувалася на основі стрижневих апроксимацій).

У 1969 році для ЕОМ Мінськ-22 була випущена у світ програма Експрес, яка виконувала комплексний розрахунок (статичний і динамічний розрахунок, вибір розрахункових сполучень зусиль, підбір арматури) для довільних просторових стрижневих систем.

У 1970 році в програмному комплексі Міраж для ЕОМ Мінськ-22 вперше реалізовані методи скінченних елементів і суперелементов в тому вигляді, в якому вони зараз використовуються практично у всіх подібних програмах.

У 1975 році для ЄС ЕОМ був розроблений програмний комплекс ПК Ліра-ЄС на мовах ПЛ-1 і Асемблер в операційному середовищі ОС.

У 1991 році був розроблений програмний комплекс Міраж, який являв собою реалізацію алгоритмів Ліра-ЄС на персональних комп'ютерах в операційному середовищі DOS.

З 1974 року по 2010 рік розробка програм сімейства Ліра виконувалась колективом разробників (близько 40 осіб) під керівництвом О.С. Городецького у відділі САПР Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ).

Починаючи з 2003 року, розробка програм сімейтсва Ліра виконується фірмою «ЛІРА софт». Розроблено програмні комплекси Ліра 9,0, 9,2, 9,4 і 9,6.

ЛІРА 10 і ЛІРА-САПР ред.

У 2011 році відбулося розділення колективу розробників на дві окремі компанії:

  1. ТОВ «ЛІРА софт» (4 програміста під керівництвом А. В. Горбовця) приняла рішення створити принципіально новий програмний комплекс під назвою ЛІРА 10. Через півтора роки після цього була випущена перша версія розрахункового комплекса ЛІРА 10 – ЛІРА 10.0 (станом на 2023 рік, остання версія - ЛІРА 10.12 R2.4.1).
  2. ТОВ «ЛІРА-САПР» (решта колективу під керівництвом А. С. Городецького) продовжили роботу над існуючим програмним комплексом, але змінили нзву на нову — ЛІРА-САПР . Була оновлена схема нумераціїї версій: для маркурвання використовується поточний рік випуска і порядковий номер релізу в поточному році (станом на 2023 рік, остання версія ЛІРА-САПР 2022 R2).

У подальшому обидві програми, ЛІРА 10 і ЛІРА-САПР, розробляються незалежно одна від одної.

Спеціалізовані процесори, що підключаються до ПК ЛІРА ред.

  • ЛІР-Візор — базова система комплексу, в якій відбувається побудова розрахункової схеми, проводяться всі розрахунки, а також обробляються і документуються результати.
  • ЛІР-АРМ — базова система комплексу, призначена для конструювання залізобетонних конструкцій.
  • ЛІР-ЛАРМ — конструювання окремих залізобетонних елементів (дані можуть імпортуватися із ЛІР-АРМ).
  • ЛІР-СТК — базова система конструювання сталевих конструкцій.
  • ЛІР-РС — базова система редагування сталевих сортаментів. Дозволяє видаляти / додавати різні профілі металопрокату.
  • ЛІР-КС — спеціалізований модуль конструювання перерізів різної конфігурації.
  • ЛІР-КТС — спеціалізований модуль конструювання тонкостінних перерізів.
  • ЛІР-КМ — модуль, для отримання набору креслень КМ (конструкції металеві) на основі даних, отриманих в ЛІР-Візор. Імпорт в AutoCAD, Bocad, REALSteel, AdvanceSteel.
  • ҐРУНТ — модуль для визначення коефіцієнта постелі, спочатку використовувався в ПК Мономах. Дозволяє з достатньою точністю змоделювати ґрунт підстави за даними геологічних звітів.
  • МОНТАЖ-ПЛЮС — спеціальних модуль, що дозволяє змоделювати процес монтажу конструкцій.
  • МОСТ — модуль призначений для розрахунку мостових конструкцій.
  • ДИНАМІКА-ПЛЮС — розрахунок фізично нелінійних систем.
  • ВАРІАЦІЇ МОДЕЛЕЙ — дозволяє в рамках однієї розрахункової схеми варіювати не тільки навантаження (традиційний розрахунок), але і жорсткості і умови спирання (при незмінній топології).

Див. також ред.

Література ред.

  • Стрелец-Стрелецкий Е. Б., Боговис В. Е., Гензерский Ю. В. и др. Лира 9.4. Руководство пользователя. Основы. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Боговис В. Е., Гензерский Ю. В., Гераймович Ю. Д. и др. Лира 9.4. Примеры расчета и проектирования. Учебное пособие. — Киев: «Факт», 2008.
  • Барабаш М. С., Лазнюк М. В., Мартынова М. Л., Пресняков Н. И. Современные технологии расчёта и проектирования металлических и деревянных конструкций. Курсовое и дипломное проектирование. — М.: Изд-во АСВ, 2008. — ISBN 978-5-93093-564-6.
  • Городецкий А. С., Евзеров И. Д. Компьютерные модели конструкций. — Киев: «Факт», 2005. — ISBN 966-359-027-0.
  • Верюжский Ю. В., Колчунов В. И.,Барабаш М. С., Гензерский Ю. В. Компьютерные технологии проектирования железобетонных конструкций. — Киев: Изд-во НАУ, 2006.
  • Городецкий А. С., Шмуклер В. С., Бондарев А. В. Информационные технологии расчета и проектирования строительных конструкций. — Харьков: Изд-во НТУ «ХПИ», 2003.
  2. . Архів оригіналу за 17 січня 2012. 
  3. Історія ПК ЛІРА - ПК ЛІРА. lira10.com. Процитовано 14 червня 2023. 
  4. . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. 
  5. Історія ПК Ліра. www.liraland.ua. Процитовано 14 червня 2023. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
LIRA bagatofunkcionalnij programnij kompleks priznachenij dlya proektuvannya i rozrahunku mashinobudivnih ta budivelnih konstrukcij riznogo priznachennya Rozrahunki v programi vikonuyutsya yak na statichni tak i na dinamichni vplivi Osnovoyu rozrahunkiv ye metod skinchennih elementiv MSE Rizni moduli sho pidklyuchayutsya procesori dozvolyayut robiti pidbir i perevirku pereriziv stalevih i zalizobetonnih konstrukcij modelyuvati grunt rozrahovuvati mosti i povedinku budivel v period montazhu i t d PK LiraLIRA 9 6Tip SAPRAvtor Oleksandr Sergijovich GorodeckijdRozrobnik DNDIASB TOV LIRA Soft m Kiyiv TOV LIRA SAPR Stabilnij vipusk 9 6 R8 gruden 2011 Platforma Velika elektronna lichilna mashina M 20 EOM Minsk 22 YeS EOM i OS YeSOperacijna sistema WindowsLicenziya PropriyetarnaVebsajt lira com ua lira10 com www liraland ua lira U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lira znachennya Zmist 1 Osnovni funkciyi 2 Istoriya stvorennya 2 1 LIRA 10 i LIRA SAPR 3 Specializovani procesori sho pidklyuchayutsya do PK LIRA 4 Div takozh 5 LiteraturaOsnovni funkciyi red Programnij kompleks LIRA maye veliku biblioteku skinchennih elementiv strizhnevi shemi obolonki pliti balki stinki membrani tenti i t D Nabir bagatofunkcionalnih procesoriv veliku bazu stalevih sortamentiv Vse ce dozvolyaye rozrahovuvati konstrukciyi bud yakoyi skladnosti na rizni vidi statichnih i dinamichnih dij Konstruyuvannya zalizobetonnih i stalevih elementiv provoditsya vidpovidno do norm krayin SND Yevropi i SShA isnuye pidtrimka anglijskoyi movi na bud yakomu etapi roboti a takozh rizni sistemi odinic vimiryuvan Integraciya z SAPR i prikladnimi programami AutoCAD Allplan Stark SK ArchiCAD Microsoft Office HyperSteel AdvanceSteel Bocad Revit provoditsya za dopomogoyu fajliv formativ DXF MDB IFC ta in Istoriya stvorennya red Z pochatku 1960 h rokiv kolektiv rozrobnikiv kompleksiv Lira ta in ocholyuye d t n profesor O S Gorodeckij U toj chas pid jogo kerivnictvom buli rozrobleni pershi programi Ekspres ta Mirazh dlya rozrahunku konstrukcij na BESM a takozh EOM M 20 i Minsk 22 Ci rozrobki poklali pochatok napryamku stvorennya promislovih program masovogo zastosuvannya v galuzi budivnictva U 1963 roci dlya BESM 2 bula rozroblena programa Model v yakij realizovanij rozrahunok prostorovih sharnirno strizhnevih sistem z urahuvannyam geometrichnoyi ta fizichnoyi nelinijnosti Dlya rozv yazannya sistem nelinijnih rivnyan buv zastosovanij krokovij metod Programa mala modul yakij realizuye rozrahunok plastinchastih sistem plit balok stinok obolonok na osnovi strizhnevih aproksimacij Inzheneram nadavalasya mozhlivist modelyuvati proces navantazhennya konstrukcij a dlya zalizobetonnih konstrukcij modelyuvati procesi rozvitku trishin povzuchosti Na vidminu vid isnuyuchih todi program v yakih realizovuvavsya tilki metod sil u programi Model buv vikoristanij metod peremishen i avtomatizovana procedura statichnogo rozrahunku zavdannya ta diagnostika vihidnih danih skladannya rivnyan rozv yazannya rivnyan obchislennya zusil i napruzhen v strizhnevih i plastinchastih elementah U 1965 roci dlya EOM M 20 bula rozroblena programa Panel dlya rozrahunku konstrukcij panelnih budinkiv Rozrahunkova shema predstavlyalasya u viglyadi sistemi ortogonalnih balok stinok i plit Spochatku chiselno viznachalisya matrici zhorstkosti ukrupnenih fragmentiv balok stinok i plit a potim rozrahovuvalosya vsya budivlya sho skladayetsya z ukrupnenih fragmentiv Bula realizovana ideya metodu skinchennih elementiv elementiv i superelementov matricya zhorstkosti plastinchastih elementiv buduvalasya na osnovi strizhnevih aproksimacij U 1969 roci dlya EOM Minsk 22 bula vipushena u svit programa Ekspres yaka vikonuvala kompleksnij rozrahunok statichnij i dinamichnij rozrahunok vibir rozrahunkovih spoluchen zusil pidbir armaturi dlya dovilnih prostorovih strizhnevih sistem U 1970 roci v programnomu kompleksi Mirazh dlya EOM Minsk 22 vpershe realizovani metodi skinchennih elementiv i superelementov v tomu viglyadi v yakomu voni zaraz vikoristovuyutsya praktichno u vsih podibnih programah U 1975 roci dlya YeS EOM buv rozroblenij programnij kompleks PK Lira YeS na movah PL 1 i Asembler v operacijnomu seredovishi OS U 1991 roci buv rozroblenij programnij kompleks Mirazh yakij yavlyav soboyu realizaciyu algoritmiv Lira YeS na personalnih komp yuterah v operacijnomu seredovishi DOS Z 1974 roku po 2010 rik rozrobka program simejstva Lira vikonuvalas kolektivom razrobnikiv blizko 40 osib pid kerivnictvom O S Gorodeckogo u viddili SAPR Derzhavnogo naukovo doslidnogo institutu avtomatizovanih sistem u budivnictvi DNDIASB 1 Pochinayuchi z 2003 roku rozrobka program simejtsva Lira vikonuyetsya firmoyu LIRA soft Rozrobleno programni kompleksi Lira 9 0 9 2 9 4 i 9 6 LIRA 10 i LIRA SAPR red U 2011 roci vidbulosya rozdilennya kolektivu rozrobnikiv na dvi okremi kompaniyi TOV LIRA soft 4 programista pid kerivnictvom A V Gorbovcya prinyala rishennya stvoriti principialno novij programnij kompleks pid nazvoyu LIRA 10 2 Cherez pivtora roki pislya cogo bula vipushena persha versiya rozrahunkovogo kompleksa LIRA 10 LIRA 10 0 stanom na 2023 rik ostannya versiya LIRA 10 12 R2 4 1 3 TOV LIRA SAPR reshta kolektivu 4 pid kerivnictvom A S Gorodeckogo prodovzhili robotu nad isnuyuchim programnim kompleksom ale zminili nzvu na novu LIRA SAPR Bula onovlena shema numeraciyiyi versij dlya markurvannya vikoristovuyetsya potochnij rik vipuska i poryadkovij nomer relizu v potochnomu roci stanom na 2023 rik ostannya versiya LIRA SAPR 2022 R2 5 U podalshomu obidvi programi LIRA 10 i LIRA SAPR rozroblyayutsya nezalezhno odna vid odnoyi Specializovani procesori sho pidklyuchayutsya do PK LIRA red LIR Vizor bazova sistema kompleksu v yakij vidbuvayetsya pobudova rozrahunkovoyi shemi provodyatsya vsi rozrahunki a takozh obroblyayutsya i dokumentuyutsya rezultati LIR ARM bazova sistema kompleksu priznachena dlya konstruyuvannya zalizobetonnih konstrukcij LIR LARM konstruyuvannya okremih zalizobetonnih elementiv dani mozhut importuvatisya iz LIR ARM LIR STK bazova sistema konstruyuvannya stalevih konstrukcij LIR RS bazova sistema redaguvannya stalevih sortamentiv Dozvolyaye vidalyati dodavati rizni profili metaloprokatu LIR KS specializovanij modul konstruyuvannya pereriziv riznoyi konfiguraciyi LIR KTS specializovanij modul konstruyuvannya tonkostinnih pereriziv LIR KM modul dlya otrimannya naboru kreslen KM konstrukciyi metalevi na osnovi danih otrimanih v LIR Vizor Import v AutoCAD Bocad REALSteel AdvanceSteel GRUNT modul dlya viznachennya koeficiyenta posteli spochatku vikoristovuvavsya v PK Monomah Dozvolyaye z dostatnoyu tochnistyu zmodelyuvati grunt pidstavi za danimi geologichnih zvitiv MONTAZh PLYuS specialnih modul sho dozvolyaye zmodelyuvati proces montazhu konstrukcij MOST modul priznachenij dlya rozrahunku mostovih konstrukcij DINAMIKA PLYuS rozrahunok fizichno nelinijnih sistem VARIACIYi MODELEJ dozvolyaye v ramkah odniyeyi rozrahunkovoyi shemi variyuvati ne tilki navantazhennya tradicijnij rozrahunok ale i zhorstkosti i umovi spirannya pri nezminnij topologiyi Div takozh red PK Monomah BudKADLiteratura red Strelec Streleckij E B Bogovis V E Genzerskij Yu V i dr Lira 9 4 Rukovodstvo polzovatelya Osnovy Uchebnoe posobie Kiev Fakt 2008 Bogovis V E Genzerskij Yu V Gerajmovich Yu D i dr Lira 9 4 Primery rascheta i proektirovaniya Uchebnoe posobie Kiev Fakt 2008 Barabash M S Laznyuk M V Martynova M L Presnyakov N I Sovremennye tehnologii raschyota i proektirovaniya metallicheskih i derevyannyh konstrukcij Kursovoe i diplomnoe proektirovanie M Izd vo ASV 2008 ISBN 978 5 93093 564 6 Gorodeckij A S Evzerov I D Kompyuternye modeli konstrukcij Kiev Fakt 2005 ISBN 966 359 027 0 Veryuzhskij Yu V Kolchunov V I Barabash M S Genzerskij Yu V Kompyuternye tehnologii proektirovaniya zhelezobetonnyh konstrukcij Kiev Izd vo NAU 2006 Gorodeckij A S Shmukler V S Bondarev A V Informacionnye tehnologii rascheta i proektirovaniya stroitelnyh konstrukcij Harkov Izd vo NTU HPI 2003 Produkty i uslugi dlya stadii proektirovaniya Novost o prekrashenii razvitiya LIRA 9 6 i vypuske sistemy s novym graficheskim interfejsom Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Istoriya PK LIRA PK LIRA lira10 com Procitovano 14 chervnya 2023 Nasha komanda Gruppa kompanij LiraLand Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Istoriya PK Lira www liraland ua Procitovano 14 chervnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lira programnij kompleks amp oldid 39785373